Постанова

від 22.10.2013 по справі 817/3326/13-а

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3326/13-а

22 жовтня 2013 року 13год. 14хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Майструк С.М.,

відповідача: представник Якимчук Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Рівнеметалторг" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004322342 від 09.09.2013 ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Рівнеметалторг» (далі - ПП «Рівнеметалторг», позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - ДПІ у м. Рівному, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004322342 від 09.09.2013 про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 50560 грн., в тому числі за основним платежем на суму 43182 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 7378 грн.

Обґрунтовуючи заявлений позов, представник позивача заперечив висновки податкового органу про порушення позивачем п.5.1, п.п. 5.2.1, п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. №283/97-ВР (із змінами та доповненнями) та п.п. 14.1.27 п.14.1 ст.14. п.138.1, п.п. 138.10.2 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України №2755-IV від 02.12.2010 із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 52973 грн., в тому числі за 2 квартал 2010 року на суму 9791 грн., за 3 квартал 2010 року на суму 9008 грн., за 4 квартал 2010 року на суму 7997 грн., за 1 квартал 2011 року на суму 3334 грн., за 2 квартал 2011 року на суму 3551 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 3560 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 3227 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 2522 грн., за 2 квартал 2012 року на суму 3416 грн., за 3 квартал 2012 року на суму 3627 грн., за 4 квартал 2012 року на суму 2940 грн. Вказав, що понесені позивачем витрати з оплати праці директора і менеджера ПП «Рівнеметалторг», сум страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування прямо пов'язані із господарською діяльністю.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, подав письмове заперечення. Зокрема, пояснив, що податковим органом в ході проведення перевірки встановлено розбіжність між даними позивача та даними перевірки, які виникли внаслідок віднесення до складу валових витрат витрат по нарахованій заробітній платі (з відповідними нарахуваннями) працівникам, які фактично не могли виконувати посадові обов'язки, оскільки в той же час займалися підприємницькою діяльністю.

З наведених підстав представник відповідача спірне податкове повідомлення-рішення вважає правомірним, в задоволені позову просив відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення в повному обсязі з таких підстав.

Як встановлено судом з досліджених доказів у справі, ПП «Рівнеметалторг» (код ЄДРПОУ 33450422) зареєстроване виконавчим комітетом Рівненської міської Ради 24.03.2005 про що зроблено запис № 16081210000001260; взяте на податковий облік в органах державної податкової служби 28.03.2005 за №28-124/2898, станом на момент складання акту перевірки і розгляду адміністративної справи перебуває на обліку в ДПІ у м. Рівному; зареєстроване платником ПДВ 06.04.2005 про що видано свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ за №24936960.

На підставі направлень №808/17-16-22-01, №807/17-16-22-01, №809/17-16-17-01 від 08.08.2013 та наказу №177 від 15.08.2013 проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Рівнеметалторг» (код ЄДРПОУ 33450422) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено акт №625/17-16-22-01/33450422 від 27.08.2013.

Перевіркою встановлені наступні порушення:

п.5.1, п.п. 5.2.1, п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. №283/97-ВР (із змінами та доповненнями) та п.п. 14.1.27 п.14.1 ст.14. п.138.1, п.п. 138.10.2 п.138.10 ст. 138 ПКУ, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 52973 грн., в тому числі за 2 квартал 2010 року на суму 9791 грн., за 3 квартал 2010 року на суму 9008 грн., за 4 квартал 2010 року на суму 7997 грн., за 1 квартал 2011 року на суму 3334 грн., за 2 квартал 2011 року на суму 3551 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 3560 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 3227 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 2522 грн., за 2 квартал 2012 року на суму 3416 грн., за 3 квартал 2012 року на суму 3627 грн., за 4 квартал 2012 року на суму 2940 грн..

ст.15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. №56-93 «Про місцеві податки і збори та Рішення Рівненської міської Ради №235 від 12.11.1997 р. в результаті чого занижено суму комунального податку за квартал 2010 року на 45,90 грн.

п.51.1 ст. 51 глави 2, п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 розділу IV ПКУ, п.п. 3.1.6, п.3.1., п.3.8. «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010 р. №1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 р. №46/18784, по яких встановлено подання податкових розрахунків за формою 1 ДФ не в повному обсязі з недостовірними відомостями та з помилками, а саме: 1 кв. 2011 р., 2 кв. 2011 р., 3 кв. 2011 р., 4 кв. 2011 р., 3 кв. 2012 р.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0004322342 від 09.09.2013 про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 50560 грн., в тому числі за основним платежем на суму 43182 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 7378 грн.

Як встановлено відповідачем в ході перевірки основним видом господарської діяльності ПП «Рівнеметалторг» у перевіряємому періоді була оптова торгівля металопрокатом.

Перевіркою правильності визначення валових витрат, відображених в деклараціях з податку на прибуток підприємств з даними про суми валових витрат, встановленими в ході перевірки, виявлено розбіжності на суму 225 018 грн., в т.ч.: за 2 квартал 2010 р. на суму 39165 грн., за 3 квартал 2010 р. на суму 36031 грн., за 4 квартал 2010 р. на суму 31987 грн., за 1 квартал 2011 р. на суму 13337 грн., за 2 квартал 2011 р. 15442 грн., за 3 квартал 2011 р. на суму 15473 грн., за 4 квартал 2011 р. на суму 14033 грн., за 1 квартал 2012 р. на суму 12010 грн., за 2 квартал 2012 року 16265 грн., за 3 квартал 2012 р. на суму 17274 грн., за 4 квартал 2012 р. 14001 грн..

Перевіркою за період 2-4 кв. 2010 р. - 1 кв. 2011 р. встановлено, що ПП «Рівнеметалторг» завищено задекларовані показники у рядку 04.3 Декларацій «витрати на оплату праці» на суму 87804 грн. за рахунок віднесення зарплати працівників, задіяних у операціях не пов'язаних з господарською діяльністю, у рядку 04.4 Декларацій «сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування» віднесено витрати по збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування» у сумі 32716 грн. у зв'язку не визнанням коштів, виплачених директору і менеджеру ПП «Рівнеметалторг», як виплату заробітної плати і як наслідок позивач не міг нести витрати по сплаті до фондів державного загальнообов'язкового страхування, нарахованих на зарплату даних працівників.

Аналогічно за період 2-4 кв.2011 року - 4 кв. 2012 року відповідачем встановлено завищення суми інших витрат (сума рядків 06.1-06.5) адміністративних витрат в частині заробітної плати та суми внесків до фондів державного загальнообов'язкового страхування нарахованих на оплату праці працівників, задіяних не в господарській діяльності на загальну суму 104498 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Як вбачається з досліджених судом документів, до складу валових витрат декларацій за період з 2 кв. 2010 року - 4 кв. 2012 року з податку на прибуток підприємств включено витрати на заробітну плату працівників ПП «Рівнеметалторг», а саме директора і менеджера ПП «Рівнеметалторг» та суми єдиного соціального внеску нарахованого на заробітну плату даних працівників.

На підставі ст.. 46, ч. 3 ст. 64 Господарського кодексу України під час господарської діяльності підприємство має право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці та самостійно визначати свою організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників і штатний розпис.

Згідно статті 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 24 КЗпП України визначено, що укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Відповідно до ст. 48 КЗпП України основним документом про трудову діяльність робітника є трудова книжка, яка ведеться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів.

Пунктом 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. № 58 (із змінами), визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Згідно із ст. 45 Конституції України максимальна тривалість робочого часу визначається законом. У ст. 50 КЗпП України встановлено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень як при п'яти, так і при шестиденному робочому тижні. Контроль використання робочого часу здійснюється шляхом ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах і організаціях, порядок заповнення якого регламентується наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці». У табелі обліку використання робочого часу (типова форма № п-5) робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, в т. ч. надурочні, вечірні, нічні години роботи та ін., а також інші відхилення від нормальних умов роботи.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України, ст..1 Закону України «Про оплату праці» № 108/95-ВР від 24.03.1995 року із змінами та доповненнями Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Пунктом 3 «Положення (стандарту) бухгалтерського (обліку) 26 «Виплати працівникам» затвердженого наказом міністерства фінансів України №601 від 28.10.2003 року визначено поняття «Робота, виконана працівником» - виконання обов'язків працівником відповідно до угоди з підприємством.

