Постанова

від 17.10.2013 по справі 821/1897/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2013 р. 15 год.30 хв.Справа № 821/1897/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Вітічак О.Р.,

за участю:

представника позивача - Кермача А.І.,

представника віджповідача - Кротко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ритм"

до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ритм" (далі - позивач, ТОВ "Ритм") звернулось до суду з адміністративним позовом до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, Цюрупинська ОДПІ), в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог, просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.01.2013 р. № 0000012201 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на 44600,58 грн., з яких за основним платежем на 43632,54 грн., за штрафними санкціями на 968,04 грн.; № 0000022301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 57393,49 грн., з яких за основним платежем на 38262,33 грн., за штрафними санкціями на 19131,16 грн.; від 23.05.2013 р. № 0000902200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на 722744,00 грн., з яких за основним платежем на 684515,00 грн., за штрафними санкціями на 38229,00 грн.; № 0000892200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 505542,50 грн., з яких за основним платежем на 425263,00 грн., за штрафними санкціями на 80279,50 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що Цюрупинська ОДПІ неправомірно визнала нікчемними правочини з придбання нафтопродуктів у ТОВ "БК "Акрополь СВ", ПП "Алексгрупп", ПП "Таврійські нафтові регіони", ПП "Юга-С", ПВКП "Аверс", ПП "Тісанн", ТОВ "СП Меркурі-Телеком", а тому протиправно не визнала право на формування валових витрат та податкового кредиту за наслідками цих операцій. Позивач стверджує, що факт поставки ПММ підтверджується первинними бухгалтерськими документами. Крім того, перевезення товару (бензин та дизельне паливо) здійснювалось ФОП ОСОБА_3, яка здійснює свою діяльність відповідно до вимог законодавства. На думку позивача, ТОВ "Ритм" виконало всі вимоги Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про податок на додану вартість", Податкового кодексу України для формування валових витрат та податкового кредиту по операціях з ТОВ "БК "Акрополь СВ", ПП "Алексгрупп", ПП "Таврійські нафтові регіони", ПП "Юга-С", ПВКП "Аверс", ПП "Тісанн", ТОВ "СП Меркурі-Телеком".

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечувала проти позовних вимог. Суду пояснила, що в ході перевірки на підставі актів ДПІ у Білозерському районі від 04.08.2011 р. № 235/23-020/24751975, від 15.12.2011 р. № 312/23-020/24751975, ДПІ у м. Херсоні від 21.07.2011 р. № 219/15-2/35788359, від 31.10.2011 № 58/15-2/3578859, від 22.12.2011 р. № 4443/23-5/34668958, від 15.05.2012 р. № 824/22-1/36236213, від 23.11.2011 р. № 76/15-2/316527047, від 05.11.2012 р. № 140/15-3/24948399, від 23.03.2012 р. № 231/22-4/36129658, від 06.04.2012 р. № 48/15-3/36129658 встановлено, що контрагенти-постачальники не мали необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Представник відповідача зазначила, що позивачем до перевірки було надано товарно-транспортні накладні, відповідно до яких перевезення товару здійснювала ПП ОСОБА_3 Однак, вказані товарно-транспортні накладні містять неповну, суперечливу та недостовірну інформацію, тому не підтверджують реального здійснення господарської операції. Також на адресу відповідача УДАІ УМВС України в Херсонській області надано лист від 10.01.2012 р. № 169/10, відповідно до якого ПП ОСОБА_3 впродовж 2011 року не зверталась щодо погодження умов та режиму перевезення небезпечних вантажів. Вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними та просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ритм" зареєстроване Білозерською районною державною адміністрацією 03.12.1998 р., перебуває на обліку в Цюрупинській ОДПІ, є платником податку на додану вартість.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Ритм" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ "БК "Акрополь СВ" (код 36129658) за період листопад, грудень 2011 року та січень 2012 року, за результатами якої складено акт від 09.01.2013 р. № 4/22-020/24751975.

У висновках акту перевірки зазначено, що встановлено відсутність реально вчинених господарських операцій ТОВ "Ритм" з ТОВ "БК "Акрополь СВ" за листопад, грудень 2011 року, січень 2012 року та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України.

Встановлено порушення:

1. пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 43632,54 грн., у тому числі:

ІІ-ІV квартали 2011 року у сумі 39760,38 грн.;

І квартал 2012 року у сумі 3872,16 грн.

2. п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 38262,33 грн., в тому числі:

- листопад 2011 року в сумі 10442,67 грн.,

- грудень 2011 року у сумі 24131,79 грн.,

- січень 2012 року в сумі 3687,87 грн.

Під час проведення перевірки податковий орган використовував акти ДПІ у м. Херсоні від 23.03.2012 р. № 231/22-4/36129658 "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "БК "Акрополь СВ" (код ЄДР 36129658) з питання підтвердження правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період листопад, грудень 2011 року" та від 06.04.2012 р. № 48/15-3/36129658 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "БК "Акрополь СВ" (36129658) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 р. по 31.01.2012 р., їх реальності та повноти відображення в обліку".

За змістом вказаних актів встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ "БК "Акрополь СВ" господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. У зв'язку викладеним ДПІ у м. Херсоні зроблено висновок про нікчемність угод ТОВ "БК "Акрополь СВ" з контрагентами-покупцями. На підставі вищенаведеної інформації відповідачем зроблено висновок про безпідставність включення ТОВ "Ритм" до складу валових витрат та податкового кредиту витрат по взаємовідносинам з ТОВ "БК "Акрополь СВ".

