Рішення

від 31.03.2009 по справі 14/49-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/49-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

31 березня 2009 р.           Справа 14/49-09

Господарський суд Вінницької області у складі: судді Залімського І.Г. при секретарі судового засідання Новожиловій Л.В., розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз - Віктан Трейд" (вул. Воровського,4, м. Київ, 04053)    

до: Приватного підприємства "АЛЬЯНС" (вул. Чеовоноармійська,19, м. Бершадь, Вінницька обл., 24400)   

про стягнення 8877,06 грн.

За участю представників сторін:

позивача :   Хомяков С.М.,, представник за дорученням

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Посилаючись на умови договору поставки № ДТ-12-000291 від 26.12.2006 р.  Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз - Віктан Трейд" просить стягнути з  Приватного підприємства "АЛЬЯНС"  8877,06 грн.

Ухвалою суду від 02.03.2009 р. було порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 31.03.2009 р.

На визначену дату представник відповідача не з'явився, витребуваних ухвалою суду документів не подав, не зважаючи на те, що про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить вихідна кореспонденція суду № 1687-1689 від 02.03.2009 р.

За вказаних обставин суд вважає, що ним вжито усіх заходів для забезпечення відповідачу права на судовий захист своїх інтересів.

Враховуючи викладене, беручи до уваги відсутність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, справа розглядається без участі представника відповідача за наявними у справі документами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представником позивача подано клопотання про незастосування технічної фіксації судового процесу, яке підлягає задоволенню як таке, що не суперечить вимогам ч.7 ст.81-1 ГПК України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку наданим доказам, в судовому засіданні встановлено наступне.

26.12.2006 р. між сторонами було укладено договір поставки № ДТ-12-000291 (далі Договір), відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз - Віктан Трейд" передає у власність Приватного підприємства "АЛЬЯНС", а останній зобов'язується прийняти та оплатити алкогольні та безалкогольні напої, продукти харчування і промислові товари (продукція).

Відповідно до п. 2.1 Договору ціна, асортимент, номенклатура, найменування та кількість продукції, що продається по даному договору, зазначаються в додаткових угодах або можуть бути узгоджені сторонами при підписанні накладних і зазначатись в них. Конкретна кількість, асортимент та вартість продукції, яка продається по даному договору вказується у видаткових накладних (товарних або товарно-транспортних накладних), які є невід'ємними частинами даного договору.

Сума даного договору визначається сторонами при підписанні видаткових накладних на поставку продукції шляхом її збільшення на суму чергової узгодженої сторонами партії продукції.

Пунктами 2.3, 2.4 Договору визначено, що покупець сплачує вартість кожної партії продукції шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника або сплачує за товар будь-яким іншим способом, передбаченим чинним законодавством (готівковий або безготівковий розрахунок). Підставою для оплати за отриману продукцію покупцем є видаткова (товарна, товарно-транспортна) накладна або даний договір. Покупець зобов'язується сплачувати за кожну отриману по даному договору партію продукції не пізніше 7-ми календарних днів від дати її отримання.

Відповідно до наданих позивачем видаткових накладних № РН--12-020780 від 24.09.2008 р., № РН-12-022549 від 16.10.2008 р., № РН-12-023732 від 30.10.2008 р. та № РН-12-024825 від 13.11.2008 р. на виконання умов договору № ДТ-12-000291 від 26.12.2006 р. відповідачу поставлено продукції на загальну суму 7637,88 грн.

Відповідач же взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманої за період з 24.09.2008 р. по 13.11.2008 р. продукції виконав частково, сплативши позивачу 21,72 грн.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем станом на день розгляду справи судом складає 7616,16 грн., який фактично визнаний відповідачем шляхом підписання акту звірки взаємних розрахунків від 01.01.2009 р.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).  

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення 7616,16 грн. суми основного боргу підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач заявив до стягнення 598,29 грн. пені, 601,68 грн. інфляційних втрат та 60,93 грн. 3% річних.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що у випадку недотримання строків оплати продукції, визначених у п. 2.4 договору, покупець сплачує на рахунок Продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, дійсної на той період, від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочки.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, в судовому засідання суд, дослідивши надані докази, дійшов висновку, що позивачем невірно визначений період за який нараховані штрафні санкції, оскільки враховуючи надану договором відстрочку в оплаті отриманої продукції на 7 днів та беручи до уваги дату початку поставки продукції відповідно до вищенаведених видаткових накладних, період за який слід нараховувати штрафні санкції розпочинається 02.10.2008 р. по 25.02.2009 р., а не як вказано позивачем з 01.10.2008 р. по 25.02.2009 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 601,68 грн. інфляційних втрат та 60,93 грн. 3% річних підлягають задоволенню в межах заявлених позивачем сум. В частині ж стягнення 598,29 грн. пені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 594,43 грн., в частині ж стягнення 3,86 грн. слід відмовити, як помилково нарахованих.

Відповідно до ст. 33  ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі вищевикладеного та беручи до уваги фактичне визнання відповідачем суми боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 8877,06 грн. підлягають частковому задоволенню в сумі 8873,2 грн., в частині ж стягнення 3,86 грн. слід відмовити.

Згідно положень ст. 49 ГПК України, судові витрати підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "АЛЬЯНС" (вул. Чеовоноармійська,19, м. Бершадь, Вінницька обл., 24400, п/р 260053016792 у Вінницькому ЦВ "Промінвестбанк", МФО 320571, ідентифікаційний номер 25498834) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз - Віктан Трейд" (вул. Воровського,4, м. Київ, 04053, п/р 2600114865 в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 300335, ідентифікаційний код 33643230) 7616,16 грн. (сім тисяч шістсот шістнадцять грн. 16 коп.) основного боргу, 594,43 грн. (п'ятсот дев'яносто чотири грн. 43 коп.) пені, 601,68 грн. (шістсот одна грн. 68 коп.) інфляційних втрат, 60,93 грн. (шістдесят грн. 93 коп.) 3% річних, 101,95 грн. (сто одна грн. 95 коп.) витрат на сплату державного мита; 117,94 грн. (сто сімнадцять грн. 94 коп.) витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя                                             Залімський І.Г.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  06 квітня 2009 р.

віддрук.3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - вул. Воровського,4, м. Київ, 04053

3 - відповідачу - вул. Чеовоноармійська,19, м. Бершадь, Вінницька обл., 24400