Ухвала

від 22.10.2013 по справі 2а-26114/10/0570

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/15465/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНАКСДОНФАСАД» на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.02.2011 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2010 року по справі № 2а-26114/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНАКСДОНФАСАД» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька третя особа Приватне підприємство «АЗОВ-БІЗНЕС-ТРЕЙДІНГ» про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОНАКСДОНФАСАД» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватне підприємство «АЗОВ-БІЗНЕС-ТРЕЙДІНГ» про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 29.10.2010 року №0001702340/0, №0001712340/0.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.02.2011 року у даній справі відмовлено у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20 жовтня 2010 року податковим органом проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «ОНАКСДОНФАСАД» з питань перевірки відомостей, отриманих від ПП «АЗОВ-БІЗНЕС-ТРЕЙДІНГ», яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «ОНАКСДОНФАСАД» за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року.

За результатами перевірки встановлено заниження податку на прибуток в І кварталі 2010 року на суму 5209,00 грн. та заниження податку на додану вартість за березень 2010 року у сумі 4167,00 грн.

29 жовтня 2010 року ДПІ у Київському районі м. Донецька прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001702340/0, яким за порушення пп. 7.4.1, п. 7.4, пп. 7.7.1, п. 7.7, ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР) позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 6250,50 грн., у тому числі за основним платежем 4167,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2083,50 грн.; №0001712340/0, яким за порушення п. 1.32, ст. 1, пп.. 5.3.1, п. 5.3, ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі Закон № 334/94-ВР) позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 6771,70 грн., у тому числі за основним платежем 5209,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1562,70 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Частиною другою ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону).

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, назву документа, дату, місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року № 168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Наявні в матеріалах справи первинні документи не відповідають вимогам п. 1 ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та п. 1.2 ст. 1, п.2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до п. 3 ст. 220 1 КАС України, касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНАКСДОНФАСАД» відхилити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.02.2011 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2010 року по справі №2а-26114/10/0570 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписКарась О.В. підписРибченко А.О.