Постанова

від 28.10.2013 по справі 910/10886/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2013 р. Справа№ 910/10886/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Кондес Л.О.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідача: Вознюковська О.В. - представник, дов. б/н від 01.10.2013;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Голд"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2013

у справі № 910/10886/13 (суддя Головатюк Л.Д.)

за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Голд"

про стягнення 70 160,00 грн.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 розгляд апеляційної скарги у справі № 910/10886/13 відкладено на 28.10.2013.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.07.2013 у справі № 910/10886/13 позов задоволено повністю; підлягає стягненню з відповідача на користь позивача штраф в розмірі 70 160,00 грн., 1 720,50 грн. судового збору.

Рішення мотивоване тим, що у зв'язку з виявленням факту неправильного зазначення у залізничній накладній № 33783135 маси вантажу залізницею на підставі ст.ст.122, 118 Статуту залізниць України був нарахований штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати в сумі 70 160,00 грн.; суд вважає доведеним факт порушення відповідачем чинного законодавства та договірних відносин між позивачем та відповідачем.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2013 у справі № 910/10886/13 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що на адресу відповідача не була надіслана позовна заява з додатками, яка повинна була бути наданою у порядку ст. 56 ГПК України, таким чином, відповідач не володів інформацією стосовно викладених у позовній заяві вимог.

На думку заявника, у даному випадку, застосування статей 118, 122 Статуту залізниць України є такими, що суперечать законодавству і не можуть бути застосовані в даному спорі, оскільки вага зазначена неправильно не по вині відповідача (вантажовідправника), а по вині Відокремленого підрозділу "Станція Коростень" (відправника), тобто по вині залізниці, у зв'язку із тим, що зважування вагону з металобрухтом проводилось на Відокремленому підрозділі станції «Коростень», який відноситься до складу підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України та з яким у відповідача укладений договір № ПЗ/ДН-4/12/35/ДНЮ від 19.01.2012 й неправильність маси вантажу була зазначена через несправність ваг, про що було повідомлено на шляху прямування.

До апеляційної скарги відповідачем додані, в тому числі, копії листа станції Коростень від 18.06.2013 № 866/ДС, накопичувальної картки № 22021415, відомостей № 20020027 та № 22020029, витяг із книги переважування вантажів на вагонних терезах станції Коростень Південно-Західної залізниці, копія договору № ПЗ/ДН-4/12/35/ДНЮ-4 від 19.01.2012 з додатками.

Як вбачається із матеріалів справи № 910/10886/13, зазначених документів відповідачем не було подано до суду першої інстанції.

Згідно із письмовим поясненням скаржника від 24.10.2013, згадані документи не були подані суду першої інстанції через неналежне виконання представником відповідача службових обов'язків.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, колегія суддів дійшла висновку про наявність у скаржника поважних причин неможливості подання суду першої інстанції додаткових доказів, тому їх приймає, керуючись ст. 101 ГПК України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Позивач подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву про стягнення з відповідача 70 160,00 грн. штрафу, судового збору.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до накладної № 33783135 зі станції Коростень був відправлений вагон № 65336182 - маса вантажу 67100 кг; відправником даних вагонів зазначено відповідача, отримувачем вантажу зазначено ТОВ "Електросталь", станція Роя Дон., вантаж - лом чорних металів.

Відповідно до акту загальної форми № 31027 від 23.02.2013 станції Красноармійськ Донецької залізниці, при зважуванні вагону № 65336182 на тензовагах, що прибув за накладною № 33783135, виявлено невідповідність маси вантажу у вагоні менше проти документа на 2 500 кг.

Згідно із комерційним актом № 721725/26 від 24.02.2013 вагон, що прибув за залізничною накладною № 65336182, при переважуванні вага брутто склала 88 800 кг, тара з документа 23640 кг, нетто 65 160 кг, що менше проти накладної на 1 940кг.; вагон технічно справний; при огляді виявлено: завантаження рівномірне, заглиблень немає; двері люка зачинені.

Пунктом 5 ст. 307 ГК України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами; сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем; накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача; накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення; накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно із ст. 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.

Обов'язок відправника зазначати у накладній відповідні реквізити, в тому числі масу вантажу, встановлено також в п.п. 2.1, 2.2, 2.3 розділу 2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, згідно з якими вантажовідправником заповнюється, зокрема, графа комплекту перевізних документів: "Маса вантажу в кг, визначена відправником", де вказується маса вантажу у кілограмах.

Статтею 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниця має право періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у залізничній накладній.

Відповідно до ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (ст. 118); за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту; при цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (ст. 122).

Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів встановлено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України; при цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли; цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.

Згідно із ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; порядок складання актів загальної форми та комерційних актів встановлено Правилами складання актів.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Оскільки накладна є письмовою формою договору перевезення вантажу, що укладається вантажовідправником із залізницею згідно зі статтею 24 Статуту і вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, то й відповідачем за позовами про стягнення штрафу за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача має бути відправник вантажу (п. 6.3 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею").

В ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Підставою для застосування до відповідача штрафу в розмірі згідно із статтею 118 Статуту залізниць України було порушення, виявлене залізницею 23.02.2013 та стосувалось неправильного зазначення маси вантажу у накладній № 33783135 від 19.02.2013.

Таким чином, оскільки відповідно до накладної № 33783135 провізна плата становила 14 032,00 грн., то відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України позивачем правильно нараховано суму штрафу в розмірі 70 160,00 грн.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими.

В ч 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно із ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Підставою позовних вимог позивача є порушення відповідачем зобов'язання угоди на перевезення вантажу, оформленого накладною № 33783135, про правильне заповнення накладної, зокрема, правильне зазначення маси вантажу відповідачем, який є відправником.

Згідно із ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Відповідно до накладної № 33783135 сторонами угоди про перевезення є відповідач, за накладною відправник та залізниця, за накладною перевізник, й саме останній надано право застосовувати штраф до відправника у випадках, передбачених ст. 122 Статуту залізниць України.

Згідно із залізничної накладної № 33783135 залізниця не може нести відповідальність за неправильне зазначення маси вантажу, оскільки у графі 28 накладної № 33783135 вказано, що вантаж у вагон завантажено вантажовідправником, яким є відповідач.

Також, згідно з п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 за № 644, маса вантажу визначається відправником.

Наданий скаржником договір № ПЗ/ДН-4/12/35/ДНЮ-4 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 19.01.2012 з додатковою угодою № 1 та додатком № 1, укладений між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" в особі начальника Коростенської дирекції залізничних перевезень та відповідачем, є самостійною угодою, окремою від договору перевезення, з окремим предметом й правами й обов'язками сторін.

Отже, за наявністю неналежного виконання однією із сторін договору № ПЗ/ДН-4/12/35/ДНЮ-4 від 19.01.2012, інша сторона не позбавлена права звернутись до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних і охоронюваних законом інтересів.

Також слід вказати, що Державне підприємство "Донецька залізниця" та Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" є самостійними, окремими юридичними особами, а підпорядкованість Державній адміністрації залізничного транспорту України не впливає на їх цивільні права та обов'язки, та права та законні інтереси, як суб'єктів господарювання.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2013 у справі № 910/10886/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Голд" без задоволення.

2. Справу № 910/10886/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Ропій Л.М.

Судді Кондес Л.О.

Рябуха В.І.