Ухвала

від 17.10.2013 по справі 826/8848/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8848/13-а(в 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

17 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Літвіної Н.М.,

Файдюка В.В.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Безпечні системи» до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом проведено документальну позапланову перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП ПВК Фірма «ПРОКСИН» за січень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 329/1-22-80-34901988 від 23 травня 2013 року, яким встановлено порушення п. 198.6 ст. 198, п.п.200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за січень 2012 року на загальну суму 89 500 грн. та порушення п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток за І-й квартал на загальну суму 94 343 грн.

На підставі акту податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0006002280 від 31 травня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 117 929 грн., в тому числі за основним платежем - 94 343 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 23 586 грн. та № 0006042280 від 31 травня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 111 875 грн., в тому числі за основним платежем - 89 500 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 22 375 грн.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПП ПВК Фірма «ПРОКСИН» було укладено договори: № 01/09 від 09.09.2011 року, № 01-06 від 01.06.2011 року, № 12-2 від 09.09.2011 року.

Як вбачається з вищевказаних договорів, позивач виступав в якості замовника, а ПП ПВК Фірма «ПРОКСИН» (підрядник) зобов'язувалось виконати роботи по монтажу протипожежних систем, роботи з проектування та монтажу блискавкозахисту та захисного заземлення, а також роботи з вогнезахисту металоконструкцій на об'єкті будівництва «Торгово-розважальний комплекс «Фабрика» в м. Херсон, вул. Залаегерсег, 18».

З матеріалів справи вбачається, що виконання зазначених робіт на ТРЦ обумовлювалось відносинами позивача, як монтажної організації, з ТОВ «ТРЦ Фабрика» (замовником) за договором № 20-05М від 20.05.2011 року та з ТОВ «Акмебуд» (генпідрядник, керівник будівництва) за договором № 28-08-Х від 28.08.2011 року.

Виконання операцій контрагентом позивача по відносинах з позивачем та, відповідно, по відносинах позивача із замовником будівництва та генеральним підрядником, підтверджується залученими до справи: актами надання послуг, складеними між позивачем і контрагентом, відомостями про об'єкт виконання робіт; довідками форми КБ-3 (про вартість виконаних будівельних робіт) із зазначенням номенклатури поставки робіт/послуг; актами приймання виконаних будівельних робіт, складеними між позивачам та замовником/генпідрядником; актами форми КБ-2в; актами прийняття в експлуатацію виконаних робіт з вогнезахисного обробляння, прийняття до експлуатації систем протипожежного захисту, прийняття до експлуатації системи зовнішнього блискавкозахисту; актом комплексного випробування установки, прийняття в експлуатацію протипожежних воріт, виконання робіт з вогнезахисного обробляння.

Контрагент позивача, який по суті виконував субпідрядні роботи, має ліцензію, видану Державним департаментом пожежної безпеки МНС України № 548374 від 09.09.2010 року, на здійснення робіт з проектування, монтажу, технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінки протипожежного стану об'єктів, в якій деталізовано конкретні види дозволених видів робіт. Станом на 31.08.2012 року контрагенту видано нову ліцензію № 037865.

Крім того, позивачу також видано аналогічну ліцензію № 595209 із строком дії з 20.09.2007 року по 20.09.2012 року.

Наявність ліцензій в учасників спірних операцій вказує на те, що у зв'язку з їх видачею державним органом перевірялась наявність у претендентів відповідних ресурсів, необхідних для провадження ліцензованої діяльності, наявність яких на час проведення спірних операцій не спростовано податковим органом під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Щодо наявності у контрагента ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, останнім під час розгляду справи в суді першої інстанції також надано договір оренди № 2 від 01.02.2011 року та акт передачі складських приміщень площею 137,7 м.кв., які розміщено у м. Бровари, вул. Щолківська, 1. Третьою особою також надано договір оренди обладнання № ОК0301 від 05.12.2011 року, договір від 05.05.2010 року оренди автомобіля ГАЗ 330232-214, на термін 5 років.

Відносно наявності у контрагента кваліфікованого персоналу та штату відповідних працівників, останнім надано дипломи працівників про освіту, сертифікати про проходження курсів, посвідчення про проходження спеціального навчання з питань пожежної безпеки, а також штатний розклад, де штатна чисельність працівників досягала 44 осіб (у т.ч. електромонтажники, слюсарі, інженери).

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг .

Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ПК України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вищевикладених положень вбачається, що формування податкового кредиту є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних . Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

У свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент здійснення вказаних правовідносин, ПП ПВК Фірма «ПРОКСИН» було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як платник податку та йому присвоєно індивідуальний податковий номер.

Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до п.п. 134.1.1 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

При цьому, згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

В контексті наведеного, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України передбачено, що дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

У той же час, згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у позивача наявні всі первинні документи по взаємовідносинах з ПП ПВК Фірма «ПРОКСИН», що підтверджує реальність господарських операцій. Дані первинні документи відповідають вимогам чинного законодавства та містять всі необхідні реквізити.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем були реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з контрагентом ПП ПВК Фірма «ПРОКСИН», який на момент здійснення господарської діяльності був зареєстрований як платник податку на додану вартість, то податкові повідомлення-рішення винесені податковим органом безпідставно та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Літвіна Н.М.

Файдюк В.В.

Повний текст виготовлено: 22.10.2013 року.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Літвіна Н. М.

Файдюк В.В.