Постанова

від 29.10.2013 по справі 820/9019/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2013 р. № 820/9019/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В,

при секретарі судового засідання Загребельному В.І

за участю:

представника позивача - Жепко О.В.,

представника відповідача - Полежаки О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Спільного підприємство "ТЕХНОПАРК-ПОЖТЕХНІКА" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Спільного підприємство "ТЕХНОПАРК-ПОЖТЕХНІКА" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПУ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0002522201 від 09.09.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 250000,00 грн., з якої 250000,00 грн. за основним платежем; скасувати податкове повідомлення-рішення ДПУ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0002542201 від 09.09.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов"язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції на загальну суму 510,00 грн., з якої 510,0 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями № 0002522201 від 09.09.2013 р. яким збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток на суму 250000,00 грн. та №0002542201 від 09.09.2013 року яким збільшено суму грошового зобов"язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції на суму 510,0 грн. та вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення є неправомірними, необґрунтованими, безпідставними через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах та відповідають чинному законодавству. Відповідач наголошує, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на суперечність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства.

Представник відповідача в судове засідання прибув, підтримав доводи, викладені в запереченні, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Спільне підприємство "ТЕХНОПАРК-ПОЖТЕХНІКА" у формі товариства з обмеженою відповідальністю зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 20.11.2001 р., перебуває на обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, є платником податку на додану вартість.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка СП "ТЕХНОПАРК-ПОЖТЕХНІКА" у формі ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р.

Результати перевірки оформлені актом № 439/20-31-22-01-07/31643616 від 05.09.2013 р. (т.1 а.с. 19-37)

Згідно висновків вказаного акту перевірки за твердженням перевіряючих в діяльності СП "ТЕХНОПАРК-ПОЖТЕХНІКА" у формі ТОВ встановлено порушення:

-п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податку на прибуток всього в сумі 250000,0 грн. у т.ч. за 4 квартал 2011 року в сумі 250000 грн.

- в порушення вимог п.3.5 глави 3 Положення №637, СП "ТЕХНОПАРК-ПОЖТЕХНІКА" у формі ТОВ встановлено понадлімітні залишки готівки в касі в сумі 931,04 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 439/20-31-22-01-07/31643616 від 05.09.2013 р. ДПІ у Київському районі м. Харкова винесені податкові повідомлення - рішення № 0002522201 від 09.09.2013 р. яким збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток на суму 250000,00 грн. та №0002542201 від 09.09.2013 року яким збільшено суму грошового зобов"язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції на суму 510,0 грн.

Податкове повідомлення-рішення відповідача № 0002532201 від 09.09.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування на загальну суму 1862,08 грн., позивач в даній адміністративній справі не оскаржує.

Під час судового розгляду даної адміністративної справи суду належить перевірити юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу саме спірних податкових повідомлень-рішень № 0002522201 від 09.09.2013 р., № 0002542201 від 09.09.2013 р.

В мотивувальній частині акту перевірки зазначено, що заниження податку на прибуток в сумі 250000 грн., у т.ч. за 4 квартал 2011 року в сумі 250000 грн. зумовлене завищенням СП «Технопарк-Пожтехніка» у формі ТОВ задекларованих показників у рядку 05.1 Декларації "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" всього в сумі 1086957 грн., у т.ч. за 4 квартал 2011 року в сумі 1086957 грн. відбулося в зв'язку з тим , що фактично у 4 кварталі 2011 року підприємством здійснювалось списання, використаних для виробництва порошка в обсягах, які значно перевищували зазначені у Додатках1 та 2 компенсація вартості використаних матеріалів, які підписані та по яким проведено розрахунки із Замовником, що у свою чергу призвело до завищення підприємством показника собівартості по рядку 05.1 Декларацій на загальну суму 221022 грн. та в зв'язку із віднесенням до складу прямих матеріальних витрат суми в розмірі 865935 грн., не підтвердженої на момент перевірки відповідними первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Cуд не погоджується з такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем та ТОВ «НВФ «Фактор» було укладено договір на виготовлення продукції з давальницької сировини № 15/03-09 від 15.03.2010 р., згідно якого замовник (ТОВ «НВФ «Фактор») доручає, а виконавець зобов'язується виготовляти із давальницької сировини замовника продукцію у відповідності до умов договору, а замовник зобов'язується приймати дану продукцію та оплачувати вартість роботи.

