Постанова

від 17.10.2013 по справі 910/10783/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2013 р. Справа№ 910/10783/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Гончарова С.А.

Яковлєва М.Л.

за участю представників:

від позивача: представник - Климов С.С. - за довіреністю,

від відповідача: представники - Лук'янова О.М., Мазур В.О. - за довіреністю,

від третьої особи: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2013 р.

у справі № 910/10783/13 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Приватного підприємства "ДАО-ФАРМ", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк", м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Кепітал Груп", м. Київ,

про стягнення 327 253,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 р. Приватне підприємство "ДАО-ФАРМ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк" про стягнення 327 253,00 грн. збитків, мотивуючи вимоги тим, що відповідач неналежно виконав зобов'язання за договором № 0037/0189 від 08.11.2010 року банківського рахунку та Договору № 0037/0189-І від 07.12.2010 року про банківське обслуговування клієнтів з використанням системи "Інтернет-Клієнт-Банк" внаслідок чого сталось несанкціоноване списання коштів з рахунку позивача в сумі 327253,00 грн. на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Кепітал Груп".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2013 р. до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Кепітал Груп".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.08.2013 р. у справі № 910/10783/13 позов задоволено, стягнуто з публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк" на користь приватного підприємства "ДАО-ФАРМ" 327 253,00 грн. безпідставно списаних грошових коштів, 6545,06 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Правекс-Банк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги відхилити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи, зроблені невідповідні висновки, дійсним обставинам справи, не доведено обставин, що мають значення для справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга безпідставна та не підлягає задоволенню.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представники відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, просили оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Третя особа явку свого представника в судове засідання не забезпечила, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Неявка представника третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзиві на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.11.2010 року між Позивачем та Відповідачем укладено Договір № 0037/0189 банківського рахунку (Договір 1) про відкриття рахунку № 2600000370189. для отримання послуг з користування рахунком та розпорядження коштами на ньому.

З метою можливості виконання розпоряджень позивача інформація про осіб, що мають право підпису, внесено до картки із зразками підписів та відбитком печатки, а саме перший підпис Мочульска О.В., другий - Цибульська Л.В.

09.12.2010 року між Позивачем та Відповідачем укладено Договір №0037/0189-1 про банківське обслуговування клієнтів з використанням системи "Інтернет-Клієнт-Банк" (Договір 2) з метою проведення позивачем розпорядження власними коштами, в системі електронних платежів "Клієнт-Банк", а саме - здійснювати розрахункові операції за власними дорученнями із використанням розрахункових документів в електронній формі, переданих по каналам електронного зв'язку - віддалено. Відповідно до п. 5.1. Договору 2 він укладений у доповнення до Договору 1.

Для здійснення позивачем віддаленого розпорядження рахунком відповідачем проведено генерацію ключів ЕЦП (електронно-цифровий підпис), для осіб вказаних в картці із зразками підписів та за актом передачі засобів захисту надано відповідальним особам: ІРІ2ІЛ01- Мочульській О.В та ІРІ2ЬІ101 - Цибульській Л.В.

Відповідачем 18.04.2013 р. та 19.04.2013 року виконано платіжні документи позивача №№ 388, 389, підписані 18.04.2013 р. о 15:24:28 та о 22:01:22 ЕЦП головного бухгалтера позивача Цибульської Л.В. та директором позивача Мочульської О.В., шляхом списання грошових коштів в розмірі 327253,00 грн. з рахунку позивача на рахунок третьої особи як оплату за Договорами № 85 від 15. 04.2013 р. та № 87 від 16.04.2013 р.

Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № 0037/0189 від 08.11.2010 року банківського рахунку та Договору № 0037/0189-І від 07.12.2010 року про банківське обслуговування клієнтів з використанням системи "Інтернет-Клієнт-Банк" внаслідок чого сталось несанкціоноване списання коштів з рахунку позивача на рахунок третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Кепітал Груп", оскільки розпорядження на списання грошових коштів позивачем не надавалося.

За посиланнями відповідача безпідставного з його сторони списання грошових коштів з рахунку клієнта не відбувалось. Банк виконував доручення клієнта, яке надійшло йому через мережу "Клієнт-Банк" підписані ЕЦП головного бухгалтера позивача Цибульської Л.В. та директора позивача Мочульської О.В., отже підстави для відшкодування збитків відсутні.

Стаття 1073 ЦК України передбачає відповідальність установи банку, в разі безпідставного списання банком грошових коштів з рахунку клієнта, а саме негайне, після виявлення порушення, зарахування відповідної суму на рахунок клієнта, сплати процентів та відшкодування завданих збитків, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з ч. 1 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом (ч. 3 ст. 1068 ЦК України).

У ч. 1 ст. 1071 ЦК України закріплено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді (п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, далі -Інструкція).

Електронний розрахунковий документ - документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, включаючи відповідні реквізити розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами (п. 1.4 Інструкції).

Платіжні документи № № 388, 389, на підставі яких відбулося списання грошових коштів з рахунків позивача, сформовані 18.04.2013 р. о 15:24:28 та о 22:01:22. ЕЦП

Позивачем, з метою виявлення причини несанкціонованого списання грошових коштів та причетних до цього осіб, проведено внутрішнє службове розслідування за результатами якого складено акт від 22.04.2013 року, в результаті розслідування встановлено, що 18.04.2013 року головний бухгалтер Цибульська Л.В. здійснювала роботу за комп'ютером, який знаходиться в її робочому кабінеті з використанням ключа з електронно-цифровим підписом ІРІ2ЬІ101. Об 11-30 год. до офісу позивача прийшов спеціаліст з налаштування бухгалтерських програм, який є представником ФОП Горбенка О.І. з обслуговування програми програмного забезпечення на підставі договору про надання послуг № 8. З метою надання йому комп'ютера для оновлення програми Цибульська JI.B. закрила систему "Клієнт-Банк", забрала носій з ЕЦП із системного блоку та після оновлення бухгалтерського программного забезпечення, продовжила працювати за комп'ютером та "Клієнт-Банком", для чого вставила носій з ЕЦП. Платіжне доручення для здійснення платежу через систему "Клієнт-Банк" було нею сформовано, але не відправлене, о 15 годині 00 хвилин вона припинила роботу з комп'ютером через втрату зв'язку з банком.

Як вбачається з Висновку № 12082 від 08.12.20013 року експертного комп'ютерно-технічного дослідження, проведеного експертом Київського експертно-дослідного центру Усковим К.Ю. за заявою позивача, сеанс роботи програмного комплексу "Клієнт-банк", встановленому на комп'ютері головного бухгалтера Цибульської JI.B., 18.04.2013 року тривав з 12:03:03 до 15:03:11 та завершився повідомленням про недоступність носія з ключовим файлом; програмний комплекс "клієнт-банк" для здійснення транзакції від 15:24 18.04.2013 року на суму 286718,00 грн. не використовувався.

Право експерта оцінювача Ускова К.Ю. на проведення дослідження комп'ютерної техніки підтверджується Свідоцтвом № 70-11 про присвоєння кваліфікації судового експерта та Доповненням до свідоцтва.

Відповідно до п. 2.10 Інструкції клієнт, виходячи з технічних можливостей своїх та обслуговуючого банку, може подавати до банку розрахункові документи як на паперових носіях, так і у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи системи дистанційного обслуговування. Спосіб подання клієнтом документів до банку передбачається в договорі банківського рахунку.

Згідно з п. 3.3.1. Договору від 09.12.2010 р. банк зобов'язується здійснювати операції з перерахування коштів з рахунку Клієнта на основі електронних документів, прийнятих телекомунікаційними каналами зв'язку. Документ вважається прийнятим до сплати після отримання Клієнтом виписки з Банку, у якій значиться цей документ.

Згідно з виписок наданих банком, які містяться в матеріалах справи, виписку за період з 18.04.2013 року по 18.04.2013 року сформовано банком 19.04.2013 року (09:01:44), при цьому датою попередньої виписка вказано 16.04.2013 р., тобто 18.04.2013 року під час проведення платежів банком не надавались виписки клієнту з повідомленням про здійснювані операції.

Отже, зібраними доказами в їх сукупності підтверджується, що позивачем не надавались відповідачу розпорядження на списання грошових коштів в розмірі 327253,00 грн. з рахунку позивача на рахунок третьої особи як оплату за Договорами № 85 від 15. 04.2013 р. та № 87 від 16.04.2013 р.

В свою чергу відповідачем належними доказами не спростовані вимоги позивача, не обґрунтовані свої заперечення з приводу того, що до комп'ютера головного бухгалтера Цибульської Л.В. був несанкціонований доступ сторонніх осіб під час знаходження в ньому електронного ключа, не доведено не належне виконання позивачем умов договору в частині збереження електронно-цифрових підписів.

Пунктом 2.1.11 Договору № 0037/0189-1 від 09.12.2010 року встановлено, що відповідач зобов'язаний забезпечити збереження ввірених йому клієнтом грошових коштів.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Статтею 1073 ЦК України передбачена відповідальність установи банку, в разі безпідставного списання банком грошових коштів з рахунку клієнта, а саме негайне, після виявлення порушення, зарахування відповідної суму на рахунок клієнта, сплата процентів та відшкодування завданих збитків.

Отже, зважаючи на безпідставне перерахування відповідачем грошових коштів позивача на рахунок третьої особи 18.04.2013 року та 19.04.2013 року на підставі платіжних доручень №№ 388, 389, підписаних 18.04.2013 р. о 15:24:28 та о 22:01:22, позовні вимоги про стягнення з відповідача 327253,00 грн. безпідставно списаних грошових коштів є обґрунтованими та підлягали задоволенню.

Крім того, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про наявність кримінального провадження за фактом несанкціонованого втручання в систему «Клієнт-Банк» позивача, оскільки, у випадку встановлення у вироку суду за результатом розгляду вказаного вище кримінального провадження нових обставин з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені, що мають істотне значення для вирішення даної справи, відповідач не позбавлений права звернення до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами судового рішення.

Щодо посилань апелянта на те, що судом першої інстанції самостійно змінено вимогу позовної заяви в порушення п. 2 ст. 83 ГПК України колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції при визначення предмету позову обґрунтовано виходив з фактичних доводів позовної заяви та правильно визначив, що позивач просив стягнути з відповідача 327 253,00 грн. збитків за безпідставно списані грошові кошти.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

З огляду на викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позову, з даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2013 року у справі № 910/10783/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/10783/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Куксов В.В.

Судді Гончаров С.А.

Яковлєв М.Л.