cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2013 року Справа № 922/1226/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Міщенка П.К. суддів:Заріцької А.О., Поліщука В.Ю. перевіривши касаційну скаргу на ухвалу та на постанову Приватної фірми "Союз" господарського суду Харківської області від 01.07.2013 року( якою затверджено реєстр вимог кредиторів) Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 року у справі№ 922/1226/13 господарського суду за заявоюХарківської області Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Рогань" до Публічного акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика" провизнання банкрутом За участю представників: ПАТ "Миропільська паперова фабрика" - Кравченка В.П.; ПАТ "Промінвестбанк " - Тукмана Ю.В.; ПП "Союз" - Нагорного Є.Ф.; ПАТ "УІФК" - Баженової А.А.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.07.2013 року по справі №922/1226/13 (суддя Чистякова І.О.), з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 05.07.2013 року, затверджено реєстр вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика" (місцезнаходження: 61172, м. Харків, вул. Роганська, б. 159, ідентифікаційний код 05773698) в наступному складі:
- Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна фінансова компанія" (місцезнаходження: 04212, м. Київ, вул. Маршала Малиновського, 12а, код 25198262) - 1078266,37 грн. (основна заборгованість) - 4 черга задоволення вимог кредиторів, 1147,00 грн. (витрати із сплати судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами) - 1 черга задоволення вимог кредиторів;
- Приватна фірма "Союз" (місцезнаходження: 61145, м. Харків, вул. Клочківська, 105б/36, код 37604703) - 270032,21 грн. (основна заборгованість) - 4 черга задоволення вимог кредиторів, 1147,00 грн. (витрати із сплати судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами) - 1 черга задоволення вимог кредиторів;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕТЕР" МТ (місцезнаходження: 10002, м. Житомир, вул. Бальзаківська, 12/48, код 14082786) - 103764,46 грн. (основна заборгованість) - 4 черга задоволення вимог кредиторів, 604,93 грн. (неустойка) - 6 черга задоволення вимог кредиторів, 1147,00 грн. (витрати із сплати судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами) - 1 черга задоволення вимог кредиторів;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Рогань" (місцезнаходження: 61172, м. Харків, вул. Роганська, 159, код 14082786) - 17094823,58 грн. (основна заборгованість) - 4 черга задоволення вимог кредиторів, 6882,00 грн. (судові витрати) - 1 черга задоволення вимог кредиторів;
- Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Харкова (місцезнаходження: 61089, м. Харків, вул. 2 П'ятирічки, 36, код 22645252) - 802991,72 грн. (основна заборгованість) - 2 черга задоволення вимог кредиторів, 85419,14 грн. (основна заборгованість) - 4 черга задоволення вимог кредиторів, 284518,70 грн. (неустойка) - 6 черга задоволення вимог кредиторів;
- Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово- інвестиційний банк" (місцезнаходження: 01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, код 00339002, місцезнаходження Обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м.Харків: 61172, м. Харків, м-н Рози Люксембург, 10) - 16116125,60 грн. (основний борг) - 4 черга задоволення вимог кредиторів, 25090,48 грн. (неустойка) - 6 черга задоволення вимог кредиторів), 1147,00 грн. (витрати із сплати судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами) - 1 черга задоволення вимог кредиторів;
- Фізична особа-підприємець Тубольцев Дмитро Олександрович (місцезнаходження: 62433, м. Люботин, вул. Деповська, 29, код 2835000410) - 15000,00 грн. (основний борг) - 4 черга задоволення вимог кредиторів, 1147,00 грн. (витрати із сплати судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами) - 1 черга задоволення вимог кредиторів.
Окремо внесено до реєстру вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика" (місцезнаходження: 61172, м. Харків, вул. Роганська, б. 159, ідентифікаційний код 05773698) забезпечені заставою грошові вимоги:
- Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - 303702,74 грн. (основний борг);
- Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції - 3997966,56 грн. (2228353,31 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 1276753,53 грн. - заборгованість за відсотками), 492859,72 грн. - штрафні санкції.
Предмет забезпечення Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк":
- Згідно договору застави від 08.04.2009 р. (реєстр. №2268) - рухоме майно (обладнання), а саме:
- Дорозволокувач макулатурної масиVSV-20 інв. №165;
- Рама сіточного стола БДМ №3 (пакет гідропланок, мокрі ящики, автоматична сіткоправка, видвіжний сіточний стіл) інв. №628;
- Ультрафіолетова установка ОС-18А-6-300, інв.№203;
- Гарнітура Д-31-FF 4 шт., інв. №667;
- Принтер "Слотер" інв. №648;
- Насос SV1615, інвент. №410;
- Роботрон (вимірювально - регулюючий комплекс для папероробного виробництва №МИ 05.04.000, інв. №532;
- Електродвигун 90 кВт - 750, інв. №540;
- Продольно - різальний станок С5-205 мощ.170 кВт інв. №539;
- Продольно-різальний станок С5-201 мощ.150 кВт інв. №471;
- Токарно - гвинторізний станок №52043 34-60, інв. №128.
- Згідно договору застави від 08.04.2009 р. (реєстр. №2269) - Рухоме майно, а саме:
- готова продукція (гофрокартон в кількості 36,1 тис. кв. м., папір та картон в кількості 192,9 тон).
Предмет забезпечення знаходиться за адресою: Житомирська область, Романівський район, смт. Миропіль, вул. Фабрична,1.
Предмет забезпечення Публічного акціонерного товариства "Райффазен Банк Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції:
- Згідно договору застави б/н від 09.10.2008 р. та договору застави від 01.04.2009 р. (реєстр. №1121) - рухоме майно - папероробна машина №3 (ПРМ-3), обрізна ширина - 2520 мм, продуктивність 40т/добу, інвентар №125.
- Згідно договору застави б/н від 09.10.2008 р. та договору застави від 01.04.2009 р. (реєстр. №1121) - рухоме майно, а саме:
- електроагрегат газопоршневий АП-315С-Т400-1Р, інв. №184090002;
- паперообробна машина № 2 (ПРМ-2), одноповерхова, інв. №108.
- Згідно договору застави б/н від 30.06.2009 року - рухоме майно, а саме:
- напівпричіп бортовий УПР 1212, 1992 р.в., номер об'єкта 151, держ. номер АМ4615ХХ;
- автокран ЗИЛ 133ГЯ, 1992 р.в., номер об'єкта 0141561, держ. №4710ЖИС;
- автомобіль УАЗ 3303, 1991 р.в., номер об'єкта 110385, держ. №0652ЖИП;
- автомобіль ГАЗ 5312, 1989 р.в., номер об'єкта 531200К1172889, держ. №1863АЕМ;
- автомобіль КАМАЗ 54112, 1991 р.в., номер об'єкта 228874, держ. №8569ЖИП;
- автомобіль МАЗ 5551, 1992 р.в., номер об'єкта 5551М0031146, держ. №4623ЖИС;
- автомобіль ВАЗ 21104, 2006 р.в., номер об'єкта ХТА2110406978255, держ. № АМ2051АН;
- трактор ЮМЗ-6, 1989 р.в., номер об'єкта 4906711, держ. №4091ЖЦ;
- трактор МТЗ-80, 1992 р.в., номер об'єкта 996586, держ. №40ВВ;
- причіп, СЗАП 8355, 1991 р.в; номер об'єкту 835500М0006305, держ. №7669ЖИ;
- трактом ЮМЗ-6, 1990 р.в., номер об'єкта 51662, держ. №4067 ЖЦ;
- причіп 2ПТС-4, 1989 р.в., 01305АЕ;
- причіп 2ПТС-4, 1984 р.в., 01303АЕ;
- причіп 2ПТС-4, 1989 р.в., 01304АЕ.
- Згідно договору застави б/н від 30.06.2009 року - рухоме майно, а саме:
-електротельфер г/п 3,2 т. № 65524, інв. №542;
- гідропланки кількістю 10 шт.;
- листорізальна машина ПР-01 5,8 кВт, інв. №565;
- фільтр "Нелба" ПРМ-3;
- сито 1,9, інв. №629;
- сито 2,2, інв. №560;
- млин дисковий МД14, інв. №438;
- млин дисковий МД14, інв. №442;
- млин дисковий МД14, інв. №441;
- млин дисковий МД14, інв. №444;
- млин дисковий МД14, інв. №372;
- веса 60 тон;
- басейн 40 м кубічних, інв. №586;
- гідрозбивач ГРВ-03, інв. №596;
- гідрозбивач ГРВ-03, інв. №418;
- електронавантажувач ЕВ-687 кількістю 2 шт.
Предмет забезпечення знаходиться за адресою: Житомирська область, Романівський район, смт. Миропіль, вул. Фабрична,1.
Згідно іпотечного договору від 29.04.2010 р. (реєстр. №471) - об'єкт нерухомості, а саме, приміщення магазину продовольчих товарів та промислових товарів загальною площею 144,5 кв.м, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Романівський район, смт. Миропіль, вул. Перемоги, 4.
Згідно іпотечного договору від 02.07.2010 р. (реєстр. №890), а саме:
- об'єкт нерухомості, а саме, нежитлова будівля складу сировини, загальною площею 1215,8 кв. м, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Романівський район, смт. Миропіль, вул. Горького, 45;
- земельна ділянка, загальною площею 2,7895 га, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Романівський район, смт. Миропіль, вул. Горького, 45.
Невизнані судом вимоги кредиторів складають: вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в сумі 5 грн., вимоги Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Харкова в сумі 6 530,20 грн.
Ухвалено, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.
Призначено проведення зборів кредиторів на 25.07.2013 року та комітету кредиторів на 25.07.2013 року.
Зобов'язано розпорядника майна протягом 10 днів письмово повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів та боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення.
Зобов`язано розпорядника майна надати суду до 29.07.2013 року докази здійснення аналізу фінансової, господарської і інвестиційної діяльності боржника, його становища на товарному ринку з урахуванням Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006р. за №14, протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрано комітет кредиторів боржника, а також протокол засідання комітету кредиторів, на якому вирішено питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника.
Призначено підсумкове засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи прийнята постанова про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду на 29.07.2013 року на 10:00 год.
Не погодившись із наведеною ухвалою, Приватна фірма "Союз" звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просила скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 01.07.2013 року у справі №922/1226/13 та прийняти нову ухвалу, якою відмовити у визнанні додаткових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Рогань" у розмірі 16650858,81 грн., з них - 16649711,81 грн. (4 черга задоволення вимог кредиторів), а також 1147,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами (1 черга задоволення вимог кредиторів).
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 року у справі №922/1226/13 (Головуючий суддя - Пуль О.А., судді: Лакіза В.В., Хачатрян В.С.) апеляційну скаргу Приватної фірми "Союз" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 01.07.2013 року по справі №922/1226/13 за результатами попереднього засідання про затвердження реєстру вимог кредиторів залишено без змін.
Не погодившись із процесуальними актами попередніх судових інстанцій, Приватна фірма "Союз" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 року, ухвалу господарського суду Харківської області від 01.07.2013 року та з урахуванням уточнень вимог касаційної скарги, які заявлені у судовому засіданні суду касаційної інстанції, направити матеріали справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 43 ГПК України.
Заявник касаційної скарги, хоча і просив у касаційній скарзі скасувати наведені процесуальні акти попередніх судових інстанцій у повному обсязі, проте, як вбачається із мотивувальної частини скарги, оскаржує лише додаткові кредиторські вимоги які заявлені ТОВ "Фірма "Рогань".
