Постанова

від 21.10.2013 по справі 801/8847/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 жовтня 2013 р. (13:01) Справа №801/8847/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю секретаря Павленко Н.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "ОРЕН-КРИМ"

до Державної екологічної інспекції в АР Крим; Старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища АР Крим сектору екологічного контролю природних ресурсів Західно-Кримського регіону ДЕІ в АРК Солдатова Володимира Анатолійовича

про визнання протиправним та скасування припису, визнання протиправними дій,

за участю представників сторін:

позивача - Шпакович К.В., паспорт НОМЕР_1; Колмиков І.В., паспорт НОМЕР_2;

Котеленець Ю.А., паспорт НОМЕР_3;

відповідача (Державної екологічної інспекції в АР Крим) - не з'явився;

відповідача (Старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища АР Крим сектору екологічного контролю природних ресурсів Західно-Кримського регіону ДЕІ в АРК Солдатова В.А.) - не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій "ОРЕН-КРИМ" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної екологічної інспекція в АР Крим про: визнання протиправним та скасування припису старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища АР Крим сектору екологічного контролю природних ресурсів Західно-Кримського регіону Державної екологічної інспекції в АР Крим Солдатова Володимира Анатолійовича від 15 липня 2013 р. щодо отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Санаторій "ОРЕН-КРИМ" спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами з артезіанської свердловини № 6411); визнання протиправними дій старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища АР Крим сектору екологічного контролю природних ресурсів Західно-Кримського регіону Державної екологічної інспекції в АР Крим Солдатова Володимира Анатолійовича щодо визначення розміру збитків на підставі акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 04.07.2013 р. - 15.07.2013 р. відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 20.06.2009 р. № 389.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.10.2013 р. залучено до участі у справі в якості другого відповідача старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища АР Крим сектору екологічного контролю природних ресурсів Західно-Кримського регіону Державної екологічної інспекції в АР Крим Солдатова Володимира Анатолійовича.

Позовні вимоги мотивовані безпідставністю висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 04.07.2013 р. - 15.07.2013 р. щодо порушення ТОВ "Санаторій "ОРЕН-КРИМ" вимог ст. ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України «Про надра» та ст. 44 Водного кодексу України через відсутність спеціального дозволу на користування надрами при здійсненні забору підземних вод. Так, позивач стверджує, що може використовувати добуті підземні води без спеціальних дозволів, у зв'язку з чим вважає вимоги припису та визначення розміру збитків на підставі спірного акта протиправними.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідачі письмових заперечень на адміністративний позов суду не надали, явку своїх представників в судове засіданні не забезпечили, про час та місце судового засідання були проінформовані належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка.

Відповідачі електронним шляхом направили на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи на пізніший строк у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представників до суду.

Проте, враховуючи ненадання відповідачами доказів на підтвердження обставин, викладених в клопотаннях, приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що в період з 04.07.2013 р. по 15.07.2013 р. спеціалістами Державної екологічної інспекції в АР Крим на підставі наказу від 04.07.2013 р. № 547 та направлення на перевірку від 04.07.2013 р. № 3216 проведено перевірку дотримання ТОВ "Санаторій "ОРЕН-КРИМ" вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складено акт (а.с. 47-52).

В ході проведення перевірки Держекоінспекцією був зроблений висновок про порушення позивачем вимог ст. 16, 19, 24, 23 Кодексу України про надра та ст. 44 Водного кодексу України, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій "ОРЕН-КРИМ" при відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами з артезіанської свердловини №6411) здійснювався забір підземних вод, що є порушенням умов дозволу на спеціальне водокористування УКР-КРЫ №1597. Об'єм забраної підземної води (без спеціального дозволу на користування надрами) у період з 01.08.2011 р. по 01.11.2012 р. із свердловини №1611 згідно Держзвітності за формою 2 ТП (водгосп) по свердловині "Звіт про використання води за 2011-2013 р.р." становить 15,0 тис. куб. м.

15.07.2013 року, з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Санаторій "Орен-Крим" старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища АР Крим сектору екологічного контролю природних ресурсів Західно-Кримського регіону Державної екологічної інспекції в АР Крим Солдатовим Володимиром Анатолійовичем винесено припис щодо отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Санаторій "ОРЕН-КРИМ" спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами з артезіанської свердловини № 6411) зі встановленням терміну виконання - до 16.09.2013 р. (а.с. 53).

