Рішення

від 31.10.2013 по справі 903/1008/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 жовтня 2013 р. Справа № 903/1008/13

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Шевчук Світлана Анатоліївна

за участю представників сторін:

від позивача: Хотинець М. У. - адвокат

від відповідача: н/з

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом Державного підприємства "Цуманське лісове господарство" до товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Транс Ліс" про стягнення 452 330,46 грн.

В судовому засіданні 30.10.2013 р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство "Цуманське лісове господарство" звернулось в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Транс Ліс" про стягнення 452 403,48 грн.

Ухвалою господарського суду від 01.10.2013 р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позові. Подала клопотання про зменшення суми позову до 452 330,46 грн. з них: 444 368,36 грн. основного боргу та 7 962,10 грн. 3% річних. Крім того, на виконання вимог ухвали суду подала витребувані документи та оригінали долучених до позовної заяви документів для огляду в судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Ухвала суду повернулась з відміткою пошти "За закінченням терміну зберігання".

За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р., № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Явка представників сторін обов'язковою не визнавалася.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала суду від 01.10.2013 р. вручена відповідачу належним чином. При цьому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні за відсутністю відповідача, за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Цуманське лісове господарство" звернулось в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Транс Ліс" про стягнення 452 330,46 грн.

Позов мотивувало тим, що ДП "Цуманське лісове господарство", згідно усної домовленості, на підставі товаророзпорядчих документів, здійснило реалізацію ТОВ "Волинь Транс Ліс" паливно-мастильних матеріалів, автозапчастин, лісопродукції, гідроманіпулятора, а також надавало послуги з ремонту транспортних засобів та послуги водіїв по вивозці лісопродукції, що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт, а також видатковими і товарно-транспортними накладними з довіреностями, що наявні в матеріалах справи.

Позивач зазначає, що станом на 23.09.2013 р. відповідач заборгував йому кошти на суму 444 368, 36 грн., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, долученими до матеріалів справи.

07.02.2013 р. відповідачу було надіслано вимогу про сплату заборгованості, яка залишена позивачем без уваги.

Позивач заявляє, що станом на день подання позову вищевказане зобов'язання не виконано відповідачем і просить суд стягнути з ТОВ "Волинь Транс Ліс" 452 330,46 грн. з них: 444 368,36 грн. основного боргу та 7 962,10 грн. 3% річних, а також понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 9 048,00 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ДП "Цуманське лісове господарство" здійснило реалізацію паливно-мастильних матеріалів, автозапчастин, лісопродукції, гідроманіпулятора, а також надавало послуги з ремонту транспортних засобів та послуги водіїв по вивозці лісопродукції ТОВ "Волинь Транс Ліс".

Вищевказане підтверджується актами здачі-приймання № ОУ-979 від 18.10.2010 р. на суму 1104,00 грн., № ОУ-980 від 20.10.2010 р. на суму 264,00 грн., № ОУ-984 від 27.10.20110 р. на суму 112,80 грн., № ОУ-ОООООП від 28.02.2011 р. на суму 3600,00 грн., № ОУ-0000010 від 30.06.2010 р. на суму 4990,88 грн., видатковими накладними № № РН-997 на суму 4753,37 грн., 1173 на суму 1160,40 грн., 1303 на суму 1076,44 грн., 1305 на суму 157,25 грн., 1602 на суму 1852,01 грн., 1604 на суму 4295,10 грн., 184 на суму 932,21 грн., 301 на суму 1476,49 грн., 509 на суму 1766,34 грн., РН-857 на суму 40561,27 грн., 1201 на суму 22476,29 грн., 1202 на суму 2034,06 грн., 1605 на суму 7451,54 грн., 182 на суму 7981,86 грн., 304 на суму 30468,06 грн., 508 на суму 72311,58 грн., РН-1463 на суму 518,42 грн., товаро-транспортними накладними №№ 01СЛА 002976 на суму 24752,23 грн., 01 СЛА 000653 на суму 6000,17 грн., ВЛ 022181 на суму 338,00 грн., ВЛ 022196 на суму 19994,03 грн., ВЛ 022576 на суму 680,00 грн., ВЛ 022586 на суму 510,00 грн., ВЛ 022588 на суму 10929,60 грн., ВЛ 022591 на суму 12239,00 грн. ВЛ 010500 на суму 10000,00 грн., ВЛ 010863 на суму 13061,00 грн., видатковою накладною № ЛНА-000001 на суму 134 520,00 грн., довіреностями № 60 від 13.12.2010 р., № 17 від 01.03.2011 р., № 23 від 22.06.2011 р., № 24 від 30.06.2011 р., № 25 від 20.07.2011 р., № 25 від 20.07.2011 р., № 25 від 20.07.2011р., № 25 від 20.07.2011р., № 2 від 21.02.2012 р., № 1 від 27.03.2012 р. Всього на суму 444 368,36 грн. (а.с. 11-52).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 144 ГК, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Правочином, відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається із матеріалів справи, в даному випадку відбулося реальне настання правових наслідків, а саме позивач здійснив реалізацію матеріалів та надав послуги відповідачу, а відповідач прийняв надані позивачем товари і послуги.

У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Із матеріалів справи вбачається, що на актах здачі-приймання, довіреностях на отримання матеріальних цінностей та накладних, долучених до матеріалів справи, наявні підписи та печатки сторін.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У інформаційному листі № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" Вищий господарський суд зазначив, що підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач направив на адресу відповідача вимогу про погашення боргу, яка на даний час не виконана (а.с. 58-59).

Отже, сума боргу за поставлений товар та надані послуги становить 444 368,36 грн., що підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення з відповідача.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Беручи до уваги викладене, позивач підставно нарахував відповідачу 7 962,10 грн. 3% річних за період прострочення з 16.02.2013 р. по 23.09.2013 р. (дата отримання вимоги - 08.02.2013 р. + 7 днів).

Як визначає ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

В даному випадку матеріалами справи та фактичними обставинами справи підтверджується факт надання позивачем послуг та поставка товару відповідачу, схвалення та прийняття їх останнім, вчиннення дій по виконанню усної домовленості, отже суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" за подання заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. В даному випадку це - 9 046,53 грн. Позивачем було сплачено 9 048,00 грн. судового збору.

Згідно ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Отже, 1,47 грн. судового збору підлягають поверненню позивачу з держбюджету.

Оскільки, спір до суду доведений з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 9 046,53 грн. згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України та на підставі ст.ст. 11, 202, 207, 530, 652, 626, 692 Цивільного кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Транс Ліс" (вул. Кафедральна, 11, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 37068293) на користь Державного підприємства "Цуманське лісове господарство" (вул. Жовтнева, 124, смт. Цумань, Ківерцівський район, код ЄДРПОУ 00991491) 452 330 (чотириста п'ятдесят дві тисячі триста тридцять грн.) 46 коп. (з них: 444 368,36 грн. основного боргу, 7 962,10 грн. 3% річни), а також понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 9 046,53 грн.

Головному управлінню державної казначейської служби України у Волинській області повернути на користь Державного підприємства "Цуманське лісове господарство" (вул. Жовтнева, 124, смт. Цумань, Ківерцівський район код ЄДРПОУ 00991491) судовий збір внесений в більшому розмірі 1 (одна грн.) 47 коп. сплачених згідно платіжного доручення № 2801 від 25.09.2013 р. (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено

31.10.13

Суддя І. О. Гарбар