На підставі акту перевірки від 09.01.2013 р. № 4/22-020/24751975 податковим органом сформовано податкові повідомлення-рішення від 23.01.2013 р.:

- № 0000012201 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на 44600,58 грн., з яких за основним платежем на 43632,54 грн., за штрафними санкціями на 968,04 грн.;

- № 0000022301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 57393,49 грн., з яких за основним платежем на 38262,33 грн., за штрафними санкціями на 19131,16 грн.

Виходячи з позицій сторін стосовно формування валових витрат та податкового кредиту позивача у листопаді, грудні 2011 року, січні 2012 року, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України встановлено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статтей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 ПК України).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Відповідно до п.201.4. ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Таким чином, для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару (робіт, послуг) мають бути підтверджені належним чином складеними податковими накладними та первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом досліджені первинні та бухгалтерські документи, які надавалися відповідачу під час проведення перевірки, про що зазначено у акті від 09.01.2013 р. № 4/22-020/24751975. Вказані документи спростовують твердження відповідача про безтоварність господарських операцій ТОВ "Ритм" з ТОВ "БК "Акрополь СВ", оскільки поставка нафтопродуктів підтверджена відповідними договорами поставок та купівлі-продажу, видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками.

Так, 07.10.2011 р. між ТОВ "БК "Акрополь СВ" та ТОВ "Ритм" укладено договір поставки № 071011, відповідно до якого Продавець зобов'язується поставити узгодженими партіями Покупцеві пальне, надалі Товар, зазначену у додатках: додаткових угодах, видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну партію Товару, які є його невід"ємною частиною, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити кожну партію Товару.

Відповідно до п. 3.2 Договору передача Товару проводиться зі складу, або за домовленістю. Перевезення продукції з складу Продавця на склад Покупця, порядок оплати транспортних послуг перевізника, порядок відшкодування витрат по доставці товару визначається додатковим погодженням сторін.

На виконання умов договору ТОВ "БК "Акрополь СВ" було продано ТОВ "Ритм" дизельне пальне у кількості 25675 л, на загальну суму 229573,99 грн., в тому числі ПДВ - 38262,34 грн., що підтверджується видатковими накладними від 09.11.2011 р. № 89, від 30.11.2011 р. № 90, від 02.12.2011 р. № 130, від 19.12.2011 р. № 146, від 27.12.2011 р. № 147, від 28.12.2011 р. № 149, від 31.01.2012 р. № 22; податковими накладними від 09.11.2011 р. № 54, від 30.11.2011 р. № 55, від 02.12.2011 р. № 52, від 19.12.2011 р. № 81, від 27.12.2011 р. № 82, від 28.12.2011 р. № 84, від 31.01.2012 р. № 21.

Доводи контролюючого органу щодо несплати коштів позивачем контрагенту-постачальнику за дизельне пальне суд вважає безпідставним. Позивачем до матеріалів справи долучено повідомлення від 25.06.2012 р. № 25/06/03, згідно з яким ТОВ "БК "Акрополь СВ" відступило право вимоги виконання зобов'язання по сплаті вартості паливно-мастильних матеріалів в сумі 229574,00 грн. за договором постачання від 07.10.2011 р. № 071011 на користь ТОВ "СП Меркурі-Телеком". Факт сплати зобов'язання підтверджується копією платіжного доручення від 21.12.2012 р. № 42D на суму 229574,00 грн.

Згідно акту перевірки від 09.01.2013 р. № 4/22-020/24751975 ТОВ "Ритм" не надані до перевірки копії довіреностей встановленого зразка на право отримання товару (дизельного пального) від ТОВ "БК "Акрополь СВ". Однак, підприємством на запит податкового органу було надано копію журналу виданих довіреностей (стор.4 акту перевірки), що на думку суду є достатнім доказом існування вказаних довіреностей, оскільки в ньому міститься інформація щодо номеру та дати довіреностей, строк їх дії, особу, якій видано довіреність, та найменування постачальника.

Отримане від ТОВ "БК "Акрополь СВ" дизельне пальне ТОВ "Ритм" було оприбутковане на АЗС, згідно журналу обліку надходження нафтопродуктів на АЗС форми № 13-НП та змінних звітів за період листопад, грудень 2011 року, січень 2012 року та використано у господарській діяльності підприємства, а саме реалізовано ПП "Діана-Крим", ПП "Лава", Філіал "Білозерський РАД", що підтверджується договорами на відпуск ПММ від 05.01.2011 р. № 02/11, № 03/11, від 01.04.2011 р. № 06/11, договорами поставки ПММ від 23.01.2012 р. № 02/12, від 03.01.2012 р. № 01/12, видатковими накладними, відомостями на відпуск ПММ, актами звірки розрахунків між ТОВ "Ритм" та контрагентами-покупцями.

Судом також не беруться до уваги доводи відповідача про те, що про фіктивність договорів між ТОВ "Ритм" та ТОВ "БК "Акрополь СВ" свідчить порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва при створенні (придбанні) ТОВ "БК "Акрополь СВ" з огляду на наступне.

З акта перевірки вбачається, що кримінальна справа порушена за фактом фіктивного підприємництва при створенні (придбанні) ТОВ "БК "Акрополь СВ" за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.205 КК України.

Відповідно до ст.205 КК України фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. Отже, факт фіктивного підприємництва встановлюється в порядку кримінального судочинства.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно з ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З аналізу даної норми вбачається, що обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.

