Постанова

від 23.10.2013 по справі 911/1321/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2013 р. Справа№ 911/1321/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Суліма В.В.

Тарасенко К.В.

розглянув апеляційну скаргу ТОВ «Агрофон» на рішення господарського суду Київської області від 07.06.2013 року № 911/1321/13 (суддя Горбасенко В.В.)

за позовом Фастівського міжрайонного прокурора Київської області в

інтересах держави в особі Дмитрівської сільської ради

Фастівського району Київської області

Фастівської районної державної адміністрації Київської

області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофон»

про стягнення 86 904,97 грн.

дослідивши та вивчивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді - доповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області № 911/1321/13 12 від 07.06.2013р. задоволений позов Фастівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Дмитрівської сільської ради Фастівського району Київської області, Фастівської районної державної адміністрації Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофон» про стягнення 86 904,97 грн.

Не погоджуючись з рішенням відповідач, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить його скасувати та прийняти рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача 1 в судове засідання не з'явився, на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Представники прокуратури, позивача 2 та відповідача в судове засідання не з'явились, причина суду не відома. Враховуючи приписи ст. 102 ГПК України, наявність у матеріалах справи поштових повідомлень про отримання ухвали апеляційної інстанції про розгляд справи з зазначенням дати та часу слухання, розписки про обізнаність призначення судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку .

Як встановлено матеріалами справи, Розпорядженням Фастівської районної державної адміністрації Київської області „Про надання дозволу ТОВ „Агрофон" на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою на умовах оренди для обслуговування господарських будівель та споруд межах Дмитрівської сільської ради Фастівського району Київської області" № 494 від 25.04.2008р. (а.с. 17) надано дозвіл ТОВ „Агрофон" на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою на умовах оренди площа, якої буде визначена після проведення інвентаризації для обслуговування господарських будівель та споруд за рахунок викупу будівель колишнього КСП „Більшовик" за межами населеного пункту на території Дмитрівської сільської ради Фастівського району Київської області.

Розпорядженням Фастівської районної державної адміністрації Київської області „Про надання дозволу ТОВ „Агрофон" на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (обслуговування господарських будівель і дворів) в межах Дмитрівської сільської ради Фастівського району Київської області" № 867 від 25.04.2011р. (а.с. 18) надано дозвіл директору ТОВ „Агрофон" Покровському В.І., терміном на 2 роки, на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 21,4577 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (обслуговування господарських будівель і дворів) межах Дмитрівської сільської ради Фастівського району Київської області.

З листа КП КОР „Фастівське МБТІ" № 1627 від 26.09.2011р. (а.с. 19) станом на 26.09.2011р. за ТОВ „Агрофон" зареєстровано право власності на об'єкти нерухомого майна господарського двору колишнього КСП „Більшовик" на території Дмитрівської сільської ради Фастівського району на підставі: - договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 01.06.2004р. (корівник 4-х рядний, пере обладнаний в зерносклад та пилораму); - на підставі рішення № 5.3.12 Виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради „Про надання дозволу ТОВ „Агрофон" для оформлення документації на право власності на будівлі та споруди, які розташовані за адресою: с. Дмитрівна, вул. Шевченко Фастівського району Київської області (список додається); - на підставі рішення № 12.3 від 25.12.2008р., виданого виконавчим комітетом Дмитрівської сільської ради (адміністративний будинок, свинарник-маточник, свинарник-відготівельник, телятник, критий тік та КЗС-20).

