Рішення

від 24.10.2013 по справі 913/2495/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

24 жовтня 2013 року Справа № 913/2495/13

Провадження № 11н/913/2495/13

За позовом Садівничого товариства "Рассвет", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ

про скасування рішення

Суддя Москаленко М.О.

Секретар судового засідання Губарева М.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - Сиволобов М.В., довіреність від 05.09.2013

від відповідача - Шевченко А.В., довіреність № 297 від 01.06.2013

в судовому засіданні 21.10.2013 на підставі приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 24.10.2013, 10 годин 50 хвилин; після перерви в судове засідання 24.10.2013 прибули представники позивача та відповідача у справі;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про скасування рішення комісії ТОВ "ЛЕО", оформлене протоколом № 800 від 22.08.2013 про донарахування Садівничому товариству "Рассвет" 35340,36 грн.

У судове засідання прибули повноважні представники сторін у даній справі.

03.10.2013 позивачем надано суду письмові пояснення та доповнення до позову, згідно яких крім судового збору у розмірі 1147 грн. 00 коп. у складі судових витрат у справі до стягнення з відповідача заявлено 1600 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу за договором доручення від 05.09.2013.

В обґрунтування позову позивач послався на неправомірність складення акту про порушення споживачем Правил користування електричною енергією № 804956 від 28.05.2013, а саме на те, що зазначений Акт та оспорювань рішення комісії відповідача не відповідають Правилам користування електричною енергією, затвердженим постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (далі за текстом - Правила) .

Відповідач письмовим відзивом від 07.10.2013 на позовну заяву проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх в судових засіданнях під час судового розгляду справи представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

13.10.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (Постачальник) та Садівничим товариством «Рассвет» (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 1671 (далі за текстом - договір) (а.с. 38 - 40), відповідно до умов пункту 1.1 якого відповідач зобов'язався постачати позивачеві електричну енергію, а позивач зобов'язався оплачувати вартість використаної електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору.

28.05.2013 три уповноважені посадові особи відповідача на об'єкті позивача за адресою: м. Луганськ, вул. Лісопаркова, 46, здійснили перевірку дотримання споживачем Правил.

Результати вищезазначеної перевірки представники ТОВ «ЛЕО» зафіксували в акті про порушення споживачем Правил користування електричною енергією № 804956 від 28.05.2013 (далі за текстом - Акт) (а.с. 15), який підписали три представники ТОВ «ЛЕО» та представник позивача із зауваженнями. В Акті зазначено про порушення позивачем 3.31., 3.3. Правил, а саме порушення пломби ТОВ «ЛЕО» № 04770381, зазначеної в акті про пломбування, що встановлена на шафі обліку PS - 04 КВ КТП - 970, що надає можливість доступу до струмоведучим частинам електричної установки, ланцюгам вторинної комутації електричного обліку та трансформатору струму.

В Акті уповноваженими особами відповідача зафіксовано, що замір максимальної потужності усіх підключених струмоприймачів не здійснювався .

Крім того, в Акті зафіксовано, що паспортні дані на усі використовувані струмоприймачі не надані, вимірювання максимальної потужності усіх підключених струмоприймачів здійснити неможливо внаслідок відсутності можливості одночасно підключити усі струмоприймачі на максимальну потужність .

Причини відсутності можливості одночасно підключити усі струмоприймачі позивача на максимальну потужність в Акті взагалі не зазначені .

У пункті 3 Акту виміри параметрів схеми електропостачання споживача на дату складання акта порушень не зазначені. Правові підстави недотримання вимог Правил щодо виміру вказаних параметрів в Акті не зазначені.

Прилад обліку електроенергії знятий не був, схема електропостачання відновлена, відключення позивача від електричної мережі не здійснювалося. 22.08.2013 відбулося засідання комісії з розгляду Акта від 28.05.2013 № 804956, за результатами якого складений протокол № 300 (а.с. 28). За результатами засідання комісія дійшла висновку про порушення позивачем правил пунктів 3.3, 3.31, Правил і доведеність факту порушення позивачем пломби ТОВ «ЛЕО» № 04770381, зазначеної в акті опломбування.

