Рішення

від 21.10.2013 по справі 922/3332/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2013 р.Справа № 922/3332/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України", м. Харків, Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова; 2) Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції м. Харкова; 3) Дзержинський відділ Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слобожанський", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 4) Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектраль-Тур", смт. Коктебель про зобов'язання вчинити певні дії за участю представників сторін:

Представник позивача - Жадобін В.І., дов. від 24.07.2012р.;

Представник відповідача - не з"явився;

1 Третя особа -Піскун Н.В.; дов. від 17.07.2013р.;

2 Третя особа - не з"явився;

3 Третя особа - не з"явився;

4 Третя особа - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Слобожанський", м. Харків, в якому просить суд: зобов"язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слобожанський" в особі його ліквідаційної комісії включити до реєстру вимог кредиторів та до проміжного ліквідаційного балансу вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в сумі 12274270,79 євро та 14084242,81 грн.

Ухвалою господарського суду від 09.08.2013р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19.08.2013р. о 10:45 год.

Ухвалою господарського суду від 19.08.2013р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державну податкову інспекцію у Дзежинському районі м. Харкова; Реєстраційну палату м. Харкова, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектраль-Тур", м. Феодосія.

Ухвалою господарського суду від 17.09.2013р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дзержинський відділ Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.

Ухвалами господарського суду розгляд справи неодноразово відкладався, з метою надання сторонами додаткових доказів по справі.

У призначеному судовому засіданні 21.10.2013р. представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні. Через канцелярію суду надав додаткові докази по справі (вх. №38847), які суд долучає до матеріалів справи.

Представник відповідача - ТОВ «ТД «Слобожанський» в особі ліквідаційної комісії, у призначене судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначає, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд вважає, що відповідач - ТОВ «ТД «Слобожанський», належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Представник першої третьої особи, присутній в судовому засіданні 21.10.2013р. підтримав позовні вимоги позивача. Через канцелярію суду надав додаткові докази по справі (вх. №38848), які суд долучає до матеріалів справи.

Представники другої, третьої, четвертої третіх осіб у призначене судове засідання не з'явились, про причину неявки суд не повідомили. Матеріали справи містять докази належного повідомлення третіх особі про час та місце судових засідань.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши представників сторін, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до постанови Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2013 у адміністративній справі № 2-а-13701/12/2070 за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Слобожанський» (далі - Товариство/Поручитель) про припинення юридичної особи, позовні вимоги задоволені, Товариство припинено, про що Бюлетені державної реєстрації №243 від 25.03.2013р. опубліковане оголошення наступного змісту: «3725. Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Слобожанський»; 31558882; 61072, Харківська обл., м. Харків, Дзержинський район, л. Єсеніна, 16, кв. 31; 14.01.2013; судове рішення про наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням; 22.03.2013; відомості відсутні; власник 0000000480; 25.05.2013».

24.05.2013р. Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк» (позивач, кредитор, банк) звернулося з претензією №010-05/3739 до ліквідаційної комісії Товариства з вимогами до боржника в розмірі 12274270,79 євро та 14084242,81 грн.

Зазначена вимога банку обґрунтована тим, що на підставі договору поруки №151408Р9 від 14.08.2008р., укладеним між Банком, ТОВ «Спектраль-Тур» (позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Слобожанський» (поручитель), відповідно до умов якого Поручитель взяв на себе обов'язок солідарно відповідати перед Банком за своєчасне та повне виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором № 151408К17 від 13.08.2008, укладеним між Банком та Позичальником (далі - Кредитний договір).

Відповідно до умов Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлюваної кредитної лінії з лімітом в еквіваленті 10 621 684,53 євро, із кінцевим терміном погашення кредиту 15.09.2015, із встановленням процентної ставки за користування кредитом на умовах, визначених п. 3.2 Кредитного договору. Крім того, мовами Кредитного договору на Позичальника було покладено обов'язок сплачувати комісію за управління кредитом у відповідному розмірі (пп. 3.2.6 п. 3.2 ст. З Кредитного договору).

З огляду на неналежне виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором щодо сплати кредиту, процентів за користування кредитом, а також комісії за управління кредитом Банк, на виконання пп. 3.6.2 п. 3.6 ст. З, п.п. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Кредитного договору, звернувся до Позичальника листом від 11.12.2009р. за вих. №158-05/9031, із вимогою щодо дострокового погашення усієї заборгованості за Кредитним договором.

Також листом від 15.01.2010р. за вих. № 158-04/187 відповідна вимога щодо необхідності дострокового погашення заборгованості за Кредитним договором направлялась також Поручителю.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.11.2011р. у справі №29/72-10 позовні вимоги Банку до Поручителя, третя особа на стороні відповідача - Позичальник, про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені в повному обсязі. Рішення суду набрало законної сили. На виконання зазначеного рішення 05.12.2012р. видано відповідний наказ суду.

Разом з тим, станом на теперішній час заборгованість за Кредитним договором залишається непогашеною.

Таким чином, повна сума заборгованості Боржника перед Банком (з рахуванням заборгованості за Кредитним договором та судовими витратами, передбаченими рішенням) станом на 15.05.2013 становить 12 274 270,79 євро та 14 084 242,81 грн.

Враховуючи припинення юридичної особи - ТОВ «ТБ «Слобожанський», 24.05.2013р. Банк звернувся до ліквідаційної комісії Товариства із претензію № 010-05/3739 з вимогами до Боржника.

Як свідчать матеріали справи, 03.07.2013р. відповідне поштове було повернено ДП «Укрпошта» до Банку у зв'язку із закінченням терміну його зберігання.

З огляду на зазначені обставини, Банк, в порядку частини 3 статті 112 Цивільного кодексу України звернувся до господарського суду із позовом до ліквідаційної комісії, в зв'язку з порушенням майнових права та інтересів позивача.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1, 3 статті 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації, порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.

Згідно з положеннями ч.2 ст. 104 Цивільного кодексу України та ст. 33 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду у справі №29/72-10 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок „Слобожанський" на користь Публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України" заборгованість у сумі 11 434 833, 48 євро та 4 959 347,73 гривень, витрати по сплаті державного мита в сумі 25500 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 2360,00 євро та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 05.12.2012р. Рішення суду набрало законної сили. На виконання зазначеного рішення видано відповідний наказ суду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2013 у адміністративній справі № 2-а-13701/12/2070 за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Слобожанський» (далі - Товариство/Поручитель) про припинення юридичної особи, позовні вимоги задоволені. Товариство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Слобожанський» припинено.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

Суд враховує, що рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України", яке є в силу ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" джерелом права, визначено, що "право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів ("Брумареску проти Румунії", § 61)".

Оскільки на час розгляду справи № 922/3332/13, рішення господарського суду по справі №29/70-10 набрало законної сили та Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2013 у адміністративній справі № 2-а-13701/12/2070 за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Слобожанський» (далі - Товариство/Поручитель) про припинення юридичної особи набрала законної сили, що відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України вказане є підставою для звільнення позивача від доказування обставин, встановлених під час розгляду справи №29/72-10 та адміністративної справи № 2-а-13701/12/2070.

Як свідчать матеріали справи, Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №30694778, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Маєвською Д.В., відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду від 05.12.2011р. по справі №29/72-10 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ «Слобожанський» на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» заборгованості в сумі 11434833,48 євро та 4959347,73 грн. та витрат по сплаті державного мита в сумі 25500,00 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, станом на 02.09.2013р., наказ господарського суду по справі №29/72-10 виданий 05.12.2011р. залишається не виконаним, строк здійснення виконавчого провадження, визначений ч.2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», порушений, в зв'язку з чим на адресу відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Банком неодноразово направлялись листи, з метою здійснення контролю за своєчасністю, правильністю та повнотою виконання державним виконавцем наказу господарського суду Харківської області (листи №№ 176-04/7494 від 24.09.2012р., 176-04/279/1 від 22.02.2013р.).

