Постанова

від 24.09.2013 по справі 805/11924/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2013 р. Справа №805/11924/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 година 25 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

при секретарі судового засідання Залмаєвій О.М.,

за участю

представника позивача - ОСОБА_1 - на підставі договору,

представника відповідача - Чухляк О.О. - на підставі довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про скасування постанови та припису, -

встановив:

14 серпня 2013 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - Позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області (далі - Відповідач або Інспекція), в якому просив:

- скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30 липня 2013 року № 219;

- скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21 червня 2013 року № 235.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що 21 червня 2013 року Інспекцією виданий припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил за № 235, яким позивача зобов'язано зупинити експлуатацію об'єкта - шиномонтажну майстерню за адресою: АДРЕСА_1. 30 липня 2013 року винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 219, якою позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в розмірі 51 615,00 грн.

Позивач вважає оскаржувані припис та рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з наступних підстав.

Позапланова перевірка дотримання вимог містобудівного законодавства, за результатами якої виданий оспорюваний припис, а в подальшому - винесена постанова, проведена з порушення вимог законодавства. Так, в акті від 21 червня 2013 року зазначено, що перевірка проводилась за участю ОСОБА_3, однак в графах «присутні», «зауваження щодо здійснення перевірки» акта відсутні будь-які записи та зауваження. В порушення вимог п.17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності позивач не отримав, з його змістом не був ознайомлений.

Посилався на те, що усі дозвільні документи на об'єкт - шиномонтажну майстерню були отримані ним не як фізичною особою-підприємцем, а як громадянином, який не є суб'єктом правопорушення відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, наведених в адміністративному позові, надав пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, надала письмові заперечення (а.с.37-43) та пояснила, що 18 червня 2013 року на адресу Інспекції надійшла заява ОСОБА_3 про прийняття в експлуатацію побудованого без дозволу на виконання будівельних робіт об'єкта - шиномонтажної майстерні, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Під час проведення перевірки інспектор пред'явив позивачу направлення та службове посвідчення, про що зроблено відповідний запис на направленні з датою ознайомлення 21 червня 2013 року, що спростовує твердження позивача про те, що перевірка проводилась за його відсутності. У зв'язку з тим, що від підписання та отримання примірників акту і припису ОСОБА_3 відмовився, зазначені документи разом з листом Інспекції від 04 липня 2013 року № 7/5-08-4694 були надіслані на його адресу поштою. Факт отримання позивачем вказаних документів підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Зазначила, що зі змісту договору оренди землі від 22 листопада 2012 року слідує, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 надана в користування ОСОБА_3 як фізичній особі-підприємцю для здійснення ним господарської діяльності, а тому твердження позивача про те, що він як фізична особа-підприємець правопорушень у сфері містобудівної діяльності не вчиняв, є такими, що не відповідають дійсності.

Вказала, що Інспекція діяла в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законодавством. З урахуванням наведеного у задоволенні позовних вимог просила відмовити.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця Виконавчим комітетом Слов'янської міської ради Донецької області 09 вересня 1999 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 (а.с.10).

21 жовтня 1999 року між Слов'янською міською радою та ОСОБА_3 укладений договір на право тимчасового користування землею, зареєстрований в Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею за № 2285. За умовами вказаного договору позивачу як фізичній особі була надана в користування земельна ділянка площею 0,0325 га для шиномонтажної майстерні за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12-13).

28 квітня 2000 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Слов'янської міської ради надала ОСОБА_3 дозвіл на виконання будівельних робіт № 1-ВР, відповідно до якого позивачу дозволено виконання будівельних робіт з встановлення шиномонтажної майстерні по АДРЕСА_1 згідно з проектною документацією, затвердженою рішенням виконавчого комітету Слов'янської міської ради від 20 жовтня 1999 року № 444/1. Термін дії дозволу до 31 грудня 2000 року (а.с.14).

