Постанова

від 14.10.2013 по справі 925/394/13-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2013 р. Справа№ 925/394/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Алданової С.О.

Зеленіна В.О.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: Житнікова Т.А. - представник

від відповідача: Буханець Н.В. - представник

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СВК-Медіа Груп»

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.09.2013р. (суддя Пащенко А.Д.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СВК-Медіа Груп» про перегляд рішення Господарського суду Черкаської області від 02.04.2013р. за нововиявленими обставинами

у справі №925/394/13г

за позовом Департаменту бюджетної політики Черкаської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВК-Медіа Груп»

про стягнення 214 125,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВК-Медіа груп» звернулось до Господарського суду Черкаської області із заявою про перегляд рішення Господарського суду Черкаської області за нововиявленими обставинами, згідно якої просило суд переглянути за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 02.04.2013р. у справі №925/394/13-г, скасувати це рішення та відмовити в позові Департаменту бюджетної політики Черкаської міської ради про стягнення з ТОВ «СВК-Медіа груп» заборгованості у розмірі 214 125,74 грн.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.09.2013р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СВК-Медіа груп» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 02.04.2013р. у справі №925/394/13-г залишено без задоволення, а рішення суду без змін.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «СВК-Медіа груп» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду від 04.09.2013р. у справі №925/394/13-г скасувати, переглянути за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 02.04.2013р. та відмовити у позові Департаменту бюджетної політики Черкаської міської ради до ТОВ «СВК-Медіа груп» про стягнення заборгованості у розмірі 214 125,74 грн.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням та недоведеністю обставин, що мали значення для справи, порушенням норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що на час розгляду даної справи власником рекламних конструкцій був не він, а ним став ПП «Вересень +», якому неправомірно було відмовлено в укладенні договору оренди місця розташування рекламного засобу, про що встановлено пізніше постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013р. у справі №2а-5049/11/2316. Тому, як вказує скаржник, внаслідок неправомірних дій Департаменту виконавчого комітету Черкаської міської ради не було переоформлено відповідні дозволи та не укладено договори про тимчасове користування місцями для розміщення рекламних конструкцій належних на той час ПП «Вересень +» , з огляду на що безпідставно стягувалася плата з ТОВ «СВК-Медіа груп».

Позивач не скористався правом, наданим ст. 96 ГПК України, та не надав апеляційному суду письмового відзиву на апеляційну скаргу.

Колегією суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Алданова С.О., Зеленін В.О. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СВК-Медіа Груп» було прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 14.10.2013р., про що винесено відповідну ухвалу 30.09.2013р.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.09.2013р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.04.2013р. у справі №925/394/13-г за позовом Департамента бюджетної політики Черкаської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВК-Медіа груп» про стягнення 214 125,74 грн. позовні вимоги Департамента бюджетної політики Черкаської міської ради задоволені повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВК-Медіа груп» на користь міського бюджету 199 301,02 грн. заборгованості, 14 824,72 грн. пені, 4 282,50 грн. судового збору.

Приймаючи рішення 02.04.2013р. господарським судом встановлено, що 02.10.2009р. між Черкаською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВК-Медіа груп» був укладений Договір №21 на тимчасове користування місцем (для розміщення рекламних засобів та встановлення пріоритету на розміщення), яке перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Черкаси, або повноваження щодо розпорядження яким здійснюють органи місцевого самоврядування м. Черкаси. За умовами цього Договору виконавчий комітет Черкаської міської ради передав ТОВ «СВК-Медіа груп», а останній прийняв у тимчасове платне користування місця, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Черкаси, або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Черкаси, для розміщення спеціальних конструкцій (стаціонарних великогабаритних рекламних засобів) за адресами відповідно до додатку до цього Договору. Також згідно з цим Договором ТОВ «СВК-Медіа груп» зобов'язалось сплачувати за користування 33-ма місцями для розміщення зовнішньої реклами плату, загальна сума якої за місяць складає 15 142,97 грн. Оскільки, як було встановлено судом у рішенні, відповідач за період з 01.06.2011р. по 05.07.2012р. не сплатив до бюджету м. Черкаси 199 301,02 грн. плати за користування місцями для розміщення рекламних засобів, то з нього присуджено до стягнення відповідну суму. Також на підставі ст. 549 Цивільного кодексу України та п. 5.1. Договору з відповідача стягнута пеня в розмірі 14 824,72 грн. Крім того, було встановлено, що згідно Договору про відступлення права вимоги від 11.03.2013р. виконавчий комітет Черкаської міської ради передав Департаменту бюджетної політики право вимоги виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань, що виникли з Договору про надання права на тимчасове користування місцями для розміщення зовнішньої реклами у м. Черкаси від 02.10.2009р. №21, в тому числі шляхом стягнення у судовому порядку.

Відповідач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «СВК-Медіа груп», звертаючись до Господарського суду Черкаської області з заявою про перегляд рішення суду №925/394/13-г від 02.04.2013р. за нововиявленими обставинами, вказує на те, що в період, за який стягнуто заборгованість, він вже не був власником рекламних конструкцій, оскільки передав це право ПП «Вересень +» за Договором купівлі-продажу від 05.01.2011р. Однак Департаментом виконавчого комітету Черкаської міської ради було відмовлено ПП «Вересень +» у переоформленні дозволів на розміщення реклами і тільки 25.04.2013р. згідно постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013р. у справі №2-а-5049/11/2316 визнано неправомірною таку відмову. Як на нововиявлену обставину відповідач і посилається на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013р. у справі №2-а-5049/11/2316.

