Рішення

від 14.10.2013 по справі 910/15592/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15592/13 14.10.13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОПОРСТРОЙСЕРВІС"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТМ-ДИЗАЙН"

про: розірвання договору та стягнення 704.555,13 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Вертій Н.А. - за довіреністю від 26.11.2012 № б/н;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "МОНОПОРСТРОЙСЕРВІС" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТМ-ДИЗАЙН" про розірвання договору та стягнення з останнього заборгованості в розмірі 704.555,13 грн.

Позовні вимоги товариство з обмеженою відповідальністю "МОНОПОРСТРОЙСЕРВІС" мотивує таким.

На виконання укладеного між сторонами спору договору від 07 червня 2012 року № 3-07\06-12, який за своєю правовою природою є договором підряду, позивач здійснив на користь відповідача попередню оплату робіт в сумі 622.630,11 грн. Крім того, згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.06.2012 № 10 позивач надав відповідачеві послугу з генерального підряду на суму 32.770,01 грн. На вказану суму послуг між сторонами спору здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог, яке оформлено у вигляді протоколу-акту від 20.06.2012.

Однак відповідач свої зобов'язання за Договором від 07 червня 2012 року № 3-07\06-12 у встановлений ним строк та на його умовах не виконав, суму попередньої оплати позивачеві не повернув та послуги згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.06.2012 № 10 останньому не оплатив.

Таким чином, у зв'язку із допущенням з боку відповідача істотного порушення умов договору від 07 червня 2012 року № 3-07\06-12, яке полягає у невиконанні останнім робіт у строк на умовах вказаного договору, позивач просить суд розірвати вказаний правочин та стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 704.555,13 грн, яка складається з: 622.630,11 грн - суми попередньої оплати робіт; 32.770,01 грн - суми наданої позивачем послуги з генерального підряду; 49.155,01 грн - пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2013 прийнято вказаний вище позов товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОПОРСТРОЙСЕРВІС" до розгляду та порушено провадження у справі № 910/15592/13.

Відповідач про дату, час та місце розгляду даної справи повідомлений судом належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення поштового зв'язку про вручення представникам відповідача за довіреністю поштових відправлень суду.

Від відповідача 09.09.2013 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивовано тим, що його представник позбавлений можливості з'явитися в судове засідання у зв'язку із хворобою та неотриманням відповідачем копії позовної заяви. Вказаним клопотанням відповідач просив суд зобов'язати позивача направити копію позовної заяви і додані до неї документи відповідачеві.

Клопотання, в частині зобов'язання позивача надіслати відповідачеві копію позовної заяви і доданих до неї документи відповідачеві, судом відхилено, оскільки, по-перше: в матеріалах справи містяться докази виконання позивачем вимог встановлених ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, а саме позивачем надіслано відповідачеві копію позовної заяви та додані до неї документи з описом вкладення до поштового відправлення, по-друге: відповідно до ч. 2 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії. Однак, відповідач вказаним правом не скористався, із матеріалами справи не ознайомився.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 09.09.2013 та від 02.10.2013 розгляд справи відкладався 02.10.2013 та на14.10.2013, відповідно. Проте, повноважні представники відповідача у судові засідання не з'явилися, відповідач про поважні причини нез'явлення його представників суд не повідомив.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представником позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялося у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 14.10.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю «МОНОПОРСТРОЙСЕРВІС», як замовником, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «СТМ-ДИЗАЙН», як виконавцем, (далі - відповідач) укладено договір від 07 червня 2012 року № 3-07\06-12 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого, в порядку та на умовах, передбачених Договором, відповідач бере на себе зобов'язання із постачання мармуру, виготовлення виробів згідно креслень, наданих представниками сторони позивача та монтування готових елементів (далі - роботи) на об'єкті, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Суворова, 3 (об'єкт: Князь-Володимирський собор усипальниця адміралів, Іконостас) та передати готовий виріб у власність позивача, а останній, у свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити вироби та роботи згідно договірній вартості робіт та матеріалів, що зазначені у Додатку № 2 до Договору.

Вартість Договору визначається згідно Додатку № 1 і Додатку № 2, які є невід'ємними частинами Договору. Вартість Договору включає до себе видатки на ген підрядну організацію у розмірі 5 % загальної вартості Договору (п. 2.1 Договору).

Коригування ціни, згідно п. 2.2 Договору, може бути здійснено шляхом підписання сторонами Додаткової угоди до Договору.

Як вбачається з Додатків №№ 1, 2 до Договору, його загальна вартість становить 1.372.801,37 грн, з яких: 254.798,88 грн - загальна вартість матеріалу; 801.202,48 грн - загальна вартість по різьбі та фасонній обробці на заготовках матеріалу; 316.800,00 грн - вартість робіт по монтажу деталей іконостасу із урахуванням витратних матеріалів.