Як вбачається з затвердженого у 2000 році паспорту на об'єкт обслуговування населення № 237, ОСОБА_3 дозволено розміщення шиномонтажної майстерні терміном до 20 жовтня 2004 року. Графічні матеріали та погодження свідчать, що вказаний дозвільний документ передбачав встановлення об'єкта обслуговування, а не здійснення капітального будівництво (а.с.129-136).

Рішенням Слов'янської міської ради від 23 червня 2006 року № 46-IV-5 «Про погодження місця розташування земельної ділянки та надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» позивачу як суб'єкту підприємницької діяльності погоджено місце розташування земельної ділянки орієнтовною площею 0,0320 га по АДРЕСА_1 для розміщення автосервісного центру із земель житлової і громадської забудови Слов'янської міської ради та надана згода на розробку проекту землеустрою щодо його відведення (а.с.140).

Рішенням виконавчого комітету Слов'янської міської ради від 17 лютого 2010 року № 86/2 «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_3» позивачу надана згода на розробку містобудівного обґрунтування розміщення об'єкта - автосервісного центру по АДРЕСА_1 (а.с.16).

Рішенням виконавчого комітету Слов'янської міської ради від 15 грудня 2010 року № 70-ІІІ-6 «Про затвердження містобудівного обґрунтування розміщення об'єкту за адресою: АДРЕСА_1» затверджене містобудівне обґрунтування розміщення об'єкта - автосервісний центр по АДРЕСА_1; затверджені містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки за вказаною адресою (а.с.17).

19 вересня 2012 року комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» проведена технічна інвентаризації нежитлової будівлі шиномонтажної майстерні за адресою: АДРЕСА_1. За результатами технічної інвентаризації встановлено, що на земельній ділянці знаходяться шиномонтажна майстерня, літера А-1, гараж, літера А-1-1, ганок, літера а, оглядова яма гаражна, літера а-1, навіс, літера Б, навіс, літера В, сарай, літера Г. Зазначено, що перелічені об'єкти збудовані в 2004 році (а.с.67-71).

22 листопада 2012 року між Слов'янською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладений договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у відділі Держкомзему у м. Слов'янську Донецької області про що, у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22 листопада 2012 року № 141410004000263.

За умовами вказаного договору позивачу як фізичній особі-підприємцю на підставі рішення Слов'янської міської ради від 31 серпня 2012 року № 51-ХХХ-6 надана у строкове платне користування земельна ділянка несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, що використовуються в комерційних цілях, яка знаходиться у АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1414100000:01:006:0339) загальною площею 0,1462 га. На земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна - автосервісний центр в стадії будівництва. Договір укладено на три роки, в тому числі 1 рік - для будівництва, 2 роки - для функціонування автосервісного центру (а.с.61-66).

Як слідує зі змісту Звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта № 0027/05-2013-ТЗ - нежитлової будівлі шиномонтажної майстерні по АДРЕСА_1, виконаного 20 травня 2013 року, вказаний об'єкт належить до ІІ категорії складності згідно з ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» на підставі класу наслідків (відповідальності), його зведено в 2005 році господарчим способом, проектна та робоча документація у замовника відсутня. За об'ємно-планувальними та конструктивними рішеннями нежитлова будівля шиномонтажної майстерні, літера А-1 являє собою одноповерхову споруду у формі двох зблокованих один до одного прямокутників з розмірами в плані 8,70м х 6,62м та 6,83м х 5,55м. На час проведення технічного обстеження об'єкт експлуатувався. За результатами технічного обстеження зроблений висновок, що вказаний об'єкт відповідає вимогам надійності і безпечної експлуатації (а.с.119-128).

18 червня 2013 року ОСОБА_3 звернувся до Інспекції з заявою про прийняття в експлуатацію об'єкта. Посилаючись на п.9 розділу V Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», позивач просив прийняти в експлуатацію шиномонтажну майстерню, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, побудовану без дозволу на виконання будівельних робіт. Код об'єкта згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 1230.3 (а.с.55).

