Постанова

від 31.10.2013 по справі 812/8375/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 жовтня 2013 року Справа № 812/8375/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мирончук Н.В.

при секретарі судового засідання: Гришиної О.Ю.,

за участю представників сторін:

позивача: Зайцева М.М.,

відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Словенськ СВ» про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю юридичних осіб у розмірі 30459,24 грн., -

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Словенськ СВ» про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю юридичних осіб у розмірі 30459,24 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем не сплачено до бюджету узгоджену суму податкового боргу з орендної плати за землю юридичних осіб в сумі 30459,24 грн., а саме:

Основний платіж - 28449,84 грн., згідно декларації №400 від 31.01.2013 року на суму 28449,84 грн.; штрафні санкції - 1822,64 грн. - нараховано згідно податкового повідомлення рішення №0000961500 від 25.07.2013 року на суму 1775,16 грн. та податкового повідомлення рішення №0000971500 від 25.07.2013 року на суму 47,48 грн.

Пеня - 186,76 грн.

Податкові повідомлення-рішення №0000971500 та №0000961500 від 25.07.2013 року не оскаржені відповідачем, ні у судовому, ні у адміністративному порядку і тому на даний момент узгоджені.

Відповідачу була направлена податкова вимога від 06.02.2013 року.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу з орендної плати за землю юридичних осіб у розмірі 30459,24 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідача 17.10.2013 року в судове засідання не з'явився, про час, дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином (а.с.18), 15.10.2013 року надіслав на адресу суду телеграму в якій просив суд відкласти розгляд справи на більш пізніший термін у зв'язку з хворобою директора (а.с.17а).

У зв'язку з цим, розгляд справи було відкладено на 31.10.2013 року та відповідача було заздалегідь повідомлено про розгляд справи.

31.10.2013 року в судове засідання представник відповідача повторно не з'явився, 30.10.2013р. надіслав факсом клопотання, в якому просив суд повторно відкласти розгляд справи на більш пізніший термін у зв'язку з хворобою директора та додав до заяви копію листка непрацездатності, згідно якого директор - Гладкий О.М. відкрив лікарняний лише 16.10.2013 року, тоді, коли ним направлена була телеграма до суду про його хворобу - 15.10.2013року, тобто за день до захворювання, директор вже відправив телеграму до суду про те, що він в подальшому захворіє.

Крім того, суд критично відноситься до вказаного клопотання, надісланого до суду факсом, оскільки копії документу про те, що директор Гладких О.М. знову знаходиться на лікарняному на час відправлення факсом клопотання до суду - 30.10.2013 року, до клопотання не долучено. З наданого позивачем копії листка непрацездатності вбачається, що директор ТОВ «Словенськ СВ» - Гладких О.М. перебував на лікарняному з 16.10.2013 року по 23.10.2013 року (а.с.26-27).

Окрім того, заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою Гладкого підписана самим Гладких, що свідчить про те, що він знаходиться на робочому місці та не надано ним доказів відносно знаходження ним на лікарняному, на час відправлення ним факсом до суду клопотання 30.10.2013 року про відкладення розгляду справи з його хворобою.

Зазначене свідчить лише про намагання відповідача безпідставно створити тяганину при розгляді адміністративної справи.

Відповідно ч.7 ст.56 КАСУ, законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник або інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом та за довіреністю підприємства можуть брати участь у судовому засіданні представники відповідача, оскільки в ТОВ «Словенськ СВ» працює не одна особа - директор - Гладких О.М..

Крім того, згідно ст.122 КАС України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена у строк не більше місяця з дня відкриття провадження у справі,

Провадження по справі було відкрито 04.10.2013 року. Враховуючи викладене, суд не може допустити тяганину при розгляді справи, повторно відклавши розгляду справи за необґрунтованою заявою відповідача не невизначений строк.

Також суд зазначає, що ТОВ «Словенськ СВ» є юридичною особою та має можливість направити для участі у справі повноважного представника представляти інтереси підприємства у суді.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАСУ, у разі повторного неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справа може бути вирішена на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п. 16.1.4 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 288.7.ст.288 ПКУ податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Статтею 285 Податкового кодексу України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року.

Згідно п. 287.3 ст.287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до ст.288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п.288.2 ст.288 ПКУ).

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.( п.288.3 ст.288 ПКУ).

Відповідачем 21.01.2013 року подано до Стахановської ОДПІ у Луганській області податкову декларацію з орендної плати за землю за 2013 рік, в якій ним самостійно було зазначено річну суму орендної плати, яка підлягає сплаті за даними платника в розмірі 59127,60 грн., з яких зазначена плата з січня 2013 року по грудень 2013 року по 4927,30 грн. щомісячно (а.с.11-12).

25.07.2013 року позивачем проведено камеральну перевірку відповідача з питань своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб на 2012-2013 роки за результатами якої складений акт №2/15-33381807 (а.с.13).

Перевіркою встановлено, що відповідачем порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання орендної плати за землю з юридичних осіб протягом строків визначених п.57.1 ст.57, п.287.3 ст.287 ПКУ.

На підставі акту перевірки, позивачем були винесені відносно відповідача податкові-повідомлення рішення від 25.07.2013 року №0000971500 та №0000961500, яким до відповідача застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання у розмірі 47,48грн. та 1775,16 грн. (а.с.14).

Згідно розшифровки податкової заборгованості до бюджету по ТОВ «Словенськ СВ» станом на 23.09.2013 року за відповідачем числиться заборгованість в сумі 30459,24 грн.(а.с.8-9).

Згідно статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Пунктами 59.4 та 59.5 ст.59 Податкового кодексу України визначено,що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Пунктами 42.1 та 42.2 ст.42 Податкового кодексу України передбачено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та завірені печаткою відповідних органів.

На виконання вищезазначених вимог відповідачу було направлено податкову вимогу форми «Ю» №5 від 06.02.2013 року, в якій визначено суму податкового боргу станом на 03.02.2013 року у сумі - 4258,81 грн.( а.с.6).

Нарахування пені згідно із підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України розпочинається:

- при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

- при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні, згідно із цим Кодексом.

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України, пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

На підставі ст.129 ПКУ нараховано пеню в сумі 186,76 грн.

Згідно п.п.59.5 ст.59 ПКУ, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Вжиті позивачем заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України, Державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.1 -95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податку шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно існує податковий борг з орендної плати за землю у сумі 30459,24 грн. з них : основний борг -28449,84 грн., штрафні санкції - 1822,64 та пеня - 186,76 грн., про який він повідомлений, який є узгоджений та до теперішнього часу не сплачений.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням вимог п. 6 ст. 71 КАС України, суд розглянув справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Словенськ СВ» про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю юридичних осіб у розмірі 30459,24 грн., задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Словенськ СВ» (код ЄДРПОУ 33381807) суму податкового боргу з орендної плати за землю юридичних осіб у розмірі 30459,24 грн. (тридцять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять гривень 24 коп.), з яких основного платежу - 28449,84 грн., штрафні санкції - 1822,64 грн. та пені - 186,76 грн., шляхом стягнення коштів з рахункових рахунків банків, що його обслуговують.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Н.В. Мирончук