Постанова

від 24.10.2013 по справі 918/142/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року Справа № 918/142/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В. суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Швеця В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін за позовом: позивача, третьої особи: не з'явились, повідомлені належно про час і місце розгляду касаційної скарги, відповідача: Ношкалюк М.М. - директор,

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні Системи і Технології" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 22.05.13 у справі№918/142/13-г за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні Системи і Технології" до третя особаТовариства з обмеженою відповідальністю "Рівнепобутприлад" Рівненське обласне виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" простягнення 4628,90 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерні Системи і Технології" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнепобутприлад" про стягнення з нього 4628,90 грн. боргу. В обґрунтування позову, позивач посилався на несплату відповідачем вартості послуг з водовідведення та перекачування стоків за договором №ІС-0011 від 01.01.12 за листопад-грудень 2012 року.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 20.02.13 (суддя Романюк Р.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2314,45 грн. боргу. У решті позову відмовлено. Господарський суд дійшов висновку про те, що договір №ІС-0011 від 01.01.12 є розірваним з 01.12.12, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача плати за спірні послуги за грудень 2012 року. Водночас суд визнав обґрунтованим нарахування та стягнення плати за цим договором за надані у листопаді 2012 року послуги з водовідведення.

Рівненський апеляційний господарський суд постановою від 22.05.13 (судді: Юрчук М.І., Крейбух О.Г., Василиишин А.Р.) перевірене рішення суду першої інстанції залишив без змін з тих же підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерні Системи і Технології" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у справі скасувати в частині відмови у позові про стягнення 2314,45 грн. боргу та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову. Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник наголошує на порушенні судами приписів статей 525, 651, 652 Цивільного кодексу України, Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.08. Скаржник посилається на те, що стоки відповідача перекачуються через насосну станцію позивача та що у відповідача не було підстав для розірвання спірного договору в односторонньому порядку.

Від відповідача судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити без змін судові акти у справі, а касаційну скаргу - без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представника відповідача, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами, що 01.01.12 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерні Системи і Технології" - виконавцем і Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнепобутприлад" - споживачем укладено договір про надання послуг водовідведення №ІС-0011. За цим договором виконавець зобов'язався виконати роботи з водовідведення та перекачування стоків, а споживач своєчасно їх оплатити за встановленими тарифами. Відповідно до пунктів 13, 14 договору тарифи на послуги водовідведення, ремонт каналізаційного колектора вказуються в акті виконаних робіт, погодженому сторонами, за фактом виконання робіт. Розмір щомісячної плати за надані послуги згідно з нормативами (нормами) споживання вказується в рахунках. Розрахунковим періодом, згідно з пунктом 16 договору, є календарний місяць. Платежі за надані послуги справляються не пізніше 5-го числа кожного місяця за виставленими рахунками та актами виконаних робіт. Сторони передбачили, що спірний договір №ІС-0011 від 01.01.12 укладається на один рік і набирає чинності з дня його укладання. Судами також було встановлено, що цей договір може бути розірваний достроково у разі, зокрема, зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугами виконавця. В процесі розгляду спору господарські суди установили, що позивачем за спірним договором надавалися відповідачеві послуги з перекачування стоків та виставлялися рахунки на їх оплату. Проте, вартість послуг у повному обсязі відповідачем не була оплачена. Установили суди і те, що відповідач уклав договір №3232 на водопостачання і водовідведення з РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал"; а з позивачем договір №ІС-0011 від 01.01.12 достроково розірвав. Тобто, з грудня 2012 року зобов'язання сторін за спірним договором припинилися. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні Системи і Технології" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнепобутприлад" 4628,90 грн. боргу за договором про надання послуг водовідведення №ІС-0011 від 01.01.12 за листопад-грудень 2012 року Ухвалюючи рішення у справі, господарський суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення цих вимог. За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частиною 1 статті цього ж Кодексу передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Судами установлено, що за своєю правовою природою спірний договір є договором про надання послуг. Відповідно до приписів статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно з приписами статті 903 названого Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (стаття 905 Цивільного кодексу України). Згідно з приписами статі 907 цього ж Кодексу договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі, шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом. Відповідно до статі 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Статтею 653 названого Кодексу унормовано, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Разом з тим, згідно з пунктом 6 статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом. Дослідивши обставини та зібрані у справі докази, надавши оцінку умовам спірного договору, господарські суди установили, що сторони у договорі (пункт 37) передбачили право споживача (відповідача) односторонньо розірвати договір у разі, зокрема, зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугами виконавця. Установили господарські суди і те, що відповідач листом №252 від 05.11.12 повідомив позивача про відмову від надання послуг з 01.12.12 та дострокове розірвання спірного договору. Отже, як установили суди, договір про надання послуг з водовідведення №ІС-0011 від 01.01.12 є розірваним з 01.12.12 та зобов'язання сторін за ним припинилися з цієї дати. Окрім того, судами було враховано і те, що послуги з водовідведення надаються відповідачу РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" за договором №3232 (як то передбачено Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.02 №403/6691). Відповідно до частини 1 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. За таких встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком судів про відсутність підстав для стягнення з відповідача суми боргу за грудень 2012 року. Доводи касаційної скарги визнаються неспроможними, оскільки не спростовують встановленого господарськими судами та ґрунтуються на переоцінці доказів у справі, яка, за приписами статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції.

В частині стягнення з відповідача 2314,45 грн. боргу судові акти не оскаржувалися, а тому колегією суддів не переглядалися.

За таких обставин, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.05.13 у справі №918/142/13-г залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні Системи і Технології" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Добролюбова

Судді Т. Гоголь

В. Швець