Згідно п. 3.1 Договору розрахунки по Договору ведуться у відповідності із графіком платежів, що зазначені Додатку № 3 до Договору.

Відповідно до Додатку № 3 до Договору оплата за ним здійснюється таким чином:

- перший етап оплати - 40 % від загальної вартості матеріалів та виробів на початок виконання робіт;

- другий етап оплати - 60 % від загальної вартості матеріалів та виробів - перераховується на розрахунковий рахунок відповідача по закінченню 30 (тридцяти) календарних днів після першого етапу оплати;

- третій етап оплати - 50 % від загальної вартості робіт по різьбі та фасонній обробці на заготовках матеріалів та виробів;

- четвертий етап оплати - 50 % від загальної вартості робіт по різьбі та фасонній обробці на заготовках матеріалів та виробів - перераховується після підписання сторонами спору акту приймання-передачі виробів перед початком монтажних робіт;

- п'ятий етап оплати - 50 % від вартості монтажних робіт із витратними матеріалами - перераховується на розрахунковий рахунок відповідача перед початком монтажних робіт;

- шостий етап оплати - 50 % від вартості монтажних робіт із витратними матеріалами - кінцева оплата за роботи - перераховується протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання сторонами спору Акту приймання-передачі робіт.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що відповідач розпочинає виконання робіт після отримання авансової суми згідно п. 3.1 Договору.

Остаточна оплата здійснюється у відповідності з Актом прийому-передачі виконаних робіт протягом трьох банківських днів з моменту його підписання (п. 3.3 Договору).

У відповідності до п. 5.1 Договору відповідач здійснює роботи за Договором згідно термінам, що зазначені у Додатку № 3 до Договору. Згідно вказаного додатку до Договору відповідач здійснює роботи згідно такого терміну: термін виконання робіт по виготовленню деталей іконостасу - 130 календарних днів з моменту надходження на розрахунковий рахунок відповідача першого етапу оплати (п. 7 Додатку № 3). Загальний термін виконання робіт по виготовленню деталей іконостасу і їх монтажу становить 180 календарних днів із моменту підписання сторонами Договору, за умови своєчасного перерахування оплат позивачем на розрахунковий рахунок відповідача (п. 8 Додатку № 3).

У випадку порушення своїх зобов'язань за Договором його сторони несуть відповідальність, визначену Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (п. 7.1 Договору).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Положеннями ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктом 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Так, позивач, виконуючі взяті на себе зобов'язання за Договором, здійснив оплату згідно першого етапу в розмірі 40 % від загальної вартості матеріалів та виробів, що складає 101.919,60 грн, та що підтверджується платіжним дорученням від 14.06.2012 № 305 (засвідчена копія вказаного платіжного документу міститься в матеріалах справи).

Згідно другого та третього етапів оплати, позивач зобов'язаний оплатити на користь відповідача 553.480,52 грн, з яких: другий етап 60 % від загальної вартості матеріалів та виробів - 152.879,28 грн, третій етап 50 % від загальної вартості робіт по різьбі та фасонній обробці на заготовках матеріалів та виробів - 400.601,24 грн.

Враховуючи, що до загальної вартості Договору включені видатки на генеральну підрядну організацію, якою згідно підписаного сторонами спору Акту здачі-приймання послуг від 20.06.2012 № 10 є позивач, та вартість наданих ним послуг відповідно до вказаного акту складає 32.770,01 грн, останній здійснив на користь відповідача оплату другого та третього етапів в сумі 520.710,51 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 19.07.2012 № 392, оскільки між сторонами спору здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 32.770,01 грн, оформлене протоколом від 20.07.2012, який підписаний з обох сторін спору. Засвідчені копії платіжного доручення від 19.07.2012 № 392, Акту здачі-приймання послуг від 20.06.2012 № 10 та протоколу від 20.07.2012 наявні в матеріалах справи.

Таким чином, враховуючи те, що перший етап оплати здійснено позивачем на користь відповідача 14.06.2012, то згідно умов встановлених п. 7 Додатку № 3 до Договору, відповідач зобов'язаний виконати роботи по виготовленню деталей іконостасу до 22.10.2012, включно. З урахуванням умов визначених п. 8 Додатку № 3 до Договору, роботи повинні виконані відповідачем в повному обсязі у строк до 04.11.2012, включно.

Спір між сторонами даного спору виник у зв'язку із допущенням з боку відповідача істотних порушень умов Договору, останній, у встановлений Договором строк, роботи за завданням позивача належним чином не виконав, суму попередньої оплати робіт в розмірі 622.630,11 грн позивачеві не повернув.

