Постанова

від 12.09.2013 по справі 2а-8141/12/0170/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 вересня 2013 р. (10:42) Справа №2а-8141/12/0170/22

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., при секретарі судового засідання Єпексімовій Т.Є., за участю представників сторін:

від позивача - Кириченко О.Ю.,

від відповідача - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрінвест"

до Державної податкової інспекції у м.Ялті АР Крим Головного управління Міндоходів в АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору. Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрінвест" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Державної податкової інспекції у м.Ялті АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002392301 від 16.07.12 про зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податку на прибуток в розмірі 44998084 грн.

Позов мотивовано помилковістю висновків за актом перевірки стосовно неправомірності віднесення до складу валових витрат у другому кварталі суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року без врахування від'ємного значення за попередні звітні податкові періоди в тому числі за 2010 рік.

Ухвалами суду від 09.08.2012 року відкрито провадження у справі та після закінчення підготовчого провадження у справі останню призначено до судового розгляду.

Ухвалами суду від 30.08.2012 провадження у справі зупинено та відновлено 31.07.2013.

Під час розгляду справи Державну податкову інспекцію у м.Ялті АР Крим неодноразово реорганізовували та правонаступником останньої на час розгляду справи є Державна податкова інспекція у м.Ялті АР Крим Головного управління Міндоходів в АР Крим.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позові, просив останні задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, місце і час розгляду справи повідомлявся неодноразово належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Згідно письмових заперечень, позовні вимоги не визнали та просили в їх задоволенні відмовити. Із суті письмових заперечень вбачається, що на думку відповідача, у зв'язку із набранням чинності розділу ІІІ ПК України та відсутністю в ньому посилання на облік в другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування, крім того, що виник за наслідками діяльності в першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкту оподаткування, що увійшло до першого кварталу 2011 року у відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код 31067919, перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим.

Позивачем подано до податкового органу декларацію з податку на прибуток за І квартал 2011 року, у якій визначено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток. З вказаної декларації вбачається, що позивачем вказаний показник розрахований з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попередніх звітних періодів, а саме - за 2010 рік у сумі 44998084грн.

Посадовою особою податкового органу проведено перевірку позивача, за її наслідками складено акт від 04.07.2012 №930/22-01/31067919/106 за висновками якого встановлено порушення платником податку абзацу другого пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до завищення задекларованого від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0002392301 від 16.07.12 про зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податку на прибуток в розмірі 44998084грн.

Судом встановлено, що висновок про порушення правил оподаткування податковий орган пов'язує із тим, що платник податку відніс до складу від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у І кварталі 2011 року збитки за результатами 2010 року.

Відповідно до підпункту 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України норми розділу III Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Зокрема, було встановлено, що у звітних податкових періодах 2010 року у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У I кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010 р. та не були враховані у складі валових витрат у 2010 р., та збитки, які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та, відповідно, стають від'ємним значенням I кварталу 2011 року.

Зазначене відповідає положенням статті 6.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до яких сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами I календарного кварталу.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПК України пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Це застереження базувалося на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність.

Одночасно, відповідно до пункту 150.1 статті 150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" ПК України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 року, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Аналогічну правову позицію викладено у листі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.2011 року N 04-39/10-1160.

Як вбачається з акту перевірки, податковий орган вважає, що до складу об'єкта оподатковування другого та третього кварталів 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року. Проте вказана позиція є хибною і такою, що не заснована на нормах діючого законодавства.

З досліджених в ході судового розгляду справи письмових доказів, пояснень представників сторін судом встановлено відсутність в діях позивача порушень норм пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України та, відповідно, відсутність факту завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у ІІ-ІІІ кварталах 2011 року.

Крім вищевказаного, додатковим доказом правильності нарахування позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування податку на прибуток в розмірі 44998084 грн. є постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.11.2012 по справі №2а-15994/11/0170/21, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим № 0006081501 від 09.09.2011, яким позивачу завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 45303914,00 грн. При цьому судом зазначено, що розрахунок об'єкту оподаткування за наслідками другого кварталу 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення задекларованого в 1 кварталі 2011 року, а також задекларованого від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток підприємства за 2010 рік, який склав 11710444,00 грн., які в подальшому були уточнені.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення вимогам закону, у зв'язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 КАС України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ передбачено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

На підставі викладеного та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає необхідне стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Як же вбачається із п.п.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" №3674 від 08.07.2011 року, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру - 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат, що станом на час подання позову становили 2146 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір при поданні позову в розмірі 2146грн. підлягає стягненню на його користь.

В судовому засіданні 12.09.2013 оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 17.09.2012.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Ялті АР Крим №0002392301 від 16.07.12 про зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрінвест" в розмірі 44 998 084 грн.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрінвест" судовий збір у розмірі 2146 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м.Ялті АР Крим Головного управління Міндоходів в АР Крим.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Радчук А.А.