Позивачем на умовах договору на виготовлення продукції з давальницької сировини № 15/03-09 від 15.03.2010 р. здійснювалось виготовлення та реалізація на користь замовника ТОВ «НВФ «Фактор» порошку вогнегасного П-2АПМ (ТУ У6-05766362-97) та «Фактор АВС-40» (ТУ У 24.6-13672801-004-2004).

Відповідно до п. 4.1 договору в редакції, що погоджена сторонами додатковою угодою б/н від 30.09.2011 р., роботи виконуються виконавцем (позивачем) із сировини, яка надається замовником. Зокрема, такою давальницькою сировиною, яку надало ТОВ «НВФ «Фактор», виступав амофос (моноамонійний фосфат) - ГОСТ 18918-85, ТУ У 24.1-31980517-001-2004, ТУ 2186-675-00209438-03.

На виконання умов договору та згідно видаткових накладних № 2 від 01.09.2011 р., № 3 від 06.11.2011 р., № 4 від 08.12.2011 р. ТОВ «НВФ «Фактор» передало позивачу давальницьку сировину моноамонійний фосфат в кількості 121806,40 кг.

Згідно п. 4.7 договору, в редакції, що погоджена сторонами додатковою угодою б/н від 30.09.2011 р., виконавець (позивач) забезпечує виконання робіт матеріалами, сировиною та тарою відповідно до наведеного нижче переліку у кількості, яка об'єктивно необхідна для витовлення та упакування запланованого об'єму готової продукції. Відповідно до зазначеного п. 4.7 договору позивач надавав наступні матеріали : етикетки (зразок погоджується із Замовником); нитка тарна; мішки поліпропіленові з поліетиленовим вкладишем; аеросил АМ-1-300 (Метилкремнезем); аеросил АМ-1-300 модифікований (Метилкремнезем); сульфат амонію (ГОСТ 9097-82); слюдяний концентрат, слюда молота; рідина ГКЖ-136-157М; коаліново-шамотний порошок; доломітове борошно.

Стосовно закупвлі позивачем аеросилу АМ-1-300 (метилкремнезем) та аеросилу АМ-1-300 (метилкремнезем) модифікованого, що був наданий позивачем при виготовленні порошку вогнегасного П-2АПМ, cудом встановлено наступне.

Зазначена сировина придбана позивачем у ТОВ «ТОРГОВА ФІРМА «ДЕЛЬТАСВІТ» та ТОВ «НВФ «Фактор».

На підставі договору поставки № 010611 від 01.06.2011 р., укладеного із ТОВ «ТОРГОВА ФІРМА «ДЕЛЬТАСВІТ», зазначений постачальник поставляв у власність позивача виробничі матеріали та засоби протипожежної безпеки, в тому числі аеросил АМ-1-300 та аеросил АМ-1-300 модифікований.

На виконання умов договору ТОВ «ТОРГОВА ФІРМА «ДЕЛЬТАСВІТ» здійснило поставку у власність позивача аеросилу АМ-1-300 модифікованого що підтверджується наступними видатковими накладними; № 204 від 02.08.2011 р. в кількості 1580 кг вартістю 153 007,20 грн. в т.ч. ПДВ; № 305 від 05.09.2011 р. в кількості 700 кг вартістю 67 788,00 грн., в т.ч. ПДВ; № 367 від 03.10.2011 р. в кількості 690 кг вартістю 75 902,76 грн., в т.ч. ПДВ; № 480 від 01.11.2011 р. в кількості 1320 кг вартістю 158 400,00 грн., в т.ч. ПДВ; № 569 від 01.12.2011 р. в кількості 1920 кг вартістю 230 400,00 грн., в т.ч. ПДВ та аеросилу АМ-1-300 за видатковою накладною № 367 від 03.10.2011 р. в кількості 260 кг вартістю 25 218,96 грн., в т.ч. ПДВ.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі рахунку-фактури № СФ-0000400 від 21.07.2011 р. та згідно видаткової накладної № РН-0000482 від 21.07.2011 р. позивач придбав у ТОВ «НВФ «Фактор» аеросил АМ-1-300 (метилкренозем) в кількості 1300 кг вартістю 106 800,00 грн., в т.ч. ПДВ