Позивач своїм листом від 19.09.2012 № 100 звернувся до відповідача із запитом щодо надання останнім письмового звіту про виконання ним умов передбачених Договором, на що відповідач відповів позивачеві таке: 1) виготовлення деталей, елементів, виробів згідно взятих за Договором зобов'язань та відповідно додатку № 2 до Договору виконано у повному обсязі; 2) виготовлення усіх без винятку деталей, елементів, виробів та їх доставку в єдине місце для огляду, звірки розмірів, кількості, якості матеріалів представником позивача буде виконано не пізніше 15.10.2012; 3) перевезення, доставка усіх без винятку деталей, елементів, виробів згідно з Договором у м. Севастополь, вул. Суворова, 3 (Князь-Володимирський собор усипальниця адміралів) для подальшого монтажу, збірки буде виконано в обумовлені Договором строки, не пізніше 06.11.2012; 4) остаточний монтаж, встановлення, та проведення усіх без винятку робіт, необхідних для остаточного виконання зобов'язань за Договором буде виконано в обумовлені Договором строки, не пізніше 30.11.2012.

09.11.2012 до позивача надійшов лист відповідача від 06.11.2012 № 1-06/11-12СТМ, відповідно до якого останній повідомив, що станом на 06.11.2012 відповідач виконав усі деталі замовлення (окрім тих, що встановлюються в останню чергу) та які готові до поставки на об'єкт. Відповідач також вказаним листом повідомив позивача, що в останнього існує заборгованість, яка складається, зокрема, з доплати за матеріали та вироби та становить 390.904,88 грн. Крім того, відповідач у своєму листі зазначив, що зауваження, надані позивачем після проведення останнім огляду виконаних відповідачем робіт (огляд здійснено 01.11.2012), не можуть суттєво вплинути на кінцевий результат, так як вони зроблені без урахування технологій монтажу та специфікацій технологій оброблення натурального каменю.

Позивач звернувся своїм листом від 13.11.2012 № 114 до відповідача, згідно з яким просив останнього надати обґрунтовані пояснення з приводу зауважень позивача щодо виконаних відповідачем робіт, які не відповідають Додатку № 4 до Договору, у якому визначені креслення деталей іконостасу. На що відповідач, у свою чергу, листом від 14.11.2012 № 1-14/11-12СТМ запропонував позивачеві дію Договору припинити у зв'язку з невиконанням з боку останнього грошових зобов'язань, які складаються з доплати за матеріали та вироби та становить 390.904,88 грн. та оплати п'ятого етапу (50 % від вартості монтажних робіт із витратними матеріалами), що складає 158.400,00 грн. Суму попередньої оплати робіт, з вирахуванням поточних витрат, що пов'язані з виконанням замовлення, відповідач запропонував повернути після реалізації виробу.

29.11.2012 позивачем проведено обстеження виробів іконостасу, за наслідками чого складено Акт, відповідно до змісту якого позивачеві надано відповідачем виріб не в повному обсязі, виріб не відповідає затвердженим у Додатку № 4 до Договору кресленням. Відповідач, зі свого боку, вніс до Акту від 29.11.2012 свої пояснення щодо зауважень позивача та з вказаним актом не погодився. Акт обстеження виробів іконостасу від 29.11.2012 підписано з боку відповідача його директором та представниками.

Як встановлено ч.ч. 1,2 ст. 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам та якості, визначених договором підряду.

Виходячи зі встановлених вище обставин та наявних матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з урахуванням такого.

Відповідач в строк встановлений Договором роботи фактично не виконав, станом на момент вирішення даного спору відповідачем не надано суду доказів підтверджуючих виконання ним зобов'язань за Договором в повному обсязі та згідно його умов, в той час як роботи повинні були бути виконаними в повному обсязі у строк до 04.11.2012, включно.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

За приписом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Загальні норми, якими регулюються відносини суб'єктів господарювання щодо розірвання договорів визначені главою 53 Цивільного кодексу України. Якщо сторони не можуть дійти згоди щодо розірвання договору, вони мають право передати спір на вирішення суду. Під час розірвання або зміни Договору у такий спосіб, потрібно обов'язково дотримуватися вимог передбачених у статтях 651, 652 ЦК України, статті 188 ГК України.

Статтею 651 ЦК України визначені підстави для зміни або розірвання договору, а саме: зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України істотними умовами договору підряду є, в тому числі, виконання підрядником певної роботи.

