Постанова

від 24.10.2013 по справі 914/1671/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року Справа № 914/1671/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В. суддівГоголь Т.Г., Фролової Г.М. (доповідача) за участю представників: позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) відповідача не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) прокуратуриІвченко О.А., посв. №000643 від 02.08.12 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства "Компанія "Атол" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 у справі№914/1671/13 господарського суду Львівської області за позовомПрокурора Шевченківського району міста Львова в інтересах держави в особі Департаменту економічної політики Львівської міської ради доПриватного підприємства "Компанія "Атол" простягнення заборгованості в сумі 146 070,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Шевченківського району міста Львова звернувся до господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Департаменту економічної політики Львівської міської ради до Приватного підприємства "Компанія "Атол" про стягнення 146 070,04 грн. заборгованості. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про пайову участь та додаткової угоди до нього та обґрунтовано приписами статей 11, 202, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду Львівської області від 11.06.2013 (суддя Деркач Ю.Б.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 (судді: Давид Л.Л. - головуючий, Данко Л.С., Юрченко Я.О.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "Компанія "Атол" на користь Департаменту економічної політики Львівської міської ради 146070,04 грн. боргу. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Судові рішення мотивовані, зокрема, тим, що відповідачем не подано доказів сплати пайових внесків у розмірі, встановленому у договорі №59 від 08.02.2012 та додатковій угоді до нього, що, з огляду на приписи статей 525, 526, 599, 626, 627, 629 Цивільного кодексу України, статей 179, 193 Господарського кодексу України, Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", є підставою для задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Приватне підприємство "Компанія "Атол" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, провадження у справі припинити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 8, 55, 175 Господарського кодексу України, статей 3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Заявник зазначає, що укладений між сторонами договір про пайову участь є адміністративним договором, а відтак спір у даній справі не підвідомчий господарським судами з огляду на приписи статті 12 Господарського процесуального кодексу України.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представника прокуратури, присутнього у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 11 Кодексу серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків визначено договори та інші правочини.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, на виконання ухвали міської ради від 03.04.2008 №1697 "Про порядок залучення коштів інвесторів (замовників, забудовників) на розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова" (із змінами) 17.01.2012 Приватне підприємство "Компанія "Атол" звернулось із заявою до Департаменту економічної політики про проведення розрахунку розміру пайового внеску на створення і розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова при будівництві об'єкта: "Пункт технічного обслуговування та склад з торгово - офісними приміщеннями" за адресою: м. Львів, вул. Люблінська, 168. 30.01.2012 Приватне підприємство "Компанія "Атол" подало в Департамент економічної політики заяву про укладення договору про пайову участь: об'єкт "Пункт технічного обслуговування та складу з офісними приміщеннями". Листом від 01.02.2012 Департамент економічної політики повідомив, що відповідно до ухвали міської ради від 03.04.2008 №1697 "Про порядок залучення коштів інвесторів (замовників, забудовників) на розвиток інженерно - транспортної інфраструктури м. Львова" (зі змінами) проведено розрахунок пайового внеску, що складає 146070,04 грн.

Також установлено, що 08.02.2012 між сторонами у справі укладено договір №59 про пайову участь будівництво пункту технічного обслуговування та складу з торгово - офісними приміщеннями на вул. Люблінській,168, за умовами якого відповідач (замовник) зобов'язується здійснити відрахування у створення і розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом сплати пайового внеску на умовах і у порядку, передбаченому договором. Згідно з пунктом 2.2 договору, замовник зобов'язується сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі 146070,04 грн. у розмірі 100% по 01.04.2012 (до початку будівництва (реконструкції, перепланування). Крім того, 28.08.2012 між сторонами підписано додаткову угоду №487 про внесення змін до договору про пайову участь від 08.02.2012 №59, відповідно до якої пункт 2.2 викладено в наступній редакції: "Сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі 146070,04 грн.: 46070,04 грн. по 25.10.2012; 50000,00грн. по 25.11.2012; 50000,00грн. по 25.12.2012".

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Кодексу унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 628 Кодексу визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Кодексу).

Дослідивши матеріали справи, господарські суди установили, що свої зобов'язання за договором відповідач не виконав, пайовий внесок у розмірі 146070,04 грн. не сплатив.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Прокурора Шевченківського району міста Львова в інтересах держави в особі Департаменту економічної політики Львівської міської ради про стягнення з Приватного підприємства "Компанія "Атол" заборгованості за договором про пайову участь у будівництві в сумі 146 070,04 грн.

Відповідно до частини 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

За приписами статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. Згідно з частиною 9 цієї статті договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

За вказаних обставин висновок господарських судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог визнається правомірним. Заперечення відповідача щодо непідвідомчості даного спору господарським судам України були розглянуті та обґрунтовано відхилені судом. Інші доводи, викладені заявником у касаційній скарзі не можуть бути підставою для скасування постанови, оскільки вказаних висновків не спростовують.

З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Компанія "Атол" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.08.13 у справі №914/1671/13 господарського суду Львівської області залишити без змін.

Головуючий Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

Г.Фролова