Разом із вказаною заявою ОСОБА_3 надав до Інспекції декларацію про готовність об'єкта до експлуатації - нежитлової будівлі шиномонтажної майстерні (1230.3) за адресою: АДРЕСА_1, будівництво якої розпочато в вересні 2004 року та завершено у вересні 2005 року (а.с.93-94).

17 червня 2013 року начальником Інспекції Курчиним О.Г. виданий наказ за № 146 «Про проведення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю», відповідно до якого керівникам структурних підрозділів Інспекції доручено забезпечити проведення позапланових перевірок дотримання вимог діючого законодавства під час виконання підготовчих робіт, будівельних робіт та дотримання встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; перевірки провести у термін з 17 по 27 червня 2013 року; за результатами перевірок забезпечити складання та опрацювання необхідних документів згідно чинного законодавства (а.с.57, 104-106).

18 червня 2013 року заступником начальника Інспекції Матюшиною Г.Ю. видане направлення за № 7/5-08-4316, згідно з яким на підставі наказу Інспекції від 17 червня 2013 року № 146 та заяви ОСОБА_3 від 18 червня 2013 року, головний державний інспектор північного відділу Північно-східного управління державного контролю за будівництвом об'єктів Інспекції ОСОБА_7 направлена для здійснення позапланової перевірки шиномонтажної майстерні по АДРЕСА_1 в період з 19 по 26 червня 2013 року (а.с.45).

21 червня 2013 року головним державним інспектором північного відділу Північно-східного управління державного контролю за будівництвом об'єктів Інспекції ОСОБА_7 проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на об'єкті - шиномонтажна майстерня за адресою: АДРЕСА_1.

Перевіркою встановлено, що на момент її проведення будівельні роботи на об'єкті не виконуються, об'єкт експлуатується. Оскільки шиномонтажна майстерня не прийнята в експлуатацію у встановленому законом порядку, інспектором зроблений висновок про порушення позивачем вимог ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Ці висновки відображені в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21 червня 2013 року та підтверджені матеріалами фотофіксації (а.с.60). В акті зазначено, що перевірка проводилась в присутності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, проте підпис позивача, його зауваження щодо здійснення перевірки в акті відсутні (а.с.5).

В наданому Інспекцією примірнику акта від 21 червня 2013 року міститься відмітка про те, що ОСОБА_3 від його підписання відмовився, примірник акта надісланий поштою ЦПЗ 11 05 липня 2013 року № 0412200235607 (а.с.59).

У зв'язку з виявленням порушення вимог містобудівного законодавства 21 червня 2013 року головним державним інспектором північного відділу Північно-східного управління державного контролю за будівництвом об'єктів Інспекції ОСОБА_7 складений протокол про вчинення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання якого позивач відмовився, про що інспектором зроблений відповідний запис (а.с.102-103).

Допитана в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_7 пояснила, що перевірка проводилась в присутності ОСОБА_3, до початку перевірки позивачу було пред'явлено службове посвідчення та направлення на перевірку, з яким позивач був ознайомлений, що підтвердив власним підписом на примірнику направлення (а.с.58). Оскільки ОСОБА_3 від підписання та отримання акту та припису, а також від ознайомлення з протоколом відмовився, копії акта та припису були надіслані на його адресу поштою.

21 червня 2013 року головний державний інспектор північного відділу Північно-східного управління державного контролю за будівництвом об'єктів Інспекції ОСОБА_7 видала фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил за № 235, яким позивача зобов'язано усунути виявлене порушення вимог ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» шляхом зупинення експлуатації об'єкта та усунення виявлених порушень у строк до 21 липня 2013 року. Підпис позивача у вказаному приписі відсутній (а.с.6).

В примірнику спірного припису, наданому відповідачем, міститься запис про те, що ОСОБА_3 від його отримання відмовився, примірник припису надіслано поштою ЦПЗ11 05 липня 2013 року № 0412200235607 (а.с.89).

05 липня 2013 року разом із супровідним листом від 04 липня 2013 року № 7/5-08-4694, в якому повідомлялося, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 09 липня 2013 року, Інспекція надіслала на адресу позивача примірники акта перевірки та оспорюваного припису (а.с.7-8).

