Постанова

від 28.10.2013 по справі 910/12326/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2013 р. Справа№ 910/12326/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Кондес Л.О.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідача: не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2013

у справі № 910/12326/13 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Приватного підприємства "Хімінтертранс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія"

про стягнення 21 827,58 грн.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 розгляд апеляційної скарги у справі № 910/12326/13 відкладено на 28.10.2013.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2013 у справі № 910/12326/13 позов задоволено повністю; підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 19 504,29 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 1 437,25 грн. пені, 886,04 грн. три проценти річних, 1 720,50 грн. судового збору.

Рішення мотивоване тим, що факт порушення відповідачем зобов'язання на суму 19 216,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований; за розрахунком позивача, який судом перевірено, з відповідача підлягає стягненню 1 437,25 грн. пені за період з 10.12.2012 по 10.06.2013, 288,29 грн. інфляційної складової боргу та 886,04 грн. 3% річних; позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2013 у справі № 910/12326/13 змінити, відмовивши в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 1 437,25 грн., 886,04 грн. 3% річних та 288,29 грн. інфляційних; суд апеляційної інстанції наділений правом встановлення виняткових обставин, які, відповідно до ст. 83 ГПК України, надають суду право зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню з відповідача.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки, як вбачається із змісту оскаржуваного рішення, при розгляді справи, суд прийняв до уваги подані лише позивачем докази і пояснення та розглянув справу без участі відповідача, чим позбавив останнього можливості надати свої пояснення та зауваження в судовому засіданні, що порушило ст. 77 ГПК України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

Позивач подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву про стягнення з відповідача 19 216,00 грн. заборгованості, 1 437,25 грн. пені, компенсації від інфляції у розмірі 288,29 грн., 3% річних у розмірі 886,04 грн.; судового збору.

Як вбачається із матеріалів справи, 22.06.2011 між позивачем та відповідачем укладено договір постачання товару № 2206-1, відповідно до п. 1.1 якого, позивач, за договором продавець, зобов'язується систематично постачати і передавати у власність відповідачу, за договором покупцеві, належний йому товар, а відповідач зобов'язується приймати цей товар та здійснювати оплату на умовах договору.

Факт постачання позивачем відповідачу товару згідно із умовами договору № 2206-1 та одержання товару відповідачем підтверджується наявною у матеріалах справи та підписаною представниками обох сторін видатковою накладною № 1411-1 від 14.11.2011 на суму 21 216,00 грн., копією довіреності представника відповідача № 323 від 14.11.2011.

Згідно із п. 3.2 договору № 2206-1 в особливих випадках, за взаємною згодою сторін, при отриманні гарантійного листа, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються шляхом перерахування 50% коштів на р/р позивача, та сплатою 50% з відстрочкою платежу, але не більше 14-ти календарних днів з дня відвантаження зі складу позивача.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідачем частково, на суму у розмірі 2 000,00 грн., оплачено товар, поставлений позивачем згідно із видатковою накладною № 1411-1.

Згідно із статтею 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Доказів повної оплати за поставлений позивачем товар, відповідачем не надано.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позовна вимога про стягнення 19 216,00 грн. є такою, що відповідає нормам законодавства та підтверджена матеріалами справи.

Згідно із ч. 2 ст. 193, ч. 1. ст. 216 ГК України порушення стороною господарських зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

В п. 4.2 договору № 2206-1 сторонами погоджено умову про те, що відповідач за цим договором несе наступну відповідальність: за несвоєчасну оплату рахунків - штрафна неустойка в розмірі 1% за кожний день прострочення.

Як вбачається із розрахунку позивача, ним нарахована пеня з 22.03.2012 по 17.06.2013 за 182 дні, отже, позивачем не вірно вказано кількість днів - 182, адже період з 22.03.2012 по 17.06.2013 становить 1 рік та 87 днів.

