Рішення

від 09.04.2009 по справі 3/50/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/50/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.09                                                                          Справа №  3/50/09

Суддя   Соловйов  В.М.

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг міста Запоріжжя Запорізької філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансфер”, м. Запоріжжя

про стягнення 1 110, 09 грн.

                                                                                          Суддя Соловйов В.М.

Представники:

від позивача: Лозаренко В.М., юрисконсульт 2 категорії, довіреність № б/н від 16.01.2009р.

від відповідача: не з'явився

ВАТ “Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг міста Запоріжжя Запорізької філії ВАТ “Укртелеком” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ “Трансфер” про стягнення 1 110, 09 грн. заборгованості за договором про надання послуг електрозв'язку № 172 від 18.03.1996р.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. 33, 36 Закону України “Про телекомунікації”, ст. 11, 96, 526, 625 ЦК України, ст. 193, 216 ГК України, ст. 1, 2, 22, 54, 55, 58 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 25.02.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/50/09, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 26.03.2009р. о 10 годині 00 хвилин.

Ухвалою від 26.03.2009р. у зв'язку із неявкою відповідача розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 09.04.2009р. о 14 год. 20 хв.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 09.04.2009р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судовому засіданні 26.03.2009р. представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1 110, 09 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання жодного разу не з'явився. Заяв про розгляд справи за його відсутності до господарського суду від відповідача не надходило.

Місцезнаходження відповідача визначається відповідно до вимог ст. 93 Цивільного кодексу України в редакції Закону № 2452-IV від 03.03.2005р.

Приймаючи рішення за відсутності відповідача господарський суд бере до уваги те, що він не надав суду відомостей про зміну даних його державної реєстрації, в тому числі і місця знаходження. Копія ухвали про порушення провадження у справі від 25.02.2009р., направлена відповідачу рекомендованим листом, повернулась до канцелярії господарського суду Запорізької області з відміткою пошти: “Не з'являються”. Копія ухвали від 26.03.2009р. про відкладення розгляду справи, надіслана за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві, до канцелярії суду не поверталась.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Господарський суд також враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) та про неможливість прибуття в судове засідання.

До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ВАТ “Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг міста Запоріжжя Запорізької філії ВАТ “Укртелеком” (виконавець) та ТОВ “Трансфер” (замовник) було укладено договір про надання послуг електрозв'язку № 172 від 18.03.1996р., за яким виконавець надає замовнику в установленому порядку послуги міської телефонної мережі (п. 1 Договору).

Виконавець свої обов'язки за Договором виконав у повному обсязі, щомісячно надаючи замовнику послуги електрозв'язку, що підтверджується рахунками, обіговими відомостями № 300000172 за серпень-грудень 2008р., розрахунком суми заборгованості станом на 31.12.2008р.

Згідно п. 2.3.1. Договору відповідач зобов'язався щомісячно оплачувати ці послуги, згідно прейскуранту. Платежі за надані послуги зв'язку замовник здійснює до 20 числа наступного місяця шляхом оплати рахунків, виставлених виконавцем згідно “Правил використання міської та сільської телефонної мережі на Україні”.

Відповідач не виконав передбачені Договором зобов'язання по оплаті за надані послуги електрозв'язку.

Таким чином, станом на 24.02.2009р. загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем склала 1 110, 17 грн.

Господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір про надання послуг електрозв'язку                  № 172 від 18.03.1996р.

Згідно ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до п. 1 ст. 903 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.

Згідно ч. 1, 2 ст. 904 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

В даному випадку відповідач зобов'язався щомісячно оплачувати ці послуги, згідно прейскуранту. Платежі за надані послуги зв'язку замовник здійснює до 20 числа наступного місяця шляхом оплати рахунків, виставлених виконавцем згідно “Правил використання міської та сільської телефонної мережі на Україні”.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобов'язання за договором про надання послуг електрозв'язку № 172 від 18.03.1996р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи встановлений факт невиконання ТОВ “Трансфер” грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу по Договору у розмірі 1 026, 37 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню за надані послуги електрозв'язку у сумі 29, 54 грн., 46, 80 грн. - втрат від інфляції грошових коштів та 3 % річних від простроченої суми - 7, 38 грн.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

Відповідно до п.3.4 договору №172 від 18.03.1996р. у разі затримки оплати за надані послуги зв'язку понад встановлені актами законодавства строки споживач сплачує пеню в розмірі 1% від вартості несплачених послуг за кожну добу затримки.

Частинами 1, 2 статті 36 Закону України від 18.11.2003р. №1280-IV “Про телекомунікації” встановлено, що споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону.

У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні   послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Господарським судом встановлено, що сума пені в розмірі 29, 54 грн. за надані послуги електрозв'язку розрахована позивачем відповідно до Законом України від 18.11.2003р. №1280-IV “Про телекомунікації”. Але, розраховуючи пеню (розрахунок у додатку до позовної заяви), позивач не врахував, що 2008 рік є високосним (366 днів), тому припустився помилки на 0,09 грн.

Відтак, в частині стягнення 0, 09 грн. пені слід відмовити.

Що стосується стягнення 3% річних від простроченої суми та сум втрат від інфляції грошових коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарським судом встановлено, що сума 3% річних від простроченої суми в розмірі 7, 38 грн. за надані послуги електрозв'язку розрахована позивачем не вірно (розрахунок у додатку до позовної заяви). Тобто, позивач також не врахував, що 2008 рік є високосним (366 днів), тому припустився помилки на 0,02 грн.

Відтак, в частині стягнення 0, 02 грн. - 3% річних від простроченої суми, слід відмовити.

Заявлена до стягнення позивачем сума 46, 80 грн. втрат від інфляції грошових коштів є правомірною, тому підлягає задоволенню у повному обсязі (розрахунок у додатку до позовної заяви).

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансфер” (69035,             м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 47, р/р 200467813 в Орджонікідзевському відділенні ПІБ, МФО 313333, код ЄДРПОУ 20503619) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг міста Запоріжжя Запорізької філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” (69001, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 114, р/р 26002364 в ЗОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” м. Запоріжжя, МФО 313827, код ЄДРПОУ 01184385) 1 026 (одну тисячу двадцять шість) грн. 37 коп. –основного боргу, 46 (сорок шість) грн. 80 грн. - втрат від інфляції грошових коштів, 29 (двадцять дев'ять) грн. 45 коп. –пені, 7 (сім) грн. 36 коп. –3% річних від простроченої суми.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансфер” (69035,             м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 47, р/р 200467813 в Орджонікідзевському відділенні ПІБ, МФО 313333, код ЄДРПОУ 20503619) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг міста Запоріжжя Запорізької філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” (69001, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 114, р/р 26009408 в ЗОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” м. Запоріжжя, МФО 313827, код ЄДРПОУ 01184385) 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат на держмито і 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.  В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя:                                                                     В.М.Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України - 14.04.2009р.