Постанова

від 29.10.2013 по справі 820/8847/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 жовтня 2013 р. № 820/8847/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Чепурній Т.В.,

за участю представників сторін: позивач - Пономаренко Г.О., відповідач - Подобайло І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "АгроДизель" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "Науково-виробнича фірма "АгроДизель", звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.09.2013 року №0002692201 про донарахування податку на додану вартість в сумі 578 грн. та стягнення фінансових санкцій та №0002672201 про донарахування податку на прибуток в сумі 601574 грн. В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства. Так, підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, слугували висновки контролюючого органу про завищення підприємством у перевіряємий період доходів та витрат, а також заниження податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей у контрагентів - ПП «Кристал-Г», ТОВ «Компанія «Енерго БАТ», ПП «УКРАГРО-ТРЕЙД», ТОВ «ДЕКОС АЛЬЯНС», ТОВ «УСП-ДФ», ТОВ «Дніпрометалінвест» (ТОВ «ДМІ»), ПП «Агро-Трейд». Разом з тим, оскільки у позивача наявні всі первині документи які підтверджують факт взаємовідносин із вищезазначеним контрагентом, то він мав встановлене законом право на віднесення сум по даним взаємовідносинам до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та формування на їх підставі податкового кредиту з податку на додану вартість. Крім того, вказує, що оскільки станом на час проведення перевірки строк позовної давності по кредиторській заборгованості перед ДНПП «Метенергомаш» у розмірі 2615528,37 грн. не минув, то вказана заборгованість не набула статусу безнадійною, а тому підприємство не мало обов'язку включати її до складу валового доходу. Таким чином, висновки податкового органу про заниження суми податку на прибуток в зв'язку з не включенням до складу валових доходів суми безнадійної кредиторської заборгованості є необґрунтованими, та як наслідок, збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за вказане порушення є неправомірним.

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на те, що встановлені за наслідком перевірки порушення позивачем вимоги діючого законодавства є обґрунтованими, та як наслідок, прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення є законними. Зокрема вказує, що підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугували висновки про завищення підприємством у перевіряємий період доходів та витрат, а також заниження податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей у контрагентів - ПП «Кристал-Г», ТОВ «Компанія «Енерго БАТ», ПП «УКРАГРО-ТРЕЙД», ТОВ «ДЕКОС АЛЬЯНС», ТОВ «УСП-ДФ», ТОВ «ДМІ», ПП «Агро-Трейд» через неможливість встановити реальність та товарність вказаних операцій, та проведення підприємствами транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операції по наданню контрагентам податкової вигоди. Крім того, оскільки підприємством не було включено до складу валового доходу суму безнадійної кредиторської заборгованості перед ДНПП «Метенергомаш» у розмірі 2615528,37грн., то висновки перевіряючих про заниження підприємством суми податку на прибуток є обґрунтованими, та як наслідок, нарахування контролюючим органом суми грошового зобов'язання за вказане порушення є правомірним.

У судовому засіданні 29.10.2013 року представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, ПП НВФ "АгроДизель" пройшло передбачену діючим законодавством процедуру державної реєстрації та перебуває на обліку як платник податків та зборів в ДПІ у Київському районі м. Харкова.

У період з 06.08.2013 року по 23.08.2013 року співробітниками ДПІ у Київському районі м. Харкова було проведено виїзну планову документальну перевірку ПП НВФ "АгроДизель" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року, за наслідками якої складено Акт №427/20-31-22-01-07/32238992 від 02.09.2013 року.

Під час перевірки встановлені порушення позивачем вимог діючого законодавства,зокрема:

- п.п.135.5.4 п. 135.5 ст. 135 з урахуванням п.п.14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 601574 грн., у т.ч. за 3 квартал 2011 року в сумі 601574 грн.;

- п. 186.3 ст.186, п.187.8 ст. 187 ПК України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість всього в сумі 578 грн., у т.ч. за березень 2012 року в сумі 306 грн., за серпень 2012 року в сумі 272 грн.;

- ст. 134, ст. 135, п.138.2, п. 138.4 , п. 138.6, п. 138.8 ст. 138, п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого встановлено завищення доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 760596 грн., у т.ч. за 2 квартал 2011 року в сумі 266507 грн., за 3 квартал 2011 року в сумі 272009 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 200695 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 21382 в частині вартості придбаних ТМЦ у підприємств ПП «Кристал-Г», ТОВ «Компанія «Енерго БАТ», ПП «УКРАГРО-ТРЕЙД», ТОВ «ДЕКОС АЛЬЯНС», ТОВ «УСП-ДФ», ТОВ «ДМІ», ПП «Агро-Трейд»;

- ст. 187, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено завищення податкового зобов'язання та податкового кредиту всього в сумі 152118 грн., у т.ч. за квітень 2011 року в сумі 35600 грн., за травень 2011 року в сумі 1040 грн., за червень 2011 року в сумі 16661 грн., за липень 2011 року в сумі 8389 грн., за вересень 2011 року в сумі 46013 грн., за жовтень 2011 року в сумі 31727 грн., за грудень 2011 року в сумі 8412 грн., за січень 2012 року в сумі 4276 грн. внаслідок здійснення фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками: ПП «Кристал-Г», ТОВ «Компанія «Енерго БАТ», ПП «УКРАГРО-ТРЕЙД», ТОВ «ДЕКОС АЛЬЯНС», ТОВ «УСП-ДФ», ТОВ «ДМІ», ПП «Агро-Трейд».

На підставі вищезазначеного акту, податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0002672201 від 11.09.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 601574 грн., у т.ч. за основним платежем 601574 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 0 грн.;

- №0002692201 від 11.09.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 748 грн., у т.ч. за основним платежем 578 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 170 грн.

