Рішення

від 24.10.2013 по справі 919/942/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року справа № 919/942/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія

"Севастопольенерго"

(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова,44

ідентифікаційний код: 05471081)

до відповідачів: 1) Головного управління Державної казначейської служби України

в м.Севастополі

(99011, м.Севастополь, вул. Балаклавська,9,

ідентифікаційний код: 38022717)

2) Фінансового управління Севастопольської міської державної

адміністрації

(99011, м.Севастополь, вул. Леніна,2

ідентифікаційний код: 02317592)

3) Головного управління житлово-комунального господарства

Севастопольської міської державної адміністрації

(99029, м.Севастополь, вул. М.Музики, 50

ідентифікаційний код: 33949086)

4) Комунального підприємства "Севміськводоканал"

Севастопольської міської Ради

(99011, м.Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 4

ідентифікаційний код: 03358274),

за участю третьої особи , яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Державної податкової інспекції

у Гагарінському районі міста Севастополя

(вул. Пролетарська, 24, м.Севастополь, 99014)

про визнання договору недійсним,

за участю представників:

від позивача (ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго") - Зінченко Ольга Володимирівна - юрисконсульт, довіреність №20790/0/2-12 від 20.12.2012;

від відповідача (СМДА) - Малєвич Рєана Рєшатівна - провідний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність №б/н від 20.05.2013 (дійсна до 31.12.2013);

від відповідача (Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі) - Поляков Олексій Едуардович - завідувач юридичного сектору, довіреність № 15-09/ від 31.08.2013 (дійсна до 31.12.2013);

від відповідача (Головне управління житлово-комунального господарства Севастопольської) - Шенкевич Олександра Анатоліївна - представник, довіреність № 22/1284 від 23.05.2013;

третя особа (ДПІ у Гагарінському районі міста Севастополя) - явку уповноваженого представника не забезпечила

Суть спору:

12.08.2013 публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) із позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в м.Севастополі (далі - відповідач - 1), Фінансового управління Севастопольської міської державної адміністрації (далі - відповідач - 2), Головного управління житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації (далі - відповідач - 3), комунального підприємства "Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради (далі - відповідач - 4) про визнання договору недійсним.

Ухвалою суду від 13.08.2013 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 16.09.2013, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Державну податкову інспекцію у Гагарінському районі міста Севастополя, у порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України зобов'язано сторін надати докази, необхідні для своєчасного та правильного розгляду справи.

Ухвалою суду від 16.09.2013 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 30.09.2013.

Ухвалою суду від 30.09.2013 розгляд справи відкладено на 14.10.2013.

Ухвалою суду від 14.10.2013 продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів до 28.10.2013 та відкласти розгляд справи в судовому засіданні на 23.10.2013

У судовому засіданні 23.10.2014 оголошено перерву до 24.10.2013.

У судове засідання 24.10.2013 третя особа явку уповноваженого представника не забезпечила, про час, місце та дату розгляду суду повідомлена своєчасно та належним чином. Причини неявки суду невідомі.

Відповідно до частини 4 статті 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Зі змісту статті 22 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Ураховуючи викладене, суд вирішив за можливе продовжити розгляд справи за відсутністю представника третьої особи.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та наполягав на задоволенні позову у повному обсязі.

Представник відповідача- 4 у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву (арк.с.47-48), вважає, що під час укладення спірного договору сторонами було дотримано усіх вимог діючого законодавства. А тому відсутні підстави для визнання договору недійсним. Також відповідач-4 звернув увагу на ту обставину, що позивач на час підписання Договору взаєморозрахунків був обізнаний про відсутність податкового боргу перед бюджетом, але підписав його та отримав кошти без заперечень. На підставі викладеного вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Від Відповідача-1 надійшов відзив на позов, у якому висловлено позицію, що спірний договір було укладено відповідно до вимог діючого законодавства, та при його виконання відповідач-1 також діяв у відповідності із законодавством (арк.с.89-90). У судовому засіданні представник відповідча-1 надав аналогічні пояснення, у задоволенні позову просив відмовити.

Відповідач-2 надав відзив на позов, в якому зазначив, що позивачем на адресу відповідача-2 надсилалася для розгляду та підписання додаткова угода про повернення грошових коштів за спірним договором. Проте зазначену угоду було повернуто не підписаною у зв'язку з відсутністю порядку, що передбачав би можливість повернення не використаних коштів субвенції, наданих в конкретному бюджетному періоді, в наступному бюджетному періоді (арк.с.102-103). У судовому засіданні представник відповідача-2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач-3 відзив на позов не надав, у судовому засіданні представник відповідача-3 підтримав позиції інших відповідачів та просив відмовити у задоволенні позову.

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників учасників процесу суд,

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2012 року Позивач уклав договір №24 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 №517 (Надалі - Договір взаєморозрахунків), відповідно до якого для погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, Головне управління Державної казначейської служби України в місті Севастополі перераховує кошти в сумі 468400 грн Фінансовому управлінню Севастопольської міської державної адміністрації, яке далі перераховує ці кошти Головному управлінню житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації, останнє перераховує ці кошти Комунальному підприємству «Севміськводоканал» Севастопольської міської Ради, яке перераховує ці кошти Позивачу, для погашення податкового боргу з податку на додану вартість. (а.с.21-23)

На думку Позивача укладений Договір взаєморозрахунків не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 №517, тобто є недійсним, оскільки на дату його підписання у нього податкового боргу з податку на додану вартість не існувало, що і стало підставою для звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд зазначає наступне.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 179 Господарського кодексу України закріплено, що Кабінет Міністрів України, уповноважені Президентом України міністерства, інші центральні органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» встановлено: «Установити, що перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

Порядок та умови надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (Надалі - Порядок та умови), було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2012 р. №517.

В Додатку 2 до Порядку та умов викладено примірний договір, відповідно до якого сторонами по справі було підписано Договір взаєморозрахунків 03.08.2012, тобто суд визнає його вчиненим.

Пунктом 3 Порядку та умов (в редакції діючій на час укладання договору) зазначено, що перерахування субвенції здійснюється на суму заборгованості, яка утворилася на 1 липня 2012 р. і не погашена на дату складення довідки про суму заборгованості.

Пунктом 4 Порядку та умов встановлено, що підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню або надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі - учасники розрахунків) на підставі довідки, що підтверджує наявність у учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору .

Пунктами 2.7., 3.1.3. Договору взаєморозрахунків передбачена умова, що Публічне акціонерне товариство «Енергетична компанія «Севастопольенерго» отримує кошти в сумі 468 400 грн з цільовим призначенням - для погашення податкового боргу з податку на додану вартість. Тобто, суттєвою умовою договору є наявність такого податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, підставами для укладання Договору взаєморозрахунків став протокол №1 засідання Міжвідомчої територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу від 16 липня 2012 року (арк.с.106-108); розрахунки обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що надана населенню КП «Севміськводоканал» СМР (арк.с.109-110); акт звірки взаємних рахунків між КП «Севміськводоканал» СМР та ПАТ «Енергетична компанія «Севастопольенерго» (а.с.114); акт про наявність та розмір заборгованості, що виникла на розрахункову дату (01.04.2012) та не погашена станом на 03.08.2012. між КП «Севміськводоканал» СМР та ПАТ «Енергетична компанія «Севастопольенерго» (арк.с.112); договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) від 21.06.2012. за №18/19-041 (а.с.24).

Ухвалою суду від 30 вересня 2013 року, суд зобов'язував Головне управління Державної казначейської служби України в місті Севастополі надати первісну документацію, що підтверджує наявність заборгованості сторін на момент укладання договору.

Але, Головним управлінням Державної казначейської служби України в місті Севастополі вимогу суду виконано не було, та не надано доказів, що підтверджують наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору, як того вимагає пункт 4 Порядку та умов.

Відповідно до вимог статей 33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, судом встановлено, що на час підписання Договору взаєморозрахунків довідки про наявність заборгованості Публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго» перед державним бюджетом для погашення податкового боргу з податку на додану вартість не існувало.

Натомість з матеріалів справи вбачається, що станом на 03.08.2012. податкового боргу у сумі 468 500 грн у Публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго» перед державним бюджетом не існувало (арк.с.25-29,88,99).

Стаття 215 Цивільного кодексу України визначає, що «Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України «Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам».

Пунктом 2.9. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29 травня 2013 року «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», роз'яснено, що на підставі статті 215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

На підставі встановлених обставин справи та аналізу викладених правових норм, суд дійшов висновку, що Договір взаєморозрахунків, який оспорює позивач, не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2012 року №517, а тому підлягає визнанню недійсним з моменту його укладання.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України «У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину».

Стосовно посилання відповідачів по справі на ту обставину, що Публічне акціонерне товариство «Енергетична компанія Севастопольенерго» на час підписання Договору взаєморозрахунків була обізнана у відсутності податкового боргу перед бюджетом, але підписала його та отримала кошти без заперечень, суд звертає увагу на наступне.

Пунктом 2.5.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29 травня 2013 року «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», роз'яснено, що визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину.

Тобто, суд відхиляє доводи відповідачів як такі, що не впливають на вирішення позову по суті.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи задоволення вимог позивача у повному обсязі суд вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

керуючись статтями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2 . Визнати недійсним договір №24 від 03.08.2012 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 №517, як такий що не відповідає закону.

3. Застосувати реституцію шляхом повернення сторін договору №24 від 03.08.2012 в стан що існував до укладення договору, шляхом:

1) зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Енергетична компанія Севастопольенерго» ( 99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова,44, ідентифікаційний код: 05471081 ) перерахувати Комунальному підприємству «Севміськводоканал» Севастопольської міської Ради ( 99011, м.Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 4, ідентифікаційний код: 03358274 ) отримані за договором №24 від 03.08.2012 кошти в сумі 468 400 грн.;

2) зобов'язати Комунальне підприємство «Севміськводоканал» Севастопольської міської Ради ( 99011, м.Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 4, ідентифікаційний код: 03358274 ) перерахувати Головному управлінню житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації (99029, м.Севастополь, вул. М.Музики, 50, ідентифікаційний код: 33949086) отримані за договором №24 від 03.08.2012 кошти в сумі 468 400 грн.;

3) зобов'язати Головне управління житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації (99029, м.Севастополь, вул. М.Музики, 50, ідентифікаційний код: 33949086) перерахувати Фінансовому управлінню Севастопольської міської державної адміністрації ( 99011, м.Севастополь, вул. Леніна,2, ідентифікаційний код: 02317592) отримані за договором №24 від 03.08.2012 кошти в сумі 468 400 грн.;

4) зобов'язати Фінансове управління Севастопольської міської державної адміністрації ( 99011, м.Севастополь, вул. Леніна,2, ідентифікаційний код: 02317592) перерахувати Головному управлінню Державної казначейської служби України в місті Севастополі (99011, м.Севастополь, вул. Балаклавська,9, ідентифікаційний код: 38022717)

отримані за договором №24 від 03.08.2012 кошти в сумі 468 400 грн..

4. Стягнути солідарно з Головного управління Державної казначейської служби України в м.Севастополі (99011, м.Севастополь, вул. Балаклавська,9, ідентифікаційний код: 38022717 з будь-якого рахунку, виявленого під час проведення виконавчих дій), Фінансового управління Севастопольської міської державної адміністрації (99011, м.Севастополь, вул. Леніна,2, ідентифікаційний код: 02317592, з будь-якого рахунку, виявленого під час проведення виконавчих дій), Головного управління житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації (99029, м.Севастополь, вул. М.Музики, 50, ідентифікаційний код: 33949086, з будь-якого рахунку, виявленого під час проведення виконавчих дій) та Комунального підприємства "Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради (99011, м.Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 4, ідентифікаційний код: 03358274, з будь-якого рахунку, виявленого під час проведення виконавчих дій) на користь Публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія Севастопольенерго» ( 99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова,44, ідентифікаційний код: 05471081 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 10515,00 грн

Повний текст рішення складено 29.10.2013

Суддя /підпис/ І.А.Харченко

з оригіналом згідно

помічник судді Г.І.Потьомкіна

29.10.2013