Згідно зі ст. 115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Представник Дзержинського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, залученого в якості третьої особи у справі, доказів на підтвердження закінчення виконавчого провадження ВП №30694778 по виконанню наказу господарського суду Харківської області у справі №29/72-10 не надав.

Враховуючи викладене, вимоги Банку щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ «Слобожанський» на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» заборгованості в сумі 11434833,48 євро та 4959347,73 грн. та витрат по сплаті державного мита в сумі 25500,00 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу залишаються не виконаними та обґрунтованими стають вимоги Банку до ліквідаційної комісії ТОВ «ТД «Слобожанський» про включення вищезазначених вимог до реєстру вимог кредиторів з огляду на наступне.

Положеннями статті 105 ЦК України передбачається, зокрема, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи є датою припинення юридичної особи.

Як свідчать матеріали справи, в Бюлетені державної реєстрації №243 від 25.03.2013р. опубліковане оголошення наступного змісту: «3725. Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Слобожанський»; 31558882; 61072, Харківська обл., м. Харків, Дзержинський район, л. Єсеніна, 16, кв. 31; 14.01.2013; судове рішення про наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням; 22.03.2013; відомості відсутні; власник 0000000480; 25.05.2013».

Дана інформація підтверджена Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.10.2013р.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Частина 4 статті 105 ЦК України визначає, що до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Зазначені положення Цивільного кодексу України кореспондуються із положеннями частини 2, 3 статті 91 Господарського кодексу України відповідно до яких ліквідація господарського товариства провадиться ліквідаційною комісією, призначеною його вищим органом, а у разі припинення діяльності товариства за рішенням суду - ліквідаційною комісією, сформованою відповідно до рішення суду.

З дня утворення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню справами господарського товариства.

Відповідно до частини 2 статті 60 ГК України строк для заявлення претензій кредиторами не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію.

У відповідності до ч. 3 ст. 60 Господарського кодексу України ліквідаційною комісією приймається рішення про надіслання всім кредиторам боржника, перед якими відповідно до даних бухгалтерського обліку товариства рахується заборгованість, персональних повідомлень про припинення підприємства.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ліквідатором ТОВ «ТД «Слобожанський» персонально письмово повідомлено всіх відомих (явних) кредиторів, перед якими відповідно до даних бухгалтерського обліку боржника рахується заборгованість, про припинення підприємства шляхом ліквідації, про склад ліквідаційної комісії, порядок та строки заявлення кредиторами вимог до боржника, адреси, за якими приймаються вимоги кредиторів.

Згідно зі ст. 111 ЦК України, ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.

Зі змісту ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право, в тому числі, подавати докази.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Керуючись ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на зазначене та те, що матеріали справи не містять доказів про включення Публічного акціонерного товариства «Державний експорно-імпортний банк України» до реєстру вимог кредиторів та проміжного ліквідаційного балансу, суд вважає позовні вимоги Банку правомірними, обгрунтованими, в звязку з чим у суду наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача .

Керуючись ст. 55 Конституції України, Законом України "Про виконавче провадження", Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", ст. ст. 11, 104, 105 Цивільного кодексу України, ст. ст. 60, 91 Господарського кодексу України, ст. ст. 4-3, 11, 22, 32, 33, 35, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов"язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слобожанський" в особі його ліквідаційної комісії (61072, м. Харків, вул. Єсеніна, 16, кв. 31, ідентифікаційний код 31558882) включити до реєстру вимог кредиторів та до проміжного ліквідаційного балансу вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, ідентифікаційний код 00032112) в сумі 12274270,79 євро та 14084242,81 грн.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слобожанський" в особі його ліквідаційної комісії (61072, м. Харків, вул. Єсеніна, 16, кв. 31, ідентифікаційний код 31558882) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, ідентифікаційний код 00032112) - 1147,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Повне рішення складено 28.10.2013 р.

Суддя Аюпова Р.М.

справа №922/3332/13