Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 801/196/13-а
23.10.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Санакоєвої М.А.,
суддів Іщенко Г.М. ,
Цикуренка А.С.
секретар судового засідання Даніліна К.В.
за участю сторін:
представник позивача - Приватного підприємства "Скайд"- Багіров Шахсувар Булутхан-огли, довіреність № 14 від 21.11.12
розглянувши апеляційні скарги Приватного підприємства "Скайд" та Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 18.06.13 у справі № 801/196/13-а
до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (вул. Васильєва, 16,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.13 позовні вимоги Приватного підприємства "Скайд" до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволені частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 03.12.2012 року №0005862301 в частині донарахування податку на додану вартість за основним платежем - 11746,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 2926,75 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 03.12.2012 року №0005872301 в частині донарахування податку на прибуток підприємств за основним платежем в сумі 13508,00 грн.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Скайд" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1289,58 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.13 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Також, не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.13 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційні скарги мотивовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні 23.10.13 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, зазначених в ній. Проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечував.
Представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим у період з 06.11.2012 року тривалістю п'ять робочих днів проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Скайд" (код ЄДРПОУ 23438101) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з КП "Альянс" (код ЄДРПОУ 32468182), ПП "Ротонда Торг" (код ЄДРПОУ 36165656) за період з 01.09.2009 року по 31.03.2012 року.
За результатами перевірки складений акт № 2419/22-01/23438101/232 від 19.11.2012 року, яким виявлені порушення позивачем:
- п.138.1, п.138.2, п.п.138.8.5 п. 138.8 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на суму 23753,00 грн., у тому числі 2 квартал 2011 року в сумі 50 грн., за 3 квартал 2011 року в сумі 20957,00 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 2746,00 грн.,
- п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 20655,00 грн., у тому числі за червень 2011 року в сумі 44,00 грн., за липень 2011 року в сумі 6281,00 грн., за серпень 2011 року в сумі 2997,00 грн., за вересень 2011 року в сумі 8945,00 грн., за жовтень 2011 року в сумі 46,00 грн., за грудень 2011 року в сумі 2342,00 грн.
Під час перевірки використана інформація перевірок контрагентів ПП "Скайд", а саме КП "Альянс" та ПП "Ротонда Торг" в рамках кримінальної справи.
Звірками встановлені факти формування податкового кредиту від постачальників, які мають ознаки "фіктивності". Враховуючі дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників, підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних вигодонабувачів.
В ході проведення перевірки встановлено, що операції по взаємовідносинам ПП "Скайд" та КП "Альянс" і ПП "Ротонда Торг" не мали реального товарного характеру. Наявність у ПП "Скайд" актів не є безумовним підтвердженням того, що поставка товару (робіт, послуг) мала місце. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку лише бухгалтерськими проводками.
Крім того, до перевірки платником податку не надано документальне підтвердження щодо фактичного використання у господарській діяльності послуг, робіт, що нібито були надані КП "Альянс" та ПП "Ротонда Торг".
З урахуванням викладеного, відповідач дійшов висновку, що підприємство провело документальне оформлення господарських операцій, які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності.
Виходячи з вищенаведеного, відповідачем зроблений висновок, що первинні документи, які складені КП "Альянс" та ПП "Ротонда Торг" для ПП "Скайд" не можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку та, відповідно, бути підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.
Не погодившись з висновками акту перевірки, позивачем до податкового органу було подано заперечення на нього (т.І а.с.34-35).
За наслідками розгляду заперечень позивача на акт перевірки № 2419/22-01/23438101/232 від 19.11.2012 року, Державною податковою інспекцією у м. Ялта АР Крим залишено їх без задоволення (т.І а.с.36-40).
На підставі даних акту перевірки, враховуючи виявлені порушення, податковим органом 03.12.2012 року були прийняті податкові повідомлення-рішення (т.І а.с.12,14):
- №0005862301, в якому визначено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 25809,00 грн., у тому числі 20655,00 грн. за основним платежем та 5154,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями,
- №0005872301, в якому визначено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 23753,00 грн.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України), який набрав чинність з 01.01.2011 р.
Згідно із 134.1 ст. 134 ПК України, у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;
Пунктом 135.2 ст. 135 ПК України встановлено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п.138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Таким чином, валові витрати при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток обов'язково мають бути підтверджені відповідними первинними документами.
Необхідність підтвердження проведеної господарської операції відповідними документами також встановлено нормами розділу V Податкового кодексу України, яким врегульовано порядок оподаткування податком на додану вартість.
Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Кодексу).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 16.1.2 ст. ст. 16 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.
В п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Таким чином, право платника податку на податковий кредит взагалі не залежить від тієї обставини, чи відображалися суми податку на додану вартість у податковій звітності контрагентів платника податку і чи сплачувався ними податок на додану вартість.
Зі змісту норм Податкового кодексу України слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з ч.2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.ч.1-2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність").
Згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
В обґрунтування висновків акту перевірки відповідач вказує на те, що позивач не мав права оподатковувати господарські операції з контрагентами КП "Альянс" та ПП "Ротонда Торг", оскільки вказані правочини є нікчемними та свідчать про укладення угод без мети настання реальних наслідків.
01.06.2011 року між ПП "Ротонда торг" (постачальник) та ПП "Скайд" (покупець) укладено договір поставки товару № 143 (а.с.53-54). Відповідно до умов названого договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар (продукти харчування та інші продукти народного споживання).
Також, 01.06.2011 року між КП "Альянс" (виконавець) та ПП "Скайд" (замовник) укладено договір про надання маркетингових послуг № 940 (а.с.110). Відповідно до умов названого договору виконавець зобов'язується провести роботу з дослідження ринку збуту/придбання товару (м'яса птиці, яловичини, ковбасних виробів, овочів та фруктів), а замовник зобов'язується оплатити проведену виконавцем роботу.
01.06.2011 року між ПП "Скайд" (покупець) та КП "Альянс" (постачальник) укладено договір № 956 (а.с.111-112), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується у встановлений цим договором строк передати у власність покупця товар (кури, овочі свіжі, бакалійний товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.
Крім того, 01.06.2011 року між ПП "Скайд" (покупець) та КП "Альянс" (постачальник) укладено договір № 959 (а.с.113-114), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується у встановлений цим договором строк передати у власність покупця товар (муку та крупи в асортименті), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.
Судом встановлено, що по справі було призначено судово-економічну експертизу, висновок якої долучений до матеріалів справи.
Так, згідно з висновком експерта від 26.04.2013 року № 499/541, проведеної за матеріалами справи №801/196/13-а (а.с.220-231):
1) підтверджено фактичне отримання товарно-матеріальних цінностей (послуг) позивачем від контрагентів КП "Альянс" та ПП "Ротонда Торг" за період з 01.06.2011 року по 30.11.2011 року:
- за даними бухгалтерського обліку на суму 123923,46 грн., з них ПДВ - 20653,91 грн.,
- за даними податкового обліку на суму 123922,50 грн., з них ПДВ - 20653,75 грн.
Розбіжність між загальною сумою отриманих товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) від контрагентів КП "Альянс" та ПП "Ротонда Торг" за даними бухгалтерського та за даними податкового обліку становить 0,96 грн. у бік збільшення, та виникла у результаті округлення.
Експертом встановлено, що на виконання умов договорів за період з 01.06.2011 року по 30.11.2011 року КП "Альянс" та ПП "Ротонда Торг" було поставлено ПП "Скайд" продуктів харчування та виконано робіт (послуг) на загальну суму без ПДВ - 103269,55 грн.., ПДВ - 20653,21 грн., у тому числі КП "Альянс" на суму без ПДВ - 102441,63 грн., ПДВ - 20488,33 грн., ПП "Ротонда Торг" на суму 827,92 грн. без ПДВ, ПДВ - 165,58 грн. (що підтверджується накладними, видатковими накладними, актами виконаних робіт, актами приймання виконаних робіт)
2) підтверджено оплату позивачем товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), отриманих від контрагентів КП "Альянс" та ПП "Ротонда Торг" за період з 01.06.2011 року по 30.11.2011 року в повному обсязі у сумі 123923,46 грн., у тому числі ПДВ 20653,75 грн.
Ці дані встановлені експертом за наслідками вивчення наданих на дослідження завірених копій квитанцій до прибуткових касових ордерів КП "Альянс" та ПП "Ротонда Торг", виписками Ялтинського відділення ПАТ "Укрсоцбанк" по рахунку ПП "Скайд".
3) підтверджено подальше використання в господарській діяльності позивача товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), отриманих від контрагентів КП "Альянс" та ПП "Ротонда Торг" за період з 01.06.2011 року по 30.11.2011 року на загальну суму 123923,46 грн.
Також встановлено, що продукти харчування, отримані від контрагентів, відповідно до бухгалтерських проводок оприбутковані як товари на складі: дебет 281 "Товари на складі" - 631/1 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".