Акт вказаним рішенням комісії відповідача визнано складеним правомірно та виконано розрахунок вартості не облікованої електроенергії внаслідок порушення споживачем Правил у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (далі за текстом - Методика), на суму 35340 грн. 36 коп. (а.с. 28 - 29).

Під час засідання комісії відповідача представник позивача присутній не був.

При цьому докази повідомлення позивача про час та місце засідання комісії ТОВ «ЛЕО», що відбулося 22.08.2013, відповідачем під час судового розгляду справи не надані.

Відповідно до наданих відповідачем в судовому засіданні 24.10.2013 письмових пояснень від 24.10.2013 б/н встановити факт повідомлення позивача про дату засідання комісії на 22.08.2013 не є можливим.

Посилаючись на неправомірність зазначеного вище рішення комісії відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Встановивши фактичні обставини справи, всебічно та повно оцінивши доводи сторін та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі з таких підстав.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Правовідносини сторін у даній справі регулюються умовами укладеного ними договору, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Правилами та іншими нормативними актами у сфері електроенергетики.

Відповідно до пункту 6.41 Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформлюється двосторонній акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків .

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії(електропередавальної організації).

Відповідно пункту 6.42 Правил в редакції, що діяла на час засідання комісії та складання протоколу, на підставі акту порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Як встановлено під час судового розгляду справи, під час проведення перевірки уповноваженими представниками відповідача був складений Акт, в якому було зазначено сутність виявлених порушень. Зокрема, зазначено про порушення позивачем 3.31., 3.3. Правил, а саме порушення пломби ТОВ «ЛЕО», зазначеної в акті про пломбування.

В Акті уповноваженими особами відповідача зафіксовано, що замір максимальної потужності усіх підключених струмоприймачів не здійснювався .

Крім того, в Акті зафіксовано, що паспортні дані на усі використовувані струмоприймачі не надані, вимірювання максимальної потужності усіх підключених струмоприймачів здійснити неможливо внаслідок відсутності можливості одночасно підключити усі струмоприймачі на максимальну потужність .

Причини відсутності можливості одночасно підключити усі струмоприймачі позивача на максимальну потужність в Акті взагалі не зазначені .

У пункті 3 Акту виміри параметрів схеми електропостачання споживача на дату складання акта порушень не зазначені. Правові підстави недотримання вимог Правил щодо виміру вказаних параметрів в Акті не зазначені.

Відповідно до пункту 2.5 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W , кВт · год) визначається за формулою

доб W = P · t · K , (2.4)

доб доб в

де: P - потужність (кВт), визначена як:

а) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складання акта про порушення Правил струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі);

б) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складання акта про порушення Правил струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних всіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення Правил, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі);

в) дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в Договорі (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів "а" або "б" цього пункту, перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність).

Дослідивши матеріали справи, її фактичні обставини, вказані вище норми закону, суд доходить висновку про те, що під час розрахунку суми вартості не облікованої електричної енергії відповідачем у справі неправомірно використані дані, виміри яких уповноваженими представниками відповідача у справі під час складання Акту взагалі не здійснювалися (що зафіксовано у пункті 3 Акту).

Матеріали справи не містять доказів того, що від позивача у справі вимагалися паспортні дані струмоприймачів, наявних на об'єкті.

Вимірювання максимальної потужності усіх підключених струмоприймачів відповідачем здійснене не було з невідомих причин.

Причини відсутності можливості одночасно підключити усі струмоприймачі позивача на максимальну потужність в Акті взагалі не зазначені.

Відомостей про недопуск позивачем працівників відповідача для здійснення одночасного підключення усіх струмоприймачів позивача на максимальну потужність Акт не містить.