Податковим органом вироку суду в кримінальній справі щодо фіктивного підприємництва ТОВ "БК "Акрополь СВ" не надано.

Таким чином, суд вважає, що ТОВ "Ритм" правомірно сформувало валові витрати та податковий кредит по відносинам з ТОВ "БК "Акрополь СВ".

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ТОВ "Ритм" в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 23.01.2013 р. № 0000012201 та № 0000022301 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Ритм" (код 24751975) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій по взаємовідносинам з підприємствами постачальниками: ПП "Алексгрупп" (код 35788359), ПП "Таврійські нафтові регіони" (код 34668958), ПП "Юга-С" (код 36236213), ПВКП "Аверс" (код 24948399), ПП "Тісанн" (код 36419909), ТОВ "СП Меркурі-Телеком" (код 31652704) за період з 01.04.2012 р. по 30.09.2012 р., за результатами якої складено акт від 21.03.2013 р. № 170/22-3/24751975.

На підставі акту перевірки податковим органом сформовані податкові повідомлення-рішення від 05.04.2013 р. № 0000622200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на 774661,50 грн., з яких за основним платежем на 686676 грн., за штрафними санкціями на 87985,50 грн.; № 0000632200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 505546,50 грн., з яких за основним платежем на 425263,00 грн., за штрафними санкціями на 80283,50 грн.

Не погоджуючись із рішенням ДПІ у Білозерському районі ТОВ "Ритм" скористалося своїм правом, визначеним ст.56 Податкового кодексу України та оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення до Державної податкової служби у Херсонській області.

Рішенням від 22.05.2013 р. № 139/10/10.2-06 ДПС у Херсонській області частково скасовано податкові повідомлення-рішення від 05.04.2013 р. № 0000622200 та № 0000632200.

На підставі вказаного рішення контролюючим органом сформовано нові податкові повідомлення-рішення від 23.05.2013 р. № 0000902200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на 722744,00 грн., з яких за основним платежем на 684515,00 грн., за штрафними санкціями на 38229,00 грн.; № 0000892200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 505542,50 грн., з яких за основним платежем на 425263,00 грн., за штрафними санкціями на 80279,50 грн.

Відповідачем було збільшено ТОВ "Ритм" суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість та по податку на прибуток згідно з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями на підставі висновків акту перевірки від 21.03.2013 р. № 170/22-3/24751975, відповідно до яких встановлено відсутність реально вчинених господарських операцій позивача з ТОВ "БК "Акрополь СВ" за листопад, грудень 2011 року, січень 2012 року та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України.

Перевіркою ТОВ "Ритм" встановлено порушення:

1. п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 (абз.4) п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 686676,00 грн., у тому числі:

- за 2010 рік в сумі 125060,00 грн.;

- за І квартал 2011року в сумі 99515,00 грн.;

- за ІІ-ІІІ квартали 2011 року в сумі 448175,00 грн.;

- за 3 квартали 2012 року в сумі 13926,00 грн.

Під час розгляду справи встановлено, що підставами для збільшення сум грошового зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток, слугували висновки податкового органу про те, що правочини укладені між позивачем та контрагентами - ПП "Алексгрупп", ПП "Таврійські нафтові регіони", ПП "Юга-С", ПВКП "Аверс", ПП "Тісанн", ТОВ "СП Меркурі-Телеком" є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що вплинуло на завищення складу валових витрат на 2903806,00 грн. та податкового кредиту на 425263,00 грн. у відповідних звітних періодах.

У зв'язку із тим, що відповідачем проводилась перевірка декількох контрагентів-постачальників ТОВ "Ритм" суд вважає за необхідне дослідити господарські взаємовідносини позивача з кожним контрагентом окремо.

Щодо взаємовідносин ТОВ "Ритм" та ПП "Алексгрупп".

Висновки акту перевірки ДПІ у Білозерському районі від 21.03.2013 р. № 170/22-3/24751975 щодо нікчемності правочинів ТОВ "Ритм" з ПП "Алексгрупп" ґрунтується на актах ДПІ у м. Херсоні від 31.10.2011 № 58/15-2/3578859 "Про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій суб'єкта господарювання ПП "Алексгрупп" (код 35788359) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків у вересні 2010 року - березні 2011 року; червні-липні 2011 року", від 21.07.2011 р. № 219/15-2/35788359 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ПП "Алексгрупп" (код 35788359) щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ "Український аграрний ресурс" (36790154), ТОВ "Натура-Україна" (36980443) за травень 2011 року", ДПІ у Білозерському районі від 04.08.2011 р. № 235/23-020/24751975 "Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ритм" щодо відпрацювання розбіжностей по взаємовідносинам з ПП "Алексгрупп" за період квітень 2011 року".

Згідно із вказаними актами підприємство відсутнє за місцезнаходженням, про що складено довідку від 14.10.2011 р. Внаслідок опитування гр. ОСОБА_4 встановлено, що він є директором, бухгалтером та одноосібним засновником ПП "Алексгрупп" з 01.03.2011 року, до цього працював головним інженером на ТОВ "Енергія" та має неповну вищу освіту за технічною спеціальністю (автоматизація технологічних процесів), ведення бухгалтерського та іншого обліку він ніколи не вивчав, найманих працівників на підприємстві не має, що свідчить про формальне виконання обов'язків керівника підприємства; ПП "Алексгрупп" не має постійних офісних, виробничих та складських приміщень, а наймаються лише у разі необхідності, власних транспортних засобів підприємство не має.