Таким чином, як вже встановлено судом, відповідач порушив своє зобов'язання за Договором від 07 червня 2012 року № 3-07\06-12, роботи за завданням позивача у встановлений строк не виконав, що, у розумінні ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, є порушенням істотної умови вказаного правочину, відтак, позовна вимога щодо розірвання вказаного правочину підлягає задоволенню шляхом застосування до Договору від 07 червня 2012 року № 3-07\06-12 правил встановлених ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, тобто вказаний правочин підлягає розірванню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, враховуючи, що підстава, на якій відповідач отримав від позивача суму попередньої оплати робіт в розмірі 622.630,11 грн, відпала, відтак, відповідач зобов'язаний повернути вказану суму позивачеві. Крім того, вимога позивача про стягнення з відповідача грошових коштів за надані останньому послуги згідно Акту здачі-приймання послуг від 20.06.2012 № 10 в сумі 32.770,01 грн також визнана судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Пунктом 7.3 Договору визначено, що за несвоєчасне виконання робіт по Договору, відповідач сплачує позивачеві пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від розміру невиконаних робіт. Сплата пені не звільняє відповідача від виконання договірних зобов'язань.

Таким чином, у зв'язку з простроченням з боку відповідача зобов'язань за Договором, позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені за несвоєчасне виконання ним робіт за Договором, а саме за період з 23.10.2012 по 23.04.2013 в сумі 49.155,01 грн.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, виходячи з викладеного, позовна вимога позивача про застосування до відповідача штрафних санкцій у вигляді пені за період з 23.10.2012 по 23.04.2013 в сумі 49.155,01 грн підлягає задоволенню, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 10.000,00 грн. Стосовно вказаної вимоги суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Пунктом 1 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Між позивачем та адвокатом Вертій Наталією Анатолівною (далі - адвокат) укладено Договір від 10.06.2013 про надання правової допомоги.

Як вбачається з п. 1.1 Договору від 10.06.2013 позивач доручив, а адвокат прийняв на себе зобов'язання надавати правову допомогу та представляти інтереси позивача у Господарському суді міста Києва за даним позовом.

Відповідно до п. 1.5 Договору від 10.06.2013 позивач зобов'язався оплатити послуги адвоката в розмірі 10.000,00 грн за надання останнім правової допомоги.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру від 10.05.2013 № 04/13, оригінал якої міститься у матеріалах даної справи, позивач сплатив на користь адвоката за надання ним правової допомоги 10.000,00 грн.

Отже, враховуючи, що адвокат обов'язки покладені на нього за Договором від 10.06.2013 виконав, послуги позивачеві надав, відтак, вимога останнього щодо покладення на відповідача витрат по оплаті послуг адвоката в розмір 10.000,00 грн підлягають задоволенню.

Також позивач звернувся до суду із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю «СТМ-ДИЗАЙН» здійснювати дії по відчуженню (реалізації) в будь-який спосіб третім особам майна - виробу «Іконостас» за переліком деталей, визначених в акті від 29.11.2012.

Розглянувши згадану вище заяву позивача, суд її відхиляє, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, вжиття заходів до забезпечення позову є правом суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Абзацом 2 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (далі - Постанова) передбачено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до абзацу 2 п. 3 Постанови достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Позивач у своїй заяві про вжиття заходів до забезпечення позову, жодних обставин щодо потенційного ухилення відповідача від виконання судового рішення у своїй заві не навів, жодного доказу не надав. Крім того, позивач, на підтвердження припущень щодо існування загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову, жодного належного доказу суду не надав, а відтак, суд не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення згаданої заяви позивача та не визнає за необхідне накладати арешт на грошові кошти відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «МОНОПОРСТРОЙСЕРВІС» (99029, м. Севастополь, вул. М. Музики, буд. 82-А, офіс 2; ідентифікаційний код: 34394034) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТМ-ДИЗАЙН» (03115, м. Київ, вул. Депутатська, 5; ідентифікаційний код: 38205040) Договір від 07 червня 2012 року № 3-07\06-12.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТМ-ДИЗАЙН» (03115, м. Київ, вул. Депутатська, 5; ідентифікаційний код: 38205040, з будь якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНОПОРСТРОЙСЕРВІС» (99029, м. Севастополь, вул. М. Музики, буд. 82-А, офіс 2; ідентифікаційний код: 34394034, на будь який його рахунок виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) 655.400,12 (шістсот п'ятдесят п'ять тисяч чотириста) грн 12 коп. - основної заборгованості; 49.155,01 (сорок дев'ять тисяч сто п'ятдесят п'ять) грн 01 коп - пені; 15.238,10 (п'ятнадцять тисяч двісті тридцять вісім) грн 10 коп. - витрат по сплаті судового збору; 10.000 (десять тисяч) грн 00 коп. - витрат по оплаті послуг адвоката.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21 жовтня 2013 року.

Суддя С.В. Балац