Валові витрати в декларації з податку на прибуток підприємств на оплату праці працівників, які перебували у трудових відносинах з платником податків, роботодавцем та відповідних нарахувань на заробітну плату внесків на державне загальнообов'язкове соціальне страхування за період перевірки формувалися на підставі вимог податкового законодавства.

Так, пунктом 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР із змінами та доповненнями (далі - Закон №334/94-ВР) визначено поняття «валові витрати виробництва та обігу» - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1. п.5.2. ст. 5 Закону №334/94-ВР передбачено, що суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.6.1. п.5.6. ст. 5 Закону №334/94-ВР встановлено, що з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).

Згідно з п.п.5.7.1.п. 5.7. ст. 5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат платника податку належать суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані в порядку, встановленому законодавством.

Підпунктом 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено поняття «витрати» - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)

У відповідності з п.п.138.1. ПКУ передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.п. б) п.п.138.10.2 п. 138.10 ст. 138 ПКУ адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу;

Підпунктом 143.1 ст. 143 ПКУ передбачено, що до складу витрат платника податку відносяться суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у розмірах і порядку, встановлених законом.

Таким чином, визначальною ознакою витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку.

В силу підпункту 139.1.9. пункту 139.1. ПКУ не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Тим самим, за своїм змістом наведені норми передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 р. (далі закон № 996-XIV) - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-XIV передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що фактичні відносини між ПП «Рівнеметалторг» та директором ПП «Рівнеметалторг», менеджером ПП «Рівнеметалторг» були трудовими, а робота по трудовій угоді виконаною в межах господарської діяльності позивача. Результатом роботи є прибуткова діяльність позивача, що підтверджено деклараціями з податку на прибуток підприємства за весь час проведення перевірки і виконання зобов'язань визначених податковим, цивільним, трудовим, господарським законодавством.

На підтвердження даних обставин судом досліджено, що директор ПП «Рівнеметалторг» ОСОБА_6 призначена на посаду згідно наказу №1-к від 24.03.2005 про що зроблено запис у трудовій книжці. З менеджером ПП «Рівнеметалторг» ОСОБА_5 укладено трудову угоду, що засвідчується наказом №5 від 31.03.2010 про що зроблено запис у трудовій книжці. Наявність посад директора і менеджера підтверджується штатним розписом.

Суд погоджується з доводами позивача, що законодавчі обмеження прийняття на посаду і виконання функціональних обов'язків директора і менеджера, при реалізації прав осіб у здійсненні підприємницькою діяльністю за умов визначених перевіркою ПП «Рівнеметалторг», відсутні.

Із долучених до матеріалів справи документів визначено перелік обов'язків директора ПП «Рівнеметалторг», який передбачений п. 4.4. статуту ПП «Рівнеметалторг» зареєстрованого державним реєстратором 26.11.2009 за №16081050005001260 та функціональні обов'язки менеджера ПП «Рівнеметалторг» згідно посадової інструкції відповідно до вимог ст.30 КЗпП України.

Матеріалами справи підтверджується використання робочого часу встановленого згідно наказу про графік роботи підприємства №1-о від 01.04.2005 на підставі табелів робочого часу, де для директора та менеджера ПП «Рівнеметалторг» встановлено гнучкий графік роботи, що кореспондує з приписами ст. 57 , 60, 66 КЗпП. В межах змінного часу і в інший позаробочий час директор та менеджер ПП «Рівнеметалторг» мали право здійснювати підприємницьку діяльність з урахуванням відпрацювання 8 годинного робочого дня, що не спростовано матеріалами перевірки.

В своїх висновках податковий орган не констатує факт не виконання роботи, але лише висловлює припущення, що посадові особи ПП «Рівнеметалторг» не могли виконувати обов'язки, у зв'язку з тим, що останні були зареєстрованими приватними підприємцями і здійснювали підприємницьку діяльність, які наразі суперечать ст.. 62 Конституції України згідно якої обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затв. Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Натомість, акт перевірки ПП «Рівнеметалторг», не містить жодного посилання на будь-які первинні документи або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність факту не виконання посадових обов'язків директором та менеджером ПП «Рівнеметалторг».