Позивач в повному обсязі розрахувався із зазначеними постачальниками за аеросил АМ-1-300 та аеросил АМ-1-300 модифікований, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями № 299 від 21.07.2011 р., № 380 від 06.09.2011 р., № 405 від 19.09.2011 р., № 419 від 28.09.2011 р., № 431 від 04.10.2011 р., № 442 від 11.10.2011 р., № 462 від 17.10.2011 р., № 471 від 21.10.2011 р., № 13 від 31.10.2011 р., № 15 від 01.11.2011 р., № 18 від 02.11.2011 р., № 20 від 03.11.2011 р., № 28 від 14.11.2011 р., № 38 від 16.11.2011 р., № 39 від 18.11.2011 р., № 57 від 29.11.2011 р., № 59 від 30.11.2011 р., № 71 від 13.12.2011 р., № 91 від 23.12.2011 р., № 92 від 26.12.2011 р., № 98 від 28.12.2011 р.

Крім того, в матеріалах справи міститься рецептура на виготовлення порошку вогнегасного П-2АПМ на жовтень, листопад, грудень 2011 року, що затверджена замовником ТОВ «НВФ «Фактор» та містить норми витрат сировини (матеріалів) на 1 тонну продукції з врахуванням відсотка додаткових технологічних витрат.

Відповідно до звітів виробництва позивача при виготовленні порошку вогнегасного П-2АПМ за жовтень, листопад, грудень 2011 року, списання аеросилу АМ-1-300 та аеросилу АМ-1-300 модифікованого здійснювалось позивачем в кількості, що фактично необхідна для виготовлення порошку вогнегасного, в межах норм витрат сировини (матеріалів), погоджених із замовником відповідною рецептурою.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статтей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.8. ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

За п.п. 138.8.1. п.138.8 ст. 138 Податкового кодексу України України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Суд зазначає, що угоди, укладені між позивачем та замовниками є чинними та не визнаними в установленому порядку недійсними.. Виготовлення та реалізація порошку вогнегасного П-2АПМ (ТУ У6-05766362-97) та «Фактор АВС-40» (ТУ У 24.6-13672801-004-2004) - безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю підприємства, оскільки є складовою частиною діяльності Спільного підприємство "ТЕХНОПАРК-ПОЖТЕХНІКА" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, що направлена на отримання доходу.

Виконання угод між позивачем та замовниками підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, суд вважає , що позивачем у відповідності до положень п. 138.1, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України правомірно включено до витрат собівартості за 4 квартал 2011 року в якості прямих матеріальних витрат вартість сировини, що самостійно надававсь позивачем для виготовлення порошку вогнегасного П-2АПМ на суму 221022,00 грн., в межах норм погодженої рецептури та на умовах договору № 15/03-09 від 15.03.2010 р., укладеному із ТОВ «НВФ «Фактор».

Щодо посилання відповідача в мотивувальній частині акту на завищення задекларованих показників у рядку 05.1 Декларації "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" всього в сумі 865935 грн., у т.ч. за 4 квартал 2011 року в сумі 865935 грн. внаслідок віднесення до складу прямих матеріальних витрат не підтверджених на момент перевірки відповідними первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку в порушення п.138.8.1, п.138.8 ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України , суд зазначає наступне.

Проаналізувавши показники декларацій з податку на прибуток позивача за II-IV квартал 2011 року та II-III квартал 2011 року, судом встановлено, що позивачем за IV квартал 2011 року у рядку 05.1 Декларації "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" задекларовано суму в розмірі 3778753,00 грн., з якої прямі матеріальні витрати становлять 3429563,00 грн. (код рядка 05.1.1), прямі витрати на оплату праці становлять 36222,00 грн. (код рядка 05.1.2), амортизація виробничих основних засобів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг становить 42681,00 грн. (код рядка 05.1.3 АМ), сума внесків на соціальні заходи становить 20733,00 грн. (код рядка 05.1.12), інші прямі витрати становлять 249554,00 грн. (код рядка 05.1.16).

В четвертому кварталі 2011 року позивач здійснював господарські операції з придбання виробничих матеріалів, товарів, робіт (послуг) виробничого, адміністативного та іншого характеру з наступними контрагентами: ТОВ «TVD», ТОВ «АВАТЕХ ГРУП», Фірма «Агротехналадка, ЛТД» у формі ТОВ, ТОВ «Алюфініш Україна», ТОВ «Альфа Інкс», ТОВ «Амос», ХФ ПрАТ «Бліц-Інформ», ТОВ «Будпласт», ТОВ «ВАМ Україна», ТОВ «Велтон.Телеком», ТОВ «ВІП ПЕРСОНА», ТОВ «Восток Телеком», ТОВ «Восток», ТОВ ТОРГОВА ФІРМА «ДЕЛЬТАСВІТ», ТОВ «ДОНБАС ПРОМ ОІЛ», ТОВ «Електронний світ», ПП «ЄВРОСПЕКТР», ТОВ «ЗОНД-ПОЛІТЕХ ПЛЮС», ПП «Камертон», ПП «Завод «Комсомолець», Компанія «Лєкс» у формі ТОВ, ТОВ «МД Груп Харків», ПП «Мега-Транс», ХФ ТОВ «Метал Холдінг Трейд», ТОВ «Метінвест-СМЦ», ТОВ «Модус, ЛТД», ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Микитівський доломітний завод», ТОВ «ПАОК», ТОВ «Паудер», ТОВ «Пласт Маркет Торговий Дім», ТОВ «ПОЛІ-ІМПЕКС», ТОВ «Промтехсервіс», ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Фірма Системосервіс», ХФ ПАТ «Солді і Ко» - «Солді-Харків», ТОВ «Стоміль Санок Україна», ПАТ «Терра банк», ПП «Тетіс-АТ», УДСО при ГУМВС України в Харківській обл., ТОВ «НВФ «Фактор», ФКБ «Фінанси та кредит», КП КГ «Харківкомуночиствод»,ПАТ «Харківміськгаз», АК «Харківобленерго», ДП «Харківьский регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (ДП «Харківстандартметрологія»).

Витрати в сумі 3429563,00 грн., понесені на придбання виробничих матеріалів, сировини, напівфабрикатів та комплектувальних виробів, товарів у зазначених контрагентів, були включені позивачем в 4 кварталі 2011 року до рядка 05.1.1 Декларації «Прямі матеріальні витрати».

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здіснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом ІІ Податкового кодексу України.

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України - не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції.

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Позивачем надані до суду всі первинні документи (первинні банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, акти виконаних робіт (наданих послуг), рахунки, товаро-транспортні накладні), що підтверджують законність формування витрат за 4 квартал 2011 року по рядку 05.1 Декларації "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" .

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між Спільним підприємством "ТЕХНОПАРК-ПОЖТЕХНІКА" у формі товариства з обмеженою відповідальністю та контрагентами та правомірність віднесення позивачем сум валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів .

За таких умов, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення № 0002522201 від 09.09.2013 р. не відповідає вимогам закону, що є підставою для його скасування.

Щодо винесення ДПІ податкового повідомлення-рішення № 0002542201 від 09.09.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції на загальну суму 510,00 грн., з якої 510,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, суд зазначає наступне.

Cуд відмічає, що податкове повідомлення-рішення № 0002542201 від 09.09.2013 р. винесено відповідачем з посиланням на акт перевірки № 439/20-31-22-01-07/31643616 від 05.09.2013 р. у зв'язку з порушенням платником податків п. 44.1, п. 44., ст. 44, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України , при цьому висновки акту перевірки № 439/20-31-22-01-07/31643616 від 05.09.2013 р. не містять даних про наявність таких порушень.

Інших мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірного повідомлення-рішення не покладено.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, а також тверджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті № 439/20-31-22-01-07/31643616 від 05.09.2013 р., на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зі змісту ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків , судом встановлено, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень-рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Таким чином, винесення податкового повідомлення -рішення з посиланням на норму закону про оподаткування, порушення якої не встановлено в ході перевірки та не викладено в акті, є порушенням чинного законодавства.

Зі змісту акта перевірки від № 439/20-31-22-01-07/31643616 від 05.09.2013 р. судом встановлено, що даний акт не містить висновку про вчинення платником податків порушення п. 44.1, п. 44., ст. 44, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, отже відповідач, ДПІ, не мав правових підстав для винесення податкового повідомлення -рішення № 0002542201 від 09.09.2013 р.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень. За таких умов, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення № 0002522201 від 09.09.2013 р., № 0002542201 від 09.09.2013 р. не відповідають вимогам закону, що є підставою для їх скасування.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Спільного підприємство "ТЕХНОПАРК-ПОЖТЕХНІКА" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0002522201 від 09.09.2013 р. та №0002542201 від 09.09.2013 р.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, МФО 851011, банк ГУДКСУ у Харківській області) на користь Спільного підприємство "ТЕХНОПАРК-ПОЖТЕХНІКА" ( код ЄДРПОУ 31643616) судовий збір у розмірі 2294,0 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 01.11.2013 року.