Постанова

від 17.10.2013 по справі 801/1111/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 жовтня 2013 р. Справа №801/1111/13-а

(15:21) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., за участю секретаря Желудкової О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Стройінвест"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників сторін:

від позивача - Куциков Н.Б., дов.,

від відповідача - Чакал А.Р., дов.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Стройінвест" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0009722204 від 13.11.2012 р. , яким позивачу нараховано податок на прибуток у сумі 309951 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 73430,25 грн. (з урахуванням рішення ДПС в АРК від 16.01.2013 р. № 126/10/102-14) та №0009712204 від 13.11.2012 р., яким позивачу нараховано податок на додану вартість у сумі 247961 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 58741,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на недотримання відповідачем передбаченого чинним законодавством порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, у зв'язку з чим висновки відповідача, викладені у акті перевірки від 05.10.2012 р. № 6972/22-1/34636617 є такими, що не ґрунтуються на законі, а податкові повідомлення-рішення № 0009722204 від 13.11.2012 р. та № 0009712204 від 13.11.2012 р., винесені на підставі вказаного акту перевірки, мають бути визнані протиправними та скасовані.

Представник позивача у судовому засіданні 11.02.2013р. доповнив позовні вимоги, просив визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі від 30.01.2013 р. № 0001592204, прийняте з урахуванням рішення ДПС в АРК від 16.01.2013 р. № 126/10/102-14, яким позивачу нараховано податок на прибуток у сумі 309951 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 73430,25 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 17.10.2013р. уточнив позовні вимоги, просив визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі від 30.01.2013 р. № 0001592204, №0009712204 від 13.11.2012 р.

Представником відповідача були подані письмові заперечення, основні з яких такі: надані позивачем для підтвердження господарських операцій документи не можуть вважатися первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у зв'язку з тим, що вони складені та підписані не уповноваженими на це особами.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив уточнений позов задовольнити в повному об'ємі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях.

З урахуванням вищевикладеного, дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.ст. 2, 3, 17 КАС України, згідно з якими визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Стройінвест" (далі - ТОВ "БК "Стройінвест")(ЄДРПОУ 34636617) зареєстровано у якості юридичної особи 12.10.2006 р. Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 439759, копія якої наявна в матеріалах справи.

ТОВ "БК "Стройінвест" узято на облік у якості платника податків 18.10.2006 р. за № 5234, що підтверджується довідкою від 18.10.2006 р. № 4195/29-0.

Статус ТОВ "БК "Стройінвест" як платника податку на додану вартість підтверджується Свідоцтвом № 100001092 НБ № 190922 від 22.11.2006 р.

З 24.09.2012 р. по 28.09.2012 р. ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС на підставі наказу ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 18.09.2012 р. № 2077 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "БК"Стройінвест" було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Кримспецтехнолоджи" (ЄДРПОУ 36693441), КП "Альянс" (ЄДРПОУ 32468182) за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р. (з 01.07.09 р. по 31.03.11 р.), про що було складено акт перевірки № 6472/22-1/34636617 від 05.10.2012 р.

Згідно з висновками вищевказаного акту перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем:

- пп. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2, п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 441 746 грн., в тому числі:

за 3-й квартал 2009 р. у сумі 131795 грн.,

за 4-й квартал 2009 р. у сумі 99245 грн.,

за 1-й квартал 2010 р. у сумі 42259 грн.,

за 2-й квартал 2010 р. у сумі 75097 грн.,

за 3-й квартал 2010 р. у сумі 24996 грн.,

за 4-й квартал 2010 р. у сумі 52120 грн.,

за 1-й квартал 2011 р. у сумі 16234 грн.;

- пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (зі змінами та доповненнями) та пп. 14.1.202, пп. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 353397 грн., у тому числі:

- за липень 2009 р. у сумі 26634 грн.,

- за серпень 2009 р. у сумі 13145 грн.,

- за вересень 2009 р. у сумі 65657 грн.,

- за жовтень 2009 р. у сумі 18563 грн.,

- за листопад 2009 р. у сумі 29873 грн.,

- за грудень 2009 р. у сумі 30960 грн.,

- за січень 2010 р. у сумі 6952 грн.,

- за лютий 2010 р. у сумі 23482 грн.,

- за березень 2010 р. у сумі 3373 грн.,

- за квітень 2010 р. у сумі 35506 грн.,

- за травень 2010 р. у сумі 16539 грн.,

- за червень 2010 р. у сумі 8033 грн.,

- за липень 2010 р. у сумі 11022 грн.,

- за вересень 2010 р. у сумі 1694 грн.,

- за жовтень 2010 р. у сумі 17761 грн.,

- за листопад 2010 р. у сумі 15418 грн.,

- за грудень 2010 р. у сумі 15798 грн.,

- за січень 2011 р. у сумі 12987 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки № 6472/22-1/34636617 від 05.10.2012 року відповідачем було прийнято:

1) податкове повідомлення-рішення № 000972204 від 13.11.2012 р. про збільшення ТОВ "БК "Стройінвест" суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 548 125 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 441 746 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 106 379 грн.