05 липня 2013 року ОСОБА_3 особисто отримав лист Інспекції від 04 липня 2013 року № 7/5-08-4694, що підтверджено його підписом (а.с.72). Поштою вказані документи позивач отримав 17 липня 2013 року, що вбачається зі змісту повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.73).

09 липня 2013 року ОСОБА_3 до Інспекції не з'явився, внаслідок чого розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності перенесено на 16 липня 2013 року, про що позивач повідомлений листом від 09 липня 2013 року № 7/5-08-4820, який отримав 24 липня 2013 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.74-75).

Не будучи своєчасно повідомленим про дату та час розгляду справи, 16 липня 2013 року ОСОБА_3 до Інспекції також не з'явився. Розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності перенесено на 30 липня 2013 року, про що позивача повідомлено листом від 16 липня 2013 року № 7/5-08-4738, який останній отримав 22 липня 2013 року, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.76-77).

Відповідно до ДБН В.1.2-14-2009 «Основні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельний конструкцій та основ» шиномонтажна майстерня по АДРЕСА_1 віднесена до 2 категорії складності та присвоєний клас наслідків СС-1 відповідно до листа Мінрегіонбуду від 04 квітня 2011 року № 24 10/2759/0/6-11, про що свідчить лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр покрівлі «Домобуд», отриманий Інспекцією 29 липня 2013 року (а.с.90).

Крім того, за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 від 18 червня 2013 року про прийняття об'єкта в експлуатацію та доданих до неї матеріалів на підставі п. 3.5. Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та ІІ категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних і конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19 березня 2013 року № 95, Інспекція повернула надану позивачем декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, оскільки вона була оформлена з порушенням вимог порядку, а також у зв'язку з тим, що будівля шиномонтажної майстерні не відноситься до громадських будинків. Про вказані обставини ОСОБА_3 повідомлений листом від 28 червня 2013 року № ДЦ 212131770251 (а.с.56).

30 липня 2013 року за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності першим заступником начальника Інспекції Мельник С.Т. винесена постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за № 219.

Згідно із вказаною постановою за порушення вимог ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності, яке виявилося в експлуатації не прийнятої у встановленому законом порядку в експлуатацію шиномонтажної майстерні, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, на підставі п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 застосований штраф в розмірі 51 615,00 грн. (а.с.9, 78).

Спірна постанова надіслана на адресу позивача 31 липня 2013 року і отримана ним 06 серпня 2013 року, що вбачається зі змісту повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.79).

Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надані.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади; до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, що визначено ч.ч.1, 2 ст.2 КАС України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, що передбачено ч.3 ст.2 КАС України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038).

Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, що передбачено ст.6 Закону № 3038.

Згаданий вид державного управління здійснюється, крім іншого, шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації, про що зазначено в п.6 ч.1 ст.7 Закону № 3038.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.41 Закону № 3038 державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Він здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інспекція утворена як юридична особа публічного права згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 549 «Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції».

Відповідно до п.2 Положення про інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02 червня 2011 року № 22, відповідач є територіальним органом Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Таким чином, у спірних правовідносинах Інспекція виступає у якості суб'єкта владних повноважень, як наслідок, оспорювані рішення відповідача мають бути перевірені на відповідність критеріям, наведеним у ч.3 ст.2 КАС України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

П.п.1,3 п.2 Порядку № 553 встановлено, що предметом державного архітектурно-будівельного контролю є дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно з п.п.3, 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до п.7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставою для її проведення, крім іншого, є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Інспекції з заявою про прийняття в експлуатацію та надав декларацію про готовність до експлуатації об'єкта - шиномонтажної майстерні. Наведене зумовлює висновок, що Інспекція мала достатні правові та фактичні підстави для призначення і проведення позапланової перевірки шиномонтажної майстерні, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з п.7 Порядку № 553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

За приписами п.9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Доводи позивача стосовно того, що перевірка проведена за його відсутності, а перед її початком посадова особа Інспекції не пред'явила службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки, за висновком суду є необґрунтованими, оскільки спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_7 та направленням на проведення перевірки з підписом ОСОБА_3 про ознайомлення з ним, датованим 21 червня 2013 року, тобто днем, коли розпочалась перевірка.

