Постанова

від 12.12.2013 по справі 919/902/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року Справа № 919/902/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Голика В.С.,

суддів Сотула В.В.,

Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

позивача:не з'явилися, Публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго".

відповідача :не з'явилися, Комунального підприємства "Енергосервіс" .

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Енергосервіс" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Лотова Ю.В.) від 25 жовтня 2013 року у справі № 919/902/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44, Севастополь, 99040)

до Комунального підприємства "Енергосервіс" (вул. І. Голубця, 5, Севастополь, 99003)

про стягнення 69873,41 грн.

ВСТАНОВИВ:

За уточненими позовними вимогами Публічне акціонерне товариство «Енергетична компанія «Севастопольенерго» просить стягнути із Комунального підприємства «Енергосервіс» 69873,41 грн. (заборгованість за поставку електричної енергії за період із 06 серпня 2012 року до 31 грудня 2012 року на підставі договору № 5159 від 03 травня 2006 року).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 25 жовтня 2013 року (суддя Лотова Ю.В.) позов задоволено.

При ухваленні рішення, суд першої інстанції виходив із того, що у якості доказів наявності заборгованості відповідача, позивач надав суду акти відповідача про використання еклектичної енергії (а.с. 36-109), а також сформовані позивачем на підставі цих актів розрахунки - акти виконаних робіт (а.с. 23-32), та супровідні листи про надіслання цих актів і розрахунків на адресу Комунального підприємства «Енергосервіс», із повідомленням про вручення (а.с. 111-114).

Місцевий господарський суд погодився також із доводами позивача про перевищення відповідачем встановленого ліміту електроспоживання на 321,88 грн., у зв'язку з чим, на підставі пункту 4.2.2 договору, обсяг перевищеного електроспоживання місцевим господарським судом визнано оплаті у подвійному розмірі.

За прострочку виконання грошового зобов'язання господарським судом міста Севастополя також визнано обґрунтованими вимогами позивача у частині: нарахування пені у сумі 231,48 грн.; 3% річних у сумі 46,31 грн.; та 12,63 грн. збитків від інфляції.

Комунальне підприємство «Енергосервіс» оскаржує, судова рішення у зв'язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права та невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Так, відповідач стверджує, що у порушення умов договору, позивач не надав належні докази споживання відповідачем зазначеного об'єму електричної енергії. Докази електроспоживання, як вважає відповідач мають підтверджуватись документами, підписаними сторонами.

Відповідач також запевняє, що у порушення пункту 10 додатку № 6 до договору № 5159, позивач не надав, а місцевий господарський суд не витребував у позивача первинні документи, а саме: рахунки про фактичне енергоспоживання юридичних осіб та акти контрольного зняття показів приборів обліку електроенергії у населення, а у порушення пункту 7.5 договору № 5159 від 03 травня 2006 року позивач також не надав суду акт прийняття - передачі електричної енергії .

Згідно доводів відповідача, він також вважає не укладеними додаткові угоди про включення нових точок обліку електроенергії до діючого договору електропостачання , оскільки даними угодами сторони не встановили: договірні обсяги електроспоживання ; кількість субспоживачів; обсяг електроенергії, що підлягає передачі субспоживачам. Таким чином, відповідач вважає, що додаткові угоди до договору електропостачання № 5159 від 03 травня 2006 року не можуть бути підставою для відповідача по оплаті обліку електричної енергії, обсяг якої фіксується общебудинковими приборами обліку. Окрім того, відповідач також запевняє, що окрім будинків по вул. І. Голубця, 5 та по вул. Керченська, 61 він більше у Ленінському районі міста Севастополя не споживає електричну енергію для власних потреб, а лише забезпечує технічну можливість передачі її у повному обсязі по власним електричним мережам для потреб населення та іншим електроспоживачам.

Доводи відповідача мотивовано також іншими підставами, викладеними у апеляційній скарзі, не маючими значення для розгляду справи.

Сторони не скористались своїм правом участі у судовому засіданні 12 грудня 2013 року, про час та місце судового засідання сторони ознайомлені під розписку у судовому засіданні 28 листопада 2013 року де було оголошено перерву на 12 грудня 2013 року.

Судова колегія, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, апеляційну скаргу визнає такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається із матеріалів справи, сторони 03 травня 2006 року уклали Договір № 5159 на постачання електричної енергії.

Відповідно до його п. 9.4., даний договір набирає чинності із дня його підпису та укладається на строк до 31 грудня 2006 року. Договір визначається пролонгованим на наступний календарний рік, якщо за місяць до перебігу строку дії договору ні однією із сторін не буде заявлено про припинення його дії чи про перегляд його умов.

Відповідно до п. 2.2.2 Договору, постачальник зобов'язався постачати споживачу електричну енергію у обсягах, встановлених розділом 5 та відповідно до умов, визначених розділом 6 даного Договору (додаток «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу » ).

У свою чергу, споживач зобов'язався сплачувати постачальнику вартість електроенергії згідно з умовами додатків «Про порядок розрахунків» та «Графіку відбору показників засобів обліку електричної енергії» (п. 2.3.3. Договору).

Відповідно до п. 2 «Порядку розрахунків» (додаток № 6 до Договору № 2159 від 03 травня 2006 року (а. с. 19)), споживач зобов'язався кожний місяць до 3 числа надавати постачальнику звіт про спожиту ним електричну енергію та його субспоживачами за розрахунковий період, а на підставі цих даних постачальник електричної енергії оформлює рахунок за споживання електричної енергії який надає споживачу під підпис або надсилає рекомендованим листом.

На підставі наданих споживачем показників споживання електроенергії (а. с. 36-109 т. 1), позивачем виставлено рахунки: № 40705 від 05.08.2012 на суму 17 186, 10 грн.; № 50315 від 03.09.2012 на суму 8641,86 грн.; № 52067 від 03.10.2012 на суму 7903, 51 грн.; № 66901 від 05.11.2012 на суму 6549,44 грн.; № 84219 від 07.12.2012 на суму 7857,71 грн.; № 102470 від 09.01.2013 на суму 21370, 90 грн. (а.с. 23,26,27,28,29,30 т. 1), доказами надсилання даних рахунків відповідачу є відмітки поштового відділення зв'язку про їх вручення адресату (а. с. 111-114) та не заперечується відповідачем.

Докази сплати рахунків, відповідачем не надані.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув із відповідача заборгованість у сумі 69261,11, у відповідності до ст. 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України , ст. 193 Господарського Кодексу України , ст. 23 Закону України «Про електороенергнтику», оскільки забов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк.

Відповідач не спростовує та не заперечує факт перевищення обсягу споживання електричної енергії за жовтень 2012 року у розмірі 340 квт/час , на суму 321,88 грн. Відповідно до п. 4.2.2 Договору № 5159 від 03.05.2006 за перевищення договірних обсягів споживання електроенергії споживач зобов'язався сплачувати перевищений обсяг у подвійному розмірі.

За порушення строків оплати енергоспоживання, згідно з п. 4.2.1 Договору № 5159 від 03.05.2006 та п. 6 додатку № 6 «Порядок розрахунків», споживач зобов'язався сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки платежу. Пеня позивачем нарахована за період із 14.08.2012 по 31.12.2012., що становить 231,48 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, за прострочку виконання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора, боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Так, три проценти річних за період із 14.08.2012 до 31.12.2012 становить 46,31 грн. а збитки від інфляції за період серпень - грудень 2012 року становлять 12,63 грн. згідно розрахунків позивача.

Доводи відповідача про те, що позивач не надав належні докази споживання відповідачем зазначеного обсягу електроенергії, на думку судової колегії є безпідставними, оскільки як уже вище зазначалося судовою колегією обсяг споживання електричної енергії позивачем встановлено на підставі помісячних показників, наданих споживачем (а. с. 36-109). При цьому судова колегія вважає за необхідним зазначити, що підписання сторонами окремого документу про обсяги електроспоживання, договір № 5159 від 03.05.2006 не вимагає.

Доводи відповідача про те, що позивачем порушено вимоги п. 10 договору № 5159 від 03.05.2006 оскільки не надано рахунки про фактичне енергоспоживання юридичних осіб та акти контрольного зняття показників приборів обліку споживання електроенергії у населення, на думку судової колегії є також безпідставними, оскільки даним пунктом на постачальника електроенергії такі вимоги не віднесені. А відповідно до п. 2 вищезазначеного додатку, звіт про спожиту електроенергію готовить споживач, а не постачальник.

Доводи відповідача про те, що додаткові угоди про включення нових точок обліку електроенергії до договору № 5159 від 03.05.2006 слідує вважати неукладеним, оскільки даними угодами сторони не визначили: договірні обсяги електроспоживання; кількість субспоживачів; обсяг електроенергії що підлягає передачі субспоживачам, також визначаються судовою колегією безпідставними. При цьому судова колегія виходить із того, що всі дані додаткової угоди підписані сторонами; що даними угодами встановлено величину дозволеної потужності електроспоживання та вид субспоживача.

При даних обставинах, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Енергосервіс" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 25 жовтня 2013 року у справі № 919/902/13 залишити без змін.

Головуючий суддя В.С. Голик

Судді В.В.Сотула

І.В. Черткова

Розсилка:

1. Публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44,Севастополь,99040)

2. Комунальне підприємство "Енергосервіс" (вул. І. Голубця, 5,Севастополь,99003)