Постанова

від 21.10.2013 по справі 813/6627/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2013 року № 813/6627/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої - судді - Потабенко В.А.

за участю секретаря судового засідання - Гойни Є.А.,

за участі:

представника позивача - Тибінки В.Я., згідно довіреності, Гелетія М.С., згідно довідки з ЄДРПОУ,

представника відповідача - Дорош А., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галмет-Україна" (надалі - ТОВ "Галмет-Україна") до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі - ДПІ у Франківському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

ТОВ "Галмет-Україна" звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Франківському районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.04.2013 року № 0000192210, № 0000202210, № 0000212210, прийнятих за наслідками документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, оформленої актом № 445/22-10/36361613 від 27.03.2013 року.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги повністю з підстав, викладених у позовній заяві, вважають, що висновки акту перевірки та спірні рішення не відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на суб'єктивних припущеннях осіб, що проводили перевірку. На підтвердження своєї позиції надали суду копії первинних документів (договорів, видаткових накладних, реєстр податкових накладних) та інших документів, що підтверджують правомірність формування валових доходів та витрат у відповідних звітних періодах. Зазначили, що працівники відповідача при проведенні перевірки вийшли за межі своїх повноважень наданих їм законом. А щодо податкового законодавства в контексті звичайної ціни, то таке порушене не було. Крім того, представники позивача не заперечували самого факту, що ТОВ "Компанія Трієра" є пов'язаною особою з позивачем у наслідок наявності у директора позивача Гелетія М.С. частки у статутному фонді ТОВ "Компанія Трієра". Фізичні особи - підприємці ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 є такими, що прирівнюються до пов'язаних осіб з позивачем згідно закону, оскільки останні використовують спрощену систему оподаткування, проте сам той факт співпраці з цими підприємцями не може бути підставою для донарахування податкового зобов'язання позивачу. за таких обставин просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила повністю з підстав, наведених у запереченні на адміністративний позов від 02.10.2013 року, суть якого зводиться до наступного. В ході планової документальної перевірки повноти визначення скоригованого валового доходу та доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року встановлено його заниження на загальну суму 688990,00 грн., в т.ч. за 1 кв. 2012 року в суму 329320,00 грн., за 2 кв. 2012 року в суму 54475,00 грн., за 3 кв. 2012 року в сумі 222655,00 грн., за 4 кв. 2012 року в сумі 82540,00 грн. Звідси, позивачем порушено п.п. 14.1.159. п. 14.1. ст. 14 та п.п. 153.2.1. п. 153.2. ст. 153 ПК України, п. 3.1 ст. 3, п. 4.1. ст. 4, п.п. 73.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України в зв'язку з безпідставним наданням суб'єктам господарювання - контрагентам позивача знижок при придбанні ТМЦ. Тому вважає спірні податкові повідомлення-рішення про донарахування сум податку, а також фінансових санкцій обґрунтованими та законними та просила у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача, старший державний податковий ревізор-інспектор ІПС ІІ рангу Каминська Г.Р. на запитання суду, на підставі аналізу яких документів зроблено висновок про заниження позивачем доходів від операційної діяльності, пояснила, що позивачем на порушення умов укладених договорів за 2012 рік реалізовано пов'язаним і прирівнюваних до них особам товарно-матеріальних цінностей із врахуванням гуртової знижки передбаченої договором, при недотриманні умов договору щодо об'ємів закупівлі. Пояснила, що під час проведення перевірки досліджувалися лише договірні умови позивача з контрагентами - пов'язаними та прирівнюваними до них особами, а звичайна ціна в розумінні п.п. 153.2.1. п. 153.2. ст. 153 ПК України не досліджувалася, методи її визначення не застосовувалися.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

ТОВ "Галмет-Україна" зареєстроване 11.02.2009 року виконавчим комітетом Львівської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію № 14151020000021649 від 11.02.2009 року, код ЄДРПОУ 36361613, взято на податковий облік 12.02.2009 року, перебуває на обліку в ДПІ у Франківському районі м. Львова, є платником ПДВ з 31.03.2009 року.