В подальшому ці товари були реалізовані ПП "Скайд" за договорами поставки наступним контрагентам: в/ч 1562, Ялтинський міський пологовий будинок, ППО ПАТ "Дніпроазот", Національний університет біоресурсів та природокористування України, Алупкінська міська лікарня, КТ "ТОВ Ялтинський м'ясозавод", ТОВ "Проджект Парк".
Крім того, експертом встановлено, що витрати в сумі 53450,00 грн. за надані КП "Альянс" маркетингові послуги належним чином відображені у бухгалтерському обліку підприємства бухгалтерською проводкою дебет рахунку 90 "Собівартість реалізації" - кредит рахунку 631/2 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".
Суд враховує, що відповідно до ч.5 ст.82 КАС України, висновок експерта для суду не є обов'язковим.
Розглянувши висновок експерта в частині, що стосується правомірності відображення позивачем у бухгалтерському та податковому обліку господарської операції з КП "Альянс" щодо надання маркетингових послуг, судова колегія зазначає наступне.
Експерт дійшов висновку про реальність здійснення господарської операції, відповідно до договору про надання маркетингових послуг № 940 (а.с.110) між КП "Альянс" (виконавець) та ПП "Скайд" (замовник), що підтверджується копіями актів виконаних робіт (т.І, а.с.75, 86, 99): №ОУ-70 від 30.09.2011 року на суму 23100,00 грн., №26 від 31.08.2011 року на суму 19050,00 грн. та №35 від 29.07.2011 року на суму 11300,00 грн, рахунками-фактури.
Разом з тим, судова колегія не погоджується з такими висновками експерта у цієї частині з урахуванням наступного.
Як встановлено умовами Договору № 940 від 01.06.2011 року, виконана робота оформлюється Виконавцем у вигляді звітів і рекомендацій у довільній формі, письмово або усно. Виконана робота передається Виконавцем Замовникові, при цьому складається і підписується Акт про приймання робіт, що підтверджує факт виконання своїх договірних зобов'язань (п.п.3.1-3.2 Договору).
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що акти виконаних робіт, які надані позивачем, містять лише загальну назву виконаних робіт - дослідження ринку збуту товару.
Водночас, акти не містять звіту виконавця про маркетингові дослідження, в актах не має вказівок на характер і тематику проведених робіт. Ці дані мають бути відображені виконавцем у звіті про маркетингові дослідження. Саме наявність цих даних дає змогу встановити, які цілі були поставлені перед початком дослідження, основні результати проведеного дослідження, висновки та рекомендації маркетологів, тобто дає змогу встановити сам факт проведення маркетингового дослідження.
Однак, звіти про маркетингові дослідження позивачем під час апеляційного розгляду справи не надано.
Про це також зазначено експертом у Висновку № 499/541 від 26.04.2013 року.
На підставі викладеного, судова колегія погоджується з вірним висновком суду першої інстанції, щодо помилковості висновку експерта відносно підтвердження фактичного здійснення господарської операції між ПП "Скайд" та КП "Альянс" за договором № 940 від 01.06.2011 року, оскільки на підставі наданих позивачем документів не вбачається можливості встановити зміст та обсяг проведеної господарської операції.
Враховуючи викладене, позивачем необґрунтовано до складу податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість по взаємовідносинам з КП "Альянс" по договору № 940 від 01.06.2011 року у загальному розмірі 8909,00 грн.
Відтак, обґрунтованими є висновки перевірки щодо заниження позивачем податку на додану вартість на суму 8909,00 грн.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що податкове повідомлення-рішення №0005862301 від 03.12.2012 року в цій частині прийнято податковим органом правомірно, у зв'язку з чим відсутні підстави для його скасування.
Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, то це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Таким чином, правомірним є застосування до позивача згідно з податковим повідомленням-рішенням №0005862301 від 03.12.2012 року штрафних санкцій у розмірі 25% від суми самостійно визначеного контролюючим органом податкового зобов'язання, що в грошовому еквіваленті становить 2227,25 грн. (8909х25%).
З цих самих підстав, позивачем необґрунтовано визначено суму валових витрат по взаємовідносинам з КП "Альянс" по договору № 940 від 01.06.2011 року у загальному розмірі 44542,00 грн. (загальна сума договору 53450,00 грн. за виключенням податку на додану вартість в сумі 8909,00 грн.).
Особливості справляння податку на прибуток підприємств визначені Підрозділом 4 Розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України.
Пунктом 10 Підрозділу 4 Розділу ХХ ПК України встановлено, що ставка податку на прибуток з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно - 23 відсотки.
З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що податковим органом вірно визначено суму податку на прибуток підприємств ПП "Скайд" по взаємовідносинам з КП "Альянс" по договору № 940 від 01.06.2011 року у розмірі 10245,00 грн. (44542,00 грн.х23%).
У зв'язку з чим, відсутні підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005872301 від 03.12.2012 року в цій частині.
Щодо висновків експертизи в частині правомірності оподаткування позивачем господарських операцій з КП "Альянс" по договорам від 01.06.2011 року №959 та № 956, а також господарської операції з ПП "Ротонда Торг" по договору від 01.06.2011 року №143, судова колегія вважає їх обґрунтованими.
Так, реальність здійснення цих правочинів підтверджується відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача, а саме: видатковими накладними, рахунками, платіжними дорученнями, квитанціями, податковими накладними.
Таким чином підтверджено настання реальних правових наслідків за названими вище угодами з КП "Альянс" та ПП "Ротонда Торг".
На підтвердження виконання господарських операцій ПП "Ротонда Торг" виписані податкові накладні № 43 від 07.10.2011 року, № 1 від 01.07.2011 року та №213 від 23.06.2011 року на загальну суму 993,50 грн., у тому числі ПДВ - 166,00 грн.
КП "Альянс" виписані наступні накладні: №98 від 31.10.2011 року, № 96 від 26.10.2011 року, № 91 від 18.10.2011 року, № 89 від 11.10.2011 року, № 85 від 05.10.2011 року, № 69 від 06.09.2011 року, № 68 від 02.09.2011 року, № 73 від 05.08.2011 року, № 72 від 02.08.2011 року, № 72 від 01.08.2011 року, № 324 від 31.07.2011 року на загальну суму 69480,13 грн., у тому числі ПДВ - 11580,00 грн.
Судовою колегією ретельно досліджені документи податкової звітності та встановлено, що названі документи містять всі необхідні реквізити та повністю відповідають вимогам ст.201 ПК України.
Також, судова колегія зазначає, що на час здійснення правочинів з позивачем, КП "Альянс" та ПП "Ротонда Торг" були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість, а отже, у відповідності до положень п.201.8 ст. 201 ПК України мали право на складення податкових накладних.
Таким чином, позивачем правомірно сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з ПП "Ротонда Торг" у загальній сумі 166,00 грн. та податковий кредит по взаємовідносинам з КП "Альянс" (договори від 01.06.2011 року № 956 та №959) у загальній сумі 11580,00 грн.
У зв'язку з цим, у податкового органу були відсутні підстави для донарахування ПП "Скайд" за наслідками перевірки суми податку на додану вартість у розмірі 11746,00 грн. (11580,00 грн.+166,00 грн.).
З урахуванням викладеного, враховуючи неправомірність донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 11746,00 грн., відсутні також підстави для застосування штрафних санкцій на цю суму у розмірі 2926,75 грн. (11580,00 грн.х25%)+(122,00грн.х25%)+1,00 грн. (штрафні санкції за донарахування податку у розмірі 44,00 грн. за порушення, яке виникло у період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року згідно з положеннями пункту 7 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України).
Отже, необґрунтованим є і донарахування позивачу податку на прибуток підприємств в розмірі 13508,00 грн., у тому числі по взаємовідносинам з ПП "Ротонда торг" 191,00 грн. (828,00 грн.х23%) та по взаємовідносинам з КП "Альянс" 13317,00 грн. (57901,00 грн.х23%).
Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.
Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди.
Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Відповідачем, в порядку ст. 71 КАС України, не надано суду належних та допустимих доказів, які б вказували на нікчемність правочину, укладеного між позивачем та контрагентами, зокрема доказів умисного укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Не надано відповідачем також рішення суду у цивільній чи господарській справі про визнання правочину недійсним, не надано вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій.
Посилання податкового органу на матеріали кримінальної справи не є належними та допустимими доказами в адміністративному судочинстві у розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що на час проведення перевірки у відповідача не було законних підстав для висновку про неправомірне завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції здійснив вірний аналіз діючого законодавства та дійшов вірного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.
Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги Приватного підприємства "Скайд" та Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.13 у справі № 801/196/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 28 жовтня 2013 р.
Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва
Судді підпис Г.М. Іщенко
підпис А.С. Цикуренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.А.Санакоєва
Суд | Севастопольський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.10.2013 |
Оприлюднено | 30.10.2013 |
Номер документу | 34428424 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні