Ухвала

від 20.07.2015 по справі 813/6627/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2015р. Справа № 876/13795/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Кухтея Р.В.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

за участю представників:

апелянта (відповідача у справі): ОСОБА_1,

позивача у справі: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, м.Львів

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.10.2013р. у справі №813/6627/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Галмет УкраїнаВ» , м.Львів

до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, м.Львів

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

29.08.2013р. позивач: Товариство з обмеженою відповідальності "Галмет-Україна" звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача: ДПІ у Франківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.04.2013р. №0000192210, №0000202210, №0000212210, прийнятих за наслідками документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р., оформленої актом №445/22-10/36361613 від 27.03.2013р.

Позовні вимоги позивачем обґрунтовано тим, що висновки акту перевірки та спірні рішення не відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на суб'єктивних припущеннях осіб, що проводили перевірку. На підтвердження своєї позиції стороною позивача надано суду копії первинних документів (договорів, видаткових накладних, реєстр податкових накладних) та інших документів, що підтверджують правомірність формування валових доходів та витрат у відповідних звітних періодах. Позивач зазначає, що працівники відповідача при проведенні перевірки вийшли за межі своїх повноважень, наданих їм законом.

За наслідками розгляду справи Львівський окружним адміністративний суд позовні вимоги задоволив повністю. Свої доводи суд першої інстанції обґрунтовує тим, що за результатами проведеного аналізу змісту спірних правовідносин, з договорів не вбачається, що позивач в даних випадках був позбавлений права продавати покупцям товар за цінами, що встановлені для оптових покупців. Також суд прийшов до висновку про те, що в даному випадку відсутні будь-які, передбачені податковим законодавством підстави, застосування положень про звичайні ціні, крім того, суд звертає увагу на те, що в разі застосування таких положень визначення звичайної ціни повинно відбуватися за одним з методів, визначених статтею 39 ПК України, чого відповідачем також зроблено не було.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, апелянт (сторона відповідача у справі): Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова оскаржив його в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі ДПІ зазначає, що постанова суду першої інстанції винесена з невірним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Апелянт зазначає, що під час перевірки податковим органом було виявлено, що товар ряду контрагентів Товариством з обмеженою відповідальністю "Галмет Україна" було реалізовано по занижених цінах, що призвело до зниження податкового навантаження. Апелянт просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

У судове засідання Львівського апеляційного адміністративного суду 20.07.2015р. з'явився представник апелянта (відповідача у справі): ОСОБА_1,, який у поясненнях, наданих ним суду, висловив свою правову позицію на підтримку апеляційної скарги.

Представник позивача у справі: ОСОБА_2, який висловив своюправову позицію і наводив аргументи, якими повністю заперечив вимоги апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, пояснення учасників судового розгялду, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, встановивши обставини та відповідні їм правовідносини, колегією суддів встановлено наступне:

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ "Галмет-Україна" зареєстровано 11.02.2009р. виконавчим комітетом Львівської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію № 14151020000021649 від 11.02.2009р., код ЄДРПОУ 36361613, взято на податковий облік 12.02.2009р., перебуває на обліку в ДПІ у Франківському районі м.Львова, є платником ПДВ з 31.03.2009р..

ДПІ у Франківському районі в період з 18.02.2013р. по 11.03.2013р. було проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ "Галмет-Україна" (код за ЄДРПОУ 36361613), з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р., яку оформлено 27.03.2013р. актом №445/22-10/36361613.

01.04.2013р. ТзОВ "Галмет Україна" до акта перевірки від 27.03.2013р. №445/22-10/36361613 подано заперечення №13/04-01, яке ДПІ у Франківському районі 10.04.2013р. відповіддю №6541/9/22-1008 відхилено.

За наслідками проведеної перевірки 15.04.2013р. ДПІ у Франківському районі прийнято оскаржувані рішення:

- №0000192210, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 154786,25грн., в тому числі основне зобов'язання - 123829,00грн., і 30957,25грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0000202210, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 180857,75грн., в тому числі основне зобов'язання - 144687,00грн., і 36171,75грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0000212210, яким зменшено позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012р. у розмірі 34244,00грн.

Зазначені рішення оскаржувалися ТзОВ "Галмет-Україна" в адміністративному порядку та були за наслідками розгляду первинної та повторної скарг залишені рішенням від 21.06.2013р. №3598/10/10-3005/233, рішенням від 29.07.2013р. №7745/6/99-99-10-01-16 без змін, а скарги без задоволення.

Як вбачається з акта перевірки №445/22-10/36361613 від 27.03.2013р., ДПІ у Франківському районі, серед іншого вважає, що ТзОВ "Галмет-Україна" допущено такі порушення податкового законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, як:

- п.п.14.1.159, п.14.1. ст.14, п.п.153.2.1, п.п.153.2.3 п.152.2 ст.153 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 144687,00грн. в т.ч. за перший квартал 2012 року в сумі 69157,00грн., за другий квартал 2012 року в сумі 11440,00грн., за третій квартал 2012 року в сумі 46757,00грн., за четвертий квартал 2012 року в сумі 17333,00грн.

- п.3.1 ст.3, п.4.1. ст.4, п.п.73.1. п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 123829,00грн., в т.ч. за листопад 2010 року в сумі 20275,00грн., січень 2012 року в сумі 27940,00грн., березень 2012 року в сумі 37 924,00грн., за листопад 2012 року в сумі 36943,00грн., за грудень 2012 року в сумі 747,00грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, який відображено у рядку 24 Декларації з ПДВ на загальну суму 34244,00грн.

На підставі матеріалів акта перевірки (стор. 7-35 акта) встановлено, що ДПІ у Франківському районі досліджувалися: Договір від 04.01.2012 року №ДП-6, Договір від 04.01.2012 року №ДП-5; Договір від 01.04.2012 року №ДП-20; Договір від 09.02.2012 року №ДП-17; Договір від 04.01.2012 року №ДП-16; Договір від 19.07.2012 року №ДП-25; Договір від 04.01.2012 року №ДП-14; Договір від 04.01.2012 року №ДП-23, Договір від 04.01.2012 року №ДП-18; Договір від 04.01.2012 року №ДП-15, Договір від 04.01.2012 року №ДП- 10, Договір 04.01.2012 року №ДП-22.

За наслідками аналізу договорів податковий орган прийшов до висновку, що ТзОВ "Галмет-Україна" порушено умови зазначених вищезазначених договорів, в наслідок чого, ним реалізовано ТМЦ контрагентам із врахуванням гуртової знижки передбаченої договором, при недотриманні ними умов договору щодо об'ємів закупівлі.

З матеріалів справи вбачається, що згідно із вищевказаними договорами товаром, що продається, є водонагрівачі, спеціальні ємкості, котли та інше теплове і опалювальне обладнання ТМ "Galmet" (Розділ укладених договорів "Назва товару та комплектність"). Ціна за одиницю товар (ЦТ) становить визначену Постачальником (ТзОВ "Галмет Україна") величину з урахуванням відповідних знижок від Рекомендованого роздрібного прайсу на різні види товару розраховується за схемою: ЦТ = ГЗ+СО+ДЛВ, де ГЗ - гуртова знижка, надана постачальником за закупівлю задекларованого об'єму та асортименту товару, СО - компенсація за забезпечення сервісного обслуговування протягом гарантійного та після гарантійного терміну товару силами Замовника у вигляді додаткової знижки, ТЛВ - часткова компенсація транспортних та логістичних витрат, понесених замовником у вигляді додаткової знижки. Ціна за одиницю товару зазначається на обумовлений термін у Цінових додатках, які становитимуть невід'ємну частину договору. Задекларований щомісячний об'єм закупівлі товару, який безпосередньо визначає величину ціни за одиницю продукції становить не менше (визначених договором) одиниць товару, або передбачає закупівлю товару на суму не менше (визначену договором), придбаних замовником за один місяць в середньорічному вимірі. У випадку фактичного зменшення або збільшення задекларованого об'єму закупівлі товару, визначена ціна може бути переглянутою Постачальником в односторонньому порядку, про що Замовник попереджається письмово чи за допомогою електронної пошти. Вартість кожної поставки товару визначається видатковими накладними (Розділ укладених договорів "Ціноутворення та вартість товару").

