Постанова

від 28.10.2013 по справі 821/3570/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2013 р. Справа № 821/3570/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Войтович І.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Медіа" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

До Херсонського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Юг - Медіа» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001452200 від 04.03.2013 року та №0001462200 від 04.03.2013 року.

Адміністративний позов мотивований тим, що відповідачем при проведенні перевірки не з'ясовано усіх фактичних обставин здійснення позивачем господарських операцій, односторонньо та не в повному обсязі дослідженно первинні документи, що підтверджують придбання послуг, невірно застосовано до спірних правовідносин норми чинного законодавства, що призвело до помилкових висновків та визначення позивачу грошових зобов'язань та застосування санкцій.

Від представника позивача надійшло до суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується наявними доказами у справі.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату , час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

18.02.2013 року відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Медіа» (код ЄДРПОУ 36419411) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з постачальником ПП «Компанія «Сторакс» (код 31607782) за період з 01.06.2010 року по 31.10.2010 року. За результатами даної перевірки складено акт від 18.02.2013 року №1116/22.6/36419411 (далі - акт).

З наведеного вище акта перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення п.5.1 ст. 5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5,, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями), підприємством занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 166663,34 грн. у тому числі по періодах півріччя 2010 року на суму 28729,18 грн., 3квартали 2010 року на суму 152080,00 грн.

Також, встановлено порушенння ст.3, ст. 4, пп. 7.2.1 п.7.2. ст. 7, пп.7.4.4 п. 7.4 ст. 7, п.7.4.5 п.7.4 ст. 7, пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) підприємству зменшено суму податкового кредиту на загальну суму 133330.67 грн., у тому числі: за червень 2010 року у сумі 22983,34 грн., за липень 2010 року у сумі 31716,66, за серпень 2010 року у сумі 15416,67 грн.. за вересень 2010 року у сумі 51547,33 грн.. за жовтень 2010 року у сумі 11666,67, що спричинило донарахування податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 90006,01 грн.

Крім того, перевіркою зменшено «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, який включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду), який переноситься до рядка 21.1 Декларації наступного звітного періоду (ряд.20.2 Декларації) на загальну суму 36768,66 грн. у т.ч. за липень 2010 року у сумі 31716,66 грн. та вересень 2010 року на суму 5052,00 грн. А також, перевіркою зменшено залишок від'ємного значення (ряд. 26 Декларації) на суму 6556,00 грн. за вересень 2010 року.

Підставою для встановлення таких порушень слугувало те, що перевіркою неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій за червень - жовтень 2010 року з ПП «Компанія «Сторакс».

З урахуванням наведенного, контролюючий орган дійшов висновку, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит у перевіряємому періоді за рахунок сум ПДВ по контрагенту - продавцю ПП «Компанія «Сторакс» у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання - передачі товару, довіреностей, документів, що посвідчують транспортування та зберігання товарів; фактичне відвантаженя товару у перевіряємому періоді контрагентом позивача не є можливим. Крім цього, встановлено, що правочини укладені між ТОВ «Юг - Медіа» та ПП «Компанія «Сторакс» не спричинили реального настання юридичних наслідків.

На підставі вищенаведеного акта перевірки позивача, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001462200 від 04.03.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 112507,51 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 90006,01 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 22501,50 грн.

Також, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0001452200 від 04.03.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 208329,18 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 166663,34 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 41665,84 грн.

Не погоджуючись з вищенаведеними податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

З огляду на те, що відповідач стверджував про те, що у ТОВ «Юг - Медіа» відсутні документи про поставку товару від ПП «Компанія «Сторакс», судом досліджено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Компанія «Сторакс» та встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь- яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

01.06.2010 року між ТОВ «Юг - Медіа» та ПП «Компанія «Сторакс» укладено договір поставки № 01/06/7-Т. Предметом даного договору є те, що постачальник зобов'язується передавати або поставляти у зумовлені строки визначені умовами цього договору другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується приймати вказаний товар (товари) і оплачувати товар на умовах цього договору. Відповідно до п. 2 договору сторони добровільно дійшли згоди про те, що поставка товарів здійснюється на умовах СІР відповідно до міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс» в редакції 2000 року. Пунктом 3 цього договору передбачено, що поставка товару здійснюється на підставі погодженого постачальником замовлення, яке надсилається покупцем постачальнику для погодження у формі, що дозволяє зафіксувати замовлення (лист, телеграма, зареєстрована телефонограма. Факс та ін.). Замовлення повинно містити асортимент, кількість товару, строк поставки та/або місце поставки. Відповідно до пункту 3.2 зазначеного договору фактом погодження замовлення слід вважати рахунок - фактуру який постачальник надсилає покупцю, та/або накладну. Асортимент, кількість товару, ціна та вартість кожної партії поставки товарів визначається сторонами на підставі погодженого замовлення. Дата, вказана покупцем у видатково - прибутковій накладній про прийняття товара, є датою поставки товару постачальником. Пунктом 7 договору встановлено, покупець зобов'язаний оплатити поставлений товар протягом 21 дня з дати поставки товару постачальником. Оплата здійснюється шляхом безготівкового переказу в національній валюті України на поточний рахунок постачальника.

Виконання даного договору підтверджується наступними доказами: податковими накладними: від 17.06.2010 року №53 на загальну суму 137900,04 грн. (у тому числі ПДВ 22983,34 грн.), від 01.07.2010 року №18 на загальну суму 190299,96 грн., від 04.08.2010 року №33 на загальну суму 92500,00 грн. (у тому числі ПДВ 15416,67 грн.), від 02.09.2010 року №26 на загальну суму 309284,00 грн. (у тому числі ПДВ 51547,33 грн.), від 07.10.2010 №10 на загальну суму 70000,00 грн. (у тому числі ПДВ 11666,67 грн.); видатковими накладними №10 від 07.10.2010 р. на загальну суму 70000,00 грн. (у тому числі ПДВ 11666,67), №26 від 02.09.2010 р. на загальну суму 309284,00 грн. (у тому числі ПДВ 51547,33), №33 від 04.08.2010 р. на загальну суму 92500,00 грн. (у тому числі ПДВ 15416,67), №18 від 01.07.2010 р. на загальну суму 190299,00 грн. (у тому числі ПДВ 31716,66), №53 від 17.06.2010 р. на загальну суму 137900,04 грн. (у тому числі ПДВ 22983,34).

Факт оплати за поставлений товар підтверджується рахунком - фактурою від 17.06.2010 року № 9 на загальну суму 137900,04 грн. ( у тому числі ПДВ 22983,34 грн.), від 07.10.2010 року № 105 на загальну суму 70000,00 грн. ( у тому числі ПДВ 11666,67 грн.), від 01.07.2010 року №15 на загальну суму 190299,96 грн. ( у тому числі ПДВ 31716,66 грн.), від 04.08.2010 року №43 на загальну суму 92500,00 грн. ( у тому числі ПДВ 15416,67 грн.), від 02.09.2010 року №65 на загальну суму 309284,00 грн. ( у тому числі ПДВ 51547,33).

Крім цього, факт купівлі товарів підтверджується наступними доказами: сертифікатами відповідності від 12.04.2010 року, від 25.02.2010 року, рішенням ДП "Державний сертифікаційний центр синтетичних миючих засобів та виробів електронної техніки "ЕЛХІМ" (ДП "ДСЦ "ЕЛХІМ") № 863/1 від 28.08.2008 року, сертифікат відповідності від 26.02.2010 року, від 16.06.2009 р., від 10.06.2009 р., від 20.02.2009 р., від 27.03.2009 р., від 29.08.2008 р., від 23.04.2008 р., від 06.11.2008 р., від 20.10.2009 р., від 24.12.2008 р., від 23.04.2008 р.; Висновком державної санітарно - епідеміологічної експертизи від 09.12.2008 р. № 05.03.02-03/79350, від 09.12.2008 р. № 05.03.02-03/79324, від 09.12.2088 р. № 05.03.02-03/79325, від 09.12.2008 р. № 05.03.02-03/79321, від 09.12.2088 р. № 05.03.02-03/79350.

Придбаний товар у ПП "Компанія Сторакс" в подальшому був реалізований позивачем у власних магазинах. Наявність матеріально - технічної можливості для здійснення реалізації товарів підтверджується наступними доказами.

Між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово - торгівельна компанія «Техінформ» укладено договори оренди нежитлових приміщень: 01.07.2009 року №1-19/07-09, 29.07.2011року №14/1, 01.01.2012 року №05-01/2012, 01.05.2012 року 3 02-05/2012. Предметом даних договорів є те, що Орендодавець зобов'язується передати, а орендар прийняти в строкове платне користування нежитлові приміщення. Відповідно до пункту 2 даних договорів, передача об'єкта оренди від орендодавця орендареві здійснюється шляхом підписання сторонами Акта прийому - передачі в оренду протягом 5 календарних днів з дати набрання чинності даних договорів. На виконання умов даних договорів суду надані наступні докази: акти прийому - передачі в оренду об'єкта оренди від 01.07.2009 року (на підставі договору №1-19/07-09), від 29.07.2011 року (на підставі договору №14/1), від 01.01.2012 року (на підставі договору №05-01/2012), від 01.05.2012 року (на підставі договору №02-05/2012).

Оплата даних договорів підтверджується: рахунками № СчтТК-000148 від 01.06.2010 р. на загальну суму 4875,00 грн. (у тому числі ПДВ 812,50 грн.), № СчтТК-000163 від 01.07.2010 р. на загальну суму 4875,00 грн. (у тому числі ПДВ 812,50 грн.), № СчтТК-000183 від 02.08.2010 р. на загальну суму 4875,00 грн. (у тому числі ПДВ 812,50 грн.), № СчтТК-000193 від 01.09.2010 р. на загальну суму 4875,00 грн. (у тому числі ПДВ 812,50 грн.), № СчтТК-000212 від 01.10.2010 р. на загальну суму 4875,00 грн. (у тому числі ПДВ 812,50 грн.); виписками по особовому рахунку.

Крім цього, позивачем укладено і інші договори оренди приміщень: №087-ТЦ від 10.05.2011 року з ДП «Торжок» ВАТ «Кит - Кепитал» (акт приймання - передачі приміщення від 10.05.2011 р.); договір суборенди нежитлового приміщення у кладений з ТОВ «Новострой -Люкс» №1/10 від 01.08.2011р. (акт передачі та приймання об'єкта суборенди від 01.08.2011 р.), договір оренди приміщення укладений з ТОВ «ТРЦ Фабрика» (акт прийому - передачі від 28.03.2012 р.).

Враховуючи вищевикладене, суд не погоджується з висновками контролюючого органу викладених в акті перевірки, щодо неможливості підтвердження реальності здійснення операцій між ТОВ «Юг-Медіа» та ПП «Компанія «Сторакс» у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, місцезнаходження майна, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності.

Суд зазначає, що позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо проведення купівлі - продажу товару.

Враховуючи, що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції та подальшої її реалізації, суд вважає висновок контролюючого органу про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій у 2010 році з ПП «Компанія «Сторакс» безпідставним.

Податковим органом не доведено, що господарські операції з купівлі - продажу є не реальними, не доведено недобросовісності позивача та його контрагента, оскільки позиція податкового органу ґрунтується виключно на висновках Акта від 22.08.2012 р. №648/22-8/31607782 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Компанія «Сторакс» (код ЄДРПОУ 31607782) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «Реміс ЛТД» (код 36019917) з 01.01.2009 р. по 31.12.2011р.»

Щодо встановлення контролюючим органом порушень податкового законодавства, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 90006,01 грн., у тому числі: за червень 2010 року - 22983,34 грн.; за серпень 2010 року - 15416,67грн.; за вересень 2010 року - 39939,33грн., за жовтень 2010 р. - 11666,67 грн., суд зазначає таке.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (чиний на момент вчинення спірних правовідносин) (далі - Закон) передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом;

Відповідно до пп. 7.4.1. п.7.4 ст. 7 даного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Підпунктом 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону, передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Підпунктом 7.5.1. п. 7.5 ст 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Із системного аналізу вищенаведених норм вбачається, що податкова накладна є підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що й здійснено покупцем: чи то оплату товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Враховуючи, те що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції, суд вважає висновок відповідача про порушення позивачем ст. 3, ст. 4, пп. 7.2.1 п.7.2. ст. 7, пп.7.4.4 п. 7.4 ст. 7, п.7.4.5 п.7.4 ст. 7, пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо встановлення відповідачем заниження позивачем податку на прибуток підприємств за 2010 рік на загальну суму 166663,34 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 5.1.2 п. 5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (чиний на момент вчинення спірних правовідносин) (далі - Закон), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2. ст. 5 Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій позивача щодо формування валових витрат по взаємовідносинах з ПП «Компанія «Сторакс».

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на підставі наявних належно оформлених первинних документів податкового обліку позивач правомірно включив до складу валових витрат у перевіряємому періоді витрати по взаємовідносинам з ПП «Компанія «Сторакс», у зв'язку з чим висновки акту перевірки про порушення позивачем п.5.1. ст. 5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» є необґрунтованими та безпідставними.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що податкові повідомлення-рішення №0001452200 від 04.03.2013 року та №0001462200 від 04.03.2013 року прийняті відповідачем безпідставно, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є підставним та обґрунтованим, а тому його слід задовольнити.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив :

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекціЇ у м. Херсоні Херсонської області державної податкової служби №0001452200 від 04.03.2013 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекціЇ у м. Херсоні Херсонської області державної податкової служби №0001462200 від 04.03.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг - Медія" (код ЄДРПОУ 36419411) судовий збір у сумі 2346, 00 грн. (Дві тисячі триста сорок шість гривень 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Войтович І.І.

кат. 8.2.6