Рішення

від 21.10.2013 по справі 910/16587/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16587/13 21.10.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ярко 2010» доТовариства з обмеженою відповідальністю «УкрБєлБуд» простягнення 23 026,00 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Ромащенко Г.Ф., Білоус А.П. від відповідача:Німчук І.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ярко 2010» (надалі - ТОВ «Ярко 2010») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрБєлБуд» (надалі - ТОВ «УкрБєлБуд») про стягнення 23 026,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов'язання за договором-доручення №25/11/11 від 25.11.2011 р., у зв'язку з чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 19 004,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 817,78 грн., 3% річних у розмірі 955,83 грн. та інфляційних у розмірі 248,39 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.08.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 25.09.2013 р.

В судовому засіданні 25.09.2013 р. судом оголошувалась перерва до 21.10.2013 р.

Представники позивача в судове засідання з'явилися, на виконання вимог ухвали суду надали документи, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх повністю.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав пояснення стосовно суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.11.2011 р. між ТОВ «Ярко 2010» (виконавець) та ТОВ «УкрБєлБуд» (замовник) було укладено договір - доручення на надання митно-брокерських послуг №21/11/11 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується представляти інтереси замовника у митних органах України та здійснювати декларування вантажів, що належать замовнику, або таких, на які замовник має право розпорядження, а замовник зобов'язується оплачувати дані послуги згідно виставленого виконавцем рахунку.

Згідно з п. 3.3.4 Договору замовник зобов'язаний оплатити виконану роботу згідно виставленого виконавцем рахунку, а згідно з п. 3.3.9 Договору замовник зобов'язаний підписати акт прийому-передачі наданих послуг протягом 2 робочих днів після митного оформлення вантажу або направити виконавцю обґрунтовані претензії щодо якості або вартості послуг.

Пунктом 5.2 Договору визначено, що оплата за виконані послуги здійснюється замовником відповідно до наданого виконавцем рахунку після надання послуг та підписання акта прийому передачі виконаних робіт протягом 5 календарних днів з моменту підписання акта.

На виконання умов Договору позивачем було надано послуги, пов'язані з декларуванням товарів, на загальну суму 19 004,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором по перерахуванню вартості наданих послуг з декларування товарів, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 19 004,00 грн.

Договір є договором доручення, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 68 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на корить другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Пунктом 1 частини 2 вказаної статті визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями ст. 1000 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

За змістом ч. 1 ст. 1004 Цивільного кодексу України повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення.

Твердження відповідача про те, що сторонами не було підписано акти надання послуг №145 від 30.11.2011 р., №146 від 30.11.2011 р., №147 від 30.11.2011 р., №148 від 30.11.2011 р. та №155 від 14.12.2011 р. на підтвердження факту належного надання позивачем послуг судом відхиляються з огляду на таке.

По-перше, відповідно до п. 3.3.9 Договору замовник зобов'язаний підписати акт прийому-передачі наданих послуг протягом 2 робочих днів після митного оформлення вантажу або направити виконавцю обґрунтовані претензії щодо якості або вартості послуг.

Із матеріалів справи вбачається, що митне оформлення вантажу відповідача відбулося 30.11.2011 р. (за актами №145-148), що підтверджується вантажно-митними деклараціями від 30.11.2011 р. Крім того, за 01.12.2011 р. актом надання послуг №155 від 14.12.2011 р. позивачем було складено та оформлено попередні декларації СМR №0012086 та СМR №0006441.

В той же час, вказані акти у визначений п. 3.3.9 Договору строк не були підписані зі сторони ТОВ «УкрБєлБуд», а доказів направлення обґрунтованих претензій щодо якості та вартості послуг на адресу ТОВ «Ярко 2010» відповідачем не надано.

По-друге, відсутність підписаного двостороннього акта приймання-передачі роботи (в даному випадку - наданих послуг) не є перешкодою для захисту суб'єктивного матеріального права, у разі, якщо суд, на підставі зібраних у справі та оцінених у сукупності доказів, встановить факт виконання позивачем відповідних зобов'язань - щодо виконання певної роботи.

Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України від 24.04.2013 р. у справі № 18/48пд/2011.

Суд відзначає, що матеріалами справи підтверджується виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором та надання послуг зі складання та оформлення декларацій, а також оформлення вантажів.

Крім того, із наданих суду копій вантажно-митних декларацій за 30.11.2011 р. вбачається, що одержувачем вантажу за такими деклараціями є ТОВ «УкрБєлБуд», в інтересах та від імені якого діяв представник - ТОВ «Ярко 2010».

Таким чином, з урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що відповідачем належним чином надані послуги з декларування вантажів відповідача на загальну суму 19 004,00 грн.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, враховуючи положення ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 5.2 Договору, заборгованість відповідача становить 19 004,00 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів на підставі Договору за надані послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «УкрБєлБуд» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Ярко 2010» про стягнення з ТОВ «УкрБєлБуд» заборгованості у розмірі 19 004,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 817,78 грн., 3% річних у розмірі 955,83 грн. та інфляційних у розмірі 248,39 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 08.12.2011 р. по 12.08.2013 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд відзначає, що умовами Договору відповідальності ТОВ «УкрБєлБуд» у вигляді нарахування пені за порушення строків оплати наданих послуг не встановлено, а чинним законодавством України не визначений розмір штрафних санкцій за порушення грошових зобов'язань за вказаними правовідносинами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

В той же час, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження погодження сторонами відповідальності постачальника у вигляді пені за порушення виконання ним грошового зобов'язання з оплати повернутого товару, та його розміру.

Таким чином, підстави для стягнення пені відсутні.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення вказаної норми не передбачають можливості вибіркового обрання особою індексів інфляції за окремі періоди в межах заявленого періоду за який нараховуються інфляційній, а тому мають враховуватися всі індекси інфляції (в т.ч. з від'ємним значенням). Наведене додатково підтверджується листом Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р.

Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 27.01.2011 р. у справі №37/345 та від 28.02.2011 р. у справі №37/340.

Із поданого розрахунку вбачається, що позивачем неправомірно не враховані індекси інфляції за травень, червень, липень, серпень та листопад 2012 року, а також лютий і липень 2013 року, які мають від'ємне значення, а з урахуванням викладеного розмір інфляційних втрат за вказаний період має від'ємне значення, відтак у задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити повністю.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе задовольнити вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 955,83 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «УкрБєлБуд» на користь ТОВ «Ярко 2010» заборгованості у розмірі 19 004,00 грн. та 3% річних у розмірі 955,83 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог (пеня у розмірі 2 817,78 грн. та інфляційні у розмірі 248,39 грн.) необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярко 2010» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрБєлБуд» (01032, м. Київ, вул. Старовокзальна, 7-Б, оф. 8; ідентифікаційний код 26195685) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярко 2010» (03045, м. Київ, вул. Новопироговська, 66; ідентифікаційний код 37250050) заборгованість у розмірі 19 004 (дев'ятнадцять тисяч чотири) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 955 (дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 83 коп. та судовий збір у розмірі 1 491 (одна тисяча чотириста дев'яносто одна) грн. 40 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.10.2013 р.

Суддя В.П. Босий