Рішення

від 25.10.2013 по справі 919/902/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2013 року справа № 919/902/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Лотової Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія Севастопольенерго"

(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)

до Комунального підприємства "Енергосервіс"

(99003, м.Севастополь, вул. І.Голубця, 5)

про стягнення 69 873,41 грн

за участю представників сторін:

від позивача - Гладченко Олена Іванівна - юрисконсульт, довіреність від 28.12.2012 № 207891012-12;

від відповідача - не з'явився .

31.07.2013 Публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія Севастопольенерго" звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до комунального підприємства "Енергосервіс" про стягнення заборгованості у розмірі 69 874,20 грн.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193, 275-277 Господарського кодексу України, статті 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 5159 від 03.05.2006 на поставку електричної енергії.

Ухвалою суду від 02.08.2013 порушено провадження у справі №919/902/13.

18.09.2013 представник позивача передав через канцелярію суду заяву, в який просив зменшити розмір позовних вимог, а саме:

- стягнути з Комунального підприємства "Енергосервіс" заборгованість за період з 06.08.2012 по 31.12.2012 за поставлену електроенергію за договором №5159 в розмірі 69 873, 41 грн (з ПДВ);

- стягнути з Комунального підприємства "Енергосервіс" на користь ПАТ "Енергетична компанія Севастопольенерго" судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

Ухвалою суду від 19.09.2013 задоволено вказану заяву та призначено розгляд справи на 07.10.2013.

Ухвалою суду від 07.10.2013 справу 919/902/13 прийнято до провадження суддею Лотовою Ю.В. та призначено до розгляду у судовому засіданні на 17.10.2013.

У судовому засіданні в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва з 17.10.2013 до 25.10.2013.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні з підстав, що зазначені у позові та поясненнях від 25.10.2013.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання 25.10.2013 не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 17.10.2013 проти задоволення позову заперечував з підстав, що зазначені у відзиві на позов та відзиві на пояснення позивача від 07.10.2013.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд дійшов висновку, що матеріали справи у достатній мipi характеризують правовідносини сторін у справі, у зв'язку з чим вважає можливим розглянути за наявними в ній матеріалами на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

03.05.2006 між відкритим акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго") (далі - Постачальник) та комунальним підприємством "Енергосервіс"(далі - Споживач) був укладений договір №5159 на поставку електричної енергії (далі -Договір), відповідно до умов якого Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику вартість електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами даного Договору (пункт 1.1 Договору).

Постачальник зобов'язався постачати Споживачу електричну енергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 Договору, згідно з категорією струмоприймачів Споживача та гарантованим рівнем надійності схем електропостачання, визначених у додатку „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами (підпункт 2.2.2 пункту 2.2 Договору).

Згідно з пунктом 2.3.2 Договору Споживач зобов'язався, зокрема, дотримуватися режимів споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 Договору та режиму роботи електроустановок згідно з пунктом 6 додатку «Порядок розрахунків», забезпечити утримання своїх мереж відповідно до вимог нормативних документів.

Відповідно до пункту 2.3.3 Договору споживач зобов'язаний сплачувати Постачальнику вартість електричної енергії відповідно до умов додатків "Порядок розрахунків", "Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії".

Постачальник має право встановлювати величини споживання електричної енергії та потужності відповідно до розділу 5 Договору (пункт 3.1.3. Договору).

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 01 жовтня поточного року надає Постачальнику дані про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток -"Об'єми постачання електричної енергії споживача та субспоживача").

Відповідно до розділу 1 Додатку №6 до Договору, розрахунковим вважається період з 03 числа календарного місяця попереднього розрахункового місяця до такого ж календарного числа поточного місяця. Розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються виключно грошовими коштами на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника в уповноваженому банку. За дату оплати приймається дата надходження коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника або дати внесення Споживачем готівкових коштів в касу Постачальника. Розрахунки за електричну енергію здійснюються за діючими тарифами згідно з тарифними групами та класами напруги кожного з'єднання. Усі розрахунки на оплату електроенергії повинні сплачуватись Споживачем в строк до 5 операційних днів з дня виписки рахунку, але не пізніше дати кінцевого розрахунку. Дата кінцевого розрахунку 08 число поточного місяця (т.1 а.с. 19-21).

Відповідно до пункту 2 додатку №6 до Договору Споживач щомісячно 03 числа надає Постачальнику звіт про об'єми поставленої електроенергії за розрахунковий період за формою, передбаченою у Додатку "Звіт про об'єми поставки електроенергії за розрахунковий період".

Згідно з пунктом 3.1 додатку №6 до Договору Споживач здійснює оплату спожитої електричної енергії в строк до 5 операційних днів з дня виписки рахунку, але не пізніше дати кінцевого розрахунку.

Даний договір набирає чинності з дня його підписання та укладений на строк до 31.12.2006 (пункт 9.4).

В якості доказів наявності заборгованості відповідача за Договором в частині оплати спожитої електричної енергії позивач надав суду акти відповідача про використання електричної енергії (а.с 36-109), а також сформовані позивачем на підставі цих актів рахунки-акти виконаних робіт (а.с. 23-32), та супровідні листи про надіслання цих актів і рахунків до них на адресу Комунального підприємства "Енергосервіс" з повідомленнями про вручення (а.с. 111-114).

У Додатку 1 до вищевказаного договору (арк. с. 16-17) сторони договору погодили обсяг постачання електричної енергії та потужності.

Позивачем було зафіксовано перевищення з боку відповідача обсягу фактично спожитої електричної енергії у сумі 321,88 грн.

За умовами пункту 4.2.2. Договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, споживач оплачує постачальнику двократну вартість різності фактично спожитої та договірної величин.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором в частині оплати спожитої електричної енергії, і стало причиною для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно зі статтями 11, 509 ЦК України, статтею 174 ГК України виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" та пунктом 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі - Правила), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (частина друга статті 714 ЦК України).

За приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 629 цього Кодексу договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з пунктом 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач сплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищезазначені норми права та умови договору суд дійшов висновку, що відповідач повинен був сплатити на користь відповідача заборгованість з активної електроенергії у розмірі 69 261,11 грн та перевищення обсягу спожитої електричної енергії у сумі 321,88 грн.

Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості за Договором, тоді як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з активної електроенергії у розмірі 69 261,11 грн та перевищення обсягу спожитої електричної енергії у сумі 321,88 грн такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 231,48 грн, 46,31 - 3% річних та 12,63 грн інфляційних нарахувань.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До штрафних санкцій відноситься, зокрема, передбачена статтею 549 Цивільного кодексу України, пеня, яка є грошовою сумою, і яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 4.2.1 договору та пункту 6 додатку №6 до нього у разі несвоєчасної оплати покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до статей 526, 625 Цивільного кодексу України зобов'язання повинна виконуватись належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший poзмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, 3% річних та суми інфляційних нарахувань, суд визнав, що вини виконані вірно.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 231,48 грн, 46,31 - 3% річних та 12,63 грн інфляційних нарахувань такими, що також підлягають задоволенню.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 69 873,41 грн, з яких 69 261,11 грн - заборгованість за активну електроенергію з ПДВ, 321,88 грн - перевищення договірної величини споживання електричної енергії, 231 , 48 грн - пеня, 46,31 грн - 3% річних та 12,63 грн інфляційні нарахування.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 32, 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Енергосервіс" (99003, м.Севастополь, вул. І.Голубця, 5, ідентифікаційний номер 13789271) на користь публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44, м. Севастополь, 99040 ідентифікаційний код 05471081) на рахунок зі спеціальним режимом використання (№ 26031303351907, МФО 324805, код ОКПО 05471081 в ТОБО № 1011/0267 Кримського республіканського управління ПАО «Державний ощадний банк») заборгованість у сумі 69 873,41 грн (шістдесят дев'ять тисяч вісімсот сімдесят три грн 41 коп.), у тому числі 69 261,11 грн - за активну електроенергію з ПДВ, 321,88 грн - перевищення договірної величини споживання електричної енергії, 231,48 грн - пеня, 46,31 грн - 3% річних та 12,63 грн інфляційні нарахування, а також 1 720,50 грн (одна тисяча сімсот двадцять грн 50 коп.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 30.10.2013.

Суддя Ю.В. Лотова