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що гуртова знижка, передбачена укладеними ТзОВ "Галмет-України" з контрагентами договорами, є складовою договірної ціни за товар, а задекларований щомісячний об'єм закупівлі товару визначається ТзОВ "Галмет-України" за підсумками року, та лише за такими підсумками ТзОВ "Галмет-Україна" має право, зменшувати або збільшувати задекларований щомісячний об'єм закупівлі товару, що не відображається ніяким чином на гуртовій знижці, а гуртова знижка на об'ємах закупівлі взагалі. Таке застереження у договорах відсутнє.

Платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами (п.п.133.1.1 п.133.1 ст.133 Податкового кодексу України).

Об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу (п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України).

В силу п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону України "Про оподаткування підприємств", датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Вимогами п.п.14.1.71 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Відповідно до норм п.п.153.2.3 ст.153 Податкового кодексу України, дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більш ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Положення підпунктів 153.2.1 і 153.2.2 цього пункту поширюються також на операції з особами, які не є платниками цього податку, сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток (п.п.153.2.3 ст.153 Податкового кодексу України).

Методи визначення та порядок застосування звичайної ціни визначено в статті 39 цього Кодексу.

Пунктом 1 розділу ХІХ Податкового кодексу України передбачено, що цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім ст. 39 цього Кодексу, яка набирає чинності з 1 січня 2013 року.

Відповідно до п.8 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, до вступу в дію ст.39 цього Кодексу застосовується пункт 1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до підпункту 1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно - незалежними юридично та фактично володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

В п.1.20.2 ст.1 Закону встановлено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Державному регулюванню ціни на водонагрівачі, спеціальні ємкості, котли та інше теплове і опалювальне обладнання ТМ "Galmet" не підлягають. Продаж товарів за цінами, самостійно встановленими або на договірній основі відповідає Закону України "Про ціни та ціноутворення", ст. 44 Господарського кодексу України.

Відповідно до положення ст.190 ГК України, ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а до ч.1 ст.632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, тобто такі ціни є договірними цінами.

Таким чином, правомірним є застосування платником визначення ціни продажу водонагрівачів, спеціальних ємкостей, котлів та іншого теплового і опалювального обладнання ТМ "Galmet" на договірній основі із застосуванням знижки, таке є економічно обґрунтованою і звичною діловою практикою.

Відповідно до норм п.1.20.8. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Відповідно до п.39.2 ст.39 ПК України визначення звичайної ціни у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснюється за одним з методів, вказаних в цьому пункті. Встановлюються такі методи визначення звичайної ціни:

а) порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу);

б) ціни перепродажу;

в) "витрати плюс";

г) розподілення прибутку;

ґ) чистого прибутку.

При визначенні звичайної ціни згідно з методами, встановленими цим пунктом, використовується інформація про ціни в операціях між непов'язаними особам у співставних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг).

ДПІ у Франківському районі не представлено доказів дослідження ринку ідентичних чи аналогічних товарів, застосування методів визначення звичайної ціни під час проведення перевірки ТзОВ "Галмет-Україна", а тому колегія суддів приходить до висновку, що якщо податковим органом не було вірно застосовано законодавство, що стосується звичайних цін то, відповідно і дії апелянта не можуть призводити до негативних для платника податків податкових наслідків.

З цих підстав колегія суддів відхиляє твердження відповідача про заниження позивачем валового доходу від операційної діяльності та не бере до уваги наведені як в акті перевірки від 27.03.2013р. № 445/22-10/36361613, та в апеляційній скарзі зведені дані ДПІ у Франківському районі щодо не виконання (порушення) умов укладених ТзОВ "Галмет-України" з контрагентами у 2012 році.

Вимогами ст.9 КАС України передбачено, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.10.2013р. у справі №813/6627/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Галмет УкраїнаВ» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.10.2013р. у справі №813/6627/13-а, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя Р.В. Кухтей

Суддя В.П. Сапіга

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 24.07.2015р.