Постанова

від 25.12.2008 по справі 10-01-14-01/3894

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ, 

вул.Жилянська 58-б                                                      

тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С

Т А Н О В А

25.12.08

р.                                                                                         

№ 10-01-14-01/3894         

Київський

міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого

судді:                    Яковлева М, Л, (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Шкурдової  Л. М.

                                                  Міщенко  П. К.

При

секретарі судового засіданні -Салякіній М.І.

за

участю представників сторін відповідно протоколу судового засідання від

25.12.2008 року

розглянувши

у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду

України у Тальнівському районі Черкаської області та Державної акціонерної

компанії «Хліб України», м. Київ на ухвалу господарського суду Черкаської

області від 14.10.2008 року

у

справі № 10-01-14-01/3894 (суддя Шумко В.В.)

за

заявою   Закритого акціонерного товариства

комерційного банку «Приватбанк» в                    особі філії «Черкаське

головне регіональне управління»ЗАТ КБ «Приват                    Банк»,

до                        Дочірнього виробничо-заготівельного

підприємства «Тальне»ДАК «Хліб

                   України», м. Тальне, Черкаська

область,

про             визнання банкрутом,

В С Т А Н О В И В:

          Ухвалою господарського суду

Черкаської області від 26.11.2004 року порушено провадження у справі про

банкрутство Дочірнього виробничо-заготівельного підприємства «Тальне»ДАК «Хліб

України», м. Тальне, Черкаська область, введено мораторій на задоволення вимог

кредиторів, накладено арешт на майно боржника.

Ухвалою

господарського суду Черкаської області від 05.11.2007 року у справі №

01-14-01/3894 введено процедуру санації дочірнього виробничо-заготівельного

підприємства «Тальне»ДАК «Хліб України», керуючого санацією призначено

директора дочірнього-заготівельного підприємства «Тальне»ДАК «Хліб

України»-Короткова О.Г., знято арешт на майно боржника та встановлено, що арешт

на майно та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть

бути накладені лише в межах процедури санації, якщо вони не перешкоджають

виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.

Постановою

Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.12.2007 року

вищевказану ухвалу про затвердження процедури санації залишено без змін, а

постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2008 року, у даній

справі, залишено без змін постанову суду апеляційної інстанції.

Голова

комітету кредиторів звернувся до господарського суду першої інстанції із

клопотанням про затвердження плану санації Дочірнього виробничо-заготівельного

підприємства «Тальне»ДАК «Хліб України», м. Тальне, який попередньо був

схвалений, про що 05.12.2007 року складено протокол зборів комітету кредиторів

боржника.

12.05.2008

року господарським судом Черкаської області було затверджено план санації

Дочірнього виробничо-заготівельного підприємства «Тальне»ДАК «Хліб України», м.

Тальне та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Колибіденка

В.О.

Зазначена

ухвала суду першої інстанції була оскаржена до Вищого господарського суду

України та за наслідками касаційного перегляду постановою від 22.07.2008 року,

у даній справі,  п. 1 ухвали, яким

затверджено план санації боржника було скасовано, оскільки він не містив

докладних умов про строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу

кредиторам, відповідно до затвердженого судом реєстру вимог кредиторів.

Крім

того судом касаційної інстанції було вказано, що місцевим господарським судом

не надана оцінка запереченням прокурора стосовно того, що план санації не був

погоджений із Фондом державного майна України, не надана правова оцінка

статутним документам боржника, не було з'ясовано, чи має боржник у майні частку

державної власності та її розмір, отже, саме ці обставини були підставою

скасування ухвали суду першої інстанції від 12.05.2008 року в частині

затвердження плану санації.

У

зв'язку із наведеним, 22.08.2008 року відбулись збори комітету кредиторів, де

більшістю голосів було схвалено, з урахуванням вказівок Вищого господарського

суду України, графік погашення кредиторської заборгованості, у відповідністю із

реєстром кредиторських вимог, за невиконання графіку передбачити відповідальність

Інвестора та звернутися до господарського суду із доповненим планом санації для

його затвердження.

Ухвалою

від 05.09.2008 року, суддею господарського суду В.В. Шумко дану справу було

прийнято до свого провадження, у зв'язку із чим присвоєно їй № 10-01-14-01/3894.

14.10.2008

року господарським  судом Черкаської

області у справі № 10-01-14-01/3894 було винесено ухвалу, якою, із врахуванням

змін, було затверджено план санації Дочірнього виробничо-заготівельного

підприємства «Тальне»ДАК «Хліб України», м. Тальне.

Також

із мотивувальної частини ухвали вбачається, що у задоволенні клопотання

Державної акціонерної компанії «Хліб України»про відкладення розгляду справи

було відмовлено, оскільки, на думку суду першої інстанції, Компанія не є

стороною у даній справі.

Не

погоджуючись із вищезазначеною ухвалою господарського суду Черкаської області,

Управління Пенсійного фонду України у Тальнівському районі Черкаської області

звернулось до Київського міжобласного апеляційного господарського суду зі

скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду від

14.10.2008 року у справі № 10-01-14-01/3894, в частині затвердження плану

санації щодо графіку погашення кредиторської заборгованості конкурсним

кредиторам, оскільки, на думку скаржника, судом неповно та не об'єктивно

з'ясовано обставини із порушенням норм матеріального права, які мають суттєве

значення для справи, що полягають у порушенні прав Пенсійного фонду України у

Тальнівському районі, як конкурсного кредитора, в частині повного погашення кредиторської

заборгованості.

Заявник

скарги вважає, що оскільки графіком погашення кредиторської заборгованості не

передбачено строк погашення вимог 

Пенсійного фонду України у Тальнівському районі, які підлягають

задоволенню у шосту чергу, повне виконання плану санації стає неможливим з

моменту його затвердження господарським судом. Крім того, заявник вважає, що

відповідно графіку погашення заборгованості, затвердженого судом, передбачено

погашення заборгованості шостої черги тільки за умови укладення мирової угоди,

яке не може відбутись, оскільки після виконання плану санації буде створене

нове підприємство на базі підприємства боржника (планом санації передбачено

продаж корпоративних прав), а Дочірнє виробничо-заготівельне підприємства

«Тальне»ДАК «Хліб України»перестане існувати.

Ухвалою

Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.11.2008 року

апеляційну скаргу було прийнято до провадження, а судовий розгляд призначено на

27.11.2008 року.

Також

до апеляційного господарського суду, не погоджуючись із ухвалою від 14.10.2008

року, із апеляційною скаргою звернувся засновник боржника - Державна акціонерна

компанія (далі-ДАК) «Хліб України», м. Київ, у якій просить скасувати ухвалу

про затвердження плану санації, як незаконну, та направити справу на розгляд до

суду першої інстанції, оскільки, на думку скаржника:

-          зважаючи на те, що 100% власності

підприємства боржника належить державі, відповідно до п. 5 ст. 5 Закону України

«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом»(далі-Закон), до Дочірнього виробничо-заготівельного підприємства

«Тальне»ДАК «Хліб України»не може бути застосовано процедури санації та

ліквідації;

-          затверджений план санації не містить

погодження із Фондом державного майна України, з Державною акціонерною

компанією «Хліб України»та з Державним департаментом з питань банкрутства, як

того вимагає п. 9, 18 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної

власності»а також Законом про банкрутство;

-          судом першої інстанції порушено

вимоги ст. 1 Закону про банкрутство та зазначено, що скаржник не є стороною у

даній справі, а відтак позбавлений можливості регламентовані ст. 22

Господарського процесуального кодексу України, щодо рівності процесуальних прав

сторін та гарантування права на докази, заяву клопотань та ін.

-          місцевим господарським судом, в

порушення вимог процесуального законодавства, не було задоволено клопотання

скаржника та не відкладено розгляд даної справи до вирішення пов'язаної, на

думку ДАК «Хліб України», із нею справи, а саме, 12/5625 у Вищому

господарському суді України, рішення якого може зробити реалізацію виконання

плану санації неможливою у зв'язку із з'ясуванням питання щодо прав власності

на майно боржника.