Актом комісії Фастівської райдержадміністрації з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам „Про відшкодування збитків" № 9 від 22.11.2011р. (а.с. 38), затвердженим розпорядженням голови Фастівської районної державної адміністрації Київської області „Про затвердження Актів комісії з питань визначення та відшкодування збитків власниками землі та землекористувачам" № 55-од від 20.02.2012р. вирішено стягнути з відповідача на користь першого позивача збитки, завдані Дмитрівській сільській раді за земельну ділянку площею 21,4577 га у сумі 86 904,97грн., зобов'язано ТОВ „Агрофон" здійснити відшкодування збитків Дмитрівській сільській раді за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця з моменту підписання та затвердження акту комісії відповідно до чинного законодавства.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Прокурор в інтересах позивачів звернувся до господарського суду з позовом про стягнення коштів, мотивуючи вимоги тим, що відповідачем на підставі договорів купівлі-продажу від 04.02.2004р., 01.06.2004р., рішень виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради Фастівського району № 5.3.12 від 25.07.2006р., № 12.3 від 25.12.2008р. набув у власність нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Київська обл., Фастівський р-н., с. Дмитрівка, вул. Шевченка, 1, проте належним чином не зареєстрував право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться таке нерухоме майно, у зв'язку з чим завдав першому позивачу збитків у розмірі 86 904,97грн.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що станом на момент судового розгляду рішення про надання в оренду земельної ділянки площею 21,4577 га не прийнято, договір оренди вказано вказаної земельної ділянки не укладено. Таким чином, з 2004р. (момент набуття право власності на об'єкти нерухомості) до моменту судового розгляду справи, товариство користується спірною земельною ділянкою безоплатно, чим позбавило другого позивача права отримувати орендну плату у встановленому розмірі. Відповідачем збитки у розмірі 86 904,97грн. у вигляді неодержаного доходу за користування земельною ділянкою загальною площею 21,4577 га сплати на користь Дмитрівської сільської ради у строк до 22.12.2011р. (протягом 1 місяця після затвердження акту № 9) не сплачено, що підтверджується довідкою Управління фінансів Фастівської РДА № 119 від 13.03.2013р. З огляду на викладене, враховуючи встановлення судом наявності всіх складових цивільного правопорушення відповідача, а розрахунок збитків позивачем здійснювався з урахуванням положень Порядку, позовні вимоги позивача про покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню збитків у розмірі 86 904,97грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Заперечуючи проти рішення, відповідач вказує на те, що юридичній особі надано право одержання земельної ділянки у користування, а розглянути це питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Відповідно до розпорядження Фастівської районної державної адміністрації Київської області від 25.08.2011 року відповідачу надано дозвіл, терміном на 2 роки, на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (обслуговування господарських будівель і дворів) в межах Скригалівської сільської ради Фастівського району Київської області. Таким чином, ТОВ «Агрофон» повинен здійснити дії, спрямовані на розробку проекту землеустрою у строк до 25.08.2013року. Більше того ТОВ «Агрофон» жодним чином не може вплинути на прискорення виготовлення проекту землеустрою, оскільки є визначена послідовність розробки та затвердження даного проекту оскільки він підписується та погоджується державними органами. Тобто в діях відповідача на момент звернення з позовом, відсутня така складова як вина, викликана бездіяльністю останнього, оскільки строк наданий останньому на розробку проекту відведення на момент звернення з позовом ще не сплив та спростовує посилання позивача про ухилення відповідача від укладення договору оренди земельної ділянки тим більше він робить усі кроки на його укладання, в нього на даний час не має жодних правових підстав сплачувати орендну плату оскільки вона не встановлена та не може бути встановлена як не за вищевказаною процедурою,проект землеустрою не зроблений оскільки ще є час.

Не досліджено, що Товариством різні будівлі і в різні часи були придбані а отже суд не правильно застосував до Товариства періоду обчислення збитків.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивачі зверталися до відповідача з пропозицією щодо укладення договору оренди після набуття ним права власності на об'єкти нерухомого майна та після прийняття розпорядження Фастівською РДА. Відтак, вбачається, що позивачі не вчинили жодних дій щодо спонукання ТОВ «Агрофон», як відповідача оформити право землекористування, а саме Відповідач звернувся до них з заявою про оформлення спочатку технічної документації у 2008 році про що також було видано Розпорядження та 2011 році звернувся з заявою про оформлення договору оренди, на що йому було запропоновано написати заяву спочатку на розробку та затвердження проекту відведення.

Судом не з'ясовано обставини вчинення господарюючими суб'єктами дій щодо оформлення відповідного землекористування та факти своєчасного виявлення контролюючими органами користування земельними ділянками без оформлення правовстановлюючих документів, а також вчинення дій щодо спонукання суб'єкта оформити право землекористування.