В судовому засіданні встановлено, що ДПІ у Франківському районі в період з 18.02.2013 року по 11.03.2013 року було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Галмет-Україна" (код за ЄДРПОУ 36361613), з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, яку оформлено 27.03.2013 року актом № 445/22-10/36361613.

01 квітня 2013 року ТОВ "Галмет Україна" до акта перевірки від 27.03.2013 року № 445/22-10/36361613 подано заперечення № 13/04-01, яке ДПІ у Франківському районі 10.04.2013 року відповіддю № 6541/9/22-1008 відхилено.

За наслідками проведеної перевірки 15.04.2013 року ДПІ у Франківському районі прийнято оскаржувані рішення:

- № 0000192210, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 154786,25 грн., в тому числі основне зобов'язання - 123829,00 грн., і 30957,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000202210, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 180857,75 грн., в тому числі основне зобов'язання - 144687,00 грн., і 36171,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000212210, яким зменшено позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012 року у розмірі 34244,00 грн.

Зазначені рішення оскаржувалися ТОВ "Галмет-Україна" в адміністративному порядку та були за наслідками розгляду первинної та повторної скарг залишені рішенням від 21.06.2013 року № 3598/10/10-3005/233, рішенням від 29.07.2013 року № 7745/6/99-99-10-01-16 без змін, а скарги без задоволення.

Як вбачається з акта перевірки № 445/22-10/36361613 від 27.03.2013 року, ДПІ у Франківському районі, серед іншого вважає, що ТОВ "Галмет-Україна" допущено такі порушення податкового законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, як:

- п.п. 14.1.159, п.14.1. ст. 14, п.п. 153.2.1, п.п. 153.2.3 п. 152.2 ст. 153 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 144687,0 грн. в т.ч. за 1 кв. 2012 року в сумі 69157,0 грн., за 2 кв. 2012 року в сумі 11440,0 грн., за 3 кв. 2012 року в сумі 46757,0 грн., за 4 кв. 2012 року в сумі 17333,0 грн.

- п. 3.1 ст. 3, п. 4.1. ст. 4, п.п. 73.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 123829,0 грн., в т.ч. за листопад 2010 року в сумі 20275,0 грн., січень 2012 року в сумі 27940,0 грн., березень 2012 року в сумі 37 924,0 грн., за листопад 2012 року в сумі 36943,0 грн., за грудень 2012 року в сумі 747,0 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, який відображено у рядку 24 Декларації з ПДВ на загальну суму 34244,0 грн.

Судом на підставі матеріалів акта перевірки (стор. 7 - 35 акта) встановлено, що ДПІ у Франківському районі досліджувалися: Договір від 04.01.2012 року № ДП-6, укладений позивачем з ТОВ "Компанія Трієра"; Договір від 04.01.2012 року № ДП-5, укладений позивачем з ФОП ОСОБА_4; Договір від 01.04.2012 року № ДП-20, укладений позивачем з ФОП ОСОБА_5; Договір від 09.02.2012 року № ДП-17, укладений позивачем з ФОП з ОСОБА_6; Договір від 04.01.2012 року № ДП-16, укладений позивачем з ФОП ОСОБА_7; Договір від 19.07.2012 року № ДП-25, укладений позивачем з ФОП ОСОБА_8; Договір від 04.01.2012 року № ДП-14, укладений позивачем з ФОП ОСОБА_9; Договір від 04.01.2012 року № ДП-23, укладений позивачем з ФОП ОСОБА_10; Договір від 04.01.2012 року № ДП-18, укладений позивачем з ФОП ОСОБА_11; Договір від 04.01.2012 року № ДП-15, укладений позивачем з ФОП ОСОБА_12; Договір від 04.01.2012 року № ДП- 10, укладений позивачем з ФОП ОСОБА_13; Договір 04.01.2012 року № ДП-22, укладений позивачем з ФОП ОСОБА_14

За наслідками аналізу договорів податковий орган прийшов до висновку, що ТОВ "Галмет-Україна" порушено умови зазначених вищезазначених договорів, в наслідок чого, ним реалізовано ТМЦ контрагентам із врахуванням гуртової знижки передбаченої договором, при недотриманні ними умов договору щодо об'ємів закупівлі.