Положеннями п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94-ВР) визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР) визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податкова накладна відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

За змістом пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом досліджені первинні та бухгалтерські документи, які були надані позивачем до суду. Вказані документи спростовують твердження відповідача про "безтоварність" господарських операцій ТОВ "Ритм" та ПП "Алексгрупп", оскільки поставка нафтопродуктів підтверджена: договорами поставки нафтопродуктів від 24.09.2010 р. № 2, від 03.10.2011 р. № 031011, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, журналом реєстрації довіреностей на отримання товару, журналом обліку надходження нафтопродуктів на АЗС форми № 13-НП, змінними звітами.

Зазначеними первинними бухгалтерськими документами підтверджено повне виконання сторонами умов договорів. Отримані нафтопродукти використані в господарській діяльності ТОВ "Ритм", а саме: реалізовані, що підтверджується договорами на відпуск ПММ, договорами поставки ПММ, видатковими накладними, відомостями на відпуск ПММ, актами звірки розрахунків між ТОВ "Ритм" та контрагентами-покупцями.

У акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаних контрагентів, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

Крім того, суд також звертає увагу, що чинним законодавством України не встановлено норм щодо кількості працівників, вартості основних фондів підприємства, наявності власних або орендованих складських приміщень та інших матеріальних ресурсів, при недотриманні яких підприємство вважається таким, що не може здійснювати господарську діяльність, а також не визначено ознак, які вказують на здійснення господарської діяльності підприємством за юридичною чи податковою адресою.

Недекларування постачальниками товарів та послуг трудового та матеріального потенціалу або орендних відносин може свідчити про заниження ними об'єктів оподаткування, що не спростоване та не з'ясоване відповідачем під час складання акту перевірки.

Контролюючим органом не надано до суду належних доказів щодо безтоварності господарських операцій за участю позивача, що інформація, яку містять документи, надані позивачем до суду на обґрунтування своїх вимог, не відповідає дійсності, що позивач діяв без належної обачності й обережності, що він отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не могла бути одержана.

Як вбачається з акту перевірки від 21.03.2013 р. № 170/22-3/24751975, основною підставою для визнання угод між ТОВ "Ритм" та ПП "Алексгрупп" нікчемними, є пояснення керівника та засновника ПП "Алексгрупп" гр. ОСОБА_4 про те, що ПП "Алексгрупп" не має постійних офісних, виробничих та складських приміщень, а наймаються лише у разі необхідності, власних транспортних засобів підприємство не має.

На підставі цього, відповідач вважає всі первинні бухгалтерські документи такими, що не відповідають дійсності.

Однак, такі висновки відповідача суд вважає необґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.70 КАС України докази повинні бути належними та допустимими.

Пояснення ОСОБА_4 від 18.10.2011 р., суд не вважає належним та допустимим доказом, оскільки незрозуміло в рамках чого воно відбиралося. Якщо в рамках кримінальної справи, то зі змісту ст.65 КПК України слідує, що доказами можуть бути показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого.

В даному випадку в акті перевірки пояснення гр. ОСОБА_4 вказано без визначення його статусу в рамках кримінальної справи.

Про безпідставність висновків податкового органу щодо нікчемності угод між ТОВ "Ритм" та ПП "Алексгрупп" свідчить також дослідження перевіряючим на стор. 6 акту перевірки від 21.03.2013 р. № 170/22-3/24751975 реальності постачання у серпні 2011 року від ПВКП "Аверс" до ПП "Алексгрупп" меблів. Однак, в перевіряємому періоді від ПП "Алексгрупп" до позивача здійснювалось постачання нафтопродуктів, що не узгоджується із висновками відповідача.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що під час проведення перевірки господарські взаємовідносини між ТОВ "Ритм" та ПП "Алексгрупп" і надані до перевірки первинні бухгалтерські документи відповідачем не досліджувались, фактично податковим органом було використано лише відомості актів від 31.10.2011 № 58/15-2/3578859, від 21.07.2011 р. № 219/15-2/35788359, від 04.08.2011 р. № 235/23-020/24751975.

Суд вважає, що не може бути підставою для визначення додаткових зобов'язань позивачу порушення податкового законодавства іншими контрагентами по ланцюгу постачання.

Щодо взаємовідносин ТОВ "Ритм" та ПП "Таврійські нафтові регіони".

Висновки ДПІ у Білозерському районі щодо безтоварності угод між ТОВ "Ритм" та ПП "Таврійські нафтові регіони" ґрунтуються на акті ДПІ у м. Херсоні від 22.12.2011 р. № 4443/23-5/34668958 "Про результати планової виїзної перевірки ПП "Таврійські нафтові регіони" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2011 р.", відповідно до якого угоди, укладені з суб'єктами господарювання-постачальниками є нікчемними та недійсними по ланцюгу постачання до "вигодонабувача", в результаті чого проведено "згортання" по ланцюгу до покупців.

Суд зазначає, що між сторонами відсутній спір про наявність у позивача первинних документів: видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, розрахункових документів про сплату коштів за отриманий товар. Однак, податковий орган вважає угоди між ТОВ "Ритм" та ПП "Таврійські нафтові регіони" безтоварними внаслідок обставин, встановлених згідно акту перевірки від 22.12.2011 р. № 4443/23-5/34668958.

Суд не погоджується з вказаною позицією відповідача, оскільки контролюючим органом не взято до уваги факт оскарження ПП "Таврійські нафтові регіони" податкових повідомлень-рішень від 22.02.2012 р. №№ 0001452301, 0001462301, 0001472301, які прийняті на підставі акту перевірки від 22.12.2011 р. № 4443/23-5/34668958 (справа № 2а-802/12/2170).

