47/351-08
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2009 р. № 47/351-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г.- головуючого,
Воліка І.М.,
Мележик Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-Лізинг" на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 26 січня 2009 року у справі № 47/351-08 Господарського суду Харківської області за позовом Відкритого акціонерного товариства "Швейна фабрика ім. Тінякова", м. Харків, до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-Лізинг", м. Київ, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-Схід" в особі Харківської філії, м. Харків, про витребування майна та стягнення 74 978,13 грн.,
за участю представників:
позивача –не з'явився;
відповідача 1 –не з'явився;
відповідача 2 –не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2008 року позивач –ВАТ "Швейна фабрика ім. Тінякова" звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів –1) ТОВ "Ельдорадо-Лізинг" та до 2) ТОВ "Ельдорадо-Схід" в особі Харківської філії про витребування майна та стягнення 74 978,13 грн.
Вказував, що 09.12.05 між ним та відповідачем-1 було укладено договір оренди нежитлових приміщень, згідно умов якого він зобов'язався передати орендарю (відповідачу-1) у платне користування частину нежитлового приміщення 1-го поверху № 9 Виробничого корпусу № 1 у будинку літ. "А-6" площею 642 кв.м., нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 3-5, 8-10, 13-15 Виробничого корпусу № 2 у будинку літ. "Б-3" площею 906,3 кв.м., які розташовані по вулиці Кацарській 2/4 в місті Харкові, а відповідач-1 –здійснити оплату за користування орендованим майном.
Зазначав, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 01 вересня 2008 року у справі № 4/228 за позовом ВАТ "Швейна фабрика ім. Тінякова" до ТОВ "Ельдорадо-Лізинг" про розірвання договору оренди, вказаний договір оренди розірвано.
Також зазначав, що 10.12.06 між ТОВ "Ельдорадо-Лізинг" та ТОВ "Ельдорадо-Схід" в особі Харківської філії було укладено договір суборенди № 10-12/06, згідно умов якого орендодавець (відповідач-1) зобов'язався передати суборендарю (відповідачу-2) у платне користування частину нежитлового приміщення 1-го поверху № 9 Виробничого корпусу № 1 у будинку літ. "А-6" площею 642 кв.м., нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 3-5, 8-10, 13-15 Виробничого корпусу № 2 у будинку літ. "Б-3" площею 906,3 кв.м., які розташовані по вулиці Кацарській 2/4 в місті Харкові, а відповідач-2 –здійснити оплату за користування орендованим майном.
Посилаючись на не виконання відповідачем-1 умов договору в частині повернення орендованого майна, в разі його роірвання, позивач, просив витребувати у відповідача-1 із незаконного володіння орендоване майно та зобов'язати відповідача-1 підписати з ним акт приймання-передачі вказаного майна; визнати договір суборенди № 10-12/06, укладений між відповідачами, таким, що втратив чинність з 01.09.08 –дня винесення постанови Київським апеляційним господарським судом у справі № 4/228 та зобов'язати відповідача-2 звільнити орендовані приміщення, а також стягнути з відповідача-1 74 978,13 грн. пені.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 25 грудня 2008 року (суддя Чистякова І.О.) позов задоволено частково.
Постановлено витребувати у ТОВ "Ельдорадо-Лізинг" із незаконного володіння майно ВАТ "Швейна фабрика ім. Тінякова", а саме: частину нежитлового приміщення 1-го поверху № 9 Виробничого корпусу № 1 у будинку літ. "А-6" площею 642 кв.м., нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 3-5, 8-10, 13-15 Виробничого корпусу № 2 у будинку літ. "Б-3" площею 906,3 кв.м. та частину 1-го поверху № 9 Виробничого корпусу № 1 у будинку літ. "А-6" площею 48,8 кв.м., які розташовані по вулиці Кацарській 2/4 в місті Харкові та зобов'язати ТОВ "Ельдорадо-Лізинг" звільнити вказані приміщення, підписати з ВАТ "Швейна фабрика ім. Тінякова" акт приймання-передачі майна.
Зобов'язано ТОВ "Ельдорадо-Схід" в особі Харківської філії звільнити частину нежитлового приміщення 1-го поверху № 9 Виробничого корпусу № 1 у будинку літ. "А-6" площею 642 кв.м., нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 3-5, 8-10, 13-15 Виробничого корпусу № 2 у будинку літ. "Б-3" площею 906,3 кв.м. та частину 1-го поверху № 9 Виробничого корпусу № 1 у будинку літ. "А-6" площею 48,8 кв.м., які розташовані по вулиці Кацарській 2/4 в місті Харкові.
Постановлено стягнути з ТОВ "Ельдорадо-Лізинг" на користь ВАТ "Швейна фабрика ім. Тінякова" 74 978,13 грн. неустойки, 12 750,59 грн. витрат по сплаті державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановлено стягнути з ТОВ "Ельдорадо-Схід" в особі Харківської філії на користь ВАТ "Швейна фабрика ім. Тінякова" 12 750,59 грн. витрат по сплаті державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення в частині задоволення позовних вимог мотивоване посиланнями на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01 вересня 2008 року у справі № 4/228 за позовом ВАТ "Швейна фабрика ім. Тінякова" до ТОВ "Ельдорадо-Лізинг" про розірвання договору оренди, згідно якої договір оренди від 09.12.05 розірвано і як наслідок, припинив свою дію і договір суборенди, оскільки він не може перевищувати строку дії договору оренди (ст. 774 ЦК України).
Рішення в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання договору суборенди № 10-12/06 від 10.12.06 таким, що втратив чинність, мотивоване посиланнями на ту обставину, що ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України не містять такого способу захисту порушеного права чи інтересу.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26 січня 2009 року (колегія суддів у складі: Шепітько І.І.–головуючий, Камишевої Л.М., Лакіза В.В.) апеляційну скаргу ТОВ "Ельдорадо-Лізинг" повернуто без розгляду.
Ухвала мотивована посиланнями на сплату відповідачем-1 державного мита у меншому розмірі, ніж передбачено п. "г" ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".
У касаційній скарзі ТОВ "Ельдорадо-Лізинг", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 46 ГПК України державне мито сплачується в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Порядок сплати державного мита встановлений Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993р. № 15 та Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 р. № 7-93.
Відповідно до п.п. "а - б" ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" ставки державного мита із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлюються в розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, із позовних заяв немайнового характеру –5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, п. "г" ч. 2 ст. 3 зазначеного Декрету встановлено, що із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, ставки державного мита встановлені в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлені позовні вимоги майнового (про стягнення 74 978,13 грн.) та немайнового (про витребування майна) характеру.
Звертаючись до господарського суду позивачем платіжними дорученнями № 1989 від 09.10.08 та № 1990 від 09.10.08 сплачено державне мито у максимальному розмірі –25 500 грн., хоча відповідно до вказаних положень Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" підлягало сплаті –749,78 грн. за вимоги майнового характеру та 85,00 грн. за вимоги немайнового характеру, разом –834, 78 грн.
При зверненні до суду апеляційної інстанції, розмір державного мита у даній справі повинен становити 50 відсотків ставки, що підлягала сплаті в суді першої інстанції, тобто 374,89 грн. за вимоги майнового характеру та 42,50 грн. за вимоги немайнового характеру, разом –417,39 грн.
При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що звертаючись до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, скаржником платіжним дорученням № 2448 від 30.12.08 сплачено 374,90 грн., тобто лише за вимоги майнового характеру, що має бути враховано судом апеляційної інстанції.
Враховуючи вище викладене, повертаючи апеляційну скаргу без розгляду, суд апеляційної інстанції помилково виходив з того, що сплаті підлягає 12 750 грн., тому оскаржувана ухвала, як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню, а справа –направленню до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-Лізинг" задовольнити частково.
2. Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 26 січня 2009 року у справі № 47/351-08 скасувати.
3. Справу № 47/351-08 направити до Харківського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.
Головуючий: Н.Г. Дунаєвська
Судді: І.М. Волік
Н.І. Мележик
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 08.04.2009 |
Оприлюднено | 29.04.2009 |
Номер документу | 3442646 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Дунаєвська Н.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні