Рішення

від 28.10.2013 по справі 914/3676/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2013 р. Справа № 914/3676/13

За позовом : Дочірнього підприємства «Центр «Львівсільмашсервіс», м. Львів

до відповідача: Приватної агроторгової фірми «Винниківська», с. Чишки, Пустомитівського району, Львівської області

про стягнення заборгованості згідно договору купівлі-продажу № 17/04-13 у сумі 65 500,00 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Кміть М.Б.

Представники:

Від позивача: Кравчук С.М. - представник за довіреністю № б/н від 11.04.2013р.;

Від відповідача: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Дочірним підприємством «Центр «Львівсільмашсервіс» подано позов до Приватної агроторгової фірми «Винниківська» про стягнення заборгованості згідно договору купівлі-продажу № 17/04-13 у сумі 65 500,00 грн.

Ухвалою суду від 27.09.2013р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 10.10.2013р. З підстав зазначених в ухвалі суду від 10.10.2013р. розгляд справи відкладено на 28.10.2013р.

В судовому засіданні представник позивача усно уточнив позовні вимоги, зазначаючи що станом на 28.10.2013р. заборгованість відповідача перед позивачем за Договором купівлі-продажу №17/04-13 становить 7 000,00 грн. відповідно до проведених оплат на момент розгляду справи в суді по основній заборгованості.

В судове засідання відповідач явку повноважного представника не забезпечив, подав доповнення до відзиву (вх.44712/13 від 18.10.2013р.) на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідно п. 8.2. Договору у разі порушення покупцем встановленого порядку оплати, нараховуються штрафні санкції в розмірі 30% від загальної суми. Зазначає що станом на 28.10.2013р. загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 7 000,00 грн., а станом на 08.10.2013р. заборгованість покупця перед продавцем становила 32 500,00 грн., тому у відповідача існує зобов'язання по сплаті штрафу в сумі 9 750,00 грн.(32 500*30%). Також просить суд зменшити розмір штрафної санкції до 5 000,00 грн.

Справа розглядається з врахування заяви позивача про уточнення позовних вимог та стягнення з відповідача 7 000,00 грн. основного боргу та штрафних санкцій в суми 33 000,00 грн.

У судовому засіданні 28.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та їх оригінали в судовому засіданні, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази судом встановлено таке.

17.04.2013р. між ДП «Центр «Львівсільмашсервіс»(за договором продавець, позивач у справі) та ПАФ «Винниківська» (за договором покупець, відповідач у справі) було укладено договір купівлі - продажу №17/04-13 (далі за текстом - Договір).

Згідно п.1.1. Договору продавець (позивач) передати, а покупця (відповідача) зобов'язується оплатити та прийняти в порядку та строки визначенні договором і додатками до нього сільськогосподарську техніку (далі-Товар).

Загальна сума даного договору становить 110 000,00 грн. в тому числі ПДВ 18 333,33 грн.(п.1.1.1. Договору).

Відповідно до п.1.2. Договору загальна кількість товару, який підлягає продажу зазначена в Додатку №1 до даного Договору та може коригуватись в процесі виконання договору за письмовим погодженням сторін.

Передача товару здійснюється протягом 10-ти банківських днів з моменту зарахування на розрахунковий рахунок продавця 60 000,00 грн.(п.4.1. Договору).

Відповідно до п. 5.1. за Договором розрахунок за Товар здійснюється шляхом зарахування на розрахунковий рахунок продавця передплати в розмірі 60 000,00 грн., а залишок в розмірі 40 000,00 грн. необхідно оплатити до 30.06.2013р.

З матеріалів справи вбачається, що 22.04.2013р. відповідача сплатив на рахунок позивача 50 000,00 грн., а 07.05.2013р. сплатив 10 000,00 грн., що в сумі становить 60 000,00 грн.

На виконання своїх зобов'язань за Договором, 08.05.2013р. позивачем було поставлено відповідачу Товар на загальну суму в розмірі 110 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-000114 від 08.05.2013р., який отримано директором Удуд П.І., який діяв за довіреністю № 29 від 07.05.213р.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем згідно поданого відзиву що до 30.06.2013р. відповідач не сплатив залишок в сумі 40 000,00 грн.

Оскільки, відповідно до п. 6.3. Договору досудовий порядок врегулювання спору є обов'язковим для кожної із сторін Договору, позивач 05.07.2013р. направив відповідачу претензію (докази надіслання в матеріалах справи), в якій повідомив про обов'язок сплати заборгованості за договором 40 000,00 грн. та включаючи штрафні санкції, а саме 30% від загальної суми Договору, що становлять 33 000,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 12 від 09.09.2013р. на суму 5 000,00 грн. та платіжного доручення № 25 від 16.09.2013р. на суму 2 500,00 грн. відповідач оплатив позивачу суму коштів за отриманий Товар.

З врахуванням усної заяви позивача про уточнення позовних вимог, картки рахунку :36 станом на 28.10.2013р. та платіжних доручень про оплату відповідачем позивача за Товар №№ 13 від 10.10.213р. на суму 5 000,00 грн., № 17 від 14.10.2013р на суму 10 000,00 грн. № 27 від 18.10.2013р. на суму 6 000,00 грн. та № 33 від 21.10.2013р. на суму 4 500,00 грн., сума основного боргу за Договором становить 7 000,00 грн., що підтримується позивачем та визнається відповідачем. (5000,00 + 2 500,00 +5 000,00 +10 000,00 + 6 000,00 +4 5000,00 = 33 000,00 грн.)

Відповідно п.8.2. Договору в разі порушення покупцем встановленого порядку оплати обумовленого цим Договором нараховується покупцеві штрафні санкції в розмірі 30% від загальної суми.

Відповідно до п. 1.1.1.Договору загальна сума даного договору становить 110 000,00 грн. в тому числі ПДВ 18 333,33 грн.

За неналежне виконання умов Договору на підставі п.8.2. Договору позивач просить стягнути 33 000,00 грн. штрафних санкцій (110 000,00 *30% = 33 000,00 грн., про що повідомлялось відповідачу у претензії від 05.07.213р.)

Доказів повного погашення заборгованості станом на день розгляду справи сторонами до суду не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору купівлі-продажу в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу за Договором купівлі-продажу № 17/04-13 від 17.04.2012р., в сумі 7 000,00 грн., оскільки такі обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи, підтримуються позивачем та визнаються відповідачем.

Відповідно до ч.1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями, згідно з ч.1 статтею 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України, враховуючи статтю 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 5.1. за Договором розрахунок за Товар здійснюється шляхом зарахування на розрахунковий рахунок продавця передплати в розмірі 60 000,00 грн., а залишок в розмірі 40 000,00 грн. необхідно оплатити до 30.06.2013р.

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем зазначеної суми до 30.06.2013р., що стверджується позивачем та не заперечується відповідачем з врахуванням поданого ним відзиву.

Тому стягнення 30% штрафу у розмірі 33 000,00 грн. від загальної суми даного договору( п. 1.1.1.Договору 110 000,00 грн.)підлягають задоволенню.

Відповідно до п.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України.

Положеннями ч.1ст.233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Аналогічне положення міститься у ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України.

Відповідачем не подано належних та допустимих доказів, які би підтвердили важкий матеріальний стан підприємства. Також відповідач жодного разу не забезпечив явку повноважного представника для дачі пояснень. Також суд констатує, що на момент звернення до суду з позовною заявою заборгованість за поставлений товар відповідача перед позивачем існувала у розмірі 32 500,00 грн. Враховуючи ступінь виконання зобов'язання боржником, відповідність розміру стягуваного штрафу, а також те, що відповідно до п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України вирішення питання про зменшення це право, а не обов'язок суду, суд приходить до висновку про відмову в зменшені штрафних санкції до 5 000,00 грн.

Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю з врахування заяви позивача про уточнення суми позовних вимог.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 179, 193, 216, 217, 230, 232, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 15, 526, 549, 551, 610-612, 626, 629, 655, ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 1, 22, 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватної агроторгової фірми «Винниківська» (81144, Львівська область, Пустомитівський район, с. Чишки, вул. Бічна Шептицьких, 17; ідентифікаційний код юридичної особи 25239392) на користь Дочірнього підприємства «Центр «Львівсільмашсервіс» (79040, м. Львів, вул. Городоцька, буд 296; ідентифікаційний код юридичної особи 22343841) 7 000,00 грн. - заборгованість за поставлений товар, 33 000,00 грн. - штраф та 1 720,50 грн. - витрати по сплаті судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 30.10.2013 року.

Суддя Коссак С.М.