З матеріалів справи вбачається, що згідно вищевказаних договорів товаром, що продається, є водонагрівачі, спеціальні ємкості, котли та інше теплове і опалювальне обладнання ТМ "Galmet" (Розділ укладених договорів "Назва товару та комплектність"). Ціна за одиницю товар (ЦТ) становить визначену Постачальником (ТОВ "Гамет Україна") величину з урахуванням відповідних знижок від Рекомендованого роздрібного прайсу на різні види товару розраховується за схемою: ЦТ = ГЗ+СО+ДЛВ, де ГЗ - гуртова знижка, надана постачальником за закупівлю задекларованого об'єму та асортименту товару, СО - компенсація за забезпечення сервісного обслуговування протягом гарантійного та після гарантійного терміну товару силами Замовника у вигляді додаткової знижки, ТЛВ - часткова компенсація транспортних та логістичних витрат, понесених замовником у вигляді додаткової знижки. Ціна за одиницю товару зазначається на обумовлений термін у Цінових додатках, які становитимуть невід'ємну частину договору. Задекларований щомісячний об'єм закупівлі товару, який безпосередньо визначає величину ціни за одиницю продукції становить не менше (визначених договором) одиниць товару, або передбачає закупівлю товару на суму не менше (визначену договором), придбаних замовником за один місяць в середньорічному вимірі. У випадку фактичного зменшення або збільшення задекларованого об'єму закупівлі товару, визначена ціна може бути переглянутою Постачальником в односторонньому порядку, про що Замовник попереджається письмово чи за допомогою електронної пошти. Вартість кожної поставки товару визначається видатковими накладними (Розділ укладених договорів "Ціноутворення та вартість товару").

Таким чином, суд приходить до висновку, що гуртова знижка, передбачена укладеними ТОВ "Галмет-України" з контрагентами, досліджуваними у судовому засіданні судом та ДПІ у Франківському районі під час перевірки договорами, є складовою договірної ціни за товар, а задекларований щомісячний об'єм закупівлі товару визначається ТОВ "Галмет-України" за підсумками року, та лише за такими підсумками ТОВ "Галмет-Україна" має право, зменшувати або збільшувати задекларований щомісячний об'єм закупівлі товару, що не відображається ніяким чином на гуртовій знижці, а гуртова знижка на об'ємах закупівлі взагалі. Таке застереження у договорах відсутнє.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін, суд керується наступними положеннями, чинного на час виникнення спірних правовідносин 2012 року, законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами (п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст.133 Податкового кодексу України.

Об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу (п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України).

В силу п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України "Про оподаткування підприємств", датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

В п.п. 14.1.71 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Відповідно до п.п.153.2.3 ст.153 Податкового кодексу України, дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більш ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Положення підпунктів 153.2.1 і 153.2.2 цього пункту поширюються також на операції з особами, які не є платниками цього податку, сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток (п.п. 153.2.3 ст.153 Податкового кодексу України).

Методи визначення та порядок застосування звичайної ціни визначено в статті 39 цього Кодексу.

Пунктом 1 розділу ХІХ Податкового кодексу України передбачено, що цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім ст. 39 цього Кодексу, яка набирає чинності з 1 січня 2013 року.

Відповідно до п. 8 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, до вступу в дію ст. 39 цього Кодексу застосовується пункт 1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до підпункту 1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно - незалежними юридично та фактично володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

В п.1.20.2 ст.1 Закону встановлено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Державному регулюванню ціни на водонагрівачі, спеціальні ємкості, котли та інше теплове і опалювальне обладнання ТМ "Galmet" не підлягають. Продаж товарів за цінами, самостійно встановленими або на договірній основі відповідає Закону України "Про ціни та ціноутворення", ст. 44 Господарського кодексу України.

Відповідно до положення ст. 190 ГК України, ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а до ч. 1 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, тобто такі ціни є договірними цінами.