Позивач, не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду із даним позовом.

Під час розгляду справи встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, слугували висновки податкового органу про завищення підприємством у перевіряємий період доходів та витрат, а також заниження податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей у контрагентів - ПП «Кристал-Г», ТОВ «Компанія «Енерго БАТ», ПП «УКРАГРО-ТРЕЙД», ТОВ «ДЕКОС АЛЬЯНС», ТОВ «УСП-ДФ», ТОВ «Дніпрометалінвест» (ТОВ «ДМІ»), ПП «Агро-Трейд». Крім того, відповідач дійшов висновку про заниження підприємством суми податку на прибуток в зв'язку з не включенням до складу валових доходів суми безнадійної кредиторської заборгованості перед ДНПП «Метенергомаш» у розмірі 2615528,37 грн.

Перевіряючи обґрунтованість висновків податкового органу, та як насідок правомірність визначення позивачу суму грошового зобов'язання на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку про наступне.

Враховуючи, що предметом оскарження в даній справі є правомірність нарахування суми податкового зобов'язання за декілька правопорушень, суд дійшов висновку про необхідність перевірки законності та обґрунтованості винесення податкового повідомлення-рішення окремо по кожному із них.

Так, перевіряючи правомірність висновків податкового органу про заниження позивачем суми податку на прибуток у розмірі 601574 грн. у зв'язку з невключенням до складу валових доходів суми безнадійної кредиторської заборгованості перед ДНПП «Метенергомаш» у розмірі 2615528,37 грн., суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з акту перевірки, фактичною підставою, яка слугувала для висновків про заниження позивачем суми податку на прибуток слугувало те, що за даними бухгалтерського обліку ПП НВФ "АгроДизель" перевіряючими було встановлено, що по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" станом на 01.04.2011 р. рахувалась кредиторська заборгованість в сумі 2615538,37 грн. перед ДНПП «Метенергомаш», яка станом на 31.12.2012 р. залишилась без змін.

Відповідач вказує, що дана кредиторська заборгованість встановлена ще за результатами попереднього акту перевірки від 02.12.2011 року № 4279/23-3/32238992 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2011 року. Так у Додатку до акта перевірки «Реєстр суб'єктів господарювання, з якими ПП «НВФ «АгроДизель» перебував у господарських відносинах» наведена заборгованість перед ДНПП «Метенергомаш» та визначена дата виникнення 2-3 кв.2008 року.

20.08.2013 року до у ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова направлено запит № 444/7/20-31-22-01-10 щодо проведення зустрічної звірки ДНПП «Метенергомаш», що перебував у господарських відносинах з ПП НВФ "АгроДизель" за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2012 р. Станом на 02.09.2013.року відповідь не отримано.

Згідно баз даних ДПІ у Київському районі м.Харкова станом на 02.09.2013 року ДНПП «Метенергомаш» зареєстроване на обліку у ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова. Підприємство має стан 8 «До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням». Свідоцтво з ПДВ анульоване 25.03.2010 р. за ініціативою податкової у зв'язку із наданням декларацій про відсутність діяльності. Остання податкова звітність, яка надана до податкового органу є Декларація з податку на прибуток підприємств за півріччя 2011 року без діяльності.

Враховуючи зазначене, відповідач дійшов висновку, що оскільки вказана кредиторська заборгованість не була стягнута після закінчення строку позовної давності, то вона підпадає під визначення безнадійної кредиторської заборгованості, у зв'язку з чим, на підставі пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України, повинна включатись до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Разом з тим, суд не погоджується з даними висновками податкового органу, виходячи з наступного.

Поняття безнадійної заборгованості визначено п.п. 14.1.11 п.14.1 ст. 14 ПК України, згідно з яким - це заборгованість, що відповідає одній із таких ознак: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості; в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією; г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості; ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі;

Згідно п. 14.1.257 ст.14 ПК України безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

Згідно п.п. 135.5.4 п.135.5. ст.135 ПК України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної піни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Як було встановлено під час розгляду справи, 22.04.2008 року між ПП НВФ "АгроДизель" та ДНПП «Метенергомаш» було укладено Договір про спільну діяльність №1, згідно умов якого Сторони домовились без утворення юридичної особи на основі об'єднання вкладів спільно створити когенераційну установку на базі двох газо-поршневих мотор-генераторів типа 11ГД100 потужністю 1 МВт кожний, які працюють на природному газі, з метою отримання прибутку від реалізації виробленої установкою електричної та теплової енергії. Відповідно до п. 4.1 Договору керівництво сумісною діяльністю , а також ведення загальних справ було доручене ПП НВФ "АгроДизель" (т. 1 а.с. 16-20).

Кількість та вартість переданого Товару була визначена у Додатку № 2 до Договору (т. 1 а.с.37-40).

На виконання вказаного Договору ДНПП «Метенергомаш» було передано позивачу Товар на загальну суму 2615538,37 грн., що підтверджується наданими позивачем копіями Акту приймання-передачі №1 від 06.05.2008 року та податкової накладної №13 від 06.05.2008 року (т. 1 а.с. 21--22).

Позивач зазначив, що оскільки виконання предмету договору про сумісну діяльність стало неможливим для обох сторін, 14.07.2009 року ДНПП «Метенергомаш» звернувся до ПП НВФ "АгроДизель" із листом (вих. №14/07/09), в якому повідомив про зміну суті господарської операції щодо переданих двох газових мотор-генераторів типу 11ГД100 та допоміжних систем до них, та просив вважати вказану операцію купівлею-продажем (т. 1 а.с.35).