Щодо порушення процесуальних норм, то відповідач посилається на недотримання місцевим судом приписів ст. 65 ГПК України.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Згідно зі статтею 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, має право на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

Порушені права землекористувачів підлягають захисту способами, передбаченими статтею 152 Земельного кодексу України, з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства. Згідно вказаної статті захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку, що передбачено пунктом другим статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Порядок передачі земельної ділянки передбачений ст. 124 Земельного кодексу України: передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

За визначенням статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

При цьому згідно умов договору оренди та приписів статей 21, 25 Закону України «Про оренду землі» належне виконання обов'язків за договором оренди землі полягає у використанні земельної ділянки відповідно до її цільового призначення; виконанні встановлених обмежень (обтяжень) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; своєчасній та повній сплаті орендної плати; дотриманні режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення та інше.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. При цьому плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Згідно зі статтею 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Статтею 288 Податкового кодексу України також передбачено встановлення розміру орендної плати саме в договорі оренди з урахуванням відповідних меж.

У зв'язку з введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011 Закон України «Про плату за землю» втратив чинність, а питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою регулюється виключно цим Кодексом, згідно зі ст. 288 якого розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди.

Посилання позивача на те, що незважаючи на неможливість в повному обсязі користуватися земельною ділянкою, сплачує орендні платежі, не може розглядатись як підстава для внесення змін до договору оренди, оскільки результати господарської діяльності не впливають на виконання сторонами умов договору, в тому числі сплату орендних платежів.

Частиною 2 ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

У разі зміни нормативної грошової оцінки землі, яка є базою оподаткування для плати за землю, змінюється річна сума податкового зобов'язання по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Якщо у населеному пункті рішенням ради запроваджена нова нормативна грошова оцінка землі та в установленому порядку вона оприлюднена, платники самостійно повинні звернутися до відповідного органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів для отримання довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, перерахувати суму податкового зобов'язання по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності та подати вказану довідку з податковою звітністю до податкового органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарським судом попередньої інстанції фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Гео-Сервіс Плюс» розроблено технічну документацію із землеустрою щодо складання документації, що посвідчує право користування ТОВ «Агрофон» спірною земельною ділянкою загальною площею 21,4577 га на умовах оренди для обслуговування господарських будівель та споруд. У проекті землеустрою містяться схема розташування земельної ділянки з чітко встановленими межами згідно точок координат, поворотними точками; абрис та кадастровий план земельної ділянки з прив'язкою до об'єктів нерухомості, що розташовані на ній; відомість вирахування площі земельної ділянки; висновки управління земельних ресурсів у Фастівському районі та відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Фастівської РДА. На земельну ділянку Центром ДЗК заведено реєстраційну картку серії АБД № 147998 та присвоєно їй кадастровий номер 3224982800:03:003:0080.

Однак, ТОВ «Агрофон» вказаний проект не був належними чином доопрацьований у відповідності до вимог чинного на той час земельного законодавства, у зв'язку з чим не був затверджений Фастівською РДА та не був укладений відповідний договір оренди землі.

Розпорядженням Фастівської РДА від 25.08.2011 № 867 «Про надання дозволу ТОВ «Агрофон» на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Товариству надано дозвіл терміном на 2 роки на розробку аналогічного проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки. Також, розпорядженнями обмежено право адміністрації як орендодавця на надання, іншим особам - ймовірним орендарям одержання у користування вказаної земельної ділянки до вирішення відповідного питання з ТОВ «Агрофон», що спростовує доводи відповідача щодо невірного визначення площі земельної ділянки при здійсненні розрахунку розміру збитків, заподіяних ним через користування спірною земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Наведене спростовує доводи відповідача про намагання швидкого оформлення відповідної документації, а затримка відбулась з вини саме позивача.

Заперечення відповідача про невірно визначений судом першої інстанції період нарахування спростовується наступним.

Згідно зі ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. При цьому новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до законодавства.

Так, відповідно до договорів купівлі-продажу від 04.02.2004, 01.06.2004, рішень виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради Фастівського району від 25.07.2006 № 5.3.12, від 25.12.2008 №12.3. відповідач набув права власності на будівлі колишнього КСП «Більшовик», розташованих на спірної земельної ділянці.

