Постанова

від 17.10.2013 по справі 808/6487/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року Справа № 808/6487/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів :

головуючого - судді Артоуз О.О. суддів - Лазаренка М.С., Шари І.В.

при секретарі судового засідання Філоненко Ю.М.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з додатковою відповідальністю «Мелітопольмеблі»

до: Державної податкової служби України

про: визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

23.07.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю «Мелітопольмеблі» до Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови Товариству з додатковою відповідальністю «Мелітопольмеблі» у прийнятті податкових накладних №79 від 29.05.2013 та №5 від 03.07.2013 у Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних отримані від Товариства з додатковою відповідальністю «Мелітопольмеблі» датою надходження до ДПС України податкову накладну №79 від 29.05.2013 зареєструвати датою 31.05.2013 та податкову накладну №5 від 03.07.2013 зареєструвати датою 09.07.2013.

Згідно з ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Згідно зі ст.55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Виходячи з вищезазначеного, суд прийшов до висновку про заміну відповідача Державну податкову службу України на його правонаступника Міністерство доходів і зборів України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем у відповідності до вимог чинного податкового законодавства направлено в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку до Міністерства доходів і зборів України для здійснення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №79 від 29.05.2013, яка згідно з отриманою позивачем квитанцією №1 доставлена 31.05.2013 в 11:41:49 та №5 від 03.07.2013, яка згідно з отриманою позивачем квитанцією №1 доставлена 09.07.2013 в 15:09:18.

Проте зазначені податкові накладні не були прийняті відповідачем з причини виявлення помилки - місцезнаходження юридичної особи - продавця товарів (послуг) вказане у документі, не відповідає інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка додана до позовної заяви, його місцезнаходженням є 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе,118, що також не заперечується самим відповідачем, у зв'язку з чим просить визнати дії відповідача щодо відмови у прийнятті податкових накладних до реєстрації протиправними та зобов'язати відповідача зареєструвати отримані податкові накладні.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити, надав пояснення в його обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав у повному обсязі та просив у його задоволенні відмовити. В судовому засіданні пояснив, що відповідно до п.14.1.60 ПК України, положень п.7,8 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010, №1246, (далі - Порядок № 1246) реєстрація податкових накладних відбувається в автоматичному режимі шляхом співставлення інформації з різних баз даних ДПС України, та Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та у зв'язку з виявленою у поданих до реєстрації податкових накладних помилки стосовно місцезнаходження позивача, у реєстрації таких накладних було відмовлено.

Також представник відповідача вважає, що права позивача, як продавця, що виписав податкові накладні, ніяким чином не порушені, оскільки реєстрація цих податкових накладних є його обов'язком, а не правом, у зв'язку з чим відсутні порушення прав або інтересів, відповідальність за невиконання цього обов'язку відсутні. Тобто відсутні порушення права або інтереси, що потребували б їх поновлення судом у зв'язку з чим просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з додатковою відповідальністю «Мелітопольмеблі» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа 14.11.2011 та його місцезнаходженням є: 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе,118, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

15.03.2011 між Закритим акціонерним товариством «Мелітопольмеблі» та Мелітопольською ОДПІ укладено договір №81 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або електронних носіях, як оригіналу. Даний договір надає платнику податків можливість, а не зобов'язує його подавати до органу ДПС податкові документи в електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом.

Позивачем в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку направлено до відповідача податкову накладну №79 від 29.05.2013, яка згідно з отриманою позивачем квитанцією №1 доставлена 31.05.2013 в 11:41:49 та №5 від 03.07.2013, яка згідно з отриманою позивачем квитанцією №1 доставлена 09.07.2013 в 15:09:18.

Вказані податкові накладні доставлені до Державної податкової служби України, проте зазначені податкові накладні №79 від 29.05.2013 та №5 від 03.07.2013 не були прийняті відповідачем, що підтверджується квитанціями, які містяться в матеріалах справи.

Як вбачається зі змісту вищевказаних квитанцій, як причину для відмови у прийнятті податкових накладних до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Державною податковою службою України зазначено про виявлену помилку: місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його права та інтереси позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1ст.14 ПК України, Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Обов'язок платника податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, надіслати видані податкові накладні для проведення їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних випливає зі змісту пункту 201.10 ст. 201 ПК України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначається Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010, №1246.

Відповідно до пунктів другого та третього Порядку №1246 внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Якщо продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що підлягає реєстрації, до Реєстру в обов'язковому порядку вносяться також відомості, що містяться у такому розрахунку.

Відповідно до пункту восьмого Порядку №1246 для підтвердження прийняття податкової накладної а/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Абзацом п'ятим пункту 201.10 ст. 201 ПК України, передбачено, що якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин неприйняття.

Згідно з пунктом дев'ятим Порядку №1246 причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок; 2)відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, зокрема довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 09.10.2013, місцезнаходження Товариства з додатковою відповідальністю «Мелітопольмеблі» зареєстровано за адресою: 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе,118.

Відомості про вказане місцезнаходження позивача також зазначені у листі Мелітопольської ОДПІ від 12.06.2013 №500/182-12 та свідоцтві про реєстрацію позивача платником податку на додану вартість №2000009129 серія НБ №060418.

Таким чином, протягом періоду виписки позивачем податкових накладних та надіслання їх в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку до Державної податкової служби України для здійснення їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, місцезнаходження позивача було та залишається незмінним, а саме: 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе,118 що відповідає відомостям стосовно місцезнаходження позивача, які внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

При цьому, як вбачається з наданої позивачем довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 09.10.2013, до Єдиного державного реєстру не вносились записи про зміну місцезнаходження позивача, про не підтвердження відомостей про юридичну особу або про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, як це передбачено статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Також, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, податкові накладні №79 від 29.05.2013 та №5 від 03.07.2013 мають всі необхідні реквізити, що передбачені пунктом 201.1 статті 201 ПК України, зокрема, містять відомості про «місцезнаходження платника податків», а також підписані посадовими особами Товариства з додатковою відповідальністю «Мелітопольмеблі» та скріплені печаткою підприємства.

З урахуванням вкладеного, суд приходить до висновку про відсутність у направлених до реєстрації податкових накладних помилки стосовно зазначення місцезнаходження позивача, як про це вказано у квитанціях № 1 відносно причини відмови у прийнятті їх до реєстрації, а тому належним способом відновлення порушеного права суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних вищевказані податкові накладні.

Стосовно протиправності дій відповідача щодо відмови Товариству з додатковою відповідальністю «Мелітопольмеблі» у прийнятті податкових накладних №79 від 29.05.2013 та №5 від 03.07.2013 у Єдиному реєстрі податкових накладних суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, перевірка даних платника податку на додану вартість - продавцем товарів /послуг, їх шифрування, реєстрація податкової накладної та формування квитанції про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної здійснюється в автоматичному режимі їх врахуванням даних, внесених до електронних баз Державної податкової служби України та Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Проаналізувавши загальнотеоретичне визначення правопорушення суд зазначає, що складовими частинами неправомірної поведінки є: суспільна шкідливість (вина) і суспільна небезпека (злочин) - об'єктивна основна ознака, що відрізняє правомірну поведінку від неправомірної. Юридичний аспект шкідливості виражається в порушенні суб'єктивних прав і юридичних обов'язків або в протидії їх виконанню. Свідомо вольова поведінка - визначається психікою людини, яка в момент вчинення правопорушення перебуває під контролем волі і свідомості, здійснюється усвідомлено і добровільно. Протиправною, неправомірною поведінкою є поведінка яка суперечить нормам права, здійснюється всупереч праву, є свавіллям суб'єкта; являє собою порушення заборон, зазначених у законах і підзаконних актах, невиконання обов'язків, що виходять із нормативно-правового акта, акта застосування норм права або договору, укладеного на основі закону. Винне діяння - дія, що виражає негативне внутрішнє ставлення правопорушника до інтересів людей, наносить своєю дією (або бездіяльністю) збитки суспільству і державі, містить доведену вину. Вина - це психічне ставлення особи до свого діяння (бездіяльності) і його наслідкам, виражене у формі умислу і необережності.

Відсутність вищезазначених ознак не дозволяє розглядати діяння як правопорушення. Так, заподіяння шкоди при відсутності вини не розглядається як правопорушення.

Тому суд приходить до висновку про відсутність причинно-наслідного зв'язку між роботою в автоматичному режимі програми реєстрації податкових накладних шляхом співставлення інформації з різних баз даних ДПС України, та Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, діями відповідача та наслідками у вигляді відсутності реєстрації податкових накладних, що в свою чергу свідчить про відсутність протиправності дій відповідача щодо відмови Товариству з додатковою відповідальністю «Мелітопольмеблі» у прийнятті податкових накладних №79 від 29.05.2013 та №5 від 03.07.2013 у Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Як зазначено у ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено у п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Згідно з ч.2 ст.162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги є частково обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 71, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю «Мелітопольмеблі» до Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов'язати Міністерство доходів і зборів України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з додатковою відповідальністю «Мелітопольмеблі» №79 від 29.05.2013 зареєструвати датою 31.05.2013 та №5 від 03.07.2013 зареєструвати датою 09.07.2013.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Мелітопольмеблі» (код ЕДРПОУ 05486579) з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 17 грн. (сімнадцять гривень) 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя О.О. Артоуз

Суддя М.С. Лазаренко

Суддя І.В. Шара