Рішення

від 31.10.2013 по справі 914/3766/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2013 р. Справа № 914/3766/13

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Білані О.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кросс Авіа», м.Київ

до відповідача: Військової частини А-2595, м.Броди Львівської області

про стягнення 99500,00 грн. - основного боргу, 7340,16 грн. - штрафу, 2333,76 грн. - 3% річних, 7000,00 грн. - витрат на послуги адвоката та 2184,13 грн. - судового збору.

Представники сторін:

від позивача: Устінов К.О. - представник

від відповідача: Береза Т.Ю. - помічник командира з правової роботи, майор

Представникам сторін роз'яснено права, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Суть спору:

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кросс Авіа», м.Київ до відповідача: Військової частини А-2595, м.Броди Львівської області про стягнення 99500,00 грн. - основного боргу, 7340,16 грн. - штрафу, 2366,40 грн. - 3% річних, 7000,00 грн. - витрат за послуги адвоката та 2184,13 грн. - судового збору.

Ухвалою господарського суду від 04.10.2013 року порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 31.10.2013 року.

Позивачем явку представника в судове засідання забезпечено, подано клопотання про зменшення позовних вимог від 31.10.2013р. (вх.№44944/13 від 28.10.2013р.) в якому виражено прохання про стягнення з відповідача: 99500,00 грн. основного боргу, 7340,16 грн. пені, 2333,76 грн. 3% річних, 7000,00 грн. витрат за послуги адвоката та 2184,13 грн. судового збору, яке судом прийнято і приєднано до матеріалів справи. Крім того, позивачем подано клопотання від 31.10.2013р. (вх.№45729/13 від 31.10.2013р.) про відмову від забезпечення позову в межах накладення арешту на грошові суми, викладеного п.3 прохальної частини позовної заяви, яке судом прийнято і приєднано до матеріалів справи.

Відповідачем явку представника в судове засідання забезпечено, подано відзив на позовну заяву від 25.10.2013р. №1/40/853 (вх.№45724/13 від 31.10.2013р.) в якому зазначено, що станом на 22.08.2013 року на рахунок військової частини А2595 надійшли кошти для проведення розрахунків з позивачем та іншими кредиторами, що підтверджується виписками з рахунку військової частини від 23.08.2013 року та від 02.09.2013 року, виданих Управлінням Державної казначейської служби України у Бродівському районі Львівської області, що додаються.

28.08.2013 року військовою частиною А2595 були оформлені платіжні документи на оплату суми заборгованості позивачу у розмірі 99 500,00 грн. до Управління Державної казначейської служби України у Бродівському районі Львівської області, але із-за незалежних від військової частини обставин перерахування коштів позивачу станом на 25.10.2013 року не здійснено.

Судом встановлено:

14 листопада 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Кросс Авіа» та військовою частиною А-2595 було укладено договір №53.

У відповідності до п. 1.1 даного договору продавець зобов'язується поставити покупцю аерофотоплівку типу 25л (35мм), в кількості та за цінами відповідно до специфікації.

28 листопада 2012 року позивач здійснив поставку товару зазначеного в п. 1.1. договору №53 відповідачу згідно видаткової накладної № РН-0000014 від 28 листопада 2012 р. на суму 99 500,00 грн. та відповідно до специфікації за довіреністю №225 від 28 листопада 2012 р.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків між військовою частиною А-2595 та ТОВ «Кросс Авіа» за період з 28.11.2012 року по 31.07.2013 року, заборгованість військової частини А-2595 перед ТОВ "Кросе Авіа" за поставлений товар складає 99 500,00 грн.

19.08.2013 року позивачем надіслано претензією щодо оплати поставленого товару на суму 99 500,00 грн., відповідно до договору №53 від 14.11.2012 р.

Станом на день подання позову заборгованість становила: 99500 грн. основного боргу, 7340,16 грн. пені, 2366,40 грн. 3% річних.

В процесі розгляду справи позивачем, заявою від 31.10.2013р. (вх.№44944/13 від 28.10.2013р.), зменшено позовні вимоги та виражено прохання про стягнення з відповідача 99500 грн. основного боргу та у зв'язку з порушенням відповідачем термінів оплати: 7340,16 грн. пені і 2333,76 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного:

Згідно з частиною першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання (див. постанову Вищого господарського суду України від 23.08.2012 N 15/5027/715/2011).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 N 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005.

Положенням ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином вимога позивача про стягнення 2333,76 грн. 3 % річних підставна і підлягає стягненню.

Відповідно до п. 8.2 зазначеного договору, за порушення термінів розрахунків покупець виплачує штраф у розмірі не менше подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочки платежу.

Тобто враховуючи пункт 4.2. договору, ч. 6 ст. 232 ГК України, а також враховуючи те, що станом на дату пред'явлення позову проведення платежів військовою частиною А-2595 здійснено не було, вони зобов'язані сплатити пеню, нараховану в період з 09 грудня 2012 року по 09 червня 2013 року у розмірі 7 340,16 грн., а відтак вимога позивача про стягнення пені підстава і підлягає задоволенню.

Крім стягнення суми основного боргу, пені та 3% річних позивачем виражено прохання про стягнення з відповідача витрати за послуги адвоката.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За змістом ст.ст. 44 і 48 ГПК України, сума, сплачена за послуги адвоката, є складовою судових витрат і її розмір визначається в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Вимоги до особи, яка вправі займатися адвокатською діяльністю наведені у ст.2 Закону України "Про адвокатуру", якою визначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Статтею 12 Закону встановлено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті у випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. При цьому, формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар, який повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром. Фактори, які можуть бути враховані при визначенні обґрунтованого розміру гонорару визначені, зокрема, ст. 33 Правил адвокатської етики.

У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката в розгляді справи підлягають сплаті лише в тому разі, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, і їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Зазначена стаття передбачає відшкодування витрат, сплачених стороною за отримання послуг лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

З огляду на це, до позовної заяви додано такі докази, що підтверджують, що послуги надавалися саме адвокатом, зокрема: договір про надання правової допомоги № 10-08/13 від 10.08.2013 р. та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4994 від 29.05.2012 р. , які підтверджують факт надання послуг саме адвокатом; акт виконаних робіт щодо надання юридичних послуг від 24.09.2013 р. згідно якого вбачається кількість затраченого часу адвоката; квитанція до прибуткового касового ордеру, згідно якої вбачається сума гонорару який отримав адвокат за надані юридичні послуги, які судом вважаються достатніми для задоволення вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрати за послуги адвоката у розмірі 7000 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а також визнання боргу відповідачем у акті звірки розрахунків за період з 28.11.2012р. по 31.07.2013р., то суд прийшов до висновку, що зменшені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а саме до стягнення підлягає: 99500 грн. основного боргу, 7340,16 грн. пені, 2333,76 грн. 3% річних.

Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України необхідно покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст.33, 34, 49, 82, 84, 85, 87, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Військової частини А-2595 (80603, Львівська область, м.Броди, вул.Г.Храпая, 1-а, код ЄДРПОУ 07567158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кросс Авіа» (01021, м.Київ, вул.Шовковична/Липський, пров.13/2, код ЄДРПОУ 37101750) 99500,00 грн. основного боргу, 7340,16 грн. пені, 2333,76 грн. 3% річних, 7000,00 грн. витрат за послуги адвоката та 2183,48 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

4. Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Повний текст рішення оформлено і підписано - 01.11.2013р.

Суддя Станько Л.Л.