Рішення

від 10.10.2013 по справі 917/1728/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

10.10.2013р. Справа № 917/1728/13

за позовом Малого колективне підприємство "Сантал", вул. Першотравнева, 45, кв.3, м.Кременчук, Полтавська область, 39600

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротехнопроект", вул.Автобазівська, 3, м.Полтава, Полтавська область, 36008

про стягнення 110 996, 65 грн.

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники сторін:

від позивача: Шмельов М.М. адвокат №554 від 06.08.2013р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 110 996,65 грн. за Договором поставки товару №010801 від 01.08.2012р. з яких: основна заборгованість 98 836,15 грн., 10 163,35 грн. - пеня та 3% річних в розмірі 1 997,15 грн.

10.10.2013 року представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав суду виписку з ЄДРПОУ відповідача та докази направлення Акту звірки відповідачу. Суд подані докази прийняв та азлучив до матеріалів справи.

Відповідач представництво у судове засідання не забезпечив, вимог суду не виконав. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп.. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення.

З огляду на вищевикладене, а також достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:

01 серпня 2012 року між малим колективним підприємством «САНТАЛ» (далі за текстом - позивач, постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТЕХНОПРОЕКТ» (далі за текстом - відповідач, покупець) укладено договір поставки товару № 010801 (далі за текстом - договір) на поставку автомобільних запасних частин для транспортних засобів (далі за текстом - продукція). Підтвердженням факту узгодження Сторонами асортименту, кількості і ціни продукції є прийняття відповідачем продукції по видатковій накладній позивача, яка після підписання її обома Сторонами має юридичну силу. Відповідно до умов п. 4.2. договору моментом поставки вважається момент підписання представником відповідача видаткової накладної на продукцію. Відповідно до п. 4.3. договору зобов'язання позивача по поставці продукції вважаються виконаними з моменту передачі продукції відповідачу за видатковою накладною на продукцію.

Поставка продукції відповідно до умов п. 4.5. договору здійснюється автомобільним транспортом на умовах СРТ, м. Полтава, вул. Автобазівська, 3-Б на склад відповідача згідно з міжнародними правилами Інкотермс в редакції 2010 року.

Як зазначає позивач, на виконання умов укладеного договору ним на адресу відповідача було поставлено продукцію на загальну суму 412 043,10 грн. на підставі видаткових накладних № 14/08-2 від 14.08.12., № 14/08-3 від 14.08.12., № 14/08-4 від 14.08.12., № 28/09-1 від 28.09.12.

Пунктом 3.6. договору встановлено, що оплата продукції здійснюється відповідачем в національній валюті України на умовах попередньої оплати у розмірі 50%, залишок оплати в розмірі 50% відповідач зобов'язується сплатити впродовж 30 календарних днів з моменту отримання продукції шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

На оплату продукції позивач виписав відповідачу рахунки № 24/07-7 від 24.07.12., № 08/08-5 від 08.08.12., № 11/09-13 від 11.09.12. За поставлену продукцію відповідач частково сплатив позивачу грошові кошти платіжними дорученнями № 293 від 06.08.12. на суму 58653,30грн. (в якості попередньої оплати), № 303 від 16.08.12. на суму 13532,10грн., № 358 від 28.09.13. на суму 206021,55грн., № 399 від 03.12.12. на суму 10000,00грн., № 437 від 08.01.13. на суму 10000,00грн., № 469 від 25.02.13. на суму 5000,00грн., № 491 від 26.04.13. на суму 10000,00грн. Загальна сума платежів відповідача позивачу за поставлену продукцію складає 313 206,95 грн.

Позивач направив відповідачу претензію № 552 від 30.07.13. з вимогою погасити заборгованість по договору. Відповідач направив позивачу відповідь на претензію, якою визнав наяву перед позивачем заборгованість, проте заборгованість не погасив .

Згідно із ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В статті 193 ГК України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем не спростовані обставини, на які посилається позивач, доказів сплати за отримані запчастини до автомобілів відповідно до умов договору не надано, таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 98 836,15 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання чи встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати спричинені цим збитки.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, крім всього іншого і сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення божником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Предметом неустойки, згідно зі ст. 551 Цивільного кодексу України, може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що за порушення строків оплати продукції покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочки в оплаті.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків, відповідачу нарахована пеня за період з 21.02.13р. по 19.08.13р. на суму 10 163,35 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідачу нараховані три проценти річних від простроченої суми за період з 21.02.13 р. по 19.08.13 р. на загальну суму 1 997,15 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені в сумі 10 163,35 грн. та 3% річних в сумі 1 997,15 грн. суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом / статті 43 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України надав належні докази, довів обставини на які він посилався як підставу своїх вимог та обґрунтував які дають підставу суду позов задовольнити повністю.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 4 7 , 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 47 1 , 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТЕХНОПРОЕКТ» (36008, м. Полтава, вул. Автобазівська, 3-Б, р/р 26007718181 в ЦВ ПАТ «МАРФІН БАНК» у м. Полтава, МФО 328168, код 37592756) на користь малого колективного підприємства «САНТАЛ» (39600, м. Кременчук, вул. Першотравнева, 45, кв. 33, р/р 26005010123531 у ПАТ «ВТБ Банк/Полтавське РД «Кременчуцьке» м. Київ, МФО 321767, код 13941224) суму основного боргу в розмірі 98 836,15 грн., 10 163,35 грн. - пені, 1 997,15грн. - 3 % річних та 2 219,93 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 17.10.2013р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.