Таким чином, правомірним є застосування платником визначення ціни продажу водонагрівачів, спеціальних ємкостей, котлів та іншого теплового і опалювального обладнання ТМ "Galmet" на договірній основі із застосуванням знижки, таке є економічно обґрунтованою і звичною діловою практикою.

Відповідно до п. 1.20.8. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

ДПІ у Франківському районі не представлено доказів дослідження ринку ідентичних чи аналогічних товарів, застосування методів визначення звичайної ціни під час проведення перевірки ТОВ "Галмет-Україна".

З цих підстав суд відхиляє твердження відповідача про заниження позивачем валового доходу від операційної діяльності та не бере до уваги наведені як в акті перевірки від 27.03.2013 року № 445/22-10/36361613, так і в запереченнях на адміністративний позов від 02.10.2013 року, зведені дані ДПІ у Франківському районі щодо не виконання (порушення) умов укладених ТОВ "Галмет-України" з контрагентами у 2012 році.

Слід також зазначити, що такі дані відрізняються від наведених даних ТОВ "Галмет-Україна" від 19.09.2013 року, чого відповідач не пояснює.

Судом враховано, що з'ясування рівня звичайних цін має відбуватися відповідно до визначеної процедури, а необхідна інформація надаватися уповноваженим державним органом. (п. 21 листа Верховного Суду України від 01.05.2012 року "Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України, за 2010-2011 р.р.").

Крім того, ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.

Звідси, досліджуючи господарські зобов'язання, що виникли між контрагентами, на предмет їх виконання, податковий орган вийшов за межі наданих йому повноважень.

Таким чином суд приходить до висновку, що ДПІ у Франківському районі, визначаючи позивачу грошове зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, а також зменшуючи розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012 року, діяла протиправно, в наслідок чого спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки висновок останньої про заниження ТОВ "Галмет Україна" доходів від операційної діяльності у 2012 році, зроблений безпідставно, не у спосіб та не у відповідності до податкового законодавства, яке було чинним на час здійснення спірних операцій.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що, в свою чергу, зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наслідками розгляду справи суд погоджується з твердженнями позивача про відсутність порушення ним норм податкового законодавства, описаних в акті перевірки від 27.03.2013 року.

Висновки відповідача, як податкового органу про заниження ТОВ "Галмет-Україна" доходів від операційної діяльності в 2012 році, не є обґрунтованими, не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами та ґрунтуються на припущеннях.

Водночас, доказування не може базуватись на припущеннях в силу ст.ст. 69-70 КАС України.

Однак, слід зазначити, що підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 15.04.2013 року № 0000192210 були і інші порушення, встановлені в ході проведення перевірки, що визнаються позивачем.

Суд вказує, що наслідком невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (відокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.

У даному випадку суд, констатуючи неправомірне визначення ДПІ у Франківському районі податкового зобов'язання з податку на додану вартість, не може визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 28.01.2013 року № 0000052240 в якійсь певній сумі, оскільки суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Разом з тим, приймаючи до уваги те, що рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому, суд визнає протиправним та вважає за необхідне скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.04.2013 року № 0000192210 повністю.

Дана обставина надасть податковому органу можливість в установленому Податковим кодексом України порядку визначити суму заниження (внаслідок інших допущених порушень) ТОВ "Галмет Україна" податку на додану вартість за період, що перевірявся, за наслідками перевірки, оформленої актом від 25.03.2013 року № 445/22-10/36361613, та прийняти на ту суму нове рішення.

Зазначена позиція суду також викладена в постанові ВАСУ від 17.02.2011 року в справі № 17781/07 та постанові ВСУ від 05.12.2006 року в справі за позовом ЗАТ "Київський склотарний завод".

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 2294,00 грн., такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України користь ТОВ "Галмет-Україна".

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 15.04.2013 року № 0000192210, № 0000202210 та №0000212210.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства обмеженою відповідальністю "Галмет-Україна" (ЄДРПОУ 36361613) 2294,00 грн. сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 28.10.2013 року.

Суддя Потабенко В.А.