Постанова

від 31.10.2013 по справі 813/6074/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2013 року № 813/6074/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Самборської Ю.М.

з участю представників: позивача Хрипти І.М. , відповідача Кельбас Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РАС Логістик" до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "РАС Логістик" (далі - ТзОВ "РАС Логістик") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 29.07.2013 р. № 0001442210/1488, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на 243708 грн., у т.ч. 226208 грн. за основним платежем та 17500 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та податкове повідомлення-рішення від 29.07.2013 р. № 0001452210/1490, згідно яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 303750 грн., у т.ч. 202500 грн. за основним платежем та 101250 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків, викладених в акті перевірки від 18.07.2013 р. № 9122-40/34857672, про неправомірність віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту по податку на додану вартість вартості товарів, придбаних підприємством в контрагентів, у зв'язку із відсутністю поставок товарів та послуг та укладення угод без мети настання реальних наслідків. Стверджує, що сторони належним чином та в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, дійсність господарських операцій з вказаними контрагентом підтверджується первинними документами, які відповідають вимогам до первинних документів, встановлених Законом України "Про бухгалтерський облік". Посилання відповідача про порушення товариством вимог податкового законодавства є безпідставними, тому спірні податкові повідомлення - рішення підлягають визнанню протиправними і скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні, суть яких полягає в наступному. Проведеною ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області позаплановою виїзною перевіркою ТзОВ "РАС Логістик" з питань дотримання вимог податкового законодавства під-час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з платниками податків ТзОВ «Центус», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ПП«Біко Агротрейд», ТзОВ «БК Євробуд». В ході проведення перевірки встановлено, що у контрагентів ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ПП «Біко Агротрейд», ТзОВ «БК Євробуд» відсутні відсутні трудові ресурси та виробничі потужності, що виключає можливість виконання взятих на себе зобов»язань згідно договорів. Висновки акту перевірки щодо здійснення контрагентами діяльності спрямованої на надання податкової вигоди третім особам в цілях мінімізації сплати ними податків додатково підтверджується інформацією зібраною в ході розслідування кримінальної справи №41/0279 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочинів передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.205, ч.3 ст.212 КК України а також за фактом вчинення невстановленими особами фіктивного підприємництва за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.205 КК України. Просить у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Позивач - ТзОВ "РАС Логістик", як суб'єкт підприємницької діяльності юридична особа, зареєстрований Виконавчим комітетом Львівської міської ради 25.01.2007 року (код ЄДРПОУ 34857672) та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Залізничному районі м. Львова з 29.01.2007 року за № 424.

ТзОВ "РАС Логістик" є платником ПДВ відповідно виданого ДПІ у Залізничному районі м. Львова Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 13.02.2007року № 100021928.

ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ "РАС Логістик" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування, сплати податку на прибуток з підприємств та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Інтеграл Ай Ті» за період грудень 2011 р., січень-лютий 2012р., , ТзОВ «БК Євробуд» за період серпень-жовтень 2011 р,. ПП «Біко Агротрейд» за період лютий 2012р.

Результати перевірки оформлені актом від 18.07.2013 р. № 91/22-40/34857672.

Як вбачається з даного акту, податковим органом встановлено порушення ТзОВ "РАС Логістик":

- вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187. п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України ТзОВ "РАС Логістик" занижено податкове зобов»язання по податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період, що перевірявся, по безтоварних операціях з ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ПП «Біко Агротрейд», ТзОВ «БК Євробуд» на загальну суму 202500,00 грн.;

- вимог пп. 14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.3 ст.44, п.135.1, п.135.2, п.135.3 ст.135, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України ТзОВ "РАС Логістик" занижено податкове зобов»язання по податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за період, що перевірявся, по безтоварних операціях з ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ПП «Біко Агротрейд», ТзОВ «БК Євробуд» на загальну суму 226208,00 грн.;

На підставі вказаного акту ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийнято податкові повідомлення - рішення від 29.07.2013 року:

- № 0001442210/1488, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на 243708 грн., у т.ч. 226208 грн. за основним платежем та 17500 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 0001452210/1490, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 303750 грн., у т.ч. 202500 грн. за основним платежем та 101250 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В процесі перевірки встановлено факт безпідставного відображення позивачем в податковому обліку господарських операцій з ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ПП «Біко Агротрейд», ТзОВ «БК Євробуд» оскільки такі фактично не відбулись.