До початку розгляду справи ПФ "Союз" заявлено усне клопотання, в порядку п. 2 ч. 2 ст. 79, ст. 111-5 ГПК України, про зупинення провадження у справі №922/1226/13, у зв'язку із необхідністю передачі матеріалів справи до слідчих органів, що проводять досудове розслідування у кримінальній справі №12013220480004825 від 28.08.2013 року, яке колегією суддів відхилено, у зв'язку із наступним.
У п. 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року №11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України" визначено, під час перегляду судових рішень у касаційній інстанції застосовуються положення статей 77 і 79 ГПК України, за винятком приписів пунктів 2 - 4 статті 77 і пунктів 1 і 2 частини другої статті 79 ГПК України.
Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Статтею 4 1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, які превалюють, як спеціальні норми права, у застосуванні над загальними нормами ГПК України.
Згідно із частиною 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року N 4212-VI) (далі - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини справи.
У березні 2013 року ТОВ "Фірма "Рогань" звернулося до господарського суду Харківської області із заявою про порушення справи про банкрутство ПАТ "Миропільська паперова фабрика" у порядку ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", обґрунтовуючи її тим, що боржник неспроможний виконати свої грошові зобов`язання перед кредитором протягом більш ніж трьох місяців після відкриття виконавчого провадження та безспірний розмір вимог кредитора становить більш ніж триста мінімальних розмірів заробітної плати, що підтверджується судовим рішенням, що набрало законної сили, постановою про відкриття виконавчого провадження та розрахунковим документом, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.03.2013 року прийнято заяву кредитора про порушення справи про банкрутство до розгляду, призначено проведення підготовчого засідання суду на 05.04.2013 року.
Ухвалою суду першої інстанції від 05.04.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариство "Миропільська паперова фабрика", ідентифікаційний код 05773698.
Визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Рогань" у розмірі 450846,77 грн., з яких: безспірні вимоги - 445111,77 грн. та витрати зі сплати судового збору за подання заяви про порушення справи про банкрутство - 5735,00 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Введено процедуру розпорядження майном боржника - Публічного акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика" та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Телешуна Юрія Володимировича.
Зобов`язано кредитора - ТОВ "Фірма "Рогань", у 5-денний строк з дня прийняття даної ухвали подати до офіційних друкованих органів (газети "Урядовий кур`єр" або "Голос України") оголошення про порушення справи про банкрутство щодо ПАТ "Миропільська паперова фабрика".
На виконання вимог зазначеної ухвали, публікація оголошення про порушену ухвалою господарського суду Харківської області від 05.04.2013 року справу про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика" відбулась 13.04.2013 року у газеті "Голос України" №72 (5572).
Протягом 30 днів з дня опублікування вказаного вище оголошення до господарського суду надійшли заяви з вимогами до боржника від наступних кредиторів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Рогань", Публічного акціонерного товариства "Українська іноваційна фінансова компанія", Приватної фірми "Союз", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кетер" МТ, Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Харкова, Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк", фізичної особи-підприємця Тубольцева Дмитра Олександровича.
У встановлений ч.1 ст. 23 Закону України про банкрутство строк від ТОВ "Фірма "Рогань" до суду надійшла заява з додатковими вимогами до боржника у розмірі 16 650 858,81 грн.
Розпорядником майна разом з боржником зазначена заява з вимогами розглянута та вимоги визнані в повному обсязі і включені до реєстру вимог кредиторів в сумі 16649711,81 грн. до 4-ї черги задоволення вимог кредиторів та в сумі 1147,00 грн. (судові витрати) до 1-ї черги задоволення вимог кредиторів.
Щодо розгляду, визнання та включення до реєстру зазначених вимог, розпорядником майна направлено повідомлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Рогань".
01.07.2013 року господарським судом Харківської області розглянуто кредиторські вимоги ТОВ "Фірма "Рогань" та винесено ухвалу, якою визнано додаткові вимоги кредитора у розмірі 16 650 858,81 грн., з них - 16 649 711,81 грн. (4 черга задоволення вимог кредиторів), а також 1 147,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами (1 черга задоволення вимог кредиторів).
Суди обох попередніх інстанцій у оскаржуваних судових актах зазначали, що вимоги кредитора - ТОВ "Фірма "Рогань" підтверджуються доданими до заяви копіями наступних документів:
договору №62/2011 від 27.07.2011р. з додатками та копіями первинної документації бухгалтерського обліку до договору;
договору №82/2010 від 23.12.2010р. з додатками та копіями первинної документації бухгалтерського обліку до договору;
договору №55/2011 від 02.12.2011р. з додатками та копіями первинної документації бухгалтерського обліку до договору;
договору №53/1/2012 від 18.09.2012р. з додатками та копіями первинної документації бухгалтерського обліку до договору;
договору №54/2007 від 04.10.2007р. з додатками та копіями первинної документації бухгалтерського обліку до договору;
копія договору №19/2011 від 10.02.2011р. з додатками та копіями первинної документації бухгалтерського обліку до договору;
договору №62/2008 від 26.09.2008р. з додатками та копіями первинної документації бухгалтерського обліку до договору;
договору №68/2012 від 27.12.2012р. з копіями первинної документації бухгалтерського обліку до договору;
договору №42/2008 від 26.09.2008р. з додатками та копіями первинної документації бухгалтерського обліку до договору;
договору №24/2006 від 09.08.2006р. з додатками та копіями первинної документації бухгалтерського обліку до договору;
договору №24/2006 від 28.04.2006р. з додатками та копіями первинної документації бухгалтерського обліку до договору;
договору №29/2006 від 02.06.2006р. з додатками та копіями первинної документації бухгалтерського обліку до договору;
договору №45/2008 від 28.05.2008р. з додатками та копіями первинної документації бухгалтерського обліку до договору;
договору №03/2/2013 від 01.02.2013р. з додатками та копіями первинної документації бухгалтерського обліку до договору;
договору №5/2006 від 30.01.2006р. з додатками та копіями первинної документації бухгалтерського обліку до договору;
договору поруки №5/2006/п від 30.10.2010р.;
договору №51 від 01.07.2008р. з додатками та копіями первинної документації бухгалтерського обліку до договору;
договору поруки №51/п від 30.07.2010р.;
договору №71/1/2010 від 20.12.2010р. з додатками та копіями первинної документації бухгалтерського обліку до договору;
договору поруки №71/1/2010 /п від 20.12.2010р.;
договору №125/1 від 01.07.2003р. з додатками та копіями первинної документації бухгалтерського обліку до договору;
договору поруки №125/1/п від 30.07.2010р.;
договору №71/2010 від 20.12.2010р. з додатками та копіями первинної документації бухгалтерського обліку до договору;
договору поруки №71/2010 /п від 20.12.2010р.;
договору №08/2012 від 12.01.2012р. з додатками та копіями первинної документації бухгалтерського обліку до договору;
договору поруки №08/2012/п від 12.01.2010р.;
договору №18/2012 від 30.12.2012р. з додатками та копіями первинної документації бухгалтерського обліку до договору;
договору поруки №18/2012/п від 30.12.2012р.;
договору №12/1 від 01.07.2003р. з додатками та копіями первинної документації бухгалтерського обліку до договору;
договору поруки №12/1 від 30.07.2010р.;
платіжним дорученням № 510 від 29 квітня 2013 року про сплату судового збору за подання заяви з додатковими вимогами до боржника.
Під час перегляду ухвали господарського суду Харківської області за результатами попереднього засідання, апеляційним господарським судом було відхилено доводи про те, що судом першої інстанції проігноровано вимоги ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в частині визнання укладених договорів поруки, на підставі яких ТОВ "Фірма "Рогань" заявила свої вимоги до боржника по справі про банкрутство ПАТ "Миропільська паперова фабрика", нікчемними, з посиланням на те, що арбітражний керуючий і кредитори, які мають на це визначені ст. 20 Закону про банкрутство повноваження, не звертались до суду з відповідною заявою про визнання договорів недійсними або про спростування дій боржника, також, договори, на підставі яких ТОВ "Фірма "Рогань" заявила свої вимоги до боржника у даній справі про банкрутство, були укладені більше ніж за рік до порушення справи про банкрутство, що свідчить про відсутність підстав для застосування ст. 20 Закону України про банкрутство.
Спростовано колегією суддів доводи заявника про те, що договори, якими ТОВ "Фірма "Рогань" обґрунтовує свої кредиторські вимоги до боржника, є нікчемними, оскільки відповідно до приписів ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України нікчемний правочин - це правочин, недійсність якого встановлена законом, а Приватна фірма "Союз" не наводить обґрунтованих підстав вважати, що укладені договори поруки, які містяться в матеріалах справи та якими ТОВ "Фірма "Рогань" обґрунтовує свої вимоги, є нікчемними, оскільки, матеріали справи свідчать про те, що вказані договори поруки підписані повноважними представниками обох сторін та скріплені печатками і, таким чином, договори є укладеними із додержанням вимог чинного законодавства щодо форми договору.
Щодо доводів про те, що договори, якими кредитор обґрунтовує свої кредиторські вимоги, мають дефекти форми та змісту, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначила, що, виходячи із приписів статей 6, 626, 627 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, при цьому, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Договори поруки, проти яких заперечує ПФ "Союз", були укладені у письмовій формі із дотриманням приписів Цивільного кодексу України щодо форми договорів, а також змісту щодо обов'язкових істотних умов договору.
Щодо посилань на те, що волевиявлення учасників правочинів не було вільним та не відповідало їх внутрішній волі, оскільки сторони договорів поруки є афілійованими особами, а тому ці договори не повинні враховуватися у процедурі банкрутства як доказ заборгованості, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ПФ "Союз" не надано до суду доказів того, що у сторін було відсутнє вільне волевиявлення на укладення договорів, оскільки договори сторонами підписано та скріплено печатками, а в подальшому на виконання цих договорів вчинювалися дії, крім того, приписами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено можливості невизнання конкурсних вимог кредитора на підставі того, що він є заінтересованою особою стосовно боржника. При цьому, нормами діючого законодавства України також не передбачено визнання будь-якого договору, укладеного між двома юридичними особами, недійсним або нікчемним лише на підставі того, що учасниками цих юридичних осіб є одні й ті самі юридичні та фізичні особи, оскільки ці особи мають самостійний об'єм прав та обов'язків, у тому числі право створювати та бути засновниками будь-якої кількості юридичних осіб - суб'єктів господарювання.
Харківський апеляційний господарський суд погоджуючись із судом першої інстанції, дійшов до висновку, що при винесені ухвали від 01.07.2013 року за результатами попереднього засідання судом першої інстанції дотримано вимоги ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме, зазначено всі відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, а також черговість задоволення кожної вимоги та надано відповідну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала господарського суду про затвердження реєстру вимог кредиторів боржника, в частині затвердження додаткових вимог ТОВ "Фірма "Рогань" у розмірі 16 650 858,81 грн., винесена із порушенням вимог ст. 43 ГПК України, при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, на що суд апеляційної інстанції в постанові уваги не звернув, виходячи з наступного.
Згідно з частинами 1, ч. 1, 2, 5, 6 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.
Розпорядник майна боржника не пізніше ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами.
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника опубліковано 13.04.2013 року у газеті "Голос України" №72 (5572)
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 25 спеціального Закону, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.
За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 22 цього Закону.
У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.
Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди.
Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі при спрощеному порядку розгляду справи про банкрутство.
Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).
Внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва. Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що виходячи з вимог ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника, незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником.
Зважаючи на приписи ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
На підставі вимог ч.1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається із оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду, судом другої інстанції, не спростовано та не відхилено більшість доводів Приватної фірми "Союз" про спірний характер договорів поруки, зокрема, про те, що спірні договори підписані особою, яка не мала на це повноважень, укладення договорів поруки вже після порушення основного зобов'язання, відсутність інформації про договори у бухгалтерському обліку та офіційно опублікованих річних звітах, а також про відсутність первинних документів про здійснення господарських операцій та інше.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд апеляційної інстанції у оскаржуваній постанові, всупереч приписам ст. 101 ГПК України, в оскаржуваній частині, зокрема, щодо вимог ТОВ "Фірма"Рогань", доводам заявника апеляційної скарги оцінки не надав, справу по суті повторно не розглянув не виправив недоліки розгляду справи в суді першої інстанції на стадії попереднього засідання.
Отже, суди попередніх інстанцій, в порушення вимог ст. 43, 101 ГПК України, не надали правового аналізу та оцінки змісту грошових вимог даного кредитора до боржника, періодам, правовим підставам виникнення цих грошових вимог, а також документам, що їх підтверджують.
Як вбачається із матеріалів справи, колегія суддів апеляційної інстанції в постанові лише зазначила, що вимоги кредитора - ТОВ "Фірма "Рогань" підтверджуються доданими до заяви копіями документів із зазначенням назви документа та у зв'язку із цим дійшла до висновку про правомірність включення вимог ТОВ "Фірма "Рогань" до реєстру вимог кредиторів ПАТ "Миропільська паперова фабрика".
Проте, як вбачається із матеріалів справи та з тексту ухвали господарського суду за результатами попереднього засідання від 01.07.2013, суд першої інстанції в ухвалі фактично ухилився, в порушення вимог ст.ст. 4-2 , 4-7, ст. 43, 84 ГПК України, від надання правового аналізу та докладного розгляду по суті кредиторських вимог ТОВ "Фірма "Рогань" до боржника.
Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що в ухвалі за результатами попереднього засідання, в порушення вимог ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, ч. 2 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд не розглянув та не встановив підстави, причини та період виникнення грошових вимог ТОВ "Фірма "Рогань" до боржника, не з'ясував, чи мали місце обставини, на які посилається кредитор, та якими доказами підтверджуються його грошові вимоги до боржника.
Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились порушень приписів ч. 1 ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 111 10 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі.
В силу положень ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Поряд з цим, зважаючи на встановлені ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що заявник у касаційній скарзі порушує питання, які стосуються оцінки доказів. Проте, оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, в силу приписів ст. 43 ГПК України, здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.
Пунктом 3) частини 1 ст. 111 9 ГПК України встановлено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції, та ухвала суду першої інстанції за результатами попереднього засідання, в частині визнання додаткових вимог ініціюючого кредитора - ТОВ "Фірма "Рогань" підлягають скасуванню, а справа, в частині розгляду вимог ТОВ "Фірма "Рогань" - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи, місцевому господарському суду необхідно врахувати наведене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.
В іншій частині оскарження процесуальних документів заявником касаційної скарги не мотивовано та судом касаційної інстанції не переглядалось.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 ГПК України Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Приватної фірми "Союз" задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 року та ухвалу господарського суду Харківської області від 01.07.2013 року у справі №922/1226/13, в частині визнання та включення до реєстру вимог кредиторів додаткових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Рогань" у розмірі 16 650 858,81 грн., скасувати.
Направити справу №922/1226/13, у скасованій частині, на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Головуючий П.К. Міщенко
Судді А.О. Заріцька
В.Ю. Поліщук
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2013 |
Оприлюднено | 31.10.2013 |
Номер документу | 34453580 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні