Постанова

від 25.10.2013 по справі 823/1102/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  25 жовтня 2013 року                                                                                 справа № 823/1102/13-а                                                                                                                    м. Черкаси 10 год. 40 хв. Черкаський окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді – Гараня С.М., при секретарі – Рахліній В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області до державного підприємства «Уманський цегельний завод» про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ: Управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення з державного підприємства «Уманський цегельний завод» заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за червень-серпень 2011р. в сумі 1746,64грн. та фінансових санкцій згідно рішення від 02.03.2007р. в розмірі 170,00грн. Ухвалою суду від 24.04.2013р. позовну заяву управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області до державного підприємства «Уманський цегельний завод» в частині стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за червень-серпень 2011р. в сумі 1746,64грн. - залишено без розгляду, в зв'язку з пропущенням процесуального строку, встановленого для звернення до суду, іншу частину позовних вимог задоволено повністю. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013р. апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області на ухвалу суду першої інстанції від 24.04.2013р. про залишення позовної заяви без розгляду задоволено, скасовано вищевказану ухвалу, а справу направлено до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. В решті апеляційних вимог відмовлено. Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гарань С.М. після повернення  зазначеної справи з Київського апеляційного адміністративного суду (для продовження розгляду), ухвалою від 07.10.2013р. прийняв її до свого провадження, в частині позовних вимог щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за червень-серпень 2011р. в сумі 1746,64грн.   Позивач в судове засідання представника свого не направив, проте 16.10.2013 року надіслав на адресу суду заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі та просив розгляд справи здійснювати без участі представника управління. Відповідач у судове засідання не з'явився, свого представника не направив, причини повторної неявки суду не повідомив. В підтвердження того, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в матеріалах справи містяться супровідні листи, з яких вбачається, що відповідачеві направлялися ухвали про відкриття провадження у справі та призначення судових засідань на 17.10.2013р. та 25.10.2013р. (а.с.50,53). Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи. Частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги  підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Судом встановлено, що державне підприємство «Уманський цегельний завод» зареєстроване виконавчим комітетом Уманської міської ради Черкаської області 10.09.1998р., за ідентифікаційним кодом - 01374613 є страхувальником в розумінні Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зареєстроване, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійному фонді України. Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зокрема, відповідно до пункту «а» цієї статті на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць. Пунктами «б» та «з» зазначеної статті Закону визначено, що до цих категорій також належать: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць. Згідно п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - «Закон № 400/97-ВР») платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Відповідно до абзацу 4 п.1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 ст.1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».    Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України (ст. 3 Закону № 400/97-ВР). Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - «Закон № 1058-IV») пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Згідно з п.п. 6.1 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства, відповідно до п.п.6.8 п. 6 Інструкції 21-1, щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. З огляду на викладені норми Законів та Інструкції, суд приходить до висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам. На обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області перебуває одна особа, яка отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону № 1788-XII, як колишній працівник відповідача. Станом на час звернення з позовом до суду заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових  пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону №1788-XII (Список 2) за період з 01.06.2011р. по 31.08.2011р. становить 1746,64грн., що підтверджується розрахунком суми боргу (а.с.4). Тобто, період за який проводиться стягнення це червень-серпень 2011р. В ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013р., якою скасовано ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 24.03.2013р. про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що положення ч.15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»  (якою визначено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується) є спеціальними нормами порівняно з положеннями ст. 99 КАС України та підлягають застосування в даному випадку. Таким чином, положення даної статті слід тлумачити, як непоширення строків давності не лише на стягнення недоїмки, пені та штрафів, а й на прийняття рішення органу Пенсійного фонду України про їх застосування. Позивачем було направлено державному підприємству «Уманський цегельний завод» розрахунки  фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених у відповідності до п. «б»-«з» ст. 13 Закону №1788-XII за вищевказаний період, на зальну суму 1746,64грн. У визначені терміни заборгованість сплачена не була. Згідно зі ст. 23 Закону №1058-ІV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку. Беручи до уваги те, що заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за червень-серпень 2011р. в сумі 1746,64грн. відповідач у встановлені законом строки не сплатив, а розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не оскаржив, суд дійшов висновку, що вимоги позовної заяви є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Керуючись ст.ст. 41, 86, 122, 128, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -                                                                ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області до державного підприємства «Уманський цегельний завод» в частині відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за червень-серпень 2011р. в сумі 1746,64грн. - задовольнити повністю. Стягнути з державного підприємства «Уманський цегельний завод» (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Дерев'янка, 2, ідентифікаційний код - 01374613) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Тельмана, 4, ідентифікаційний код - 37908064) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за червень-серпень 2011р. в сумі 1746 (одна тисяча сімсот сорок шість) грн. 64 коп. Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.      Суддя                                                                                                          С.М. Гарань постанова складена в повному обсязі  30.10.2013р.