В основу таких висновків контролюючого органу покладено акт ДПІ у Печерському районі м.Києва від 16.05.2013 р. № 1689/22-8/33499358 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2011 по 24.11.2011 р.», акт ДПІ у Печерському районі м.Києва від 23.05.2013 р. № 1788/22-8/37403533 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Інтеграл Ай Ті» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.11.2011 по 31.10.2012 р.», акт ДПІ у Печерському районі м.Києва від 17.05.2013 р. № 1706/22-8/36677875 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Біко Агротрейд» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.04.2010 по 31.03.2013 р.»,

Відповідач зазначає, що висновки акту перевірки щодо здійснення контрагентами діяльності спрямованої на надання податкової вигоди третім особам в цілях мінімізації сплати ними податків додатково підтверджується інформацією зібраною в ході розслідування кримінальної справи №41/0279 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочинів передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.205, ч.3 ст.212 КК України а також за фактом вчинення невстановленими особами фіктивного підприємництва за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

Суд вважає такі висновки податкового органу помилковими, мотивуючи це наступним.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПУ України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Як це передбачено п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У розумінні пункту 14.1.36. ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996 від 16.07.1999р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Представлені представником позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентом, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх. Факт здійснення операцій підтверджується договорами, податковими накладними, актами виконаних робіт та іншими письмовими документами.

На підтвердження господарських відносин з ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «БК Євробуд» за період з серпень-жовтень 2011 року ПП «Біко Агротрейд» за лютий 2012 року та правомірності формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ Підприємство надало суду:

- договір №245 від 01.08.2011 р., предметом якого було надання послуг щодо отримання сертифікатів, ліцензій та інших дозволів, необхідних для здійснення зовнішньо - економічної діяльності;

- договір №482 від 21.11.2011 р. предметом якого було надання послуг щодо отримання дозвольних документів в Державних установах;

- договір №524 від 01.02.2012 р. предметом якого було надання послуг щодо отримання дозвольних документів в Державних установах.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача необхідність укладення цього договору викликана тим, що у штаті Товариства є лише митні брокери, та відсутні працівники, до посадових обов'язків яких входило б отримання відповідних дозвільних документів для здійснення брокерських послуг.

Окрім того зазначив, що послуги отримані від ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «БК Євробуд» та ПП «Біко Агротрейд» по отриманні дозвільних документів були використані в господарській діяльності Товариства : для виконання Договорів доручення про надання послуг з декларування товарів і транспортних засобів, укладених з підприємствами - замовниками ЗАТ "Львівська кондитерська фабрика "Світоч" (№16-02-2009/1/32), ТзОВ "НЕСТЛЕ України" (№16-02-2009/26) та ТзОВ "Агро ЛВ Лімітед" (Договір про надання брокерських послуг від 01.04.2011р.).

Факт виконання послуг по одержанні дозвільних документів та передачі їх Замовникам підтверджується долученими до матеріалів справи первинними документами: актами здачі-приймання робіт (надання послуг), складених позивачем та ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «БК Євробуд» та ПП «Біко Агротрейд», податковими накладними, в яких зазначено номенклатура наданих послуг тотожна тій, що зазначена в актах здачі-приймання, та актами приймання-здачі виконаних робіт, складених Товариством та ЗАТ "Львівська кондитерська фабрика "Світоч", ТзОВ "НЕСТЛЕ України" та ТзОВ "Агро Л В Лімітед", в яких мається посилання на одержання відповідних дозвільних документів (гігієнічних висновків, сертифікатів відповідності) по факту надання брокерських послуг.

Як вбачається з акта перевірки, розрахунки за виконані роботи по вищезгаданому Договорі проводились сторонами у безготівковій формі. В підтвердження розрахунку за надані послуги Підприємством долучено до матеріалів справи виписки з банківських рахунків. З журналів-ордерів та оборотно-сальдових відомостей по рах. №631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядчиками", 311 "Поточні рахунки в національній валюті", 361 "Розрахунок з вітчизняними покупцями" вбачається, що послуги надані Товариству були проведені по бухгалтерському обліку.

Надаючи аналіз долученим до матеріалів справи оборотно-сальдовим відомостям по рахунку 361 по ЗАТ "Львівська кондитерська фабрика "Світоч", ТзОВ "НЕСТЛЕ України" та ТзОВ "Агро Л В Лімітед" суд приходить до переконання, що враховуючи суму витрат понесених Товариством при отриманні дозвільних документів від ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «БК Євробуд» та ПП «Біко Агротрейд» та отриманих коштів від ЗАТ "Львівська кондитерська фабрика "Світоч", ТзОВ "НЕСТЛЕ України" та ТзОВ "Агро Л В Лімітед" по наданих послугах, Підприємство отримало прибуток, податок з якого задекларувало у поданих суду деклараціях з ПДВ та податку на прибуток.

Даючи оцінку актам виконаних робіт суд вбачає, що суб'єкти ЗЕД, яким Товариство надавало брокерські послуги, на митну територію України ввозило в асортименті продукти харчування та товари широкого вжитку, для ввезення яких були необхідні сертифікати відповідності, висновки санітарно-епідеміологічної експертизи так і інші дозвільні документи, обов'язок по одержанні яких згідно договорів покладався на позивача, яке в свою чергу для їх отримання залучило ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «БК Євробуд» та ПП «Біко Агротрейд».

Окрім того, аналізуючи податкові декларації спірного періоду вбачається, що Товариство було діючим, належним чином проводило господарську діяльність та декларувало значні суми податку.

Послуги, які були предметом Договору, не обмежені в цивільному обороті України. Таким чином, господарські операції, що є предметом даного спору, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару. За наслідком виконання робіт Підприємство отримало податкові накладні, які не мали недоліків та, порядок заповнення яких, відповідає встановленому чинним на момент їх виписки законодавством.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі-ЦКУ), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦКУ, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦКУ недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Актом перевірки не підтверджено, що на момент здійснення господарських операцій, контрагенти Товариства не були зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі, а також що у такого не було Свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість, доказів того, що спірні господарські зобов'язання в судовому порядку визнавались недійсними представником відповідача суду не надано.

Крім того, посилання відповідача на акти перевірок контрагентів суд не бере до уваги, так як чинним законодавством не передбачено право відповідача при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу про наявність порушень з боку першого.

Слід зауважити, що згідно з практикою Європейського суду, викладеною в рішенні від 22.01.2009р. у справі "Булвес" АД проти Болгарії та ст.61 Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності, Підприємство не несе відповідальності за свого контрагента, який не виконав свого обов'язку щодо сплати податків до бюджету, відповідальність за такі негативні наслідки несе саме ця особа-контрагент, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Щодо висновків податкового органу про безтоварність операцій з контрагентами ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «БК Євробуд» та ПП «Біко Агротрейд» з підстав порушення кримінальна справа по обвинуваченню ряду фізичних осіб у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27 ч.2 ст.205, ч.3 ст.212 КК України то суд зазначає, що відповідно ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, проте відповідачем такі не надані.

Дослідивши письмові докази суд приходить до висновку, що операції з придбання позивачем у ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «БК Євробуд» та ПП «Біко Агротрейд» вищевказаних послуг мали реальний характер.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд вважає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним рішень. Оскільки судом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства, то відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 2294,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 29 липня 2013 року № 0001442210/1488 та №0001452210/1490.

Стягнути з Державного бюджету України в користь товариства з обмеженою відповідальністю "РАС Логістик" 2294 (дві тисячі двіста дев'яносто чотири) грн. 00 коп. судових витрат.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кухар Н.А.

Повний текст постанови виготоалено 01.11.2013 року.