          Ухвалою Київського міжобласного

апеляційного господарського суду від 24.11.2008 року дану апеляційну скаргу

також було прийнято до провадження, а розгляд призначено на 25.12.2008 року.

У

судовому засіданні, яке відбулось 27.11.2008 року, у зв'язку із надходженням до

апеляційного суду іще однієї  апеляційної

скарги, яку подано ДАК «Хліб України», а також для всебічного і повного

вивчення матеріалів справи, що дасть можливість всебічно розглянути справу,

винести законне та обґрунтоване рішення, колегія суддів вирішила, на підставі

ст. 77 ГПК України,  відкласти судовий на

25.12.2008 року.

Колегія

суддів вирішила здійснювати судовий розгляд справи № 10-01-14-01/3894 за

апеляційними скаргами Управління Пенсійного фонду України у Тальнівському

районі Черкаської області та ДАК «Хліб України», м. Київ на ухвалу місцевого

господарського суду від 14.10.2008 року в одному апеляційному провадженні,

оскільки перегляду підлягає один і той самий процесуальний документ.

Боржником

подано відзиви на апеляційні скарги із проханням залишити їх без задоволення, а

оскаржувану ухвалу без змін, з підстав зазначених у відзивах.

Інші

сторони та учасники судового провадження не скористались своїм процесуальним

правом на подання відзиву на апеляційні скарги.

Розпорядженням

заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від

25.12.2008 року, у зв'язку із виробничою необхідністю та з метою дотримання

строків розгляду справ у апеляційному порядку, регламентованих ст. 102 ГПК

України,  розгляд справи №

10-01-14-01/3894  здійснюється у складі

колегії суддів: Головуючий суддя -Яковлєв М.Л., судді Міщенко П.К. та Шкурдова

Л.М.

          У судове засідання, яке відбулось

25.12.2008 року з'явились лише представники боржника, ВАТ «НАК

«Украгролізінг»та ЗАТ «Федкрмінвест-Україна».

Колегія

суддів, з'ясувавши думку присутніх у засіданні, порадившись, прийняла рішення

здійснити судовий розгляд за наявними у справі матеріалами, враховуючи, що

відсутні сторони та учасники судового провадження були повідомлені належним

чином про дату, час та місце судового розгляду, однак ні в перше судове

засідання ні у дане засідання не з'явились.

Заслухавши

доповідь судді-доповідача, пояснення представників боржника та кредиторів,

розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та

дослідивши докази, проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин

справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та

процесуального  законодавства України,

колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційні скарги слід залишити без

задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 14.10.2008

року залишити без змін, виходячи з наступного.

У

відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд

не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і

обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно

до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом» провадження у справах про банкрутство регулюється

вищезазначеним Законом, господарським процесуальним кодексом України, іншими

законодавчими актами України.

При

цьому, названий Закон слід розглядати як законодавчий акт, що містить

спеціальні норми, які мають пріоритет по відношенню до норм загальних щодо

регулювання порядку провадження у справах про банкрутство.

          Що стосується вимог апеляційної

скарги Управління Пенсійного фонду України у Тальнівському районі Черкаської

області колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно

до ч. 1 ст. 17 Закону господарський суд, виключно, за клопотанням комітету

кредиторів має право винести ухвалу про введення процедури санації боржника та

призначення керуючого санацією.

Згідно

зі ст. 1 Закону санація є системою заходів, що здійснюються під час провадження

у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та

його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища

боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів

шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або)

зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Отже,

процедура санації вводиться з метою оздоровлення фінансово-господарського

становища боржника та є пріоритетною судовою процедурою.

До

того ж, як вбачається із уставу Дочірнього виробничо-заготівельного

підприємства «Тальне»ДАК «Хліб України», а саме п. 8, підприємство може бути

ліквідовано, зокрема, за рішенням ДАК «Хліб України»та на підставі рішення суду

або господарського суду у випадках та порядку, передбачених чинним

законодавством, а відтак аби уникнути ліквідаційної процедури і втрати

підприємства, що тягне за собою позбавлення працівників робочих місць, тощо.

Отже з метою збереження виробництва, було введено процедуру санації боржника.

