4/58
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
15.04.09 р. Справа № 4/58
Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:
за участю представників сторін:
від позивача – Задрановськая С.М. – довіреність від 30.03.2009р., № 269,
від відповідача – не явився,
за позовом - Закритого акціонерного товариства “Ясинуватський комбінат хлібопродуктів”
м. Ясинувата
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Макаронна фабрика “Пан Степан”
м. Донецьк
про стягнення 47540,76грн. заборгованості і штрафу і пені за несвоєчасну оплату, -
в с т а н о в и в :
Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 47540,76грн., з яких: 41937,86грн. - заборгованість, 1409,11грн. – пеня, 4193,79грн. – штраф за несвоєчасну оплату
В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір поставки №08-04/108 від 17.04.2008року із специфікаціями №№1-5, вимогу про оплату №619 від 01.10.2008року, яка отримана відповідачем 28.11.2008року.
Остаточні вимоги викладені позивачем у додатку до позову від 10.04.2009р., в якій позивач змінив суму позову і просить стягнути з відповідача з урахуванням оплачених після звернення до суду коштів та підпису акту звірки по розрахунках за відвантажену продукцію суму боргу 16937,86грн. та 2193,78грн. штрафу за несвоєчасну оплату прийнятої продукції у відповідності з п.8.2 договору.
Відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні, про час і місце якого був належним чином повідомлений, про що свідчить його підпис на Повідомленні про вручення поштового відправлення. Не надано ним і відзиву на позов, що являється ухиленням від вчинення дій, покладених на нього судом.
За достатністю матеріалів наданих позивачем, суд вважає необхідним вирішити спір в межах встановленого ст.69 ГПК України строку без явки представника відповідача.
На розсуд суду наданий договір поставки №08-04/108 від 17.04.2008року із специфікаціями №№1-5, за яким виникла заборгованість за поставлений позивачем відповідачу товар.
Поняття договору поставки надається у статті 265 Господарського кодексу України (далі –ГК). Договір поставки – правочин, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частина 3 ст.265 ГК надає право укладати договори поставки всім суб'єктам господарювання, зазначеним у ч.1,2,ст.55 ГК.
З урахуванням ст.628 і 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) зміст договору поставки включає в себе наступні питання: 1) істотні умови, які мають бути погоджені сторонами; 2) інші умови договору, погоджені сторонами; 3) права і обов'язки сторін, які набувають постачальник і покупець в результаті укладання договору поставки.
2
Із ст. 712 ЦК випливає, що істотними умовами договору поставки є умови про предмет договору (товар, що має бути поставлений) та ціну. Стаття 265 ГК доповнює істотні умови договору умовою про строк передання (поставки) товарів. Більш конкретно у п.19 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення і п.16 Положення про поставки товарів народного споживання вказується на те, що договором поставки мають встановлюватись умови про номенклатуру (розгорнутий асортимент), кількість, якість продукції (товарів), про строки поставки і ціну. Сторони не позбавлені права погодити в договорі будь-які інші умови.
Частина 2 ст. 268 ГК приписує зазначати в договорі поставки номери і індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів.
При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що між сторонами підписаний договір поставки №08-04/108 від 17.04.2008року із специфікаціями №№1-5, в якому передбачені всі істотні умови для договорів даного виду, тому він вважається судом укладеним.
За цим договором позивач взяв на себе зобов'язання передати покупцю товар в асортименті, за ціною та в строки, що визначаються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (п. п. 1.1, 1.2 договору), а покупець оплачувати отриманий товар на розрахунковий рахунок постачальника за домовленістю сторін (п. 4.1 договору).
Сторонами в договорі не передбачений конкретний порядок та строк оплати товару.
На виконання умов договору сторонами підписані специфікації №№1-5 до договору, в яких узгоджене найменування товару, його кількість, ціна та загальна сума, а також строки поставки.
За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.
Відповідачем на підставі отриманий товар по товарно-транспортним накладним на загальну суму 548401,60грн., що підтверджено і актом звірки, підписаним уповноваженими представниками сторін і скріпленим печатками підприємств.
Договором сторони не передбачили конкретний строк оплатити.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору, а якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий борг в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги.
Позивач направив відповідачу вимогу про оплату продукції прийнятої відповідачем №619 від 01.10.2008року, яка отримана останнім 28.11.2008року, про що свідчить підпис замдиректора по виробництву відповідача на вимозі, тобто товар повинен бути оплачений в повному обсязі до 05.12.2008року включно.
Відповідач частково оплатив отриманий ним товар в сумі 523142,40грн., що підтверджується банківської випискою і актом звірки, після чого заборгованість відповідача перед позивачем на час вирішення спору становить 21937,86грн.
Враховуючи, що позивачем доведений факт поставки товару та його не оплати з боку відповідача, суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 21937,86грн.
Крім заборгованості, позивач просить суду стягнути з боржника 2193,78рн. Штрафу у відповідності з вимогами п.8.2 договору, який передбачає, якщо порушений строк оплати, боржник повинен сплатити штраф в розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.
Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного:
Відповідно до частини 2 статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання після 1 січня 2004року визначаються приписами статей 534,549-552 та статті 625 ЦК, статей 229-234 Господарського кодексу України та статей Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
3
З огляду на зміст статей 534,549 правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто прострочення у виконанні зобов'язання сплатити гроші, є не лише обов'язок боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити неустойку.
Оскільки сторонами договором та вимогою про оплату боргу передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобов'язання (вимога, що надіслана відповідачу: до 05.12.2008року включно); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов'язання; в) розмір пені та штрафу (п. 8.2 договору) – за порушення строків оплати поставленого товару покупець повинен сплатити заявлену суму штрафу в розмірі 10% від вартості неоплаченого товару, яка складає 2193,78грн.
Оскільки відповідач сплатив борг в сумі 5000грн. після звернення позивача з позовом до суду 02.03.2009р., господарський суд покладає судові витрати в розмірі 241,32грн. державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн. на відповідача.
На підставі ст.ст.526,530,546,549,712 Цивільного кодексу України, ст.193,265 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд –
В и р і ш и в:
Задовольнити позов Закритого акціонерного товариства “Ясинуватський комбінат хлібопродуктів” м. Ясинувата до Товариства з обмеженою відповідальністю “Макаронна фабрика “Пан Степан” м. Донецьк про стягнення 24131,64грн. повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Макаронна фабрика “Пан Степан” м. Донецьк-83096, пр. Панфілова, 89, ЄДРПОУ 30998214 на користь Закритого акціонерного товариства “Ясинуватський комбінат хлібопродуктів” м. Яснувата-86000, вул. Жовтнева, 97, ЄДРПОУ 00957643 заборгованість в сумі 16937,86грн., 2193,78грн. – штрафу, 241,32рн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя
Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 15.04.2009року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.
Надруковано у 4прим.:
1-до справи,
1- позивачу,
2- відповідачу
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 15.04.2009 |
Оприлюднено | 29.04.2009 |
Номер документу | 3442265 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні