Рішення

від 13.04.2009 по справі 6/86

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/86

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

13.04.09 р.                                                                                                       Справа № 6/86                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Настич Л.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Закритого акціонерного товариства „ТД ИРБИС” м.Харків

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Будівельних машин” м.Маріуполь, Донецької області

за участю третьої особи

про стягнення    52 975грн. 67коп.

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача – Семерик Т.М. – представник по довіреності №30/2 від 10.02.2009р.

від відповідача – не з”явився

від третьої особи

СУТЬ СПОРУ:

            Позивач, Закрите акціонерне товариство „ТД ИРБИС” м.Харків, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Будівельних машин” м.Маріуполь, Донецької області заборгованості за поставлений товар у сумі 47 229грн. 87коп., пені у сумі 2 816грн. 63коп., 3% річних у сумі 352грн. 91коп., інфляційних у сумі 2 576грн. 26коп. відповідно договору №269 від 19.08.2008р. (Усього 52 975грн. 67коп.)

          Відповідач у засідання суду не з”явився, але у відзиві на позовну заяву вих.№55/8 від 06.04.2009р. позовні вимоги визнав частково та пояснив, що не заперечує проти існування заборгованості за одержаний товар, нарахування пені та інфляційних, але заперечив проти нарахування 3% річних, оскільки вважає, що відповідно ст.625 ЦК України такий процент прострочення постачальник має право вимагати у випадку, якщо інший розмір не передбачений умовами договору. Пункт 9.1 договору передбачає оплату та розмір відповідальності покупця за порушення грошових зобов”язань. Також просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду до 01.07.2009р., так як ВАТ „Будівельних машин” є підприємством, яке виробляє нестандартне обладнання по власним кресленням або по технічній документації замовників. У процесі виробництва обладнання підприємством використовуються комплектуючі інших виробників, але у зв”язку з фінансовою кризою, замовники не здійснюють оплату.     

         Позивач у супровідному листі-заяві від 10.04.2009р. заперечив проти доводів викладених у відзиві на позовну заяву стосовно не визнання відповідачем 3% річних у сумі 352грн. 91коп., а також заперечив проти відстрочення виконання рішення господарського суду до 01.07.2009р., оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими.

          Розглянувши матеріали справи та вислухавши представника позивача, суд –

в с т а н о в и в :

         19 серпня 2008р. між Закритим акціонерним товариством „ТД ИРБИС” м.Харків та Відкритим акціонерним товариством „Будівельних машин” м.Маріуполь, Донецької області був укладений договір №269, згідно умов якого позивач (далі по тексту-постачальник) взяв на себе зобов”язання поставити відповідачу товар, а відповідач (далі по тексту-покупець) зобов”язався прийняти та оплатити на умовах даного договору товар, партіями, в асортименті, кількості та по ціні відповідно специфікаціям, які є невід'ємною частиною даного договору.    

          Специфікаціями №1, №2 до договору №269 від 19.08.2008р. сторони визначили найменування товару, кількість, строк поставки, ціну в грн. без ПДВ, загальну суму.

          Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

          Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору по видатковим накладним №Т-026872 від 28.10.є2008р., №Я-000555 від 07.11.2008р. за довіреністю №66 від 27.10.2008р. здійснив поставку товару у адресу відповідача на суму 78 068грн. 45коп. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки товару, а саме: накладні, довіреність, а також акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2008р. по 31.10.2008р. включно підписаний уповноваженими особами обох підприємств та скріплений печатками і переконав суд у факті поставки товару у адресу Відкритого акціонерного товариства „Будівельних машин” м.Маріуполь, Донецької області.

Пунктом 3.1 договору №269 від 19.08.2008р. сторони встановили, що покупець здійснює передоплату у розмірі 50% вартості партії товару по відповідній специфікації, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі трьох календарних днів з моменту отримання рахунку, виставленого постачальником. Останні 50% вартості партії товару по відповідній специфікації сплачуються покупцем на протязі п”яти календарних днів з моменту одержання ним товару.

Листом вих. №675/8 від 10.12.2008р. відповідач підтвердив наявність у нього заборгованості перед позивачем по вказаному договору у сумі 47 229грн. 87коп. та враховуючи нестабільну фінансово-економічну ситуацію на внутрішньому ринку просив останнього до 31.01.2009р. надати відстрочення по оплаті даної суми. Але  відповідач свої зобов”язання за договором виконав частково, в результаті чого у Відкритого акціонерного товариства „Будівельних машин” м.Маріуполь, Донецької області перед позивачем виникла заборгованість за поставлений товар у сумі 47 229грн. 87коп., яка до теперішнього часу ним не погашена.  

          Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання  повинні виконуватися  належним чином та у встановлений  строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.  (ст.525 ЦК України).

         Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України  свої зобов'язання  по оплаті товару не виконав.

          Пунктом 9.1 договору №269 від 19.08.2008р. сторони встановили, що якщо покупець в строки вказані в п.3.1 даного договору не здійснить оплату товару постачальник у відповідній частині на умовах даного договору, то покупець по вимозі постачальника, сплачує постачальнику пеню в розмірі двох облікових ставок Національного банку України, яка діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання  зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

           Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови договору №269 від 19.08.2008р. і своєчасно не розрахувався за товар, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 2 816грн. 63коп. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані 3% річних у сумі 352грн. 91коп. та інфляційні у сумі 2 576грн. 26коп., які також  підлягають стягненню у повному обсязі.    

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки  відповідачем   до теперішнього часу поставлений позивачем товар у сумі 47 229грн. 87коп. не оплачений, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.  

Суд відхиляє клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення до 01.07.2009р, оскільки при вирішенні спору між сторонами по справі повинні враховуватись матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору тощо. Відповідно до ст.121 ГПК України  суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Документи, які б свідчили, що даний випадок є винятковим суду не були представлені. Також необхідно зазначити, що скрутне фінансове положення відповідача повністю суперечить інтересам позивача, який на сьогодні має не дуже сприятливий фінансовий стан, при  цьому, відповідач повністю винний у виникненні спору.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

          Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК  України, суд –

                                                                В И Р І Ш И В  :

          Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „ТД ИРБИС” м.Харків до Відкритого акціонерного товариства „Будівельних машин” м.Маріуполь, Донецької області про стягнення 52 975грн. 67коп. задовольнити повністю.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Будівельних машин” (87502 м.Маріуполь, Донецької області, пр.1-го Травня,52, п/р26003301360182 у Філії Орджонікідзевського відділення ПІБ м.Маріуполь, МФО 334389, ЄДРПОУ 01234958) на користь Закритого акціонерного товариства „ТД ИРБИС” (61001 м.Харків, пров.Микитинський,24, п/р26009300000053 у ХФ АКБ „Форум”, МФО 350772, ЄДРПОУ 31559190) заборгованість за поставлений товар у сумі 47 229грн. 87коп., пеню у сумі 2 816грн. 63коп., 3% річних у сумі 352грн. 91коп., інфляційні у сумі 2 576грн. 26коп., витрати по сплаті держмита у сумі 529грн. 76коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

      Рішення   було оголошено  у судовому засіданні   13.04.2009р.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Видати наказ після набрання рішення законної сили.

               Суддя