Рішення

від 24.10.2013 по справі 915/1566/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року Справа № 915/1566/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський рибний порт», 54002, м. Миколаїв, Каботажна пристань, 3

до відповідачів:

1) публічного акціонерного товариства «Чорномортехфлот», 65026, м. Одеса, вул. Польська, 18,

2) товариства з обмеженою відповідальністю «РАМС», 54030, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 42/18,

про стягнення 108102,20 грн.

Суддя Алексєєв А.П.

за участю представників:

від позивача - Гутиря М.М. за довіреністю від 01.04.2013 року,

від відповідачів представники не з'явилися.

Суть спору: 06.09.2013 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів в солідарному порядку грошових коштів в сумі 108102,20 грн., а також про стягнення витрат, пов'язаних із сплатою судового збору в розмірі 2162,05 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що в порушення приписів чинного законодавства та умов договору №01 від 01.02.2012 року відповідач-1 не в повній мірі розрахувався за надані йому послуги по транспортуванню енергоносіїв на судно під час стоянки на суму 108102,20 грн. Станом на день подання позову (06.09.2013 року) відповідачем зобов'язання щодо оплати за надані послуги не здійснено.

Ухвалою від 09.09.2013 року було прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі (а.с. 1), а розгляд справи призначено на 17.09.2013 року.

Про дату, час і місце розгляду справи сторони повідомлені у встановленому ГПК України порядку, шляхом надсилання на їхні адреси ухвали. Відповідач-1 у судове засідання не з'явився. За відомостями, отриманими з пошукової системи офіційного сайту ДП «Укрпошта» станом на 17.09.2013 року відправлення (ухвала) відповідачу не вручене (а.с. 37).

Відповідач-2 про дату час та місце розгляду спору, призначеного на 17.09.2013 року, повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення отримане представником 12.09.2013 року. Проте, позов відповідач-2 не заперечив і не спростував (а.с. 35).

Ухвалою від 17.09.2013 року розгляд справи відкладався для надання відповідачам можливості направити заперечення проти позову.

Відповідач-1 у судове засідання не з'явився. За відомостями, отриманими з пошукової системи офіційного сайту ДП «Укрпошта» станом на 27.09.2013 року відправлення (ухвала) відповідачу не вручене (а.с. 43).

Відповідач-2 у судове засідання також не з'явився. За відомостями, отриманими з пошукової системи офіційного сайту ДП «Укрпошта» станом на 27.09.2013 року відправлення (ухвала) відповідачу вручене (а.с. 44).

Ухвалою від 27.09.2013 року розгляд справи було відкладено на 24.10.2013 року у зв'язку з нез'явленням представників відповідачів у судове засідання та ненаданням ними відзивів на позовну заяву.

Про дату, час і місце розгляду спору сторони повідомлені у встановленому ГПК України порядку. Проте, ухвали господарського суду від 09.09.2013 року, 17.09.2013 року та 27.09.2013 року, що направлялися відповідачеві-1, повернуті відділенням зв'язку до суду з позначкою «організацію не зареєстровано» (а.с. 48-50, 53-55, 58-60). З офіційного сайту пошукової системи «Інформаційно-ресурсний центр» станом на 21.10.2013 року вбачається, що адресу відповідача-1 в позовній заяві зазначено вірно (а.с. 61-62).

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, що повернуто органами зв'язку, з урахуванням конкретних обставин цієї справи, суд вважає належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом певних процесуальних дій, а тому визнає можливим розглянути справу за відсутності представника останнього.

Відповідач-2 також у судові засідання не з'являвся, хоча про дату, час і місце розгляду спору повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 35, 52, 57).

Враховуючи, що ухвали суду були надіслані на адреси відповідачів, які зазначені в позовній заяві, то суд вважає, що відповідачі належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Неподання відзиву на позовну заяву не перешкоджає розгляду спору по суті, тому, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заявою від 27.09.2013 року позивач уточнив позовні вимоги (а.с. 42) та просив суд стягнути на свою користь:

- з відповідача-1 заборгованість в розмірі 107102,20 грн. за надані послуги за договором №01 від 01.02.2012 року та витрати пов'язані із сплатою судового збору в розмірі 2162,05 грн.;

- з відповідачів в солідарному порядку грошові кошти в сумі 1000 грн. за договором №01 від 01.02.2012 року та договором поруки від 06.04.2012 року.

У судовому засіданні 24.10.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

між ТОВ «Миколаївський рибний порт» (далі-позивач) та ПАТ «Чорномортехфлот» (далі-відповідач-1) 01.02.2012 року було укладено договір про надання послуг за № 01 (далі - договір, а.с. 8).

За цим договором замовник (відповідач-1 у справі) доручив, а виконавець (позивач у справі) зобов'язався надати послуги по транспортуванню енергоносіїв на судно під час стоянки, а також надати складські приміщення та відкриті складські майданчики для зберігання майна відповідача-1, а відповідач-1 - прийняти та оплатити такі послуги (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 10.1. договору визначено, що строк його дії становив 3 місяці - з 01.02.2012 року по 30.04.2012 року.

Пунктами 3.1, 3.2 договору передбачено, що оплата здійснюється за тарифами на послуги, встановленими у Додатку №1 до договору (а.с. 9). Кінцевий рахунок проводиться після підписання сторонами акта здачі-прийняття робіт, але не пізніше, ніж судно залишить територію Миколаївського рибного порту.

Матеріали справи свідчать, що на протязі лютого 2012 року - квітня 2012 року включно позивач надав відповідачеві-1 послуги на загальну суму 326474,12 грн., що підтверджується виставленими рахунками-фактурами та актами здачі-прийняття робіт (а.с. 16-28) . Акти здачі-прийняття робіт погоджені між сторонами шляхом скріплення підписами та печатками повноважних осіб підприємств без зауважень.

Відповідач-1 свої зобов'язання за договором в частині своєчасного проведення розрахунків за надані послуги належним чином не виконував. Як зазначив позивач в позовній заяві до дати подання позову відповідач-1 розрахувався частково, сплатив лише 218371,92 грн.

Так, відповідач-1 за надані послуги:

- за актом № ОУ-0000016 від 29.02.2012 року на суму 87538,32 грн. розрахувався повністю;

- за актом № ОУ-0000029 від 29.02.2012 року на суму 30479 грн. сплатив лише 18415 грн.; несплаченою залишилась сума в розмірі 12064 грн.;

- за актом № ОУ-0000030 від 30.03.2012 року на суму 73331 грн. сплатив лише 37444,80 грн.; несплаченою залишилась сума в розмірі 35886,20 грн.;

- за актом № ОУ-0000031 від 30.03.2012 року на суму 32581 грн. сплатив лише 19685 грн.; несплаченою залишилась сума в розмірі 12896 грн.;

- за актом № ОУ-0000047 від 30.04.2012 року на суму 71014,80 грн. сплатив лише 36238,80 грн.; несплаченою залишилась сума в розмірі 34776 грн.;

- за актом № ОУ-0000048 від 30.04.2012 року на суму 31530 грн. сплатив лише 19050 грн.; несплаченою залишилась сума в розмірі 12480 грн.

Часткова оплата на суму 218371,92 грн. за надані послуги за договором підтверджується банківськими виписками (а.с. 11-15).

Відтак, залишок заборгованості за договором склав 108102,20 грн. (326474,12 грн. - 218371,92 грн.), про що між сторонами 30.04.2012 року було складено акт звірки взаємних розрахунків №1, яким відповідач-1 підтвердив заборгованість за надані послуги перед позивачем за період з лютого 2012 року по квітень 2012 року включно (а.с. 10).

Позивач в позовній заяві зазначив, що у зв'язку з невиконанням зобов'язань щодо оплати за надані послуги 08.08.2013 року відповідачу-1 був надісланий лист-претензія (а.с. 29, 30) з вимогою погасити заборгованість в сумі 108102,20 грн. протягом семи днів з дня пред'явлення цієї вимоги.

Відповідач-1 відповіді на претензію не надав, кошти позивачеві не перерахував, що і зумовило позивача звернутись до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача-1 заборгованості в розмірі 108102,20 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України, встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вже зазначалось, кінцевий рахунок за надані послуги за договором проводиться після підписання сторонами акта здачі-прийняття робіт, але не пізніше, ніж судно залишить територію.

Оскільки представником позивача не доведено, а в матеріалах справи відсутні докази, що судно, якому надавались послуги залишило територію, то в даному випадку кінцевим розрахунком відповідача-1 перед позивачем за надані послуги за договором слід вважати закінчення строку дії договору - 30.04.2012 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Несплатою боргу відповідач-1 порушує право позивача, умови договору та вимоги ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, згідно з якими зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Таким чином, грошові кошти за надані послуги в сумі 108102,20 грн. залишаються не сплаченими.

Положеннями ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 за договором №01 від 01.02.2012 року, між позивачем та ТОВ «РАМС» (відповідач - 2) 06.04.2012 року укладено договір поруки, за умовами якого відповідач - 2 на добровільних засадах поручився перед позивачем по борговим зобов'язанням відповідача - 1 за договором в розмірі 1000 грн. (п.1.1. договору, а.с. 31).

Відповідно до п. 4.1. договору поруки, він діє з моменту його підписання і до 01.12.2013 року.

Пунктом 1.2 договору поруки обумовлено, що у випадку порушення відповідачем - 1 договору № 01 від 01.02.2012 року, відповідач - 2 та відповідач - 1 несуть солідарну відповідальність перед позивачем за виконання боргових зобов'язань на суму 1000 грн.

22.08.2013 року позивач вручив відповідачу - 2 за вих. № 22/08-13 вимогу, якою вимагав виконати зобов'язання за договором № 01 від 01.02.2012 року в розмірі 1000 грн., що забезпечене порукою, протягом 3-х робочих днів. Відповідач-1 отримав лист 22.08.2013 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на листі-вимозі (а.с. 32).

Позивач належним чином повідомив відповідача - 2 про виконання зобов'язань забезпечених договором поруки та відповідно до п. 3.2.2. цього договору поручитель, зобов'язаний виконати пред'явлені позивачем вимоги за порушення відповідачем-1 зобов'язань за договором № 01 від 01.02.2012 року в 3-денний строк з моменту отримання відповідної вимоги. Проте, станом на день прийняття рішення відповідач - 2 не виконав своїх договірних зобов'язань перед позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою. Так, згідно з 1 та 2 частинами зазначеної статті, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Із змісту основного договору та договору поруки вбачається, що у відповідачів виник солідарний обов'язок по виконанню зобов'язання щодо сплати коштів в розмірі 1000 грн.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

З огляду на викладене, суд вважає, що уточнені вимоги позивача ґрунтуються на чинному законодавстві, матеріалами справи підтверджені, відповідачами не заперечені і не спростовані, отже підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Будь - яких доказів того, що відповідачем-1 належним чином і в повному обсязі виконано свої зобов'язання щодо оплати за надані послуги за договором, відповідач-1, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог щодо основної заборгованості.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на чинному законодавстві, матеріалами справи підтверджені, відповідачами не заперечені і не спростовані, отже підлягають задоволенню.

Виходячи з положень ст. 49 ГПК України, господарські витрати покладаються на відповідача-1, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій у зв'язку із невиконанням обов'язків за договором №01 від 01.02.2012 року.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Уточнені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський рибний порт» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Чорномортехфлот» (65026, м. Одеса, вул. Польська, 18, ідентифікаційний код 01385479) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський рибний порт» (54002, м. Миколаїв, Каботажна пристань, 3, ідентифікаційний код 33896925; р/р 2600843846 в ПАТ «Райффайзенбанк Аваль», МФО 380805) заборгованість в розмірі 107102,20 грн. (сто сім тисяч сто дві грн. 20 коп.) та судовий збір в розмірі 2162,05 грн. (дві тисячі сто шістдесят дві грн. 05 коп.).

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Чорномортехфлот» (65026, м. Одеса, вул. Польська, 18, ідентифікаційний код 01385479) солідарно з товариством з обмеженою відповідальністю «РАМС» (54030, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 42/18, ідентифікаційний код 20914110) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський рибний порт» (54002, м. Миколаїв, Каботажна пристань, 3, ідентифікаційний код 33896925; р/р 2600843846 в ПАТ «Райффайзенбанк Аваль», МФО 380805) заборгованість в розмірі 1000 грн. (одна тисяча грн. 00 коп.).

Накази видати після набранням рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку згідно вимог ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 29 жовтня 2013 року.

Суддя А.П. Алексєєв