Крім того, за матеріалами проведеної перевірки державним інспектором Солдатовим В.А. був зроблений розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок порушення позивачем законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів , які підлягають відшкодуванню за період з 08.08.2011 р. по 05.07.2013 р. в розмірі 1057309,30 грн.

Правомірність винесення державним інспектором зазначеного припису та здійснення розрахунок розміру збитків є предметом спору у цій справі, з приводу чого суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.149 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Відповідно до ст.151 Господарського кодексу України суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах); порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Правовідносини з приводу використання водних ресурсів держави регулюються нормами Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Водного кодексу України, Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», Кодексом України «Про надра» та іншими законодавчими актами.

Згідно ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст. 48 Водного кодексу України використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального та спеціального використання природних ресурсів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними та фізичними особами для задоволення питних потреб населення тощо.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, згідно ст. 49 Водного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 19 Кодексу України про надра передбачено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Такі випадки передбачені статтею 23 Кодексу України про надра.

Так, згідно положень ст. 23 Кодексу України про надра (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, і використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Аналізуючи положення правової норми, закріпленої в вищенаведеної статті, суд доходить висновку, що законодавець ставить виникнення у суб'єктів господарювання здійснювати видобування підземних вод без спеціальних дозволів за наявності деяких умов, як то:

- здійснення видобування в межах земельної ділянки, яка належить суб'єкту на праві власності або користування;

- видобування для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання;

- встановлення ліміту продуктивності водозаборів підземних вод на рівні 300 кубічних метрів на добу.

Тобто, задля встановлення правомірності видобування Товариством з обмеженою відповідальністю "Санаторій "ОРЕН-КРИМ" підземних вод, під час розгляду справи має бути встановлена наявність вищенаведених обставин, які звільняють позивача від отримання спеціальних дозволів та гірничого відводу здійснювати видобування підземних вод, з приводу чого суд звертає увагу на таке.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ІІ - КМ № 003543 від 03.08.1999 р. позивачу - ТОВ "Санаторій "Орен-Крим" надано у постійне користування 2,5614 га землі в межах згідно з планом землекористування відповідно до рішення Євпаторійської міської ради народних депутатів від 14.05.1999 р. № 23-9/91 з подальшими змінами в землекористуванні у вигляді зменшення площі земельної ділянки до 2,1353 га відповідно до рішення Євпаторійської міської ради народних депутатів від 19.01.2000 р. № 23-14/68 (а.с. 21-22).

Позивач здійснює забір підземних вод для використання в господарсько-побутових, господарсько-питних цілях за допомогою артезіанської свердловини № 6411, яка знаходиться на балансі позивача та на яку позивач має паспорт Свердловини (а.с. 35 - 40).

В даному паспорті зазначено, що Свердловина бурилась з метою забезпечення санаторію водою на господарсько-питні, господарсько-побутові потреби санаторію.

Статтею 49 Водного кодексу України зазначено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення. В дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.

Згідно п.3 "Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. N 321, дозволи видаються за клопотанням водокористувачів з обґрунтуванням потреби у воді, а саме: в разі використання поверхневих вод - з Республіканським комітетом по водному господарству Автономної Республіки Крим, територіальними органами басейнових управлінь водних ресурсів або обласними виробничими управліннями водного господарства і меліорації в разі використання підземних вод - з Державною геологічною службою або дочірніми підприємствами НАК "Надра України" за переліком, який затверджує Мінекоресурсів; у разі використання водних об'єктів віднесених до категорії - лікувальних, - з МОЗ.

Судом встановлено, що позивач має дозвіл на спеціальне водокористування серії УКР-КРЫ № 1597 від 08.11.2010 року, виданий Республіканським Комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища, в якому зазначена мета водокористування: господарсько-питні та господарсько-побутові потреби санаторію, терміном дії до 01.10.2013 року (а.с. 41 - 42).

Таким чином, позивач здійснює спеціальне використання водних ресурсів на підставі дозвільних документів, передбачених нормами чинного законодавства.

Статтею 25 Водного кодексу України визначено, що державний облік водокористування, в тому числі використання підземних вод, ведеться за формами, затвердженими спеціально-уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань статистики за погодженням з спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань водного господарства за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Згідно "Інструкції щодо заповнення форми № 2-ТП (водгосп)", затвердженої наказом Держкомстату України від 30.09.1997 р. № 230 (зареєстрованого в Мін'юсті України від 16.10.1997 р. за № 480/2284) державному обліку підлягає використання води промисловими підприємствами, у тому числі обсяги води, використаної окремо для:

- води, використаної для задоволення всіх господарських, побутових і комунальних потреб населення і працівників на підприємствах верб організаціях;

- води, використаної для виробничих (технічних) потреб підприємств і організацій.

Як свідчать матеріали справи, згідно держстатзвітності за формою 2 ТП (водгосп) "Звіт про використання води" за III квартал 2011р., IV квартал 2011р., I квартал 2012р., II квартал 2012р., III квартал 2012р., IV квартал 2012 р., I квартал 2013р., II квартал 2013 р., забір позивачем підземних вод зі свердловини склав 21800 м3 (а.с. 70-77), у тому числі:

1.За III квартал 2011р. у липні - 2,400 тис. куб. м., серпні - 2,600 тис. куб. м., вересні - 1,700 тис. куб. м.;

2.За IV квартал 2011р. у жовтні - 0,4 тис. куб. м., у листопаді - 0,1 тис. куб. м., грудні - 0,3 тис. куб. м.;

3.За I квартал 2012 р. у січні - 0 куб. м., лютому - 0 куб. м., березні - 1,6 тис. куб. м.;

4.За IІ квартал 2012 р. у квітні - 1,0 тис. куб. м., травні - 1,7 тис. куб. м., червні - 1,9 тис. куб. м.;

5.За ІІІ квартал 2012 р. у липні - 2,3 тис. куб. м., серпні - 1,9 тис. куб. м., вересні - 1,6 тис. куб. м.;

6.За IV квартал 2012р. у жовтні - 0,5 тис. куб. м., у листопаді - 0,2 тис. куб. м., грудні - 0 куб. м.;

7. В I та ІІ кварталах 2013р. водозабір зі свердловини не здійснювався у зв'язку з її опломбуванням, що підтверджується актом про консервацію свердловини від 07.11.2012 р. (а. с. 111) та безпосередньо відображено в акті перевірки Державної екологічної інспекції в АР Крим (а. с. 47, зв.).

Таким чином, суд доходить висновку про те, що забір води зі свердловини не перевищував 300 кубічних метрів на добу, а отже здійснювався позивачем в межах затверджених лімітів, що підтверджується вищенаведеними показниками звітів про використання води.

Більш того, суд звертає увагу на те, що актом від 07.04.2007 р. підтверджується здійснення монтажу та спуск у свердловину агрегату електронасосного центробіжного ЕЦВ-6-10-110, заводський номер 012980.

Згідно з наявним в матеріалах справи посібником по експлуатації зазначеного насосного обладнання (а. с. 44-45) подача води вказаним агрегатом дорівнює 10 куб. м. на годину, звідси добова норма подачі води насосом не може перевищувати 240 куб. м., що свідчить про технічну неспроможність здійснення позивачем забору води зі свердловини на рівні 300 кубічних метрів на добу або більше.

Судом також встановлено, що основним джерелом водопостачання позивача є комунальний водопровід КРП "ВПВКГ м. Євпаторія" згідно договорів на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків до комунальної каналізації № 11/700/20 від 23.01.2008 г. та № 700 від 13.05.2013 р., укладених між позивачем та КРП "ВПВКГ" (а.с. 23-33).

Згідно існуючих схем підводки труб від ВПВКГ м. Євпаторії, наданих позивачем до матеріалів справи, вбачається, що подача води до басейну, який згідно з формою ОЗ 6 є малою архітектурною формою, гідромасажних відділень та поливу зелених насаджень здійснюється з системи ППВКХ м. Євпаторії.

Вказаний факт був встановлений постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.03.2013 р. у справі №801/1365/13-а, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від12.06.2013 р.

З вищенаведених звітів про використання води за формою 2 ТП вбачається, що за III квартал 2011р., IV квартал 2011р., I квартал 2012р., II квартал 2012р., III квартал 2012р., IV квартал 2012 р., I квартал 2013р., II квартал 2013 р. водоспоживання з комунального водопроводу склало 81700 м3. та здійснювалося для виробничих потреб позивача.

Аналізуючи показники наявних в матеріалах справи звітів про використання води, суд дійшов до висновку, що водозабезпечення позивача здійснювалося: для виробничих цілей - згідно договорів № 11/700/20 від 23.01.2008 р. та № 700 від 13.05.2013 р., укладених з КРП "ВПВКГ м. Євпаторія", а для господарсько - питних потреб - із свердловини № 6411.

З акта перевірки вбачається, що відповідач посилається на міждержавний стандарт "ГОСТ 17.1.1.04-80", затверджений постановою Держкомітету СРСР по стандартам від 31.03.1980 р. № 1452, відповідно до якого до господарсько-побутових потреб належать : господарське питне водопостачання територій житлової забудови та громадських будівель міських промислових районів та сільськогосподарських районів; кондиціювання повітря в громадських та житлових будівлях; полив та миття територій населених пунктів (вулиць, площ, зелених насаджень), робота фонтанів тощо, полив посадок в міських та селищних теплицях і парниках; інші потреби ( в тому числі гасіння пожеж, промивання водопровідних та каналізаційних мереж).

Відповідач, посилаючись на міждержавний стандарт ГОСТ 17.1.1.04-80, затверджений постановою Держкомітету СРСР по стандартам від 31.03.1980 р. № 1452, зазначає що до господарсько-побутових потреб не віднесені лікувальні, курортні та оздоровчі цілі, потреби сільського господарства (без зрошення і обводнення), а також зрошення та обводнення, промислові (виробничі) потреби; потреби теплоенергетики; територіальний перерозподіл стоку поверхневих вод та поповнення запасів підземних вод ; скидання стічних вод та інші потреби, а також багатоцільове водокористування в зв'язку із чим підземна вода зі свердловини № 6411 використовувалася позивачем в розумінні ст. 23 Кодексу України про надра, не для господарсько-побутових потреб, господарсько-питних потреб, а для виробничих потреб, у зв'язку з чим позивачу необхідно було отримувати спецдозвіл на користування надрами.

Проте, суд не погоджується з тим, що позивачем здійснюється використання підземної питної води на цілі, які віднесені до курортних, а не до господарсько- побутових, господарсько-питних потреб.

Той факт, що позивачем здійснюється використання підземної води для господарсько-питних та господарсько-побутових потреб підтверджується:

- Дозволом на спеціальне водокористування за УКР-КРЫ № 1597 від 08.11.2010 року, в якому зазначено що метою водокористування є госпитні та госпобутові потреби.

- формами № 2 -ТП якими відображені обсяги цільового водоспоживання з комунального водопроводу та свердловини № 6411;

- паспортом свердловини по забору підземних вод № 6411, в якому зазначено, що

Свердловина бурилась з метою забезпечення санаторію водою на господарсько-питні, господарсько- побутові потреби санаторію.

Крім того, суд виходить з наступного.

Постановою ВР України від 12.09.1991 р № 1545-ХП встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства СРСР з питань, які неврегульовані законодавством України, за умови, якщо вони не суперечать законам України.

З прийняттям Водного кодексу України, Кодексу України про надра, Земельного кодексу України, ГОСТ 17.1.1.04-80 колишнього СРСР встановлює тільки класифікацію підземних вод по цілям водокористування незалежно від характеру використання підземних вод (п.1 даного ГОСТу) і не має ніякого відношення до реалізації українськими підприємствами - землекористувачами своїх законних прав на видобуток підземних вод для чітко визначених цілей у рамках чинного водного, гірського, земельного законодавства України.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст.ст. 3, 8 Конституції України, ст. 8 КАС України).

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи з викладеного, Закони України, зокрема Кодекс України про надра, має вищу юридичну силу, ніж інші нормативні підзаконні акти, тому застосуванню підлягають норми Кодексу України про надра.

З огляду на викладене та приймаючи до уваги, що позивачем продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, використання підземної води здійснюється для господарсько-питних, господарсько-побутових потреб, суд приходить до висновку, що відповідно до ст. 23 Кодексу України про надра позивач має право добувати підземні води із свердловини № 6411, розташованої на його території, для власних господарсько-побутових та господарсько-питного водопостачання без спеціальних дозволів на користування надрами при дотриманні законодавчо встановленого ліміту добового забору води (не більше 300 кубічних метрів на добу по водозабірному спорудженню).

За таких обставин, висновок контролюючого органу щодо порушення ТОВ "Санаторій "ОРЕН-КРИМ" вимог ст. ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України «Про надра» та ст. 44 Водного кодексу України у зв'язку з відсутністю спеціального дозволу на користування надрами при здійсненні забору підземних вод суд вважає необґрунтованим.

Стосовно правомірності визначення розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення позивачем законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які підлягають відшкодуванню за період з 08.08.2011 р. по 05.07.2013 р. в розмірі 1057309,30 грн., суд зазначає наступне.

Наказом Мінекоресурсів від 30.06.2011 р. № 20, зареєстрованим в Мін'юсті України від 15.07.2011 р. за № 881/19619, з 08.08.2011р. введена Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використанні водних ресурсів.

Даною Методикою розраховується збиток, заподіяний державі самовільним використанням водних ресурсів, тобто видобуванням підземних вод для виробничих (технологічних) потреб без дозвільних документів (спеціальних дозволів на використання надр.).

Згідно п.п. 12 і 9.1. Методики, самовільним водовикористання є використання водних ресурсів без дозволів на спеціальне водовикористання і / або спеціального дозволу на користування надрами (підземної води).

Відповідно до положень цивільного та господарського законодавства для застосування такої міри як відшкодування збитків, потрібна наявність складу правопорушення, як то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи: шкідливий результат такої поведінки збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. При відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність - не наступає.

Враховуючи виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Санаторій "ОРЕН-КРИМ" всіх встановлених ст. 23 Кодексу України про надра умов, необхідних для виникнення у суб'єктів господарювання права здійснювати видобування підземних вод без спеціального дозволу на користування надрами, дії позивача по забору підземних вод із свердловини № 6411 не можуть кваліфікуватись як самовільне використання водних ресурсів, і самовільний видобуток підземних вод для виробничих (технологічних) потреб без дозвільних документів в розумінні п. 12 і 9.1 Методики.

У зв'язку з цим, дії відповідача (Старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища АР Крим сектору екологічного контролю природних ресурсів Західно-Кримського регіону ДЕІ в АРК Солдатова Володимира Анатолійовича) по здійсненню розрахунку, відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 20 червня 2009 року № 389, розміру збитків, що підлягають відшкодуванню за період з 08.08.2011 р. по 05.07.2013 р. в розмірі 1057309,30 грн., є неправомірними.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 8 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877) припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Таким чином, законодавчо закріплено, що приписом є вимога саме посадової особи органу державного нагляду (контролю), у даному випадку - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища АР Крим сектору екологічного контролю природних ресурсів Західно-Кримського регіону ДЕІ в АРК Солдатова Володимира Анатолійовича.

Згідно з частиною 9 статті 7 Закону №877 розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Статтею 10 цього Закону закріплено право суб'єктів господарювання оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Таким чином, належним відповідачем у справі є не Державна екологічна інспекція в АР Крим, первісно зазначена позивачем в позовній заяві, а саме старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища АР Крим сектору екологічного контролю природних ресурсів Західно-Кримського регіону ДЕІ в АРК Солдатов Володимир Анатолійович, який власне виносив припис.

Так само вказана посадова особа має бути відповідачем за вимогою про визнання протиправними дій по визначенню розміру збитків.

Відповідно до п. 1.4 вищевказаної Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів ця Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства.

Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і на підставі цієї Методики розраховують розмір відшкодування збитків.

Таким чином, розрахунок збитків здійснюється безпосередньо державними інспекторами, у даному випадку Солдатовим Володимиром Анатолійовичем, який має бути відповідачем за вимогою про оскарження дій щодо проведення розрахунку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порушення зазначених правових норм, відповідачем (Солдатовим В. А.) під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів в обґрунтування правомірності дій відносно прийняття оскаржуваного припису за підсумками проведення перевірки, розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення позивачем законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які підлягають відшкодуванню за період з 08.08.2011 р. по 05.07.2013 р. в розмірі 1057309,30 грн., у зв'язку з чим суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в цій частині.

Відповідно, в позові до Державної екологічної інспекція в АР Крим слід відмовити.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 34,11 грн. підлягають стягненню на його користь відповідно до положень статті 94 КАС України з Державного бюджету України.

В судовому засіданні 21.10.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 28.10.2013 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати припис старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища АР Крим сектору екологічного контролю природних ресурсів Західно-Кримського регіону Державної екологічної інспекції в АР Крим Солдатова Володимира Анатолійовича від 15 липня 2013 р. щодо отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Санаторій "ОРЕН-КРИМ" спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами з артезіанської свердловини № 6411).

3. Визнати протиправними дії старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища АР Крим сектору екологічного контролю природних ресурсів Західно-Кримського регіону Державної екологічної інспекції в АР Крим Солдатова Володимира Анатолійовича щодо визначення розміру збитків на підставі акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 04.07.2013 р. - 15.07.2013 р. відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 20.06.2009 р. № 389.

4. В позові до Державної екологічної інспекція в АР Крим відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "ОРЕН-КРИМ" (97400, вул. Фрунзе, 17, м. Євпаторія, АР Крим, ідентифікаційний код - 13786640) 34,41 грн. (тридцять чотири гривні сорок одну копійку) судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.