Постанова

від 15.04.2009 по справі 32/457

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

32/457

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 15 квітня 2009 р.                                                                                    № 32/457  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді      Кравчука Г.А.

суддів :Мачульського Г.М.,Шаргала В.І. (доповідач)

за участю представників сторін:

позивачаНе з'явився

Відповідачів:1. Карпи В.І., дов.№06-34/48946 від 05.12.08 р.

2.Безносик А.О., дов.№2225-Кр-288 від 16.03.08 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуКиївської міської ради

на постанову Київського апеляційного господарського суду  23.12.2008 р.

у справі№32/457 господарського суду м. Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромімпекс"

доГоловного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

доКиївської міської ради

проукладання договору оренди земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю  (надалі ТОВ) "Укрпромімпекс" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі Головне управління земельних ресурсів) та Київської міської ради і просило  визнати за товариством право на оренду земельної ділянки на проспекті Московському, 20-а  в Оболонському районі м. Києва та прийняти рішення, відповідно до якого договір оренди названої земельної ділянки вважати укладеним в наданій позивачем редакції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі дозволу Київради товариством розроблений проект землевідведення, позивачем вчинені всі необхідні дії щодо укладення договору оренди,  однак міськрадою щодо вказаного проекту відповідне рішення не прийняте, Головне управління земельних ресурсів здійснює оформлення та видачу договорів оренди.

Рішенням господарського суду м. Києва від 03.11.2008 року (суддя Хрипун О.О.),  залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду  23.12.2008 року (Шипко В.В., Борисенко І.В., Скрипка І.М.), позов задоволений, визнано право ТОВ "Укрпромімпекс" на оренду земельної ділянки за вказаною адресою, визнано укладеним договір оренди земельної ділянки відповідно до наданої позивачем  редакції, що відповідає Типовому договору оренди землі, затв. Постановою КМ України від 03.03.2004 р. №220; зобов'язано Головне управління земельних ресурсів зареєструвати договір.

Судові рішення мотивовані посиланням на норми ст. ст. 123, 125 Земельного кодексу України та тим, що в даному випадку наявні всі підстави для укладення договору оренди, однак, міськрада ухиляється від укладення договору.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Київська міська рада звернулась до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 16 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 9, 116, 123, 124 Земельного кодексу України, ст. ст. 26, 42, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові. Скаржник звертає увагу касаційної інстанції на те, що договори оренди земель комунальної власності  укладаються лише на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування; таке рішення є формою волевиявлення орендодавця щодо укладення договору оренди, тобто поза увагою судів попередніх інстанцій залишились обставини щодо наявності (чи відсутності) волевиявлення органу місцевого самоврядування щодо укладення договору оренди.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників відповідачів, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.11.2004 року ТОВ "Укрпромімпекс" звернулось до Київради з клопотанням, в якому просило надати згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки площею 0,7 га, що розташована за адресою: проспект Московський, 20"а"  в м. Києві.  Вид користування –оренда терміном  на 25 років. Цільове призначення -  будівництво виставково-торгівельних-офісних приміщень.

Київською міською радою 11.02.2005 року товариству надана згода на розробку проекту землевідведення названої ділянки.

За замовленням ТОВ "Укрпромімпекс" ПП "Смерічка" виготовлено проект відведення вищезазначеної земельної ділянки.

Зазначений проект відведення був погоджений з відповідними органами, в тому числі і з Головним управлінням земельних ресурсів.

З урахуванням вищезазначених обставин та норм ст. ст. 123, 125 Земельного кодексу України, ст. ст. 181, 187, 188 Господарського кодексу України, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Укрпромімпекс".

Відповідно до статті  84 Господарського процесуального кодексу України, роз'яснень, що містяться  в п. п. 1, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. №11 “Про судове рішення ”, з відповідними змінами, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши  обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних відносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду   про  встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у  судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення  повинна містити встановлені судом  обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права й обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Проте, при постановленні рішення про задоволення позову,  в порушення вимог  статті 43 Господарського процесуального кодексу України, судами попередніх  інстанцій в повній мірі  не досліджено обставини,  на яких ґрунтуються вимоги позивача та заперечення відповідача.

Статтями 116, 125 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Юридична особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання).

За правилами ст. ст. 118, 123 Земельного кодексу України оформленню права на земельну ділянку для юридичної особи передує виготовлення проекту земельної ділянки, згоду на  розроблення якого надає відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронними і санітарно-епідеміологічними органами, органом архітектури та подається на розгляд держаної адміністрації або органу місцевого самоврядування.  Потім такий орган розглядає проект у місячний термін та приймає відповідне рішення (про затвердження проекту та надання земельної ділянки або його відхилення).

Законом передбачена можливість оскарження рішення органу місцевого самоврядування  прийнятого за результатами розгляду проекту землевідведення (п. 9 ст. 123 Земельного кодексу України ).

Відповідно до Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого  рішенням  Київської міської ради від 19 грудня 2002 р. №182/342, Управління у межах своєї компетенції здійснює управління земельними ресурсами міста, забезпечує проведення в місті земельної реформи, раціональне використання та охорону земель на території міста.

Відповідно до пункту 3.12.  названого Положення Головне управління земельних ресурсів готує та подає в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради, розпоряджень Київського міського голови, розпоряджень виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки, зокрема,  з питань:  розпорядження землями в межах міста Києва та передачі земельних ділянок у власність або оренду громадян та юридичних осіб.

Господарськими судами попередніх інстанцій не досліджено, обставин щодо виконання  Головним управлінням земельних ресурсів  дій з підготовки  та подання Київській міській раді в установленому порядку проекту рішення стосовно поданого ТОВ "Укрпромімпекс" проекту землевідведення.

Разом з тим, приписами статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що при вчиненні правочину, волевиявлення його учасника має бути вільним і відповідати його волі.

Статтею 16  Закону України "Про оренду землі" встановлено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

З вищенаведених норм вбачається, що формою волевиявлення органу самоврядування при укладенні договору оренди земель комунальної власності є відповідне рішення цього органу.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що спірна ділянка була в користуванні ВАТ "Завод "Маяк", а пунктом  2 запропонованого позивачем проекту договору вбачається, що цільове призначення земельної ділянки – для будівництва виставково-тогівельно-офісної будівлі, тобто цільове призначення земельної ділянки змінюється, а відтак, дотримання  визначеної  нормами земельного законодавства процедури, що передує укладенню договору оренди та самого договору оренди  є необхідним.

Зазначене також залишилось поза увагою судів попередніх інстанцій.

З урахуванням викладеного, оскаржені судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції. При новому розгляді справи слід врахувати наведене і вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119,  11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київської міської ради  задовольнити частково.

Рішення господарського суду м. Києва від 03.11.2008 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду  23.12.2008 р. у справі №32/457 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий  суддя

Кравчук Г.А.

Суддя

Мачульський Г.М.

Суддя

Шаргало В.І.