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16.06.2012 р. вказані податкові повідомлення-рішення скасовано, а висновки ДПІ у м. Херсоні щодо нікчемності угод ПП "Таврійські нафтові регіони" з контрагентами-постачальниками визнано необґрунтованими.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2012 р. апеляційну скаргу ДПІ у м. Херсоні залишено без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16.06.2012 р. - без змін.

Таким чином, податковий орган при проведенні перевірки 21.03.2013 р. прийняв як беззаперечні висновки акту перевірки від 22.12.2011 р. № 4443/23-5/34668958, які судовим рішенням, що набрало законної сили, визнано необґрунтованими.

В акті перевірки та у судовому засіданні відповідач не посилався на будь-які інші підстави визнання угод між ТОВ "Ритм" та ПП "Таврійські нафтові регіони" нікчемними. Разом з тим, під час проведення перевірки податковим органом не було досліджено первинні документи ТОВ "Ритм" по взаємовідносинам з ПП "Таврійські нафтові регіони".

Щодо взаємовідносин між ТОВ "Ритм" та ПП "Юга-С".

За даними податкового органу частину податкового кредиту червня 2011 року ТОВ "Ритм" було сформовано із вартості придбаних нафтопродуктів, отриманих від ПП "Юга-С", придбаних ним у ПП "Таврійські нафтові регіони". У свою чергу ПП "Таврійські нафтові регіони" придбало товар у ПНВКП "Атон", яке сформувало податковий кредит по операціям з придбання товару у ТОВ "Югресурспостач".

Вказані висновки відповідачем зроблено на підставі акту перевірки ДПІ у м. Херсоні від 15.05.2012 р. № 824/22-1/36236213 "Про результати планової виїзної перевірки приватного підприємства ПП "Юга-С" (код 36236213) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2011 р.".

Контролюючим органом встановлено, що оскільки у ПНВКП "Атон" відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту і не мають реального товарного характеру.

Основним аргументом відповідача, на якому ґрунтується його позиція, є твердження, про те, що фактичне відвантаження товару у перевіряємому періоді покупцям з боку ПП "Юга-С" не є можливим. Перевіркою встановлено ведення підприємством у періоді з 01.10.2010 р. по 31.12.2011 р. податкового обліку безтоварних операцій, яка пов'язана з наданням податкової вигоди для третіх осіб внаслідок формування для них штучних валових витрат та податкового кредиту. Єдиною метою укладених угод між постачальниками та ПП "Юга-С", є штучне створення податкового кредиту з ПДВ та валових витрат для покупців товарів (робіт, послуг).

Тому відповідач вважає безпідставним віднесення позивачем до податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 14072,75 грн. за господарськими операціями з ПП "Юга-С".

Суд зазначає, що головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є належне документування сплаченого (нарахованого) ПДВ та використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податків.

Так, судом встановлено, що ТОВ "Ритм" на підставі договору купівлі-продажу від 01.06.2009 р. № 28 було придбано у ПП "Юга-С" нафтопродукти (дизельне пальне та бензин А-92).

Дослідивши первинні та бухгалтерські документи, які були надані позивачем суд дійшов до висновку, що ними спростовані твердження відповідача про "безтоварність" господарських операцій ТОВ "Ритм" та ПП "Юга-С", оскільки поставка нафтопродуктів підтверджена: договором купівлі-продажу нафтопродуктів від 01.06.2009 р. № 28; видатковими накладними від 16.06.2011 р. № 00000022, відповідно до якої ТОВ "Ритм" придбано дизельне пальне у кількості 4665 л, вартістю 40119 грн., в тому числі ПДВ - 6686,50 грн.; від 17.06.2011 р. № 00000024, відповідно до якої позивачем придбано бензин А-92 кількістю 4665 л, вартістю 44317,50 грн., в тому числі ПДВ - 7386,25 грн.; податковими накладними від 16.06.2011 р. № 22 та від 17.06.2011 р. № 24; товарно-транспортними накладними; платіжними дорученнями, журналом реєстрації довіреностей на отримання товару, журналом обліку надходження нафтопродуктів на АЗС форми № 13-НП, змінними звітами.

Зазначеними первинними бухгалтерськими документами підтверджено повне виконання сторонами умов договорів. Отримані нафтопродукти використані в господарській діяльності ТОВ "Ритм", а саме реалізовані що підтверджується договорами на відпуск ПММ, договорами поставки ПММ, видатковими накладними, відомостями на відпуск ПММ, актами звірки розрахунків між ТОВ "Ритм" та контрагентами-покупцями.

Контролюючим органом не надано до суду належних доказів щодо безтоварності господарських операцій за участю позивача, що інформація, яку містять документи, надані позивачем до суду на обґрунтування своїх вимог, не відповідає дійсності, що позивач діяв без належної обачності й обережності, що він отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не могла бути одержана.

Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на відсутність у контрагентів постачальника позивача у 4 ланцюгу необхідних умов для здійснення господарської діяльності, суд вважає необґрунтованими, оскільки ці обставини стосуються не позивача, а контрагентів його контрагента - ПП "Юга-С".

Суд вважає, що не може бути підставою для визначення додаткових зобов'язань позивачу порушення податкового законодавства іншими контрагентами по ланцюгу постачання.

Щодо господарських відносин між ТОВ "Ритм" та ТОВ "СП Меркурі-Телеком".

