Постанова

від 21.10.2013 по справі 925/776/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2013 р. Справа№ 925/776/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Гаврилюка О.М.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 21.10.2013 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вамп» на рішення господарського суду Черкаської області від 20.06.2013 року (повний текст рішення складено та підписано 25.06.2013 року)

у справі №925/776/13 (суддя Єфіменко В.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вамп»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Черкаська міська рада

2. Комунальне підприємство «Черкасиводоканал»

3. Черкаський міський РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго»

4. Товариство з обмеженою відповідальністю «Мікат-Нафта»

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 20.06.2013 року у справі №925/776/13 відмовлено повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Вамп» до товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю «Вамп» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. В своїх доводах заявник посилався на те, що рішення суду першої інстанції прийняте із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, та висновки суду є такими, що не відповідають обставинам справи.

Ухвалою від 23.07.2013 року Київським апеляційним господарським судом прийнято до провадження вказану вище апеляційну скаргу та призначено розгляд справи №925/776/13 у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

Ухвалою від 11.09.2013 року Київським апеляційним господарським судом було залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Мікат-Нафта».

Відповідно до розпорядження секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2013 року у зв'язку з перебуванням судді Лобаня О.І. у відпустці, змінено склад судової колегії на: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Гаврилюк О.М., Федорчук Р.В.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» на підставі ст.96 ГПК України надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Вамп» на рішення господарського суду Черкаської області від 20.06.2013 року у справі №925/776/13 відмовити, рішення суду залишити без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Мікат-Нафта» на підставі ст.96 ГПК України надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Вамп» на рішення господарського суду Черкаської області від 20.06.2013 року у справі №925/776/13 відмовити, рішення суду залишити без змін.

Представник відповідача приймав участь в судових засіданнях, в яких надав свої пояснення та заперечив проти доводів, що викладені в апеляційній скарзі та просив рішення господарського суду Черкаської області від 20.06.2013 року залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вамп» - без задоволення.

Представники позивача приймали участь в судових засіданнях та надали свої пояснення в яких підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просили апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду Черкаської області від 20.06.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В судове засідання апеляційної інстанції треті особи повноважних представників не направили, своїм процесуальним правом, передбаченим ст.ст. 22, 27 ГПК України, не скористалися. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання про розгляд апеляційної скарги, а також приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка учасників судового процесу без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу без участі в судовому засіданні представників третіх осіб.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Черкаської міської ради №5-286 від 29.12.2003 року товариству з обмеженою відповідальністю «Мікат-Нафта» виділено земельну ділянку за адресою м. Черкаси вул. 30-річчя Перемоги, 7/1, під розташування автозаправної станції в комплексі з секцією супутніх товарів та автомийкою замкнутого циклу.

26.07.2004 року між Черкаською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Мікат-Нафта» укладено договір оренди землі, предметом якого було передача в строкове платне користування земельну ділянку по вул. 30-річчя Перемоги, 7/1, в м. Черкаси під розміщення автозаправної станції в комплексі з секцією супутніх товарів і автомийкою замкнутого циклу.

04.11.2004 року рішенням №7-65 Черкаською міською радою надано ТОВ «Вамп» земельну ділянку площею 5 700 кв.м. по вул. 30-річчя Перемоги, 7 у м. Черкаси без права передачі в суборенду під комплекс автосервісу за рахунок земель міської ради (а.с.19 т.1).

02.02.2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Вамп» (орендар) та Черкаською міською радою (орендодавець) укладено договір оренди землі, пунктом 1.1 якого передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, 7 (а.с. 10-16 т. 1).

Згідно акта приймання-передачі земельної ділянки від 01.02.2005 року Черкаською міською радою передано, а товариством з обмеженою відповідальністю «Вамп» прийнято в оренду терміном на 49 років (без права передачі в суборенду) земельну ділянку площею 5 700 кв.м. по вул. 30-річчя Перемоги, 7 під комплекс автосервісу.

У травні 2013 року ТОВ «Вамп» звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою загальною площею 5 700 кв.м., яка розташована в м. Черкаси по вул. 30-річчя Перемоги, 7, шляхом демонтажу розташованих на цій земельній ділянці інженерних комунікацій, а саме водопроводу, каналізації та кабелю електромережі за рахунок відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що, на даний час, відповідач використовує земельну ділянку позивача без правових підстав, оскільки відповідач не має права земельного сервітуту на експлуатацію ліній електропередачі та трубопроводів.

При прийнятті оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Вамп» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Згідно з статтею 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документу, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

У відповідності зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вамп», посилаючись на те, що підземні комунікації були прокладені без його дозволу через його земельну ділянку, а відповідач не має права земельного сервітуту на експлуатацію ліній електропередачі та трубопроводів на земельній ділянці, загальною площею 5 700 кв.м., яка розташована в м. Черкаси по вул. 30-річчя Перемоги, 7, тому просило суд усунути перешкоди у користуванні орендованої ним земельної ділянки.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій» (в редакції, яка діяла на час договірних відносин сторін) визначено, що фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво).

Фізичні та юридичні особи, заінтересовані в здійсненні будівництва об'єктів містобудування, подають письмову заяву про надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної ради або Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.

До заяви додається документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або документ про згоду власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки. Перелік інших документів та матеріалів, необхідних для отримання дозволу на будівництво, які додаються до письмової заяви, порядок їх розгляду визначаються регіональними правилами забудови.

У разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта.

Дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт у порядку, визначеному цим Законом.

Дозвіл на будівництво надається на підставі комплексного висновку щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації, державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови (далі - комплексний висновок).

Порядок отримання дозволу на будівництво тимчасових споруд та розміщення реклами визначається місцевими правилами забудови відповідно до закону.

Комплексний висновок і проект рішення про дозвіл на будівництво готуються спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури протягом місяця від дня звернення заінтересованої особи. У випадках, передбачених регіональними або місцевими правилами забудови, комплексний висновок готується з урахуванням висновків відповідних землевпорядних, природоохоронних, санітарних та інших органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Свої висновки зазначені органи надають протягом двох тижнів від дня звернення спеціально уповноваженому органу з питань містобудування та архітектури.

У разі надання негативного комплексного висновку заінтересованим особам також надаються роз'яснення та відповідні рекомендації. Роз'яснення та рекомендації надаються в письмовій формі протягом одного місяця від дня звернення.

При наданні дозволу на будівництво органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від заявника документи, не передбачені регіональними та місцевими правилами забудови та цим Законом.

У разі необхідності спеціально уповноважені органи з питань містобудування та архітектури мають право залучати до підготовки комплексного висновку інші органи виконавчої влади.

Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування надається заявнику протягом двох місяців з дня подання заяви.

Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не є документом, що засвідчує право власності чи право користування (оренди) земельними ділянками.

Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу місцевої інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Судовою колегією було встановлено, що у липні 2004 року TOB «Мікат-Нафта» (попередній землекористувач сусідньої земельної ділянки) набуло права користування земельною ділянкою під розміщення автозаправної станції в комплексі з секцією супутніх товарів та авто мийкою замкнутого циклу по вул. 30-річчя Перемоги, 7/1 у м. Черкаси згідно договору оренди від 26.07.2004 року, зареєстрованого 28.07.2004 року (зворот а.с. 128-130 т. 1).

У 2004 році Черкаським міським РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго» були розроблені та видані технічні умови №3171 від 15.03.2004 року та укладений договір про приєднання АЗС ТОВ «Мікат-Нафта» до електричних мереж №3171 від 15.03.2004 року, які продовжені до 06.03.2009 року.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо законності дій TOB «Мікат-Нафта» з проектування та будівництва на земельній ділянці по вул. 30-річчя Перемоги, 7/1 у м. Черкаси, що відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується наявними в матеріалах справи документами, які і були підтверджені представниками третіх осіб під час розгляду справи в суді першої інстанції, а саме: план електромереж з рядом погоджень, в тому числі ЧмРЕМ ВАТ «Черкасиобленерго» та Управління містобудування та архітектури Черкаського міськвиконкому; генеральним планом водо влаштування мереж, погоджений КП «Черкасиводоканал»; довідкою, виданою TOB «МІКАТ -НАФТА» КП «Черкасиводоканал» про виконання технічних умов; топографічна основа, виконана перед здачею об'єкту в експлуатацію, погоджена Управлінням містобудування та архітектури Черкаського міськвиконкому; актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, зареєстрований та затверджений рішенням міськвиконкому Черкаської міської ради від 09.04.2008 року, що підтверджує те, що об'єкт збудовано відповідно до проекту, який отримав всі погодження та пройшов комплексну експертизу, без будь-яких відхилень.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що TOB «Мікат-Нафта» набуло права користування суміжною земельною ділянкою раніше, ніж скаржник і, відповідно, не міг володіти інформацією про те, кому буде передана в майбутньому в користування суміжна земельна ділянка.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що власником земельної ділянки є Черкаська міська рада, з якою було погоджено будівництво АЗС та прокладення інженерних комунікацій по спірній земельній ділянці.

В подальшому, 16.03.2007 року між ТОВ «Вест Ойл Груп» та ТОВ «Мікат-Нафта» було укладено інвестиційний договір №122, предметом інвестиційного договору була діяльність по проектуванню, будівництву та веденню в експлуатацію автозаправочного комплексу (АЗС) на земельній ділянці, розташованій в м. Черкаси по вул. 30-річчя Перемоги, 7/1 (а.с. 154-159 т. 1).

Згідно з інвестиційним договором, замовником проектування та будівництва АЗС виступало ТОВ «Мікат-Нафта», яке було орендарем вищевказаної земельної ділянки і реалізовувало своє право на забудову та, відповідно, здійснювало всі, необхідні відповідно до чинного на той час законодавства дії, що супроводжують будівництво. До таких дій, зокрема, належало отримання та виконання технічних умов у відповідних організаціях, отримання погоджень, в тому числі щодо електропостачання, водопостачання та каналізації, що було виконано ТОВ «Мікат-Нафта» відповідно до закону.

Під час розгляду справи місцевим господарським судом було встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Черкаської міської ради 04.06.2008 року, ТОВ «Вест Ойл Груп» є власником АЗС, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, 7/1 (а.с. 127 т. 1).

Твердження скаржника про необхідність застосування судом першої інстанції ст.ст. 401-401 Цивільного кодексу України і ст. 99-100 Земельного кодексу України, відповідно до яких використання чужої земельної ділянки здійснюється на підставі договору сервітуту в межах даного предмету позову, судова колегія не приймає до уваги, враховуючи наступне.

У відповідності до ст. 402 ЦК України земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення та власником (володільцем) земельної ділянки» та у разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивач не вимагає встановлення сервітуту, а матеріали справи не містять докази, що відповідач заперечував проти можливості укладення сервітуту.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не надав жодного доказу того, що TOB «Мікат-Нафта» на час проектування та будівництва було відомо про наявність в користуванні позивача TOB «Вамп» суміжної земельної ділянки та необхідність здійснювати погодження з позивачем, в тому числі звертатись щодо укладення договору сервітуту.

Таким чином, на переконання судової колегії, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою загальною площею 5 700 кв.м., яка розташована в м. Черкаси по вул. 30-річчя Перемоги, 7, шляхом демонтажу розташованих на цій земельній ділянці інженерних комунікацій, а саме водопроводу, каналізації та кабелю електромережі за рахунок відповідача - є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Щодо інших доводів апеляційної скарги, колегія не бере їх до уваги, оскільки прийшла висновку про їх необґрунтованість. Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, апелянтом не було надано суду апеляційної інстанції.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду Черкаської області від 20.06.2013 року прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також у зв'язку із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і є таким що відповідає нормам закону.

Зважаючи на те, що доводи відповідача законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду Черкаської області від 20.06.2013 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вамп» - без задоволення.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вамп» на рішення господарського суду Черкаської області від 20.06.2013 року у справі №925/776/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 20.06.2013 року у справі №925/776/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи №925/776/13 повернути до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя Майданевич А.Г.

Судді Гаврилюк О.М.

Федорчук Р.В.