Ухвала

від 10.09.2013 по справі 5006/20/7/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

10.09.2013 Справа № 5006/20/7/2012 Господарський суд Донецької області, у складі судді Огороднік Д.М. розглянув матеріали:

за скаргою про у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Радуга-78" визнання бездіяльності ВДВС Вугледарського МУЮ у Донецькій області щодо виконання наказу господарського суду Донецької області №5006/20/7/2012 від 08.06.2012 неправомірною та зобов'язання провести виконавчі дії згідно закону №5006/20/7/2012 Товариства з обмеженою відповідальністю "Радуга - 78" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармація АБС" простягнення заборгованості у розмірі 7834,75 грн. Представники сторін: від позивача: від відповідача: від ВДВС: Бережний І.О- представник; не з'явився; не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.05.2012 по справі №5006/20/7/2012 присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармація АБС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Радуга - 78" суму основного боргу у розмірі 7728,03грн., 3% річних у розмірі 106,71грн., інфляційні втрати у розмірі 0,01грн., судовий збір у розмірі 1609,50грн., витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 1000,00грн.

На виконання рішення суду від 22.05.2012 господарським судом Донецької області виданий наказ №5006/20/7/2012 від 08.06.2012.

07.05.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "Радуга-78" звернулося до господарського суду Донецької області зі скаргою б/н від 30.04.2013 про визнання бездіяльності ВДВС Вугледарського МУЮ у Донецькій області щодо виконання наказу господарського суду Донецької області №5006/20/7/2012 від 08.06.2012 неправомірною та зобов'язання провести виконавчі дії згідно закону.

Скаржник просить суд: визнати бездіяльності ВДВС Вугледарського МУЮ у Донецькій області щодо виконання наказу господарського суду Донецької області №5006/20/7/2012 від 08.06.2012 неправомірною та покласти зобов'язання на ВДВС Вугледарського МУЮ у Донецькій області належним чином провести дії передбачені главою 5 Закону України "Про виконавче провадження" (звернення стягнення на майно боржника- юридичної особи) з метою виконання наказів господарського суду Донецької області №5006/20/7/2012 від 08.06.2012 про примусове виконання рішення, а саме: виявити усі розрахункові рахунки боржника, покласти на них арешт, наявні грошові кошти на цих рахунках розподілити між стягувачами, а у разі недостатності або відсутності грошових коштів на цих рахунках для виконання рішення, накласти арешт на все майно, належне боржнику, реалізувати його у порядку черговості та розподілити грошові кошти між стягувачами.

Згідно автоматичного розподілу, скаргу б/н від 30.04.2013 по справі №5006/7/183/2012 передано на розгляд судді Огороднік Д.М.

Ухвалою суду від 14.05.2013 року скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні. Розгляд скарги неодноразово відкладався.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду Донецької області від 16.07.2013 справу №5006/20/7/2012 передано судді Соболевій С.М.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду Донецької області від 22.07.2013 справу №5006/20/7/2012 передано судді Огороднік Д.М.

Скарга мотивована тим, що в порушення ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" відділом державної виконавчої служби Вугледарського міського управління не вчинені дії на примусове виконання рішення суду № 5006/20/7/2012 протягом більш ніж 7 місяців після відкриття виконавчого провадження та станом на теперішній час рішення суду по цій справі не виконано. За таких обставин, скаржник просить визнати бездіяльність відділу державної виконавчої служби Вугледарського міського управління неправомірною та зобов'язати останнього належним чином провести дії передбачені главою 5 Закону України "Про виконавче провадження" з метою виконання наказу господарського суду Донецької області №5006/20/7/2012 від 08.06.2012.

Боржник явку своїх представників в судові засідання не забезпечив, письмових пояснень не надав, про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.

Від відділу державної виконавчої служби Вугледарського міського управління юстиції 01.06.2013 надійшли заперечення на скаргу та документи виконавчого провадження.

В запереченнях на скаргу, органом державної виконавчої служби вказується на перелік дій, які вчинені державним виконавцем з метою виконання наказу господарського суду Донецької області №5006/20/7/2012 від 08.06.2012, серед яких зазначено про направлення запитів до ДПІ з метою виявлення відкритих рахунків боржником в банком, здійснено вихід за місцем знаходження боржника, накладено арешт на кошти боржника, які знаходяться на розрахункових рахунках, зроблено запит до ВРЕВ м. Мар'їнка при УДАЇ ГУМВС з метою виявлення майна, зроблено запит до державного реєстратора. За таких обставин, на думку відділу державної виконавчої служби, державним виконавцем вчинені необхідні дії з метою примусового виконання наказу №5006/20/7/2012, тому скарга задоволенню не підлягає.

Від відділу державної виконавчої служби Вугледарського міського управління юстиції 25.07.2013 надійшла заява про розгляд скарги без участі представника відділу.

Частиною 2 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи, що ухвали суду, направлені до боржника за адресою, зазначеною в скарзі та в наказі господарського суду Донецької області, розгляд скарги неодноразово відкладався господарський суд вважає, що боржник був повідомлений про розгляд скарги належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, тому скарга розглядається за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75, 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали скарги, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення скарги, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

На виконання рішення Господарського суду Донецької області від 24.05.2012 №5006/20/7/2012, останнім 08.06.2012 видано наказ про примусове виконання рішення, яким присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармація АБС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Радуга - 78" суму основного боргу у розмірі 7728,03грн., 3% річних у розмірі 106,71грн., інфляційні втрати у розмірі 0,01грн., судовий збір у розмірі 1609,50грн., витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 1000,00грн.

03.09.2012 постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Вугледарського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження №34102611 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 08.06.2012 №5006/20/7/2012, в якій зазначено про необхідність боржника самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови.

03.09.2012 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Вугледарського міського управління юстиції направлено запит до Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах та про джерела отримання доходів боржника.

04.09.2012 на запит державного виконавця відділу державної виконавчої служби Вугледарського міського управління юстиції надійшла відповідь від Державної податкової служби України (копія відповіді наявна в матеріалах справи).

Згідно акту державного виконавця 2013 року (не зазначено дату та місяць), останнім здійснено вихід за адресою вказаною у виконавчому документів та встановлено, що боржник за адресою вказаною у виконавчому документі не знаходиться, приміщення знаходиться в оренді ТОВ "Торгівельний Дім "М'ясна весна". Зазначений акт підписаний тільки державним виконавцем.

Постановами від 12.04.2013 заступником начальника відділу державної виконавчої служби Вугледарського міського управління юстиції накладено арешт на кошти ТОВ "Фармація АБС", які містяться на рахунках: №2604533048, №26008117089, №260673319 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", №2600230312334 у Донецькому обласному УП АТ Ощад м. Донецьк, №2600530149 в Петровському відділенні ВАТ Ощад м. Донецьк, №26007309695001 в Донецькому РУПАТ КБ "Приватбанк".

Листами від 18.04.2013 №43-8-1/5-261, від 22.04.2013 №43/8-1/5/538, від 22.04.2013 №43-8-1/5-539 ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" повідомило про порядок виконання постанови державного виконавця, а саме про недостатність коштів на рахунку №26008117089 на рахунку №2604533048, по рахунку №26008117089 для погашення заборгованості, про відсутність рахунку №2604533048 та про закриття рахунку№260013319.

Листом від 18.04.2013 ПАТ "Державний ощадний банк України" повідомило державного виконавця про закриття рахунку боржника та про наявність іншого рахунку, який станом на 18.04.2013 заблокований та недоступний для проведення операцій з ним, у зв'язку з тим, що клієнт не надав у встановлені терміни підтвердження своєї господарської діяльності.

Листом від 17.04.2013 №20.1.0.0.0/7-20130417/1825 ПАТ КБ "Приватбанк" повідомило державного виконавця про не обслуговування рахунку №26007309695001.

В матеріалах справи наявні копії платіжних вимог державного виконавця №8 від 25.04.2013 на суму 11533,68 грн., яка виконана на суму 11,74 грн., платіжна вимога №12 від 08.05.2013, яка повернута без виконання на підставі ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Також, ВДВС Вугледарського МУЮ у Донецькій області зазначено, що 20.05.2013 направлено запит про видачу витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про інформацію стосовно керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармація АБС", проте ніяких доказів на підтвердження даного запиту не надав.

Інших доказів на підтвердження примусового виконання рішення суду, в матеріалах справи не має.

Предметом розгляду цієї скарги є допущення бездіяльності державного виконавця ВДВС з примусового виконання рішення господарського суду Донецької області по справі №5006/20/7/2012 від 08.06.2012.

Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

За змістом статті 11 Закону України Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

У відповідності до ст.ст. 19, 22, 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим Законом і пред'явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Статтею 27 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Строк здійснення виконавчого провадження встановлений статтею 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника.

Станом на момент вирішення скарги, виконавче провадження не завершено, перебуває на виконанні у відділі державної виконавчої служби Вугледарського міського управління юстиції.

У відповідності зі ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до п. 5.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5 звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Згідно з ч. 4 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Пунктом 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено, що належними доказами підтверджується тільки дії державного виконавця щодо направлення запитів до державної податкової служби по виявленню відкритих рахунків в банках та накладення арешту на кошти боржника.

Проте ч. 2 ст. 30 Закону України про номери рахунків боржника, відкритих у банках та інших фінансових установах та про джерела отримання доходів боржника "Про виконавче провадження" встановлені строки здійснення виконавчого провадження - протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження .

Приймаючи до уваги шестимісячний строк проведення виконавчих дій та те, що виконавче провадження було відкрито 03.09.2012- то до 03.03.2013 ВДВС мали бути виконані всі необхідні виконавчі дії та прийнято рішення про закінчення виконавчого провадження або про повернення виконавчого документа.

Однак, державним виконавцем протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження здійснено лише направлення запиту до Державної податкової служби України про номери рахунків боржника, відкритих у банках та інших фінансових установах та про джерела отримання доходів боржника. Здійснення виконавчих дій по виходу державного виконавця за адресою вказаною у виконавчому документі, належними та допустимими доказами не підтверджується. Інші заходи виконання рішення, а саме накладення арешту на кошти здійснені вже за межами строків, встановлених ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження". Державним виконавцем не надано інших доказів на підтвердження вчинення виконавчих дій.

Викладене свідчить про бездіяльність ВДВС Вугледарського МУЮ у Донецькій області на протязі тривалого часу, про несвоєчасне та повне виконання рішення суду, яке відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим на всій території України, порушення інтересів стягувача.

Також скаржник у заявленій скарзі просив покласти зобов'язання на ВДВС Вугледарського МУЮ у Донецькій області належним чином провести дії передбачені главою 5 Закону України "Про виконавче провадження" (звернення стягнення на майно боржника- юридичної особи) з метою виконання наказів господарського суду Донецької області №5006/20/7/2012 від 08.06.2012 про примусове виконання рішення, а саме: виявити усі розрахункові рахунки боржника, покласти на них арешт, наявні грошові кошти на цих рахунках розподілити між стягувачами, а у разі недостатності або відсутності грошових коштів на цих рахунках для виконання рішення, накласти арешт на все майно, належне боржнику, реалізувати його у порядку черговості та розподілити грошові кошти між стягувачами.

Згідно з приписами п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003 №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" заяви, подання учасників виконавчого провадження вирішуються господарським судами мотивованими ухвалами відповідно до статей 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України. У разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України "Про виконавче провадження" можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

За таких обставин, приймаючи до уваги висновки суду щодо незаконності дій бездіяльності ВДВС Вугледарського МУЮ у Донецькій області, скарга підлягає задоволенню частково. Таким чином, вимога скаржника про визнання бездіяльності ВДВС Вугледарського МУЮ у Донецькій області щодо виконання наказу господарського суду Донецької області №5006/20/7/2012 від 08.06.2012 неправомірною - підлягає задоволенню, а в частині зобов'язання ВДВС Вугледарського МУЮ у Донецькій області належним чином провести дії передбачені главою 5 Закону України "Про виконавче провадження" (звернення стягнення на майно боржника- юридичної особи) з метою виконання наказів господарського суду Донецької області №5006/20/7/2012 від 08.06.2012 про примусове виконання рішення, а саме: виявити усі розрахункові рахунки боржника, покласти на них арешт, наявні грошові кошти на цих рахунках розподілити між стягувачами, а у разі недостатності або відсутності грошових коштів на цих рахунках для виконання рішення, накласти арешт на все майно, належне боржнику, реалізувати його у порядку черговості та розподілити грошові кошти між стягувачами, скарга задоволенню не підлягає.

На підставі ст.ст. 1, 11, 19, 25, 32, 52, 65, 66 Закону України "Про виконавче провадження" та керуючись ст.ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Радуга-78" до ВДВС Вугледарського МУЮ у Донецькій про визнання бездіяльності ВДВС Вугледарського МУЮ у Донецькій області щодо виконання наказу господарського суду Донецької області №5006/20/7/2012 від 08.06.2012 неправомірною та зобов'язання провести виконавчі дії згідно закону у справі № 5006/20/7/2012 - задовольнити частково.

2. Визнати бездіяльність ВДВС Вугледарського МУЮ у Донецькій області щодо виконання наказу господарського суду Донецької області №5006/20/7/2012 від 08.06.2012 неправомірною.

3. В іншій частині скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Радуга-78" відмовити.

Ухвала суду набирає чинності в день її винесення та може бути оскаржена у строки та порядку відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.М. Огороднік