Під час здійснення перевірки ТОВ "Ритм" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ "СП Меркурі-Телеком" ДПІ у Білозерському районі використовувались акт ДПІ у м. Херсоні від 23.11.2011 р. № 76/15-2/316527047 Про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій суб'єкта господарювання ТОВ "СП Меркурі-Телеком" (316527047) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків у вересні 2011 року", акт ДПІ у Білозерському районі від 15.12.2011 р. № 312/23-020/24751975 "Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ритм" (код 24751975) з питань правомірності відображення податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "СП Меркурі-Телеком" (код 31652704) за період вересень 2011 року".

Відповідач зробив висновки про безтоварність господарських операцій між ТОВ "Ритм" та ТОВ "СП Меркурі-Телеком" за період липень, серпень, вересень 2011 року, мотивуючи їх тим, що основних фондів у ТОВ "СП Меркурі-Телеком" не встановлено, працівники на підприємстві відсутні, працює лише один директор ОСОБА_4, що виключає можливість здійснення господарських операцій з іншими підприємствами, складські приміщення, транспортні засоби відсутні, опитаний директор щодо господарських відносин з ТОВ "Ритм" пояснень ніяких не надав, декларація з ПДВ за вересень 2011 року визнана податковою інспекцією недійсною, за даними "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України" за липень, серпень 2011 року по контрагенту-постачальнику ТОВ "СП Меркурі-Телеком" рахуються розбіжності.

Судом встановлено, що ТОВ "Ритм" звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду щодо оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акту перевірки ДПІ у Білозерському районі від 15.12.2011 р. № 312/23-020/24751975 (справа № 2а-989/12/2170).

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 20.07.2012 р. позовні вимоги ТОВ "Ритм" задоволено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013 р. апеляційну скаргу ДПІ у Білозерському районі залишено без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20.07.2012 р. - без змін.

В ході розгляду справи судовими інстанціями встановлено, що ДПІ у Білозерському районі, зробивши висновок у акті перевірки від 15.12.2011 р. № 312/23-020/24751975 про нікчемність правочинів, могла керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, її позиція про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи відповідними судовими рішеннями.

Таким чином, суд вважає помилковим та необґрунтованим посилання відповідача на акт перевірки, висновки якого не відповідають фактичним обставинам здійснення господарської діяльності ТОВ "Ритм" у вересні 2009 року, що підтверджено рішеннями судів.

Дослідивши надані позивачем первинні бухгалтерські документи щодо придбання товарів у ТОВ "СП Меркурі-Телеком", а саме: договір поставки нафтопродуктів від 04.07.2011 р. № 04/07-11, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, журнал реєстрації довіреностей на отримання товару, журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС форми № 13-НП, змінні звіти.

З огляду на викладене, суд вважає, що матеріалами справи підтверджено реальність поставки товару від ТОВ "СП Меркурі-Телеком", а тому вважає неправомірним виключення із податкового кредиту сум по господарським операціям із вказаним контрагентом.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що під час проведення перевірки обставини господарських відносин між ТОВ "Ритм" та ТОВ "СП Меркурі-Телеком" і надані до перевірки первинні бухгалтерські документи відповідачем не досліджувались, фактично податковим органом було використано лише відомості актів від 15.12.2011 р. № 312/23-020/24751975 та від 23.11.2011 р. № 76/15-2/316527047.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Акти податкових перевірок контрагента позивача не є достатніми доказами в підтвердження доводів податкового органу про безтоварність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, тому як доказами порушення правил податкової звітності є виключно матеріали перевірок платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів.

В ході перевірки контролюючим органом на підставі даних "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України" за липень, серпень 2011 року встановлено розбіжності декларування результатів господарської діяльності по угодам між ТОВ "Ритм" та ТОВ "СП Меркурі-Телеком", у зв'язку з чим відповідачем зроблено висновок про безтоварність операцій з купівлі-продажу нафтопродуктів за липень, серпень 2011 року.

Зі змісту акту перевірки ТОВ "Ритм" слідує, що фактично ДПІ у Білозерському районі ставить в провину позивачу порушення, які допущено контрагентом-постачальником ТОВ "СП Меркурі-Телеком", тобто недекларування ним податкових зобов'язань по господарських операціях з позивачем, що на думку суду є неприпустимим.

Щодо господарських відносин між ТОВ "Ритм" та ПП "Тісанн".

З акту перевірки від 21.03.2013 р. № 170/22-3/24751975 вбачається, що відповідачем визнано безтоварними господарські операції з купівлі-продажу ПММ між ТОВ "Ритм" та ПП "Тісанн" у зв'язку із визнанням недійсною податкової звітності контрагента позивача за вересень-жовтень 2011 року. Однак, суд не може погодитися з викладеними висновками, оскільки податковим органом ні в акті перевірки, ні у судовому засіданні не вказано підстави визнання недійсними декларацій з податку на додану вартість ПП "Тісанн" за вересень-жовтень 2011 року.

05 травня 2010 року між ТОВ "Ритм" та ПП "Тісанн" укладено договір купівлі-продажу № 01-05, згідно із яким продавець зобов'язується передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього.

На виконання умов договору у вересні, жовтні 2011 року ПП "Тісанн" було продано позивачу 25700 л паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 153971 грн., в тому числі ПДВ - 25661,83 грн., що підтверджується видатковими накладними; податковими накладними; товарно-транспортними накладними; платіжними дорученнями, журналом реєстрації довіреностей на отримання товару, журналом обліку надходження нафтопродуктів на АЗС форми № 13-НП, змінними звітами.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що ними повністю підтверджено реальність поставки товару від ПП "Тісанн", а тому вважає висновки податкового органу щодо безтоварності господарських операцій безпідставними.