Відповідно до п.16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Згідно з п.18 Порядку № 553 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, що передбачено п.17 Порядку № 553. Відповідно до п.19 Порядку № 553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

Згідно з положеннями п.21 Порядку № 553 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Як вбачається зі змісту примірників акта та припису, які залишились в Інспекції, в них наявний запис про відмову ОСОБА_3 від їх підписання та отримання, а також про надіслання цих документів поштовою кореспонденцією.

З приводу доводів позивача щодо відсутності аналогічних відміток в примірниках акта та припису, які він отримав поштою, суд відзначає, що проставляння номеру поштового відправлення можливе лише після того, як кореспонденція надіслана адресату.

Надіслання суб'єкту містобудування примірника протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності Порядком № 553 не передбачено.

Наведене зумовлює висновок, що під час проведення позапланової перевірки ОСОБА_3 та оформлення її результатів посадова особа Інспекції діяла в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені Законом № 3038 та Порядком № 553.

З приводу наявності в діях ОСОБА_3 складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності суд відзначає наступне.

Факт експлуатації будівлі шиномонтажної майстерні підтверджений поясненнями представників сторін, поясненнями свідка ОСОБА_7, матеріалами фотофіксації, актом, протоколом про правопорушення, а також звітом про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта, підготовка якого здійснювалася на замовлення позивача.

Вказаний об'єкт в експлуатацію у встановленому законодавством порядку не прийнятий, що також підтверджено поясненнями представників сторін, заявою ОСОБА_3 про прийняття об'єкта в експлуатацію, декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, а також відмовою Інспекції в її реєстрації.

Ч.8 ст.39 Закону № 3038 заборонена експлуатація закінчених будівництвом об'єктів будівництва до їх введення в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, позивачем вчинено порушення вимог містобудівного законодавства, а саме ч.8 ст.39 Закону № 3038, яке виявилося в експлуатації шиномонтажної майстерні до її прийняття в експлуатацію.

П.3 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

П.12 Порядку № 553 визначено, що посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Таким чином, виявивши факт експлуатації об'єкта будівництва, не введеного в експлуатацію, Інспекція має вжити до суб'єкта містобудування передбачені законодавством заходи впливу з метою припинення цього порушення.

Ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.3, 9 ч.4 ст.41 Закону № 3038 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.

Аналогічні повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю передбачені п.п.3, 10 п.11 Порядку № 553.

Отже, видання Інспекцією припису про усунення порушень вимог містобудівного законодавства шляхом зупинення експлуатації шиномонтажної майстерні до її введення в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, є належним способом реалізації відповідачем владних управлінських функцій у сфері державного архітектурно-будівельного контролю. Як наслідок, вимоги позивача про скасування припису Інспекції про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21 червня 2013 року № 235 не підлягають задоволенню.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР (далі - Закон № 208/94-ВР).

Згідно з положеннями ст.1 Закону № 208/94-ВР правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

П.6 ч.2 ст.2 Закону № 208/94-ВР передбачено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів I категорії складності - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат; об'єктів II категорії складності - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат; об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат; об'єктів IV категорії складності - у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат; об'єктів V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.

Як зазначено вище, позивачем вчинено порушення у сфері містобудівної діяльності, яке виявилося в експлуатації об'єкта будівництва, не прийнятого в експлуатацію.

Вказане порушення є підставою для застосування до позивача адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу в розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат, оскільки об'єкт будівництва, експлуатація якого здійснюється позивачем віднесено до ІІ категорії складності, про що свідчить лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр покрівлі «Домобуд» та що підтверджено звітом про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта.

Ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06 грудня 2012 року № 5515-VI встановлено, що з 01 січня мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 147 гривень.