Таким чином, після переходу прав на об'єкти нерухомості, ТОВ «Агрофон» хоча і повинно було, проте, не оформило належним чином право користування земельною ділянкою, що знаходиться в адміністративних межах Дмитрівської сільської ради за межами населеного пункту, користувалось нею безоплатно, тобто не здійснило необхідних дій щодо належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою. За таких обставин, оскільки у відповідача за період з 2004 до 21.11.2011 (а взагалі і станом на 01.09.2013) відсутній будь-який правовстановлюючий документ на землю (державний акт на землю чи договір оренди землі), суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач зобов'язаний відшкодувати землевласнику збитки у вигляді неодержаних доходів за термін тимчасового невикористання земельної ділянки, завдані неотриманням за цей період орендної плати.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» розміри збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам вилученням або тимчасовим зайняттям земельних ділянок у встановленому порядку, визначаються комісіями, створеними міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських рад відповідно до порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284. У такому ж порядку визначаються збитки, заподіяні обмеженням прав власників землі та землекористувачів.

Розмір збитків у вигляді неодержаного доходу за час тимчасового невикористання земельної ділянки, заподіяних позивачам як власнику та розпоряднику спірної земельної ділянки, був визначений комісією з питань визначення та відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, згідно з розпорядженням голови Фастівської РДА від 01.07.2011 № 640 та відповідно до Положення роботи вищевказаної комісії, затвердженого розпорядженням голови Фастівської РДА від 26.07.2011 № 739, на підставі Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284.

Акт Комісії від 22.11.2011 № 9 про визначення збитків власнику землі, затверджений розпорядженням голови Фастівської РДА 20.02.2012 № 55-од не визнано недійсним та не скасовано, як незаконний, у встановленому порядку, що свідчить про неоспорювання відповідачем ні порядку розрахунку, ні суми збитків.

Колегія суддів погоджується з доводами прокуратури про те, що сама по собі відсутність у даному випадку правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки, тому ст. 212 Земельного кодексу України застосуванню не підлягає (п. 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»). Тому, розмір шкоди не може розраховуватися на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок не за цільовим призначенням, ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963.

Таким чином, спростовуються обґрунтування апеляційної скарги ТОВ «Агрофон» з посиланням на п. 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 №110 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963» згідно якого підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначення, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України). За відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

Проект відведення земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом, спрямованим на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків сторін, а є лише невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки (частина четверта статті 15 Закону України "Про оренду землі").

Оскільки договір оренди на земельну ділянку був оформлений лише у вересні 2013 року підтверджує те, що відповідач протягом майже 10 років користувався спірною земельною ділянкою без належного оформлення правовстановлюючих документів, незважаючи на факт знаходження увесь цей час на ній належних йому на праві власності об'єктів нерухомості, внаслідок чого власник землі, яким є держава в особі Фастівської РДА та сільська рада, не отримала очікувану орендну плату за землю.

Щодо визначення кола позивачів, то колегія суддів звертає увагу на постанову Пленуму Вищого господарського суду України № 8 від 29.05.2013 р. «Про внесення змін і доповнень до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 N 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у якій зазначено, що системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, далі - ПК України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Разом з тим підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункт 288.1 статті 288 ПК України). У зв'язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (стаття 21 Закону України "Про оренду землі", стаття 288 ПК України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому ГПК порядку.

Оскільки зі змісту статей 12, 17 ЗК України вбачається, що розпорядження землями територіальної громади та землями державної власності (в межах, визначених ЗК України), у тому числі надання їх у користування, належить до повноважень органів місцевого самоврядування і органів виконавчої влади та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу, то в будь-якому спорі, що стосується права користування земельною ділянкою, належною до земель державної чи комунальної власності, суд має залучити до участі у справі відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування як уповноважений орган власника земельної ділянки.

Оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то залучення Управляння Держземагенства не є суттєвим для вирішення даного спору.

Щодо інших приписів передбачених ст. 65 ГПК України, то колегія суддів вважає заперечення відповідача безпідставними з огляду на наступне.

Частиною першою статті 33 ГПК передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

Зміст статті 65 ГПК України визначає, що суддя самостійно на власний розсуд визначає, які саме дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, а також тих клопотань, що подані позивачем разом із позовною заявою. Втім здійснення всіх перелічених засобів не є обов'язковим.

Матеріали справи не містять будь-яких клопотань, зокрема відповідача щодо необхідності додаткового витребування, дослідження доказів на місці, тощо.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст.99, ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ «Агрофон» залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 07.06.2013 року по справі № 911/1321/13- без змін.

2. Матеріали справи повернути господарському суду Київської області .

Головуючий суддя Рєпіна Л.О.

Судді Сулім В.В.

Тарасенко К.В.