Враховуючи умови п. 3.2 договору № 2206-1 апеляційний господарський суд зазначає, що прострочення платежу почалось з 29.11.2011.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки позивачем згідно із позовною заявою, пред'явлена вимога про стягнення пені за період прострочення з 22.03.2012, а фактично прострочення платежу почалось з 29.11.2011, то є підстави для задоволення вимог про стягнення пені за період з 22.03.2012 по 29.05.2012, тобто за останні 69 дні із періоду з 29.11.2011 по 29.05.2012.

Колегія суддів не погоджується із розрахунком пені суду першої інстанції та із висновком про стягнення пені за період з 10.12.2012 по 10.06.2013, адже сторони або треті особи не вносили клопотання про це відповідно до ст. 83 ГПК України, отже, суд вийшов за межі позовних вимог неправомірно.

Таким чином, апеляційний господарський суд, здійснивши власний розрахунок з урахуванням періоду нарахування пені, саме з 22.03.2012 по 29.05.2012, дійшов висновку, що сума пені у розмірі 543,67 грн. є правильною та такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач у позовній заяві зазначає період нарахування інфляційних втрат з листопада 2011р. по квітень 2013р. та 3% річних з 28.11.2011 по 17.06.2013.

Здійснивши перерахунок суми інфляційних втрат з урахуванням правильного періоду нарахування, апеляційний господарський суд не погоджується із висновком господарського суду першої інстанції та зазначає, що позивачем сума інфляційних втрат нарахована без врахування від'ємних індексів інфляції, коли мала місце не інфляція, а дефляція, та положень листа Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97, тому сума інфляційних втрат у розмірі 19,22 грн. є правильною та такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Як було зазначено вище, враховуючи умови п. 3.2 договору № 2206-1, прострочення платежу почалось з 29.11.2011.

Таким чином, апеляційний господарський суд, здійснивши власний розрахунок з урахуванням періоду нарахування 3% річних, саме з 29.11.2011 по 17.06.2013, зазначає, що сума 3% річних є більшою, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягає задоволенню у розмірі зазначеному позивачем, а саме 886,04 грн.

Апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою суду першої інстанції від 01.07.2013 розгляд справи № 910/12326/13 призначено на 22.07.2013.

Факт отримання відповідачем 15.07.2013 та 16.07.2013 ухвали Господарського суду міста Києва від 01.07.2013 у справі № 910/12326/13 підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення за № 04946719 та № 09550413.

Згідно із ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Як вбачається із оскаржуваного рішення, відповідач не скористався правом взяти участь у судовому засіданні 22.07.2013, оскільки не направив свого представника.

Таким чином, судом першої інстанції були дотримані норми процесуального права про права та обов'язки сторін у судовому процесі.

Порушення норм процесуального права, на які вказує скаржник, відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав, встановлених нормами законодавства, для часткового задоволення апеляційної скарги, часткового скасування рішення суду першої інстанції і прийняття нового рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2013 у справі № 910/12326/13 скасувати частково і прийняти нове рішення.

3. Позов Приватного підприємства "Хімінтертранс" задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія" (03058, м. Київ, вул. Західна, 11, кв. 34; ідентифікаційний код юридичної особи 36196836) на користь Приватного підприємства "Хімінтертранс" (02160, м. Київ, вул. Драгоманова, 17, кв. 272; ідентифікаційний код юридичної особи 35660766) 19 216,00 грн. основного боргу, 543,67 грн. пені, 19,22 грн. інфляційних втрат, 886,04 грн. 3% річних, 1 628,86 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

5. Стягнути з Приватного підприємства "Хімінтертранс" (02160, м. Київ, вул. Драгоманова, 17, кв. 272; ідентифікаційний код юридичної особи 35660766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія" (03058, м. Київ, вул. Західна, 11, кв. 34; ідентифікаційний код юридичної особи 36196836) 45,82 грн. за розгляд апеляційної скарги.

6. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

7. Справу № 910/12326/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Ропій Л.М.

Судді Кондес Л.О.

Рябуха В.І.