Таким чином, розмір штрафу, застосованого до позивача, а саме 51 615 гривень (45 х 1 147 гривень), є обґрунтованим.

Посилання позивача на те, що притягнення його до відповідальності на підставі Закону № 208/94-ВР є неможливим, оскільки будівництво шиномонтажної майстерні він здійснював не як суб'єкт господарювання, а як фізична особа, суд вважає безпідставним з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону № 3038 суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

П.4 ч.1 ст.1 Закону № 3038 містить визначення терміну «замовник будівництва», згідно з яким замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Згідно з ч.4 ст.26 Закону № 3038 право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

З огляду на положення п.4 ч.1 ст.1, ч.2 ст.4, ч.4 ст.26 Закону № 3038 при вирішенні питання стосовно того, хто виступає змовником будівництва (фізична особа або фізична особа-підприємець), визначальним є статус замовника як власника чи користувача земельної ділянки, забудова якої ним здійснюється.

Судом встановлено, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 перебуває в користуванні ОСОБА_3 як фізичної особи-підприємця на підставі договору оренди земельної ділянки від 22 листопада 2012 року. При цьому за умовами вказаного договору позивачу надана в користування земельна ділянка несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, що використовуються в комерційних цілях.

Саме на цей договір як на правовстановлювальний документ на земельну ділянку посилався ОСОБА_3 в декларації про готовність об'єкта до експлуатації, подання якої стало підставою для проведення позапланової перевірки.

До того ж сам об'єкт будівництва - шиномонтажна майстерня є об'єктом комерційного призначення, тобто об'єктом, що використовується при здійсненні господарської діяльності.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що порушення вимог містобудівного законодавства вчинено позивачем саме як фізичною особою-підприємцем, отже його може бути притягнуто до відповідальності на підставі положень Закону № 208/94-ВР.

Суд не приймає посилання позивача на договір на право тимчасового користування земельною ділянкою від 21 жовтня 1999 року, дозвіл на виконання будівельних робіт від 28 квітня 2000 року № 1-ВР, паспорт на об'єкт обслуговування населення № 237 тощо як на докази того, що будівництво шиномонтажної майстерні здійснено ним на підставі вказаних дозвільних документів як фізичною особою, а не як суб'єктом господарювання.

За висновком суду перелічені документи не є дозвільною документацією для здійснення капітального будівництва, оскільки вони передбачали тимчасове розміщення шиномонтажної майстерні як об'єкта обслуговування населення некапітального характеру.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону № 208/94-ВР порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 (далі - Положення № 244).

Згідно з п.6 Положення № 244 питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний термін з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників підприємства, експертів, інших причетних до неї осіб.

Разом із цим відповідно до п.9 ч.3 ст.2 КАС України у справах з приводу оскарження рішення суб'єкта владних повноважень судом має бути перевірено чи прийнято воно з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Не маючи доказів своєчасного повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Інспекція двічі переносила розгляд справи з метою надання можливості ОСОБА_3 взяти участь в її розгляду, навести свої доводи та заперечення, надати докази на їх підтвердження тощо.

Враховуючи наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку, що Інспекцією вжиті належні заходи для забезпечення участі ОСОБА_3 у розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та створення умов для реалізації його процесуальних прав, а тому в даному випадку суд не вбачає невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків.

Отже, приймаючи спірну постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30 липня 2013 року № 219, Інспекція діяла в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені Законом № 208/94-ВР та Положенням № 244, а тому позовні вимоги про її скасування також не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Інспекцією, на користь якої ухвалене рішення, судові витрати документально не підтверджені, отже вони не підлягають присудженню.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», ст.ст.2-15, 17-18, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 86, 86, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

1. У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30 липня 2013 року № 219 та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21 червня 2013 року № 235 - відмовити повністю.

2. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені в судовому засіданні 24 вересня 2013 року.

3. Постанова складена у повному обсязі 30 вересня 2013 року.

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

5. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

6. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.