Перегляд рішень, ухвал, постанов господарського суду за нововиявленими обставинами регулюється розділом ХІІІ ГПК України.

Частиною 1 ст. 112 ГПК України передбачено, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Пункт 1 частини 2 ст. 112 ГПК України визначає, що підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відмові особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Отже, нововиявлена обставина це - юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" від 27.02.1981р. № 1 (із наступними змінами) як нововиявлені можуть розглядатись обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.

Відповідно до п. 1, п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Зі змісту розділу ХІІІ ГПК України вбачається, що прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Як вбачається з рішення Господарського суду Черкаської області від 02.04.2013р. у даній справі, в його основу покладено факт неналежного виконання відповідачем в період з 01.06.2011р. по 05.07.2012р. умов Договору №21 від 02.10.2009р. на тимчасове користування місцем (для розміщення рекламних засобів та встановлення пріоритету на розміщення), яке перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Черкаси, або повноваження щодо розпорядження яким здійснюють органи місцевого самоврядування м. Черкаси, укладеного з Черкаською міською радою, з оплати коштів за користування місцем розташування рекламних засобів.

Разом з тим, 05.01.2011р. відповідач передав право власності на рекламні щити ПП «Вересень +» згідно Договору купівлі-продажу.

11.02.2011р. ПП «Вересень +» звернулось з листом до Виконавчого комітету Черкаської міської ради про переоформлення дозволів на розміщення зовнішньої реклами в частині рекламоносіїв.

16.02.2011р. листом Департамент архітектури, будівництва та землеустрою, управління планування та архітектури, відділ дизайну міського середовища та реклами виконавчого комітету Черкаської міської ради відмовив ПП «Вересень +» у переоформленні дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013р. у справі №2а-5049/11/2316 за позовом Приватного підприємства «Вересень +» до Департаменту архітектури, будівництва та землеустрою, управління планування та архітектури, відділ дизайну міського середовища та реклами виконавчого комітету Черкаської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії визнано неправомірною відмову Департаменту архітектури, будівництва та землеустрою, управління планування та архітектури, відділ дизайну міського середовища та реклами виконавчого комітету Черкаської міської ради Приватному підприємству «Вересень +» у переоформленні дозволів від 11.03.2011р., зобов'язано Департамент архітектури, будівництва та землеустрою, управління планування та архітектури, відділ дизайну міського середовища та реклами виконавчого комітету Черкаської міської ради переоформити дозволи згідно заяви ПП «Вересень +» від 11.02.2011р.

Таким чином, в період, за який стягнуто заборгованість з відповідача у даній справі, а саме з 01.06.2011р. по 05.07.2012р., власником рекламних щитів, що були розміщені в місцях, які належали комунальній власності територіальної громади м. Черкаси, був ПП «Вересень +», про що знав відповідач і міг надати відповідні докази у справу при її розгляді. Отже, ця обставина не є нововиявленою.

Також не є нововиявленою обставина щодо визнання в судовому порядку згідно постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013р. у справі №2а-5049/11/2316 неправомірною відмову у переоформленні ПП «Вересень +» дозволів від 11.02.2011р. та зобов'язання Департаменту архітектури, будівництва та землеустрою, управління планування та архітектури, відділ дизайну міського середовища та реклами виконавчого комітету Черкаської міської ради переоформили дозволи згідно заяви ПП «Вересень +» від 11.02.2011р., оскільки в разі враховування їх судом не мало б наслідком прийняття іншого суду рішення, ніж те, яке було прийняте.

Так, у відповідності до ст. 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067, дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Відповідно до п. 30 Типових правил розміщення зовнішньої реклами у разі набуття права власності на рекламний засіб іншою особою або передачі його в оренду дозвіл підлягає переоформленню.

Згідно з п. 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою).

Таким чином, з урахуванням наведених норм дозвіл є документом, який надає право особі, якій він виданий, розміщувати рекламні засоби на певний строк і у певному місці. При цьому плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальні власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування.

Крім того судова колегія відмічає, що підставою для оплати за користування місцем для розміщення рекламного засобу є відповідний договір між користувачем та органом місцевого самоврядування.

Стягнення за рішенням суду від 02.04.2013р. відбулося на підставі Договору №21 від 02.10.2009р. між Черкаською міською радою та ТОВ «СВК-Медіа груп», який на момент прийняття рішення у справі був дійсний. Звертаючись із заявою про перегляд рішення від 02.04.2013р. за нововиявленими обставинами, в матеріали справи не надано жодного доказу того, що Договір №21 від 02.10.2009р. визнаний недійсним у судовому порядку, як такий, що укладений з порушенням норм законодавства, або з інших підстав, передбачених законом.

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Оскільки правочин між Черкаською міською радою та відповідачем не визнаний недійсним у судовому порядку, а також його недійсність прямо не встановлена законом, на підставі ст. 204 Цивільного кодексу України він є правомірним.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, і встановлено нормою ч. 1 ст. 33 ГПК України. Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 2 ст. 34 ГПК України містить відомий процесуальному праву принцип допустимості доказів (засобів доказування). Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 04.09.2013 р. у даній справі є такою, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СВК-Медіа груп» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.09.2013р. у справі №925/394/13-г залишити без змін.

3. Справу №925/394/13-г повернути до Господарського суду Черкаської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Шевченко Е.О.

Судді Алданова С.О.

Зеленін В.О.