Враховуючи наведене, позивачем у липні 2009 р. отримані товари були оприбутковані на бухгалтерському рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".

Податковим органом, як під час проведеної перевірки так і під час судового розгляду вказані обставини під сумнів не ставились.

Згідно положень ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд зауважує, що листом ДНПП «Метенергомаш» від 14.07.2009 року не було встановлено конкретного строку виконання грошових зобов'язань за поставлений товар, а тому, згідно із положеннями ч. 2 ст. 530 ЦК України, кредитор мав право вимагати його виконання у будь-який час.

В свою чергу, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Як зазначив під час розгляду справи представник позивача, 15.09.2013 року (тобто після проведення планової перевірки) ДНПП «Метенергомаш» звернулось до ПП НВФ "АгроДизель" із письмовою вимогою (вих. №15/09/13) в якій вимагав: підписати акт звірки розрахунків станом на 15.09.2013 року та в строк до 30.09.2013 року сплатити вартість раніше поставленого товару (двох газових мотор-генераторів типу 11ГД100 та допоміжних систем до них) загальною вартістю 2615538,37 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що саме з 30.09.2013 року по вказаним операціям почав перебіг строк позовної давності, та відповідно, у випадку відсутності факту розрахунку впродовж встановленого ЦК України строку позовної давності, вказану кредиторську заборгованість можливо буде віднести в послідуючому до безнадійної заборгованості, а саме 01.10.2016 року.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що оскільки станом на час проведення перевірки строк позовної давності по вищезазначеним зобов'язанням позивача ще не минув, то висновки перевіряючих про віднесення кредиторської заборгованості, яка виникла на їх підставі, до складу безнадійної заборгованості є помилковими, в зв'язку з чим, позивач не мав встановленого законом обов'язку включати її до складу валових доходів.

Суд зауважує, що податковим органом, як під час проведеної перевірки так і під час судового розгляду не було надано жодних доказів на підтвердження факту встановлення іншого строку виконання позивачем зобов'язання або вжиття кредитором в інший період заходів щодо стягнення вказаних грошових коштів у примусовому порядку.

А тому, беручі до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки встановлені за наслідком проведеної перевірки посилання податкового органу про заниження підприємством суми податку на прибуток є неправомірними, то визначена відповідачем на підставі спірного податкового повідомлення-рішення сума грошового зобов'язання за вказане порушення є незаконною, в зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Перевіряючи правомірність нарахування позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість в зв'язку із завищенням підприємством у перевіряємий період доходів та витрат, а також заниження податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей у контрагентів - ПП «Кристал-Г», ТОВ «Компанія «Енерго БАТ», ПП «УКРАГРО-ТРЕЙД», ТОВ «ДЕКОС АЛЬЯНС», ТОВ «УСП-ДФ», ТОВ «Дніпрометалінвест» (ТОВ «ДМІ»), ПП «Агро-Трейд», суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до положень 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 22.1. ст. 22 ПК України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Перевіряючи правомірність віднесення позивачем сум по вищезазначеним господарським операціям до складу витрат, які підлягають оподаткуванню та формування податкового кредиту ПДВ, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до вимог п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Під час розгляду справи було встановлено та не заперечується сторонами, що основними видами діяльності, які здійснював позивач у перевіряємий період, були: Виробництво олії та тваринних жирів (код КВЕД 10.41), Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості (код КВЕД 10.61), Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах (код КВЕД 10.91), Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення (код КВЕД 33.12.), Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД 46.21), Неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90).

З матеріалів справи вбачається, що позивач у спірний період мав господарські відносини із ПП «Кристал-Г», ТОВ «Компанія «Енерго БАТ», ПП «УКРАГРО-ТРЕЙД», ТОВ «ДЕКОС АЛЬЯНС», ТОВ «УСП-ДФ», ТОВ «Дніпрометалінвест» (ТОВ «ДМІ»), ПП «Агро-Трейд».

Так, перевіряючи правомірність віднесення позивачем до складу витрат, що підлягають оподаткуванню та формування на їх підставі суми податкового кредиту, на підставі договірних відносин із вищезазначеними контрагентами, суд дійшов висновку про наступне.

З приводу господарських відносин із ПП «Кристал-Г».

Як було зазначено під час розгляду справи представником позивача, у перевіряємий період ПП НВФ "АгроДизель" мав господарські відносини із ПП «КРИСТАЛ-Г» на підставі усної угоди з приводу придбання сільськогосподарської продукції (шрот соняшника).

На виконання умов господарської угоди, Постачальником (ПП «КРИСТАЛ-Г») було передано у власність ПП НВФ "АгроДизель" Товар (шрот соняшника), про що свідчать надані позивачем копії видаткових накладених №484 від 15.04.2011 року, №523 від 16.04.2013 року, №539 від 16.05.2011 року, №765 від 25.05.2011 року, № 980 від 23.06.2011 року (т.1 а.с.104 (зворотній аркуш), 119 (зворотній аркуш), 125, 135, 146 (зворотній аркуш).

Вартість отриманого товару була повністю сплачена Покупцем, про що свідчать надані позивачем копії платіжних доручень №210 від 14.04.2011 року, №211 від 15.04.2011 року, №282 від 18.04.2011 року, №251 від 27.05.2011 року, №295 від 17.06.2011 року, №293 від 17.06.2011 року, №300 від 21.06.2011 року, №336 від 06.07.2011 року. (т.1 а.с.105,133,134,144,145).