Щодо господарських відносин між ТОВ "Ритм" та ПВКП "Аверс".

Під час проведення перевірки фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ "Ритм" та ПВКП "Аверс" податковим органом використано акт ДПІ у м. Херсоні від 05.11.2012 р. № 140/15-3/24948399 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПВКП "Аверс" (24948399) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.08.2012 р. по 31.08.2012 р., їх реальності та повноти відображення в обліку".

Вказаними актом встановлено відсутність у ПВКП "Аверс" необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Податковим законодавством України визначено, що головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

В ході судового засідання встановлено, що правовідносини між ТОВ "Ритм'' та ПВКП "Аверс" виникли на підставі договору купівлі-продажу № 53 від 08.06.2011 р.

Дослідивши надані позивачем первинні бухгалтерські документи щодо придбання товарів у ПВКП "Аверс", а саме: видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, журнал реєстрації довіреностей на отримання товару, журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС форми № 13-НП, змінні звіти судом встановлено, що ними підтверджено реальність поставки товару від ПВКП "Аверс", а тому вважає неправомірним виключення із податкового кредиту сум по господарським операціям із вказаним контрагентом.

Окремо суд зазначає, що ТОВ "Ритм" до ДПІ у Білозерському районі подано декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року, у якій до складу податкового кредиту включено ПДВ у сумі 20564,88 грн. по господарським операціям із ПВКП "Аверс", зв'язку із чим податковим органом було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Ритм" з питань правомірності відображення податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПВКП "Аверс" за серпень 2011 року. За результатами перевірки складено акт від 16.02.2012 р. № 34/23-020/24751975. На підставі акту перевірки податковим органом сформовано податкові повідомлення-рішення.

ТОВ "Ритм", не погодившись із винесеними рішеннями, оскаржило їх в судовому порядку.

За результатами судових розглядів, 11.09.2012 р. Херсонським окружним адміністративним судом винесено постанову у справі № 2а-2679/12/2170, якою задоволено позовні вимоги товариства та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.02.2012 р. № 0000192301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 30847,32 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24.09.2013 р. апеляційну скаргу ДПІ у Білозерському районі залишено без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11.09.2012 р. - без змін.

Під час розгляду справи № 2а-2679/12/2170, судом було досліджено первинні бухгалтерські документи позивача та підтверджено правомірність формування ТОВ "Ритм" податкового кредиту за серпень 2012 року.

Постанова Херсонського окружного адміністративного суду набрала законної сили і є обов'язковою для виконання на всій території України у відповідності до ст. 124 Конституції України.

За змістом ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тому суд вважає встановленим правомірність формування позивачем податкового кредиту за серпень 2012 року.

Суд вважає, що наявність постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 11.09.2012 р. у адміністративній справі № 2а-2679/12/2170, якою скасовано податкове повідомлення-рішення унеможливлює повторне винесення ППР про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість за той самий період.

Судом встановлено, що перевезення нафтопродуктів від контрагентів-постачальників ТОВ "БК "Акрополь СВ", ПП "Алексгрупп", ПП "Таврійські нафтові регіони", ПП "Юга-С", ПВКП "Аверс", ПП "Тісанн", ТОВ "СП Меркурі-Телеком" до ТОВ "Ритм" здійснювала ФОП ОСОБА_3, згідно із договорами про надання транспортних послуг від 04.01.2011 р. № 9 та від 12.01.2012 р. № 12.

ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Херсонської міської ради 30.03.1995 р., отримала ліцензію Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України на право надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) від 03.10.2007 р. НОМЕР_1, строк дії - до 02.10.2012 року.

Факт надання послуг з перевезення дизельного пального підтверджується товарно-транспортними накладними, актами здачі-прийняття робіт та платіжними дорученнями.

Суд не погоджується із твердженням відповідача щодо не підтвердження факту перевезення нафтопродуктів у зв'язку із відсутністю в наданих до перевірки товарно-транспортних накладних інформації про марку дизельного пального, маси, густини і температури, за якої визначалась густина, оскільки вважає, що зазначені недоліки заповнення товарно-транспортних накладних не може бути підставою для визнання відсутності поставки товару.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5, який працює водієм у ФОП ОСОБА_3, вказав на те, що ним особисто або іншими водіями протягом уже декілька років здійснювалося перевезення нафтопродуктів для ТОВ "Ритм". Нафтопродукти доставлялися на АЗС в с. Чорнобаївка, що належить ТОВ "Ритм".

У судовому засіданні представник відповідача стверджувала, що ФОП ОСОБА_3 на порушення вимог законодавства впродовж 2011 року не зверталась щодо погодження умов та режиму перевезення небезпечних вантажів, про що свідчить лист УДАІ УМВС України в Херсонській області від 10.01.2012 р. № 169/10.

Однак, вказані твердження відповідача спростовуються долученими до матеріалів справи копіями узгоджень умов та режиму перевезення небезпечного вантажу № 436 (чинне з 30.06.2011 р. по 30.09.2011 р.), № 641 (чинне з 30.09.2011 р. по 30.12.2011 р.), № 194 (чинне з 26.03.2012 р. по 26.06.2012 р.) та № 769 (чинне з 07.12.2012 р. до 03.02.2013 р.).

Крім цього, в акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаних контрагентів, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

Факт того, що ТОВ "БК "Акрополь СВ", ПП "Алексгрупп", ПП "Таврійські нафтові регіони", ПП "Юга-С", ПВКП "Аверс", ПП "Тісанн", ТОВ "СП Меркурі-Телеком" на момент здійснення поставок позивачу мали право на виписку податкових накладних і були зареєстрованими платниками податку на додану вартість відповідачем не заперечується.

В ЄДРПОУ відсутні записи про відсутність ТОВ "БК "Акрополь СВ", ПП "Алексгрупп", ПП "Таврійські нафтові регіони", ПП "Юга-С", ПВКП "Аверс", ПП "Тісанн", ТОВ "СП Меркурі-Телеком" за місцезнаходженням.

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення сплачених сум до податкового кредиту, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. Оскільки, якщо контрагент допустив будь-які порушення, то це тягне відповідальність саме для цієї особи.

ДПІ у Білозерському районі не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати всі обставини діяльності постачальників - ТОВ "БК "Акрополь СВ", ПП "Алексгрупп", ПП "Таврійські нафтові регіони", ПП "Юга-С", ПВКП "Аверс", ПП "Тісанн", ТОВ "СП Меркурі-Телеком" та їх контрагентів на момент придбання у них нафтопродуктів, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення вартості сум ПДВ до податкового кредиту.

Аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, декларацій з ПДВ, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та валових витрат по операціям з ТОВ "БК "Акрополь СВ", ПП "Алексгрупп", ПП "Таврійські нафтові регіони", ПП "Юга-С", ПВКП "Аверс", ПП "Тісанн", ТОВ "СП Меркурі-Телеком", які були предметом перевірки.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV ) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Із досліджених у судовому засіданні первинних документів, оформлених за результатами господарської діяльності позивача із продавцями ТОВ "БК "Акрополь СВ", ПП "Алексгрупп", ПП "Таврійські нафтові регіони", ПП "Юга-С", ПВКП "Аверс", ПП "Тісанн", ТОВ "СП Меркурі-Телеком" вбачається, що зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто господарські та бухгалтерські документи, отримані позивачем від контрагентів-постачальників є дійсними.

Відповідно до положень ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Контролюючим органом не надано до суду належних доказів щодо безтоварності господарських операцій за участю позивача, що інформація, яку містять документи, надані позивачем до суду на обґрунтування своїх вимог, не відповідає дійсності, що позивач діяв без належної обачності й обережності, що він отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не могла бути одержана.

Суд вважає, що не може бути підставою для визначення додаткових зобов'язань позивачу порушення податкового законодавства іншими контрагентами по ланцюгу постачання.

За приписами пп.16.1.2-16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Такої позиції дотримується і Верховний Суд України. У своєму рішенні від 31.01.2011 р. у справі № 21-47а10 Верховний Суд України зазначив: "якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту".

Крім того, рішення Верховного Суду України узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником своїх зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Аналогічна позиція викладена і у рішенні Європейського Суду з прав людини "Інтерсплав проти України (заява № 803/02).

Відповідно до ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Згідно ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" рішення Європейського Суду з прав людини застосовується в Україні як джерело права.

На думку суду, при здійсненні господарської операції з боку позивача обов'язковому контролю підлягають наявність у постачальника дозвільної документації на складання податкової накладної, відповідність реквізитів податкової накладної фактичним даним на момент вчинення правочину та фактична наявність товару або здійснення роботи чи послуги, отримання (надання) яких документуються сторонами господарської операції.

Суд зазначає, що на час здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами, вони мали свідоцтва платників ПДВ, а тому мали право виписувати податкові накладні.

Неможливість здійснення податковим органом перевірок постачальників позивача в ланцюгах постачання не є достатньою підставою для визнання недійсними юридично значимих дій названих підприємств з іншими суб'єктами господарювання з моменту їх державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем не надано до суду доказів про наявність на час здійснення господарських операцій з позивачем записів у ЄДРПОУ щодо відсутності підприємств-контрагентів позивача за юридичною адресою чи записів про припинення підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців. Внесення таких записів після здійснення господарських операцій не позбавляє позивача права на формування податкового кредиту та валових витрат від вказаних контрагентів.

Оскільки у позивача наявні належним чином оформлені податкові накладні, ним сплачено постачальникам у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, належним чином оформлені та здані до ДПІ у Білозерському районі податкові декларації, тобто, позивачем виконані всі вимоги податкового законодавства щодо формування податкового кредиту та валових витрат, то, відповідно, він має право на включення до податкового кредиту сплачених сум ПДВ, а понесених витрат - до валових витрат.

Таким чином, суд вважає, що ТОВ "Ритм" правомірно сформувало податковий кредит та валові витрати по відносинам з ТОВ "БК "Акрополь СВ", ПП "Алексгрупп", ПП "Таврійські нафтові регіони", ПП "Юга-С", ПВКП "Аверс", ПП "Тісанн", ТОВ "СП Меркурі-Телеком", а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163, 167, КАС України, суд, -

постановив :

Задовольнити повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ритм" до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.01.2013р. № 0000012201, № 0000022301, від 23.05.2013р. № 0000892200, № 0000902200.

Стягнути із державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ритм" понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1019,95 грн. згідно платіжного доручення № 87 від 07.05.2013р. та 1274,05 грн. згідно платіжного доручення від 12.07.2013р. № 148.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 жовтня 2013 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.1