Судом також встановлено, що під час засідання комісії відповідача 22.08.2013 представник позивача присутній не був. Докази повідомлення позивача про час та місце засідання комісії ТОВ «ЛЕО», що відбулося 22.08.2013, відповідачем не надані.

Відповідно до наданих відповідачем в судовому засіданні 24.10.2013 письмових пояснень від 24.10.2013 б/н встановити факт повідомлення позивача про дату засідання комісії на 22.08.2013 не є можливим.

Викладені вище обставини свідчать про доведеність факту порушення відповідачем у справі під час складання Акту та засідання комісії з розгляду Акту, що відбулося 22.08.2013, вимог Правил та Методики, що є безумовною підставою для скасування оперативно-господарської санкції, застосованої рішенням комісії ТОВ "ЛЕО", оформленим протоколом № 800 від 22.08.2013 про нарахування Садівничому товариству "Рассвет" 35340 грн. 36 коп.

Відповідно до частини 2 статті 235 Господарського України до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 статті 236 Господарського України встановлено перелік видів оперативно-господарських санкцій, а в частині 2 вказаної норми зазначено, що цей перелік не є вичерпним і сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Однією з передбачених в укладеному сторонами у справі договорі оперативно-господарських санкцій є обмеження або припинення електропостачання внаслідок, зокрема, самовільного внесення споживачем змін у схеми обліку електроенергії, порушення розрахункового обліку, зриву чи пошкодження пломб, інших дій, визначених Правилами та Методикою.

Пунктом 4.4.3 договору передбачено сплату Споживачем вартості не облікованої електричної енергії, зокрема, у випадку порушень, передбачених Правилами.

Частина 1 статті 237 Господарського кодексу України встановлює, що підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною.

Відповідно до частини 2 статті 237 Господарського кодексу України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором.

Згідно із частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим, ніж зазначено в цій статті, способом, що встановлений договором або законом.

Як встановлено частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання і споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Зі змісту вказаних положень чинного законодавства та умов укладеного сторонами у справі договору вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недорахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарської санкцією, а не актом ненормативного характеру у розумінні частини 2 статті 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 237 Господарського кодексу України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду і з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Право споживача на оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника електроенергії передбачено пунктом 6.42 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 (Постанова Верховного Суду України від 29.11.2010 у справі № 2-15/1783-2009; постанова Верховного Суду України від 16.05.2011 у справі №2-28/2397-2010).

Відповідно до ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

За таких обставин заявлена позивачем вимога про скасування оперативно-господарської санкції - рішення комісії ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" від 22.08.2013 по розгляду Акта від 28.05.2013 № 804956, за результатами якого складений протокол № 300, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

03.10.2013 позивачем надано суду письмові пояснення та доповнення до позову, згідно яких крім судового збору у розмірі 1147 грн. 00 коп. у складі судових витрат у справі до стягнення з відповідача заявлено 1600 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу за договором доручення від 05.09.2013.

Відповідно до положень ст. 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат можуть бути включені витрати на послуги адвоката.

Відповідно до положень пункту 6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Позивачем у справі не надано доказів того, що представник позивача за дорученням Сиволобов М.В. є адвокатом.

З урахуванням вказаного вище у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача у складі судових витрат витрат на правову допомогу слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Скасувати оперативно-господарську санкцію - рішення комісії товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" рішення комісії ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" від 22.08.2013 по розгляду Акта від 28.05.2013 № 804956, за результатами якого складений протокол № 300, про нарахування Садівничому товариству "Рассвет" 35340 грн. 36 коп. вартості не облікованої електроенергії.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ, кв. Гаєвого, буд. 35, код 31443937, на користь Садівничого товариства «Рассвет», м. Луганськ, вул. Суходольська, 10/65, код 24179400, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1147 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 24.10.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення - 29.10.2013.

Суддя М.О. Москаленко