ПП «КРИСТАЛ-Г» було виписано на адресу позивача податкові накладні: №84 від 14.04.2011 року, №106 від 15.04.2011 року, №139 від 18.04.2011 року, №165 від 25.05.2011 року, №80 від 17.06.2011 року, №105 від 21.06.2011 року, №117 від 23.06.2011 року (т. 1 а.с.104, 119, 132, 143, 146).

Як зазначив під час розгляду справи представник позивача, придбаний у ПП «Кристал-Г» товар отримувався на території маслоекстракційного заводу «Солома», що розташований по вул. Нова, 50-А в п.г.т. Верховцево Дніпропетровської області та в послідуючому одразу реалізовувався іншим суб'єктам господарювання.

Так, за видатковою накладною №484 від 15.04.2011 р. шрот соняшника у кількості 55,04 т. був реалізований:

- за договором купівлі-продажу №1304Н1 від 13.04.2011 р. товар (шрот соняшника) у кількості 27.54 т. було доставлено (перевезено) покупцю - ТОВ «МОЛОКО ПОЛІССЯ», що розташоване в с.Піски Чернігівської області, про що позивачем було надано та долучено до матеріалів справи копії первинних документів, а саме: договору; податкової накладеної; платіжних доручень; видаткової накладеної; довіреності; товарно-транспортної накладної та подорожнього листа (т. 1 а.с. 106-111).

- за договором купівлі-продажу №0103С1 товар (шрот соняшника) у кількості 27.5 т. було доставлено (перевезено) покупцю - ТОВ «ЛАН», що розташоване в с. Великий Самбір Конотопського району Сумської області, про що позивачем було надано та долучено до матеріалів справи копії первинних документів, а саме: податкових накладених; платіжних доручень; видаткової накладної; довіреності; товарно-транспортної накладної та подорожнього листа (т. 1 а.с. 112-118).

Придбаний у ПП «Кристал-Г» за видатковою накладною №523 від 16.04.2011 р. товар (шрот соняшника) у кількості 21,22 т. був реалізований за договором купівлі-продажу №1402С1 від 14.02.2011 р. покупцю - СТОВ «Перемога», що розташоване в с.Ковалиха Черкаської області, про що позивачем було надано та долучено до матеріалів справи копії первинних документів, а саме: договору; податкових накладених; платіжних доручень; видаткової накладної; довіреності; товарно-транспортної накладної та подорожнього листа (т. 1 а.с. 120-124).

Придбаний у ПП «Кристал-Г» за видатковою накладною №539 від 16.05.2011 р. товар (шрот соняшника) у кількості 22,94 т. був реалізований за договором купівлі-продажу №3101С1 від 31.01.2011 р. покупцю - ТОВ «Перше травня», що розташоване в с.Грунь, Охтирка Сумської області, про що позивачем було надано та долучено до матеріалів справи копії первинних документів, а саме: договору; податкової накладеної; платіжних доручень; видаткової накладної; довіреності; товарно-транспортної накладної та подорожнього листа (т. 1 а.с. 126-131).

Придбаний у ПП «Кристал-Г» за видатковою накладною №765 від 25.05.2011 р. товар (шрот соняшника) у кількості 24,00 т. був реалізований за договором купівлі-продажу №1703С2 від 17.03.2011р. покупцю - ПрАТ Агрофірма «Мрія», що розташоване с.Жовтневе Конотопського району Сумської області, про що позивачем було надано та долучено до матеріалів справи копії первинних документів, а саме: договору; податкової накладеної; платіжних доручень; видаткової накладної; довіреності; товарно-транспортної накладної та подорожнього листа (т. 1 а.с.136-142).

Під час розгляду справи представник позивача зазначив, що придбаний товар транспортувався транспортом позивача, що орендувався, а саме автомобілями МАN д.р.н НОМЕР_1 та Камаз д.р.н.НОМЕР_2, які перебували у позивача на праві оренди на підставі укладеного із ОСОБА_4 Договором від 27.12.2010 року (т. 2 а.с. 124). На підтвердження факту перебування у трудових відносинах із підприємством водіїв, позивачем було надано копії штатного розкладу та наказів про прийняття на роботу (т. 2 а.с.131-133).

Також, придбаний у ПП «Кристал-Г» за видатковою накладною №980 від 23.06.2011 р. товар (шрот соняшника) у кількості 50,38 т. був реалізований за договором купівлі-продажу №1101С1 від 11.01.2011р. та додаткової угоди №1 від 14.06.2011 року покупцю - ВАТ «Словянський комбікормовий завод», що розташоване в м.Славянськ Донецької області, про що позивачем було надано та долучено до матеріалів справи копії первинних документів, а саме: договору; податкових накладених; виписки банку; видаткових накладних; довіреностей; товарно-транспортних накладних (т. 1 а.с. 147-150, 153-155, т. 2 а.с.114).

Представник позивача зауважив, що придбаний товар транспортувався транспортом ТОВ «МетаКомп» та ЧПМФ «НА и КС» на підставі Договорів про надання транспортних послуг №010601 від 01.06.11 р. та №15-03/11 від 15.03.2011 р.

Також вказував на те, що товарно-транспортні накладні від ПП «Кристал-Г» на адресу позивача не виписувались, оскільки місцем поставки товару (перехід права власності на товар) є територія маслоекстракційного заводу «Солома», що розташований по вул.Нова, 50-А в п.г.т. Верховцево Дніпропетровської області, куди автомобілі позивача прибували порожніми. Для автомобілів позивача маршрут Харків-Дніпропетровськ є холостим пробігом, що відображено в подорожніх листах. На холостий пробіг ТТН не виписуються, оскільки цей документ первинного бухгалтерського обліку підтверджує саме переміщення товару. Факти того, що господарські операції з поставки товару від ПП «Кристал-Г» позивачу відбулися підтверджуються видатковими накладними та податковими накладними.

З приводу господарських відносин із ТОВ «Компанія «Енерго БАТ».

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується наявними в ній доказами, 03.06.2011 року між ПП НВФ "АгроДизель" (Покупець) та ТОВ «Компанія «Енерго БАТ» (Постачальник) було укладено Договір поставки акумуляторів №5129 від 03.06.11 р.

На виконання умов господарської угоди, Постачальником було передано у власність ПП НВФ "АгроДизель" Товар (2 акумулятори), про що свідчать надана позивачем копія видаткової накладної №5129 від 03.06.2011 року (т. 1 а.с.159 (зворотній аркуш).

Вартість отриманого товару була повністю сплачена Покупцем, про що свідчать надані позивачем копія платіжного доручення №286 від 15.06.2011 року (т. 1 а.с.160).

ТОВ «Компанія «Енерго БАТ» було виписано на адресу позивача податкову накладну №49 від 15.06.2011 року (т. 1 а.с.159).

Як зазначив під час розгляду справи представник позивача, придбаний у ТОВ «Компанія «Енерго БАТ» товар був в послідуючому одразу реалізований ВАТ "Медіа технології 2000" на підставі Договору № 030611 від 03.06.2011р., на підтвердження чого позивачем було надано копії первинних документів, а саме: договору; податкової накладеної; платіжного доручення; видаткової накладної; довіреності (т. 1 а.с.161-164).

Придбаний товар транспортувався транспортом позивача, що орендувався, а саме автомобілем «Мазда -626», який перебуває у позивача на праві оренди на підставі Договору від 27.12.2010 року (а.с. т. 2 а.с. 124).

З приводу господарських відносин із ПП «УКРАГРО-ТРЕЙД».

Як було зазначено під час розгляду справи представником позивача, у перевіряємий період ПП НВФ "АгроДизель" мав господарські відносини із ПП «УКРАГРО-ТРЕЙД» з приводу придбання сільськогосподарської продукції (шрот соняшника).

На виконання умов господарської угоди, Постачальником (ПП «УКРАГРО-ТРЕЙД») було передано у власність ПП НВФ "АгроДизель" Товар (шрот соняшника) у кількості 26,08 т., про що свідчить надана позивачем копія видаткової накладеної №42 від 01.07.2011 року (т. 1 а.с.165 (зворотній аркуш).

Вартість отриманого товару була повністю сплачена Покупцем, про що свідчать надані позивачем копії платіжних доручень №324 від 01.07.2011 року та №335 від 06.07.2011 року. (т. 1 а.с.166).

ПП «УКРАГРО-ТРЕЙД» було виписано на адресу позивача податкову накладну №42 від 01.07.2011 року (т. 1 а.с.165).

Як зазначив під час розгляду справи представник позивача, придбаний у ПП «УКРАГРО-ТРЕЙД» товар був в послідуючому одразу реалізований ВАТ «Слов'янський комбікормовий завод» в м.Славянськ Донецької області, на підтвердження чого позивачем було надано копії первинних документів, а саме: податкової накладеної; платіжних доручень; видаткової накладної; товарно-транспортними накладними (т. 1 а.с.167-171, 173).

Придбаний товар транспортувався транспортом ПП «Регіон-Нафтопродукт»(акт виконаних робіт №04/07-1 від.4.07.2011 р.), з яким позивачем укладено усний договір та транспортом ЧПМФ «НА и КС» (акт виконаних робіт №ОУ-000053 від 04.07.2011 р.), з яким позивачем укладено договір №15-03/11 від 15.03.2011 р. (т. 1 а.с.172, 174).

З приводу господарських відносин із ТОВ «ДЕКОС АЛЬЯНС» та ТОВ «УСП-ДФ».

Як було зазначено під час розгляду справи представником позивача, у перевіряємий період ПП НВФ "АгроДизель" мав господарські відносини із ТОВ «ДЕКОС АЛЬЯНС» та ТОВ «УСП-ДФ» з приводу придбання поліпропіленових мішків.

На виконання умов господарської угоди, Постачальниками (ТОВ «ДЕКОС АЛЬЯНС» та ТОВ «УСП-ДФ») було передано у власність ПП НВФ "АгроДизель" Товар (поліпропіленові мішки), а саме:

- ТОВ «ДЕКОС АЛЬЯНС» у кількості 600 шт., про що свідчать надані позивачем копії видаткової накладеної №РН-0001614 від 06.09.2011 року та рахунку-фактури №0000111 від 06.09.2011 року (т. 1 а.с.175 (зворотній аркуш), 176);

- ТОВ «УСП-ДФ» у кількості 2400 шт., про що свідчать надані позивачем копії видаткової накладеної №0909-04 від 09.09.2011 року та рахунку-фактури №0909-06 від 09.09.2011 року (т. 1 а.с.178 (зворотній аркуш).

Вартість отриманого товару була повністю сплачена Покупцем, про що свідчать надані позивачем копії платіжних доручень №434 від 07.09.2011 року та №526 від 26.10.2011 року (т. 1 а.с.177, 179).

Постачальниками було виписано на адресу позивача податкові накладні, а саме

- ТОВ «ДЕКОС АЛЬЯНС» №151 від 06.09.2011 року (т. 1 а.с.175);

- ТОВ «УСП-ДФ» №52 від 09.09.2011 року (т. 1 а.с.178).

Як зазначив під час розгляду справи представник позивача, придбаний у ТОВ «ДЕКОС АЛЬЯНС» та ТОВ «УСП-ДФ» товар (поліпропіленові мішки) у кількості 3000 шт. були поставлені ТОВ "Красноградський млин" на підставі Договору № 160801 від 16.08.2011 р., на підтвердження чого позивачем було надано копії первинних документів, а саме: податкової накладеної; видаткової накладної; довіреності; актом про залік взаємних вимог (т. 1 а.с.180-182).

Крім того вказує, що оскільки в перевіряємому періоді позивач надавав на переробку в ТОВ «Красноградський млин» муку, тому мішки передавалися переробнику перевізником ФОП ОСОБА_5, який здійснював доставку муки.

З приводу господарських відносин із ТОВ «Дніпрометалінвест» (ТОВ «ДМІ»).

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується наявними в ній доказами, 02.09.2011 року між ПП НВФ "АгроДизель" (Покупець) та ТОВ «Дніпрометалінвест» (Постачальник) було укладено Договір №0902-10 від 02.09.2011 року на поставку сільськогосподарської продукції (висівки пшеничні, макуху (жмих) соняшника). (т. 1 а.с.183).

На підставі укладеної між сторонами Додаткової угоди №1 від 05.09.2011 року було визначено, що доставка здійснюється на умовах франко-склад Покупця.

На виконання умов господарської угоди, Постачальником було передано у власність ПП НВФ "АгроДизель" Товар, про що свідчать надані позивачем копії видаткових накладних №0902/06 від 02.09.2011 року, №0905/07 від 05.09.2011 року, №0905/08 від 05.09.2011 року, №0907/05 від 07.09.2011 року, №0909/03 від 09.09.2011 року, №0926/05 від 26.09.2011 року, №1003/02 від 03.10.2011 року, №1006/01 від 06.10.2011 року, №1006/02 від 06.10.2011 року, №1007/03 від 07.10.2011 року, №1021/01 від 21.10.2011 року, №0125/04 від 25.01.2012 року (т. 1 а.с.184 (зворотній аркуш), 192 (зворотній аркуш), 201 (зворотній аркуш), 208 (зворотній аркуш), 216а (зворотній аркуш), 218 (зворотній аркуш), 219б (зворотній аркуш), 222а (зворотній аркуш), 224 (зворотній аркуш), 226а (зворотній аркуш), 227б (зворотній аркуш), 229а (зворотній аркуш).

Вартість отриманого товару була повністю сплачена Покупцем, про що свідчать надані позивачем копії платіжних доручень №433 від 07.09.2011 року, №444 від 12.09.2011 року, №449 від 14.09.2011 року, №451 від 16.09.2011 року, №453 від 21.09.2011 року, №457 від 23.09.2011 року, №458 від 23.09.2011 року, №467 від 28.09.2011 року, №471 від 29.09.2011 року, №495 від 11.10.2011 року, №527 від 26.10.2011 року, №539 від 01.11.2011 року, №542 від 02.11.2011 року, №543 від 02.11.2011 року, №670 від 30.01.2012 року (т. 1 а.с.193, 209, 216б, 219в, 222б, 227в, 229б).

ТОВ «Дніпрометалінвест» було виписано на адресу позивача податкові накладні №21 від 02.09.2011 року, №33 від 05.09.2011 року, №34 від 05.09.2011 року, №51 від 07.09.2011 року, №69 від 09.09.2011 року, №187 від 26.09.2011 року, №14 від 03.10.2011 року, №43 від 06.10.2011 року, №44 від 06.10.2011 року, №59 від 07.10.2011 року, №164 від 21.10.2011 року, №202 від 25.01.2012 року (т. 1 а.с 184, 192, 201, 208, 216а, 218, 219б, 222а, 224, 226а, 227б, 229а).

Як зазначив під час розгляду справи представник позивача, придбаний товар транспортувався ТОВ «Дніпрометалінвест» та в послідуючому одразу був реалізовуваний іншим суб'єктам господарювання, а саме.

- ТОВ «Агропродукт-Херсон», на підставі Договору купівлі-продажу №670911 від 01.09.2011р., на підтвердження чого позивачем було надано копії первинних документів, а саме: договору; податкової накладеної; платіжного доручення; видаткової накладної; товарно-транспортної накладної (т. 1 а.с.186-190);

- СФГ "Колос", на підставі Договору купівлі-продажу №1606Н2 від 16.06.2011р., на підтвердження чого позивачем було надано копії первинних документів, а саме: договору; податкової накладеної; платіжного доручення; видаткової накладної; довіреності; товарно-транспортної накладної (т. 1 а.с.195-200);

- ПрАТ АГРОФІРМА "МРІЯ", на підставі Договору купівлі-продажу №1703С2 від 17.03.2011р., на підтвердження чого позивачем було надано копії первинних документів, а саме: податкової накладеної; платіжного доручення; видаткової накладної; товарно-транспортної накладної (т. 1 а.с.203-207, 226б-227а);

- ТОВ "ДЕСНА", на підставі Договору купівлі-продажу №1703С1 від 17.03.2011 р., на підтвердження чого позивачем було надано копії первинних документів, а саме: договору; податкової накладеної; платіжного доручення; видаткової накладної; довіреності; товарно-транспортної накладної (т. 1 а.с.210-215);

- ПСП "Лукново", на підставі Договору купівлі-продажу № 1205С1 від 12.05.2011р., на підтвердження чого позивачем було надано копії первинних документів, а саме: договору; податкової накладеної; платіжного доручення; видаткової накладної; товарно-транспортної накладної (т. 1 а.с.215а-216);

- ТОВ "ІЗЮМСЬКЕ ЗВІРОГОСПОДАРСТВО", на підставі Договору купівлі-продажу № 1606Н1 від 16.06.2011р., на підтвердження чого позивачем було надано копії первинних документів, а саме: договору; податкової накладеної; платіжного доручення; видаткової накладної; товарно-транспортної накладної (т. 1 а.с.216в-217б);

- СТОВ ЇМ. ЧКАЛОВА, на підставі Договору купівлі-продажу № 2401С1 від 24.01.2011р, на підтвердження чого позивачем було надано копії первинних документів, а саме: договору; податкової накладеної; платіжного доручення; видаткової накладної; товарно-транспортної накладної (т. 1 а.с.218а-219а, 229в-230в);

- ТОВ АГРОФІРМА "ВЛАДАНА" на підставі Договору купівлі-продажу № 0501С3 від 05.01.2011р. , на підтвердження чого позивачем було надано копії первинних документів, а саме: договору; податкової накладеної; платіжного доручення; видаткової накладної; товарно-транспортної накладної (т. 1 а.с.220-222, 228-229);

- СФГ "Віталія", на підставі Договору купівлі-продажу № 0410С1 від 04.10.2011р. на підтвердження чого позивачем було надано копії первинних документів, а саме:договору; податкової накладеної; платіжного доручення; видаткової накладної; довіреності; товарно-транспортної накладної (т. 1 а.с.222в-223в);

- СФГ ОСОБА_6, на підставі Договору купівлі-продажу № 2401С1 від 24.01.2011р., на підтвердження чого позивачем було надано копії первинних документів, а саме: договору; податкової накладеної; платіжного доручення; видаткової накладної; довіреності; товарно-транспортної накладної (т. 1 а.с.224а-226).

З приводу господарських відносин із ПП «Агро-Трейд».

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується наявними в ній доказами, 06.10.2011 року між ПП НВФ "АгроДизель" (Покупець) та ПП «Агро-Трейд» (Продавець) було укладено Договір №0610Ж1 з приводу поставки сільськогосподарської продукції (шрот соняшника). Відповідно п. 4.1. Договору зобов'язання з поставки вважається виконаним з моменту передами товару за адресою: Іванчуківське ХПП, вул.Привокзальна, 11, с.Іванчуківка, Ізюмського р-н, Харківської обл. (т. 1 а.с.231).

На виконання умов господарської угоди, Постачальником було передано у власність ПП НВФ "АгроДизель" Товар, про що свідчать надана позивачем копії видаткових накладних №100 від 08.10.2011 року, №385 від 17.12.2011 року, №388 від 19.12.2011 року 231в, 235 (зворотній аркуш), 237в (зворотній аркуш).

Вартість отриманого товару була повністю сплачена Покупцем, про що свідчать надані позивачем копії платіжних доручень №487 від 07.10.2011 року, №611 від 16.12.2011 року, №614 від 19.12.2011 року (т. 1 а.с. 231б, 236).

ПП «Агро-Трейд» було виписано на адресу позивача податкові накладні №16 від 07.10.2011 року, № 19 від 08.10.2011 року, №58 від 16.12.2011 року, №66 від 19.12.2011 року (т. 1 а.с. 231а, 235, 237в).

Як зазначив під час розгляду справи представник позивача, придбаний у ПП «Агро-Трейд» товар в послідуючому одразу був реалізований іншим суб'єктам господарювання, а саме:

- отриманий на підставі видаткової накладної №100 від 08.10.2011 р. шрот соняшника в кількості 30,06 т був поставлений СТОВ «ВОЄВОДСЬКЕ» за договором №0710А1 від 07.10.11 р., на підтвердження чого позивачем було надано копії первинних документів, а саме: договору; податкової накладеної; платіжного доручення; видаткової накладної; довіреності; товарно-транспортної накладної (т.1 а.с.231-232в). Транспортування товару здійснювалось ТОВ «Тамерлан Агро» на підставі договору на здійснення транспортних послуг №111011 від 11.10.2011 року, що підтверджено актом виконаних робіт №147 від 11.10.2011 р. (т. 1 а.с.233-234);

- отриманий на підставі видаткової накладної №385 від 17.12.2011 р. шрот соняшника в кількості 25,12 т був поставлений СТОВ «ПЕРЕМОГА» за договором №1402С1 від 14.12.11 р., на підтвердження чого позивачем було надано копії первинних документів, а саме: податкової накладеної; платіжного доручення; видаткової накладної; довіреності; товарно-транспортної накладної (т. 1 а.с.236а-237). Транспортування товару здійснювалось ТОВ «ТД «Техномет» на підставі договору про перевезення вантажів №51212 від 01.12.11 р., що підтверджено актом виконаних робіт №5121912 від 19.12.2011 р.. (т. 1 а.с.237а-237б);

- отриманий на підставі видаткової накладної №388 від 19.12.2011 р. шрот соняшника в кількості 30,96 т був поставлений ТОВ Апгрофірма «ЛАН» на підтвердження чого позивачем було надано копії первинних документів, а саме: податкової накладеної; платіжного доручення; видаткової накладної; довіреності; товарно-транспортної накладної (т.1а.с.238-241). Транспортування товару здійснювалось ТОВ «ТД «Техномет» на підставі договору про перевезення вантажів №51212 від 01.12.11 р., що підтверджено актом виконаних робіт №5122012 від 20.12.2011 р. (т. 1 а.с.242).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення ПП НВФ "АгроДизель" витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Доказів того, що отриманий від контрагентів - ПП «Кристал-Г», ТОВ «Компанія «Енерго БАТ», ПП «УКРАГРО-ТРЕЙД», ТОВ «ДЕКОС АЛЬЯНС», ТОВ «УСП-ДФ», ТОВ «Дніпрометалінвест» (ТОВ «ДМІ»), ПП «Агро-Трейд». товар не використовувався позивачем у власній господарській діяльності ні акт перевірки, ні матеріали даної адміністративної справи на містять.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

На час виконання умов договорів та видачі податкових накладнх підприємства були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Відповідно до положень п. 14.1.18 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно із приписами п.п. 14.1.181 ст.14, п.198.3, п. 198.6. ст.19 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що наявність податкових накладних, платіжних доручень щодо сплати податку на додану вартість в ціні товару хоч і є обов'язковими підставами для визначення податкового кредиту та бюджетного відшкодування, але не вичерпними, оскільки предметом доказування у даній справі є обставини, що підтверджують обґрунтованість визначення суми бюджетного відшкодування

Законом передбачено чіткий перелік підстав, які дають право на податковий кредит. Ці підстави дотримані позивачем в повному обсязі.

Листом Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" зазначено, що у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Крім того, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Адже, Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. І в разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Оскільки, позивач та його контрагент є окремими суб'єктами господарювання зі статусом юридичної особи, окремими платниками податку на додану вартість, кожен з яких має свої межі юридичної відповідальності, яка є індивідуальною, виходячи з вимог ст. 61 Конституції України.

В силу ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Суд також зауважує, що чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми до складу витрат, що підлягають оподаткуванню та формування суми податкового кредиту з податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентом мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу.

Відповідно до ч. 2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд звертає увагу на те, що збільшення суми грошового зобов'язання (шляхом прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) порушує право позивача мирно володіти своїм майном, визначення якого міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року (надалі також "Протокол 1 до Конвенції"), яка є частиною національного законодавства України згідно із статтею 9 Конституції України.

Зокрема, стаття 1 Протоколу 1 до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права"

Роз'яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини (надалі також "ЄСПЛ"). Дані рішення згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права. Більше того, ч. 2 ст.8 КАС України вимагає врахування практики ЄСПЛ при вирішенні справ.

Так, у пункті 53 рішення в справі "Булвес" АД проти Болгарії ЄСПЛ визначив поняття власності, вказавши, що "власність"може включати як існуючу власність, так і активи, включаючи вимоги стосовно яких заявник може стверджувати, що у нього чи у неї є принаймні "правомірні очікування"отримати ефективне здійснення свого майнового права.

У рішенні в справі "Щокін проти України"(п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов'язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом. Так, у пп. 50-51 згаданого рішення ЄСПЛ зазначає: "Найпершою та найбільш важливою вимогою ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише "на умовах, передбачених законом"і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття "закону") вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні."

Таким чином, будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини.

Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес"АД проти Болгарії"ЄСПЛ дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентами і правомірність віднесення позивачем до складу витрат, що підлягають оподаткуванню та формуванню податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Посилання контролюючого органу на завищення позивачем у перевіряємий період доходів та витрат, а також заниження податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей у контрагентів - ПП «Кристал-Г», ТОВ «Компанія «Енерго БАТ», ПП «УКРАГРО-ТРЕЙД», ТОВ «ДЕКОС АЛЬЯНС», ТОВ «УСП-ДФ», ТОВ «ДМІ», ПП «Агро-Трейд» через неможливість встановити реальність та товарність вказаних операцій, та проведення підприємствами транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операції по наданню контрагентам податкової вигоди, суд вважає безпідставними та зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину. Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Отже, основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки. Тобто, відповідач вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судовою процедурою визнав укладені між позивачем та ПП "Корпус-7" угоди недійсними, до того ж, в акті перевірки відсутні дані, які б свідчили про порушення позивачем приписів ст.228 ЦК України. Зазначений договір не визнаний у встановленому законом порядку недійсним, а також немає інших відомостей, які б свідчили, наприклад, про необґрунтоване завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

При цьому, Цивільний кодекс України статтею 215 визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Між тим, як вбачається із матеріалів справи, підстав, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, контролюючим органом зазначено не було, а отже, твердження податкового органу про нікчемність правочину є безпідставними.

Згідно з положеннями частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, суд вважає, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України.

Суд, також вважає за необхідне зазначити, що висновки податкового органу про можливі порушення податкового законодавства зі сторони контрагентів позивача, у т.ч. по ланцюгу постачання, не є підставою для висновку про порушення саме позивачем вимог податкового законодавства та про відсутність у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ з фактом оплати. Відповідачем не надано доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про непов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, про не вчинення операцій, про відсутність факту поставки продукції.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про правомірність віднесення позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування сум по господарським операціям із контрагентами - ПП «Кристал-Г», ТОВ «Компанія «Енерго БАТ», ПП «УКРАГРО-ТРЕЙД», ТОВ «ДЕКОС АЛЬЯНС», ТОВ «УСП-ДФ», ТОВ «ДМІ», ПП «Агро-Трейд» та формування на їх підставі податкового кредиту з податку на додану вартість, в зв'язку з чим, спірні податкові повідомлення-рішення в цій частині є незаконними та підлягають скасуванню.

В зв'язку з чим, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, суд дійшов до висновку, що оспорювані податкові повідомлення-рішення були прийнято не на підставі законодавства.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову не виконав покладений на нього ч.2 ст.71 КАС України обов'язок та не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "АгроДизель" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 11.09.2013 року № 0002692201 та № 0002672201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "АгроДизель" (61002, м. Харків, вул. Дарвіна, 12, кв. 13, код 32238992) судовий збір в сумі 2 294 (дві тисячі двісті девяносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 31.10.2013 року.

Суддя Горшкова О.О.