Виконання функціональних обов'язків директора ПП «Рівнеметалторг», менеджера ПП «Рівнеметалторг» засвідчується наданими документами з фінансово-господарської діяльності ПП «Рівнеметалторг» укладеними договорами, накладними на оприбуткування товаро-матеріальних цінностей, актами наданих послуг, актами виконаних робіт, видатковими накладними, платіжними документами, організаційно-розпорядчими документами (наказами, розпорядженнями, штатним розписом, посадовими інструкціями працівників), реєстрами бухгалтерського обліку, фінансовою звітністю (баланс), податковою звітністю (декларації з податку на прибуток, декларації з податку на додану вартість, податковими розрахунками форми 1 ДФ, звітами про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсацій) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Нарахування заробітної плати здійснено на підставі фактично відпрацьованого робочого часу виконання функціональних обов'язків з урахуванням посадових окладів директора ПП «Рівнеметалторг» і менеджера ПП «Рівнеметалторг» та відображено в реєстрах бухгалтерського обліку кореспонденцією рахунків ДТ 92 «Адміністративні витрати» КТ 66 «Нарахована заробітна плата». На підставі даних про нарахування заробітної плати здійснено нарахування внесків до фондів державного загальнообов'язкового страхування з відповідним відображенням на рахунках бухгалтерського обліку по ДТ 92 «Адміністративні витрати» КТ 65 «Сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування, що не заперечується податковим органом. Дані обставини підтверджуються наявними в справі документами первинного, бухгалтерського обліку та звітністю до ДПІ у м. Рівному, Управління пенсійного фонду у м. Рівному та висновками в розділі 3.6 акту перевірки позивача «Перевірка правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету податку на доходи (з доходів) фізичних осіб встановили «…у періоді, що перевірявся, заробітна плата працівникам нараховувалась згідно окладів встановлених в штатному розписі відповідно до відпрацьованого часу та виплачувалась з каси підприємства…». Крім того, до судової справи долучено акт перевірки Управління пенсійного фонду у м. Рівному №88 від 07.03.2013 з висновками щодо підтвердження правомірності нарахованих сум єдиного соціального внеску, які відображені в деклараціях з податку на прибуток.

На спростування порушень викладених в акті перевірки ПП «Рівнеметалторг» відповідачем за результатами перевірки підтверджено відомості відображені в розрахунках форми 1 ДФ за період перевірки щодо правильності нарахування та утримання податку з доходів і фізичних осіб директору та менеджеру ПП «Рівнеметалторг», а саме: суми нарахованих і виплачених доходів та утриманих з них податків, ознаки доходів - «01», «101» - доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), які нараховувалися (виплачувалися) ПП «Рівнеметалторг».

Отже, з врахуванням вищенаведеного відомості про нараховані і виплачені доходи для директора та менеджера ПП «Рівнеметалторг» судом кваліфіковано як заробітну плату за виконану роботу працівниками, а відтак підтверджено правомірність формування витрат на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах. на підставі п.п. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5 Закону №283/97-ВР, п.п. б) п.п.138.10.2 п. 138.10 ст. 138 ПКУ.

Як наслідок, висновки відповідача щодо завищення величини внесків до фондів державного загальнообов'язкового страхування нарахованих на оплату праці працівників директора та менеджера ПП «Рівнеметалторг» згідно вимог підпункту 5.7.1 пункту 5.7. статті 5 Закону №283/97-ВР пункту 143.1 статті 143 ПКУ є протиправними при відсутності порушень при формуванні витрат з оплати праці та включення сум єдиного соціального внеску до витрат у розмірах та порядку, встановлених законом.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим порушено законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області №0004322342 від 09.09.2013.

Судові витрати присуджуються на користь позивача відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області №0004322342 від 09.09.2013.

Присудити на користь позивача Приватного підприємства "Рівнеметалторг" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 505,62 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.