Ухвала

від 24.10.2013 по справі 2а-1484/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року Справа № 28041/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Мікули О.І.,

суддів - Качмара В.Я., Курильця А.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства "ЕЙ ЕНД ДІ" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2010 року у справі за позовом Приватного підприємства "ЕЙ ЕНД ДІ" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

19 лютого 2010 року позивач - ПП "ЕЙ ЕНД ДІ" звернулося в суд з позовом відповідача - Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000241630/0 від 28 січня 2010 року про визначення податкового зобов'язання (штраф) у розмірі 170 грн. за порушення терміну повернення свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що підприємство не отримувало повідомлення податкового органу про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість, при складенні акту про порушення податкового законодавства не були присутні посадові особи ПП "ЕЙ ЕНД ДІ", відтак штрафні санкції відповідачем застосовані безпідставно. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому суд, відповідно до положень п.2 ч.1 ст.197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 31 грудня 2009 року ДПІ у Шевченківському районі м.Львова складено Акт про анулювання реєстрації платника ПДВ ПП «ЕЙ ЕНД ДІ» (ЄДРПОУ 33981622), яким підтверджується, що вказаний платник подав податкові декларації з ПДВ, які свідчать про відсутність оподаткованих поставок протягом 12 послідовних податкових місяців, що підтверджується реєстром податкової звітності з ПДВ №121 від 31 грудня 2009 року; платник звітував про відсутність оподаткованих поставок з ПДВ за період з грудня 2008 року по листопад 2009 року, що відповідно до п.«ґ»п. 9.8. ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» є підставою для анулювання реєстрації вказаного платника ПДВ (а.с.21-22).

12 січня 2010 року вказаний Акт направлено на адресу ПП "ЕЙ ЕНД ДІ" (вул.Величковського, 44/24, м.Львів) та 25 січня 2013 року отримано уповноваженою особою позивача, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №2303130 (а.с.23).

26 січня 2010 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова склало Акт №70/29/15-2/33981622 про порушення ПП «ЕЙ ЕНД ДІ» строків повернення свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість (а.с.24), на підставі якого податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0000241630/0 від 28 січня 2010 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за порушення п. 9.8. ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» на суму 170 грн., в т.ч. штрафна (фінансова) санкція 170 грн. (а.с.5).

Вищевказаний Акт та корінець податкового повідомлення - рішення були вручені позивачеві 15 лютого 2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №234902 (а.с.25).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення - рішення №0000241630/0 від 28 січня 2010 року прийняте відповідачем правомірно, відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Відповідно до п.«ґ» п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п.«ґ» п.25 Положення «Про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 року №79, реєстрація платника ПДВ діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Згідно з п.п. 25.2.1 Положення органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників ПДВ у разі існування підстав, визначених у п.п. «б», «ґ» п. 25 цього Положення.

Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей):

- акта або довідки підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про неподання платником податку податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону);

- реєстру (переліку) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за дванадцять послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність у таких деклараціях (податкових розрахунках) оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником податку на додану вартість та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до органу державної податкової служби, загальні обсяги оподатковуваних поставок звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку);

- повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру, відомостей з ЄДРПОУ чи інших державних реєстрів, якими підтверджується припинення (ліквідація) юридичної особи, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, представництва нерезидента (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону);

- судового рішення, повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру щодо скасування державної реєстрації платника податку або визнання недійсними змін до установчих документів (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону).

В даному випадку, таке рішення було прийняте податковим органом на підставі реєстру податкової звітності з ПДВ №121 від 31 грудня 2009 року.

Підстави прийняття податковим органом такого рішення позивач не заперечує.

П.9.8. ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено обов'язок платника податку повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво платника податку протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності.

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що на час розгляду справи свідоцтво платника податку на додану вартість податковому органу позивачем не повернуто.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про те, що ним не одержувалось рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника податку, оскільки таке покликання позивача досліджувалося судом першої інстанції та було спростовано належними і допустимими доказами. Суд правильно зазначив, що положеннями п.9.8. ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» строк повернення свідоцтва ставиться у залежність від дати прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації платника податку, а не від дати його одержання платником.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є скасування податкового повідомлення-рішення №0000241630/0 від 28 січня 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує підстави нарахування такого зобов'язання, встановлення факту порушення податкового законодавства або встановлення відсутності такого факту тощо.

Колегія суддів зазначає, що позивачем як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час апеляційного оскарження спірного податкового повідомлення-рішення не було надано доказів оскарження анулювання реєстрації платника ПДВ, відтак дане рішення є правомірними.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів прийшла до переконання про те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про безпідставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ЕЙ ЕНД ДІ" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2010 року у справі № 2а-1484/10/1370- без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.І. Мікула

Судді В.Я. Качмар

А.Р. Курилець