Постанова

від 25.09.2013 по справі 801/2653/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2013 р. (16:06) Справа №801/2653/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Суворової С.В., за участю секретаря судового засідання Жилич О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" "Західно-Кримський елеватор"

до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

від позивача - Братащук В.М., довіреність б/н від 01.04.2013 року,

від відповідача - не з'явився,

Обставини справи: Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Західно-Кримський елеватор» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000832304 від 07.12.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 21 091,93 грн. (за основним платежем - 16 873,54 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4 218,39 грн., №0000822304 від 07.12.2012 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 21 007,00 грн., з них за основним платежем - 19 793,00 грн., за штрафними санкціями - 1 214,00 грн.

В ході розгляду справи, здійснено заміну відповідача на його правонаступника - Євпаторійську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ Міндоходів в АР Крим.

У судовому засіданні 25.09.2013 року представник позивача просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, проти позову заперечував, з підстав викладених у письмових запереченнях.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Західно-Кримський елеватор» зареєстроване юридичною особою 26.05.2000 року за адресою: 97420, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Виноградна, буд. 1, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.2, а.с.170), та перебуває на обліку в Євпаторійській ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим.

Державною податковою інспекцією у м. Євпаторії АР Крим ДПС на підставі направлень від 02.11.2012 року №709 та №710, наказу ДПІ у м. Євпаторії від 02.11.2012 року №832, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 гл.8 розділу 2 Податкового кодексу України, проведена позапланова документальна виїзна перевірка ДП Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Західно-Кримський елеватор» (код ЄДРПОУ 31001863) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, при здійсненні фінансово-господарських операцій з КП «Альянс» (код за ЄДРПОУ 32468182), ПП «Скіпер» (код за ЄДРПОУ 37081677), ПП «Ротонда Торг» (код ЄДРПОУ 36165656), ПП «Комманд» (код ЄДРПОУ 37081766), ТОВ «Кримбудіндустрія» (код ЄДРПОУ 32100553) за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт №1811/22-03/31001863 від 16.11.2012 року (далі - акт перевірки, т.1, а.с.20-62).

Відповідно до акту перевірки, встановлено порушення позивачем:

-п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.8.1, п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) №283/97-ВР від 22.05.1997 року та п.44.1 ст.44, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 19 793,00 грн., у т.ч. по періодах:

- 2009 рік у сумі завищення на суму 208,00 грн.;

- 3 квартали 2010 року - завищення на суму 3 516,00 грн.;

- 2010 рік - 4 648,00 грн.;

- 2-3 квартали 2011 року - 14 385,00 грн.;

- 2-4 квартали 2011 року - 14 937,00 грн. по взаємовідносинам з КП «Альянс», ПП «Скіпер», ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд», ТОВ «Кримбудіндустрія»;

- пп.7.4.1, п.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (з наступними змінами та доповненнями) №168/97-ВР від 03.04.1997 року та п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 16 873,54 грн., у тому числі:

- за листопад 2009 року у сумі 166,67 грн.;

- за липень 2010 року - 1 800,63 грн.;

- за вересень 2010 року - 1 011,84 грн.;

- за листопад 2010 року - 905,83 грн.;

- за серпень 2011 року - 4 857,29 грн.;

- за вересень 2011 року - 7 651,28 грн.;

- за жовтень 2011 року - 480,00 грн. по взаємовідносинам з КП «Альянс», ПП «Скіпер», ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд», ТОВ «Кримбудіндустрія» (т.1, а.с.61).

Не погодившись із прийнятим актом про результати позапланової документальної виїзної перевірки, позивач надав свої заперечення за вих. №02/345 від 28.11.2012 року (т.1, а.с.64).

Листом від 05.12.2012 року за №5787/10/22-03 ДПІ у м. Євпаторії АР Крим ДПС надав відповідь, з якої вбачається, що факти порушень позивачем, які викладені у акті позапланової документальної виїзної перевірки від 16.11.2012 року №1811/22-03/31001863 встановлені відповідно до норм діючого податкового та іншого законодавства, та є обґрунтованими й правомірними (т.1. а.с.67-74).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000832304 від 07.12.2012 року щодо збільшення ДП Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Західно-Кримський елеватор» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 21 091,93 грн. (у т.ч. за основним платежем - 16 873,54 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4 218,39 грн. (т.1, а.с.75);

- №0000822304 від 07.12.2012 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та організацій в розмірі 21 007,00 грн., з них за основним платежем - 19 793,00 грн., за штрафними санкціями - 1 214,00 грн. (т.1. а.с.76).

Заперечуючи проти прийнятих податкових повідомлень-рішень від 07.12.2012 року, позивач звернувся зі своїми запереченнями до ДПІ АР Крим за вих. №05/343 від 17.12.2012 року (т.1, а.с.77-79) та зі скаргою за вих. №05/343 від 17.12.2012 року (т.1, а.с.80-82).

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 08.01.2013 року за №48/10/10.2-14, податкові повідомлення-рішення №0000832304 та №0000822304 від 07.12.2012 року залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення (т.1. а.с.83-93).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що ним правомірно визначені суми податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість на підставі належним чином оформлених первинних документів в результаті здійснення господарських операцій з КП «Альянс», ПП «Скіпер», ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд», ТОВ «Кримбудіндустрія», що відповідає вимогам податкового законодавства України. З цих підстав позивач вважає прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000822304 та №0000832304 від 07.12.2012 року протиправними.

Відповідач заперечуючи проти позову вказує на те, що згідно до актів від 06.04.2012 року, 11.04.2012 року про проведення зустрічної звірки з КП «Альянс», ПП «Скіпер», ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд», ТОВ «Кримбудіндустрія» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками встановлено порушення ч.1.5 ст.203, ст.215, ст.ст. 216, 228 ЦК України. Крім того, не підтверджено реальність проведених господарських операцій ДП Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Західно-кримський елеватор» з контрагентами за період з 01.10.2009 року по 31.03.2012 року, а отже податкові повідомлення-рішення прийняті стосовно ДП Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Західно-Кримський елеватор» є правомірними.

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся із позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення у повному обсязі, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у період, який перевірявся, позивач мав правовідносини з КП «Альянс», ПП «Скіпер», ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд», ТОВ «Кримбудіндустрія» щодо придбання товарів та послуг.

Позивач здійснює такі види діяльності за КВЕД-2010: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, про що свідчить Довідка з Єдиного державного реєстру підприємства та організацій України серії АБ №434819 (т.2, а.с.171) та Статут Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Західно-Кримський елеватор», затверджений рішенням Спостережної ради від 24.03.2001 року (т.2, а.с.162)

Позивач є платником податку на додану вартість з 16.06.2000 року, згідно до Свідоцтва про реєстрацію №00295247 серії НБ №031755 (т.2. а.с.173).

Позивач та ТОВ «Кримбудіндустрія» 03.11.2009 року уклали договір на підготовку кадрів з атестації зварників №327/63, згідно до умов якого ДП Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Західно-Кримський елеватор» (Замовник) доручає, а ТОВ «Кримбудіндустрія» (Підрядник) приймає на себе обов'язки з атестації одного спеціаліста - зварника Замовника (т.2. а.с.109).

Вартість робіт за вказаним договором складає 1 000,00 грн., з них ПДВ - 166,67 грн. (п.2 Договору від 03.11.2009 року).

Для початку виконання вказаних робіт Замовник перераховує 100 % вартості атестації (п.4 Договору).

Виконання договору №327/63 від 03.11.2009 року підтверджується актом здачі-прийняття робіт (послуг) від 03.11.2009 року на суму 1 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 166,67 грн. (т.1. а.с.95) із доданою копією посвідчення зварника НОМЕР_1 на ОСОБА_2 (т.2, а.с.115).

Оплата здійснена позивачем 04.11.2009 року на суму 1000,00 грн. на підставі рахунку №484-2 від 03.11.2009 року, згідно платіжного доручення №515 (т.2, а.с.110) та контрагентом позивача виписано податкову накладну №663-л на суму 1000,00 грн. (т.1. а.с.94).

Таким чином, ТОВ «Кримбудіндустрія» надано послуг (робіт) позивачу на загальну суму 1000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 166,67 грн.).

Крім того, позивач у серпні 2010 року мав правовідносини з ПП «Комманд» щодо придбання ТМЦ без укладання договору. Так, Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Західно-Кримський елеватор» отримало від вказаного контрагента масло И-20 1 бочку (200л), ксерокс CANON К 10282 та кондиціонер Samsung SH 187.А9Х.

На підтвердження виконання сторонами вказаної домовленості, позивачем надано до суду первинні документи:

- з приводу придбання масла И-20 1 бочка (200 л): видаткову накладну №231 від 02.08.2010 року (т.1. а.с.96) на суму 2 673,80 грн. (в т.ч. ПДВ - 445,63 грн.), рахунок-фактуру №110 від 26.07.2010 року на суму 2 673,80 грн. (т.1. а.с.97), податкову накладну №224 від 30.07.2010 року на суму 2 673,80 грн., з них ПДВ - 445,63 грн. (т.1. а.с.98);

- щодо отримання ксероксу CANON К 10282: рахунок-фактуру №111 від 26.07.2010 року на суму 1 926,00 грн., у т.ч. ПДВ - 321,00 грн. (т.2, а.с.5), податкову накладну №223 від 30.07.2010 року на суму з ПДВ - 1 926,00 грн. (т.2. а.с.6), видаткову накладну №230 від 02.08.2010 року на вказану суму (т.2. а.с.7);

- щодо придбання кондиціонеру Samsung SH 187.А9Х: рахунок-фактуру №112 від 26.07.2010 року на суму 6 204,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1 034,00 грн. (т.2. а.с.8), податкову накладну №222 від 30.07.2010 року на суму 6 204,00 грн. (з них ПДВ - 1 034,00 грн.), видаткову накладну №229 від 02.08.2010 року на суму 6 204,00 грн., ПДВ - 1 034,00 грн. (т.2. а.с.10).

Сплата здійснена позивачем у безготівковій формі в загальній сумі 10 803,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 1 800,64 грн.), про що свідчить виписка за особовим рахунком позивача (т.2, а.с.12) та платіжне доручення №537 від 30.07.2010 року (т.2, а.с.116).

Вказані ТМЦ були використані у господарській діяльності позивача для власних потреб, що відображено в бухгалтерському обліку позивача згідно до актів приймання-передачі (т.2, зв. бік а.с.201-202).

З матеріалів справи вбачається, що у серпні та жовтні 2010 року позивач без укладення договору отримав від контрагента - ПП «Ротонда Торг»:

-запасні частини (ланцюг 2ПР50,8, самопливна труба ф430), що підтверджується видатковою накладною №2251 від 02.08.2010 року на суму 6 071,04 грн. (у т.ч. ПДВ - 1 011,84 грн.) (т.1. а.с.99), рахунком-фактурою №1852 від 26.07.2010 року на суму 6 071,04 грн., з них ПДВ - 1 011,84 грн. (т.1. а.с.100), податковою накладною №2251 від 02.08.2010 року на вказану суму (т.1. а.с.101);

-автомобільні шини 225/60-R15 MICHELIN И-20, про що свідчать видаткова накладна №3068 від 11.10.2010 року на суму 5 435,02 грн., з них ПДВ - 905,83 грн. (т.1. а.с.102), рахунок-фактура №1700 від 11.10.2010 року на суму 5 435,02 грн., ПДВ - 905,83 грн. (т.1. а.с.103), податкова накладна №3042 від 13.10.2010 року - 5 435,02 грн., ПДВ - 905,83 грн. (т.1. а.с.104).

Оплата за отримані ТМЦ здійснена ДП Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Західно-Кримський елеватор» у безготівковій формі в загальній сумі 11 506,06 грн. згідно до виписок банку (т.1. а.с.13-14) та платіжних доручень №539 від 03.08.2010 року (т.2. а.с.119), №696 від 11.10.2010 року (т.2, а.с.120).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач використав придбані запасні частини у своїй господарській діяльності шляхом заміни труб на елеваторі і заміни ланцюгів на транспортері; автомобільні шини встановлені на автомобілі марки Мерседес державний номер АК 57-18АВ, який використовується позивачем на правах оренди до 20.03.2015 року (т.1. а.с.202).

За період з серпня 2011 року по вересень 2011 року між позивачем та КП «Альянс» укладено ряд договорів, у відповідності до умов яких КП «Альянс» (Підрядник) зобов'язується виконати заміну віконних блоків в адміністративній будівлі позивача (Замовник), що розташована за адресою: м. Євпаторія, вул. Виноградна, 1, а саме:

-договір №1008 від 29.08.2011 року - ціна договору складає 29 143,73 грн., в т.ч. ПДВ - 4 857,29 грн. (пп.2.1 п.2 Договору), підставою для оплати є рахунки, що подаються Підрядником Замовнику (пп.2.3 п.2 Договору) (т.2, а.с.125);

-договір №1070 від 05.09.2011 року, ціна договору - 22 667,06 грн. з урахуванням ПДВ (пп.2.1 п.2 Договору),(т.2, а.с.127);

-договір №1071 від 06.09.2011 року, ціна договору - 23 240,59 грн. з урахуванням ПДВ (пп.2.1 п.2 Договору), (т.2. а.с.129).

На виконання умов вищевказаних договорів позивачем та КП «Альянс» складено:

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року на загальну суму 29,14373 тис. грн. (т.2. а.с.126), за вересень 2011 року - 22,66706 тис. грн. (т.2. а.с.128), за вересень 2011 року - 23,24059 тис. грн. (т.2, а.с.130);

- акти прийняття виконаних будівельних робіт: №1 за серпень 2011 року (т.1, а.с.109-111), №3 за вересень 2013 року (т.1. а.с.120-123), №1 за вересень 2011 року (т.1. а.с.132-134);

- надані рахунки №11 від 25.08.2011 року (т.1, а.с.105), №13 від 06.09.2011 року (т.1. а.с.116), №12 від 05.09.2011 року (т.1. а.с.128);

- отримані податкові накладні №194 від 26.08.2011 року - 29 143,73 грн., з них ПДВ - 4857,29 грн. (т.1. а.с.106), б/н від 06.09.2011 року на суму 23 240,59 грн. (т.1. а.с.117), б/н від 05.09.2011 року на суму 22 667,06 грн., ПДВ - 3 777,84 грн. (т.11. а.с.129);

- звіти про витрату основних матеріалів при будівництві у співставленні з виробничими нормами за серпень 2011 року (т.1, а.с.107-108), за вересень 2011 року (т.1. а.с.118-119), за вересень 2011 року (т.1, а.с.130-131);

Оплата здійснена ДП Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Західно-Кримський елеватор» шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок КП «Альянс», про що свідчать виписки банку на суму 29 143,73 грн. (т.2. а.с.15), на суму 22 667,06 грн. (т.2. а.с.16), 23 240,59 грн. (т.2. а.с.17) та платіжні доручення №1214 від 25.08.2011 року (т.2, а.с.131), №1237 від 05.09.2011 року (т.2. а.с.132), №1247 від 05.09.2011 року (т.2, а.с.133).

У жовтні 2011 року позивач мав правовідносини з ПП «Скіпер» щодо придбання послуг з монтажу системи відеоспостереження без укладання договору.

Про факт виконання сторонами домовленості свідчать складені ними первинні документи:

- рахунок-фактура №444 від 03.10.2011 року на суму 2 880,00 грн., з них ПДВ - 480,00 грн. (т.1. а.с.139),

- акт здачі-прийняття робіт (отримання послуг) на суму виконаних робіт з ПДВ - 2 880,00 грн. (т.1, а.с.140),

- податкова накладна №88 від 10.10.2011 року (т.1. а.с.141).

Оплата за отримані послуги здійснена позивачем в сумі 2 880,00 грн. згідно виписки банку (т.2. а.с.18).

Таким чином, позивачем придбано за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року від контрагентів-постачальників - КП «Альянс», ПП «Скіпер», ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд», ТОВ «Кримбудіндустрія» товарів та послуг на загальну суму 101 241,24 грн., у т.ч. ПДВ - 16 873,54 грн.

Під час розгляду справи судом призначена судово-економічна експертиза.

Згідно до висновку судово-економічної експертизи №160/13 від 24.07.2013 року вбачається, що експертом були досліджені господарські операції здійснені між позивачем та його контрагентами, вивчені та оцінені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» № 996-XIV від 16.07.1999р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, встановлено такі вимоги до первинних документів:

Первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують і підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4. вказаного положення встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.7. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Згідно з наведеними законодавчими нормами, документальним підтвердженням понесених витрат є належно оформлені первинні документи: видаткові накладні постачальників (у разі придбання ТМЦ), акти прийому-передачі виконаних робіт або наданих послуг (у разі придбання робіт, послуг), податкові накладні, виписані постачальником (підрядником, виконавцем), зареєстрованим як платник ПДВ.

Згідно з підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове зобов'язання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді.

За пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

У підпункті 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності такого платника податку, виникає виключно по факту нарахування (уплати) такого податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, отримання податкових накладних, якими засвідчується факт придбання платником податку - позивачем товарів (робіт, послуг) є підставою для виникнення його права на податковий кредит.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм Закону, до податкового кредиту підлягає включенню податки, зазначені в податкових накладних, які входять в ціну придбаних товарів (робі, послуг).

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю ( отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

З висновку експерта вбачається, що надані до матеріалів справи первинні документи, у т.ч. податкові накладні оформлені у чіткій відповідності з нормою ст. 201 ПК України, що надає право позивачу відносити до податкового кредиту суми податку, сплачені ним у зв'язку із придбанням товарів та послуг від контрагентів та їх придбання ДП Державною акціонерною компанією «Хліб України» «Західно-Кримський елеватор» відбулося з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача (т.2. а.с.207).

З огляду на вищевикладене, суд вважає висновки відповідача неправомірними щодо порушення позивачем пп.7.4.1, п.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України.

Стосовно висновку відповідача про заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 19 793,00 грн. за період з 01.01.2009 року по 31.12.2012 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п.4.3 цього закону на суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.8,9 цього Закону.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно до пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. (п.138.2 ст.138 ПКУ).

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу. (п.138.6 ст.138 ПКУ).

Відповідно до п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Не включається до складу валових витрат, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Первинними документами, наданими позивачем підтверджується, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток фактично здійснені і такі документи відображають реальність господарськиї операцій позивача із контрагентами; придбання товарів та послуг позивачем від КП «Альянс», ПП «Скіпер», ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд», ТОВ «Кримбудіндустрія» спричинило реальні зміни в структурі активів та зобов'язань позивача.

З огляду на вищевикладене, відповідач невірно встановив порушення позивачем п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.8.1, п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.44.1 ст.44, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України та висновки, викладені в акті перевірки ДП Державної акціонерної компанії «Хліб України «Західно-Кримський елеватор» №1811/22-03/31001863 від 16.11.2012 року документами бухгалтерського та податкового обліку позивача не підтверджуються (т.2, зв. бік а.с.204).

Висновок судово-економічної експертизи суд вважає повним, обґрунтованим та приймає його у якості належного доказу по справі.

Відповідачем, в порядку ч.2 ст.71 КАС України, не надано належних доказів, які б спростували висновки експертизи.

Крім того, суд не приймає до уваги оцінку відповідача про нікчемність правочинів позивача з КП «Альянс», ПП «Скіпер», ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд», ТОВ «Кримбудіндустрія» згідно до актів про неможливість проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача від 06.04.2011 року та 11.04.2012 року (т.1, а.с.41).

У вступній частині актів про неможливість проведення зустрічних перевірок від 06.04.2012 року, 11.04.2012 зазначено, що зустрічна перевірка призначена Постановою слідчого групи слідчих - старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС Мазуркевича В.А. від 02.04.2012 року, винесеної а рамках кримінальної справи № 69-0146.

Висновок актів зустрічної звірки вказує на порушення контрагентами позивача - КП «Альянс», ПП «Скіпер», ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд», ТОВ «Кримбудіндустрія» ч. 1, 5 ст. 203, 215, 216, 228, ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними у період з 01.10.2009 року по 31.03.2012 року та не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами у цей період з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

На підставі актів зустрічної перевірки, в акті перевірки ДП Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Західно-Кримський елеватор» (код ЄДРПОУ 31001863) №1811/22-03/31001863 від 16.11.2012 року відповідач дійшов до висновку, що фінансова-господарська діяльність між вказаними підприємствами направлена на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

З такими висновками суд не погоджується, оскільки перевірка проведена поверхово, що є порушенням ст. 83 Податкового Кодексу України.

Відповідно до п.83.1. п.п. 83.1.1. для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом, зокрема ст. 44 ПК України.

Наведене означає, що за результатами перевірки, призначеної слідчими органами в кримінальній справі, матеріали перевірки з висновками про порушення платником податків податкового законодавства та визначеною сумою податкового зобов'язання приєднуються до матеріалів кримінальної справи як відповідний доказ наявності об'єктивної сторони злочину. Остаточне рішення за результатами такої перевірки приймається судом у кримінальній справі шляхом ухвалення обвинувального або виправдувального вироку.

За приписами ст. 86 п.86.9 ПК України, статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність

За таких обставин, відповідачем протиправно використані акти зустрічної перевірки контрагентів позивача, що привело до невірного висновку про нікчемність договорів, укладених ним з контрагентами, помилкового висновку про порушення позивачем вимог закону України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», Податкового кодексу України та як наслідок, протиправного прийняття податкових повідомлень -рішень.

Таким чином, матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби, викладені в актах перевірки від 06.04.2012 р. та від 11.04.2012 року, що призначені на виконання постанови старшого слідчого від 02.04.2012 р. відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для встановлення порушень законодавства позивачем, прийняття податкових повідомлень-рішень про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.

Таким чином, позовні вимоги Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Західно-Кримський елеватор» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000832304 від 07.12.2012 року щодо нарахування Дочірньому підприємству Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Західно-Кримський елеватор» (код ЄДРПОУ 31001863) податку на додану вартість у сумі 16 873,54 грн. та штрафних санкцій в сумі 4 218,39 грн.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000822304 від 07.12.2012 року щодо нарахування Дочірньому підприємству Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Західно-Кримський елеватор» (код ЄДРПОУ 31001863) податку на прибуток приватних підприємств в сумі 19 793,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 1 214,00 грн.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача - Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Західно-Кримський елеватор» (код ЄДРПОУ 31001863) суму сплаченого судового збору в розмірі 386,58 грн. та витрат на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 10 304,00 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя Суворова С.В.