          Керуючись ст. 18 Закону про

банкрутство, протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника

керуючий санацією зобов'язаний подати комітету кредиторів для схвалення план

санації боржника, крім випадків, передбачених цим Законом.

План

санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника,

умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні

вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на

інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу

кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з

планом санації зобов'язань.

План

санації повинен передбачати строк відновлення платоспроможності боржника.

Платоспроможність вважається відновленою за відсутності ознак банкрутства,

визначених цим Законом.

У

разі наявності інвесторів план санації розробляється та погоджується за участю

інвесторів.

          Як вже було зазначено вище, керуючим

санацією Коротковим О.Г. було виконано вказівки Вищого господарського суду

України та скликано, з відповідними повідомленнями всіх кредиторів та проведено

збори комітету кредиторів, метою яких було доопрацювати план санації, в частині

визначення умов щодо строків та черговості виплати боржником або інвестором

боргу кредиторам, відповідно до затвердженого судом реєстру вимог кредиторів.

          Як вбачається з матеріалів справи,

22.08.2008 року відбулись збори комітету кредиторів (протокол б/н від

22.08.2008 року з додатками т. 7 а.с. 160-195), 

участь у яких брав, зокрема, і представник Пенсійного фонду України у

Тальнівському районі.

          Із протоколу вбачається, що присутні

на засіданні члени комітету кредиторів прийняли «одноголосно»рішення щодо

затвердження графіка погашення кредиторської заборгованості конкурсних

кредиторів, відповідно до реєстру вимог кредиторів, тобто присутній на зборах

кредиторів повноважний представник скаржника погодився як із сумою та

черговістю задоволення кредиторських вимог так і зі строками погашення цієї

заборгованості.

          Колегією суддів встановлено, що

графік погашення заборгованості конкурсних кредиторів боржника містить повний

перелік кредиторських вимог у відповідністю із реєстром вимог кредиторів, який

включає грошові вимоги Пенсійного фонду України у Тальнівському районі ( т. 7

а.с. 167), а саме, 519 595,38 грн., що підлягають задоволенню у третю чергу у

строк 45 днів після затвердження плану санації та 160 230, 96 грн., які є

штрафними санкціями, у шосту чергу, що підлягають задоволенню на умовах та у

термін визначені комітетом кредиторів (в тому числі і за мировою угодою).

          У розумінні ст. 1 Закону про

банкрутство, мирова угода - домовленість між боржником та кредитором (групою

кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення

зобов'язання за угодою сторін (прощення боргів), тобто наслідками укладення

мирової угоди не обов'язково є прощення боргів, 

також при укладенні мирової угоди у Пенсійного фонду України у

Тальнівському районі буде можливість висловити свої заперечення та надати

пропозиції при обговоренні умов за яких мирову угоду буде укладено.

          Твердження Пенсійного фонду України у

Тальнівському районі, що укладення мирової угоди після затвердження та

виконання плану санації, у зв'язку із припиненням існування підприємства

боржника є помилковим, оскільки апеляційним судом при вивченні плану санації

встановлено, що Дочірнє виробничо-заготівельне підприємства «Тальне»ДАК «Хліб

України»лише продає корпоративні права, але не припиняє свою діяльність.

Отже,

колегією суддів встановлено, що обґрунтування вимог викладених у апеляційній

скарзі Управління Пенсійного фонду України у Тальнівському районі не знайшло

підтвердження у матеріалах справи та не відповідає вимогам Закону про

банкрутство.

Стосовно

вимог, викладених у апеляційній скарзі ДАК «Хліб України», апеляційний

господарський суд вважає зазначити наступне.

Колегія

суддів вважає, що частина вимог апеляційної скарги взагалі знаходиться за

межами можливості розгляду у даному судовому засіданні, а саме,  щодо питання можливості застосування до

Дочірнього виробничо-заготівельного підприємства «Тальне»ДАК «Хліб

України»процедури санації та ліквідації, оскільки, як вже було зазначено вище,

процедуру санації боржника було ухвалено застосувати господарським судом

Черкаської області іще 05.11.2007 року, дане рішення набрало законної сили,

оскільки було залишено без змін постановами апеляційної та касаційної

інстанцій.

Отже,

на даній стадії апеляційний господарський суд розглядає лише правильність

застосування судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального

законодавства при затвердженні плану санації Дочірнього виробничо-заготівельне

підприємства «Тальне»ДАК «Хліб України», який в свою чергу, повинен відповідати

вимогам Закону про банкрутство, а не введення самої процедури санації.

Відповідно

до абзацу другого частини четвертої статті 18 згаданого Закону план санації

боржника вважається схваленим, якщо на засіданні комітету кредиторів таке

рішення було підтримано більш як половиною голосів кредиторів - членів комітету

кредиторів. Частиною дев'ятою статті 16 Закону визначено, що рішення комітету

кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього

проголосували присутні на комітеті кредитори, кількість голосів яких

визначається за правилами частини четвертої цієї статті

Із

матеріалів справи вбачається, що 

місцевий господарський суд надав відповідну юридичну оцінку щодо

кількісного складу членів комітету кредиторів та розподіл між ними голосів. До

того ж матеріалами справи підтверджується, що всі кредитори мали можливості

взяти участь у засіданні комітету як 12.05.2008 року та і 22.08.2008 року,

оскільки керуючим санацією було виконано передбачений частиною четвертою статті

18 Закону обов'язок щодо письмового повідомлення членів комітету кредиторів про

дату і місце проведення засідання комітету.

Абзацами

другим і третім частини першої статті 18 Закону визначено вимоги щодо змісту

плану санації, який повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності

боржника, умови участі інвесторів (за їх наявності) у повному або частковому

задоволенні вимог кредиторів, шляхом, зокрема, зобов'язання інвестора про

погашення боргу (частини боргу) боржника, строк та черговість виплати боржником

або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за

невиконання взятих згідно з планом санації зобов'язань. План санації повинен

також передбачати строк відновлення платоспроможності боржника.

Затверджений

судом першої інстанції план санації відповідає всім вимогам, які передбачені у

наведеній нормі.

Крім

того, план санації було подано до господарського суду уповноваженою на це

особою, оскільки відповідно до абзацу п'ятого частини п'ятої статті 18 Закону,

схвалений комітетом кредиторів план санації та протокол засідання комітету

кредиторів має подаватися до господарського суду виключно керуючим санацією.

           З огляду на відповідність плану

санації за його змістом вимогам Закону про банкрутство, дотримання порядку його

схвалення та подання на затвердження до господарського суду апеляційний суд не

вбачає підстав для його відхилення.

          Також колегія суддів не погоджується

із твердженнями ДАК «Хліб України», що затверджений план санації не містить

погодження із Фондом державного майна України, з Державною акціонерною

компанією «Хліб України»та з Державним департаментом з питань банкрутства, як

того вимагає п. 9, 18 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної

власності»а також Законом про банкрутство, виходячи із наявних у матеріалах

справи доказів, що дають підстави стверджувати протилежне.

          Поряд із вказаним вище, слід

погодитись із скаржником, та не погодитись із висновками суду першої інстанції,

що частка майна у підприємстві боржника складає 100%. Дане твердження знайшло

обґрунтоване відображення у наявних у справі документах, а саме, витягу із

Державного реєстру, уставу підприємства боржника, тощо.

          Отже, в силу ч. 5 ст. 18 Закону про

банкрутство, план санації повинен бути узгоджений із органом, уповноваженим

управляти державним майном.

          Відповідно ч. 1 ст. 2 Закону, державну

політику щодо запобігання банкрутству, а також забезпечення умов реалізації

процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом

стосовно державних підприємств, у статутному фонді яких частка державної

власності перевищує двадцять п'ять відсотків, суб'єктів підприємницької

діяльності інших форм власності у випадках, передбачених цим Законом, здійснює

державний орган з питань банкрутства.

Не

зважаючи на те, що  Закон про банкрутство

не містить конкретно визначеного порядку погодження, з матеріалів справи

вбачається, що план санації, редакції 05.12.2007 року, який містить основні

положення передбачені Законом про банкрутство (т. 6 а.с.15-108) було схвалено

комітетом кредиторів та погоджено із Державним департаментом з питань

банкрутства та з Засновником підприємства ДАК «Хліб України»( лист погодження

плану санації Дочірнього виробничо-заготівельного підприємства «Тальне»ДАК

«Хліб України»т. 6 а.с. 16), на що суд першої інстанції не звернув відповідної

уваги та не надав юридичної оцінки.

Також

у матеріалах справи ( т. 7 а.с. 7) є лист Фонду державного майна України у

якому вказано, що питання щодо реалізації майна дочірніх підприємств ДАК «Хліб

України» не відноситься до компетенції Фонду.

          Не дивлячись на те, що до плану санації було

внесено відповідні зміни, шляхом 

доповнень його графіком проведення розрахунків, колегія суддів вважає

план санації схваленим належним чином, такої ж самої думки дотримується і Вищий

господарський суд України (постанова ВГСУ від 17.07.2007 року у справі №

289/2б-99).

          Однак, поряд із наведеним,

апеляційний суд встановив та погоджується із ДАК «Хліб України»щодо порушення

господарським судом Черкаської області вимог господарського процесуального

кодексу, з огляду на наступне.

          Як вбачається із оскаржуваної ухвали,

судом позбавлено можливості користуватися процесуальним правом, що полягає,

зокрема у поданні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки ДАК

«Хліб України»не є стороною у справі про банкрутство Дочірнього

виробничо-заготівельного підприємства «Тальне»ДАК «Хліб України».

          Апеляційний суд категорично не

погоджується із такими висновками суду першої інстанції, оскільки у розумінні

ст. 1 Закону про банкрутство, учасниками провадження у справі про банкрутство є

сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією,

ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а

також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у

провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний

орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування,

представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників

товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Як

вже було зазначено вище, норми спеціального Закону про банкрутство

використовуються у поєднанні із загальними процесуальними нормами, але

мають  приорітет по відношенню до норм

загальних щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство, а

відтак ДАК «Хліб України»відноситься до учасників судового провадження поряд,

наприклад, із арбітражним керуючим(розпорядником майна, керуючим санацією,

ліквідатором), який користується процесуальними правами наданими сторонам у

справі.

У

зв'язку із наведеним вище, місцевий господарський суд припустився процесуальної

помилки, відмовивши скаржнику у розгляді клопотання, однак порушення або

неправильне застосування норм процесуального права місцевим господарським судом

не тягне за собою таких наслідків як скасування, якщо це порушення не призвело

до прийняття неправильного рішення.

Виходячи

із викладеного, апеляційний суд вважає, що всі вказівки Вищого господарського

суду України викладені у постанові від 22.07.2008 року виконано та приведено

план санації у відповідний до законодавства вигляд.

Відповідно

ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім

переконанням, що ґрунтуються на всебічному повному і об'єктивному розгляді в

судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Перевіривши

повноту встановлення місцевим господарським судом обставин справи та їх

юридичну оцінку, Київський міжобласний апеляційний господарський суд прийшов до

висновку, що порушення процесуального характеру, при прийнятті оскаржуваної

ухвали, не призвели до неправильно прийнятого рішення, отже підстав для

задоволення апеляційних скарг Управління Пенсійного фонду України у

Тальнівському районі Черкаської області та Державної акціонерної компанії «Хліб

України», м. Київ не вбачає.

Беручи

до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, керуючись ст. ст. 99, 101-106

ГПК України, Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом”, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1.            Апеляційні скарги Управління

Пенсійного фонду України у Тальнівському районі Черкаської області та Державної

акціонерної компанії «Хліб України», м. Київ на ухвалу господарського суду

Черкаської області від 14.10.2008 року у справі № 10-01-14-01/3894 - залишити

без задоволення.

2.  Ухвалу господарського суду Черкаської області

від 14.10.2008 року у справі № 10-01-14-01/3894 -  залишити без змін.

3.           Матеріали справи № 10-01-14-01/3894

- повернути до господарського суду Черкаської області.

Головуючий

суддя:                                                                     

Яковлєв М. Л.

Судді:

Шкурдова  Л. М.

Міщенко  П. К.

Дата відправки  26.12.08