Постанова

від 05.12.2013 по справі 914/3766/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2013 р. Справа № 914/3766/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів Дубник О.П.

Скрипчук О.С.

розглянувши апеляційну скаргу військової частини А-2595 м.Броди Львівської області

на рішення господарського суду Львівської області від 31.10.2013 р.

у справі № 914/3766/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кросс Авіа" м.Київ

до відповідача військової частини А - 2595 м.Броди Львівської області

про стягнення 99 500,00 грн. основного боргу, 7 340,16 грн. штрафу, 2 333,76 грн. 3% річних, 7 000,00 грн. витрат на послуги адвоката та 2 184,13 грн. судового збору

за участю представників сторін від:

позивача: Устінов К.О. - за довіреністю від 10.08.2013 р.

відповідача: Береза Т.Ю. - за довіреністю №1/40/823 від 09.10.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 31.10.2013 р. (суддя Станько Л.Л.) позов задоволено. Стягнуто з військової частини А-2595, м.Броди Львівської області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кросс Авіа» 99 500,00 грн. основного боргу, 7 340,16 грн. пені, 2 333,76 грн. 3% річних, 7 000, 00 грн. витрат на послуги адвоката та 2 183,48грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем свої зобов'язання виконано в повному обсязі: здійснено поставку товару, натомість відповідач свої зобов'язання в частині оплати за поставлений товар не здійснив, внаслідок чого, утворилась заборгованість 99 500 грн. Рішення суду в частині стягнення пені та 3% річних обґрунтоване простроченням виконання зобов'язання боржником. Рішення в частині задоволення витрат на послуги адвоката мотивоване наявністю документального підтвердження таких витрат.

Відповідачем подано апеляційну скаргу на зазначене рішення суду, в якій просить скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі скаржник вказує, що при винесенні рішення судом першої інстанції не враховано, що перерахування коштів за поставлений товар позивачу не було здійснено із-за незалежних від військової частини А2595 обставин. Скаржник також зазначає, що військова частина А2595 неодноразово зверталася з проханням на виділення коштів до фінансово-економічного управління командування Сухопутних військ Збройних сил України для погашення кредиторської заборгованості за виконані послуги та поставлену продукцію.

Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не подано.

В судовому засіданні представниками сторін викладено доводи та заперечення по суті апеляційної скарги.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним господарським судом, між військовою частиною А2595 (покупець), в особі в.о. командира Бородуліна Є.В., який діяв на підставі наказу МО України №300 від 16.07.1997 р., з однієї сторони, і товариством з обмеженою відповідальністю «Крос Авіа» (продавець), в особі директора Ткаченко В.Ю., який діяв на підставі статуту товариства, з другої сторони, укладено договір №53 від 14.11.2012 р.

У відповідності до п.п.1.1, 2.1, 3.1, 4.2 зазначеного договору, продавець зобов'язується поставити аерофотоплівку типу 25л (мм), в кількості та за цінами відповідно до специфікації.

Технічне приймання товару здійснюється представниками покупця в присутності продавця чи його уповноваженого представника з оформленням видаткової накладної та акту приймання.

Загальна сума договору складає 99 500, 00 грн., у тому числі ПДВ 16 583,33 грн.

Покупець здійснює оплату лише за фактично поставлений товар протягом 10 банківських днів на підставі накладної, після надходження бюджетних коштів на рахунок покупця.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що згідно видаткової накладної №РН-0000014 від 28.11.2012 р., позивачем поставлено аерофотоплівку тип 25л (35 мм) на загальну суму 99 500,00 грн. Окрім цього, відповідно до акту звіряння взаєморозрахунків за період з 28.11.2012 р. по 31.07.2013 р., борг відповідача перед позивачем становить 99 500,00 грн.

У зв'язку з цим, позивачем направлено претензію б/н від 19.08.2013 р. про погашення боргу за договором поставки товару у сумі 99 500,00 грн. Однак, дана претензія залишена відповідачем без задоволення, що і стало підставою подання позову.

Відповідно до ст. 193, 265 ГК України , суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України .

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, місцевий господарський суд прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог та стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі

99 500,00грн.

Що стосується стягнення з відповідача пені та 3% річних, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до п.п.8.1, 8.2 за невиконання зобов'язань за даним договором сторони несуть відповідальність встановлену чинним законодавством України та даним договором.

За порушення термінів розрахунків (термінів поставки товару) покупець (продавець) виплачує штраф у розмірі не менше подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення платежу (поставки товару) з дня отримання бюджетних коштів (надходження коштів).

Згідно з ч. 2 ст. 193, 230 ГК України, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з умов договору та розрахунку позивача, строк виконання зобов'язання по договору настав 12.12.2012 р. Тобто, нарахування пені та 3% річних необхідно здійснювати з 13.12.2012 р. Таким чином, сума пені за період з 13.12.2012 р. по 13.06.2013 р. становить 7 340,16 грн.

Датою подання позовної заяви до суду першої інстанції є 24.09.2013 р. Відтак, період, за який підлягає до стягнення сума 3% річних є з 13.12.2012 р. по 24.09.2013 р., що становить 286 днів просторочення. Таким чином, розмір 3% річних складає 2 333, 76 грн.

Виходячи з викладеного, судова колегія погоджується з позицією місцевого господарського суду щодо стягнення пені та 3% річних згідно зазначеного договірного зобов'язання: 7 340,16 грн. та 2 333,76 грн. відповідно.

Щодо стягнення судових витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, то колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції правомірним, з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ст.44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст.48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до ст.ст. 1, 26 вказаного Закону, адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Надання адвокатських послуг позивачу підтверджується договором про надання правової допомоги № 10-08/13 від 10.08.2013 р. та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №4994 від 29.05.2012 р.; актом виконаних робіт щодо надання юридичних послуг від 24.09.2013 р., згідно якого вбачається кількість затраченого часу адвоката; квитанція до прибуткового касового ордеру, згідно якої вбачається сума гонорару, який отримав адвокат за надані юридичні послуги у розмірі 7000 грн.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували обґрунтованість вимог, заявлених у апеляційній скарзі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення прийняте із дотриманням норм чинного законодавства та у відповідності до обставин справи, тому підстав для його зміни чи скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 31.10.2013 р. у справі

№ 914/3766/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10.12.2013 р.

Головуючий-суддя Матущак О.І.

Суддя Дубник О.П.

Суддя Скрипчук О.С.