2) податкове повідомлення-рішення № 0009712204 від 13.11.2012 р. про збільшення ТОВ "БК "Стройінвест" суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 306705,50 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 247961 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 58744,55 грн.

16.01.2013 р. відповідачем було прийнято Рішення про результати розгляду первинної скарги № 126/10/102-14, згідно з яким ДПС в АРК:

- залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 13.11.2012 р. № 0009712204, прийняте стосовно ТОВ "БК "Стройінвест",

- скасовує податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 13.11.2012 р. № 0009722204, прийняте стосовно ТОВ "БК "Стройінвест", у частині визначення грошового зобов'язання у загальній сумі 164743,75 грн. (131795 грн. - податок на прибуток і 32948,75 грн. - штрафні санкції).

З урахуванням Рішення про результати розгляду первинної скарги № 126/10/102-14 від 16.01.2013 р. ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001592204 від 30.01.2013 р. про збільшення ТОВ "БК "Стройінвест" суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 383381,25грн., в тому числі за основним платежем у сумі 309951грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 73430,25 грн.

Відповідно до п.п. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР в редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, що діяв на час здійснення спірних правовідносин за період 2009, 2010 р. р., платниками податку з прибутку підприємств є, зокрема, з числа резидентів - сб'єкти підприємницької діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі Закон № 996).

Згідно зі ст. 1 Закону № 996 бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Пунктом 2 ст. 3 Закону № 996 передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пунктом 2 ст. 9 Закону України № 966 передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Вказана позиція викладена, зокрема, в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.

Згідно зі ст. 1 Закону України № 996 господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

З аналізу вищенаведених норм, слідує, що підставою для включення витрат з придбання товарів (отримання робіт, послуг) до складу валових з метою обчислення об`єкта оподаткування є розрахункові, платіжні та інші первинні документи, що були оформлені належним чином під час фактичного здійснення господарської операції, тобто коли відбулись зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що діяв на час здійснення спірних правовідносин за період з 2009 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека)

- в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, оплата товарів, робіт (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Виходячи зі змісту наведених норм Податкового кодексу України, до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності, а відтак отримання товару, що підтверджено належним чином оформленою податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції.

Ознаками останньої є:

1) рух активів в процесі здійснення господарської операції, що підтверджується первинними документами, а також фізичними, технічними, технологічними можливостями контрагентів за змістом здійснюваної господарської операції.

2) встановлення податкового статусу постачальника товарів, придбання яких є підставою для нарахування податкового кредиту, а саме реєстрація особи, яка видає податкову накладну, у якості платника ПДВ на момент вчинення господарської операції, з урахуванням можливої обізнаності контрагента у наявності дефектів у правовому статусі останнього як платника ПДВ.

3)встановлення зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю платника податку, що підтверджується наявністю певної господарської мети використання придбаного товару в межах господарської діяльності.

Тобто реальність вчинених господарських операцій характеризується: реальним рухом активів в процесі здійснення господарської операції (первинними документами, а також фізичними, технічними, технологічними можливостями контрагентів за змістом здійснюваної господарської операції); податковим статусом контрагента позивача як платника ПДВ на час здійснення господарської операції; наявністю безпосереднього зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю позивача; наявністю господарської мети при укладенні правочину з контрагентом позивача.

Підтвердження постачання товару від контрагентів позивача на адресу позивача за перевіряємий період відповідно до укладених договорів, підтвердження факту оприбуткування вказаного товару за перевіряємий період, підтвердження факту сплати за вказаний товар за перевіряємий період, підтвердження використання в господарській діяльності вказаного товару за перевіряємий період, може свідчити про реальність вчинення відповідних господарських операцій, а відтак, доводити правильність визначення валових витрат та нарахування податкового кредиту.

ТОВ "БК "Стройінвест" за період з 01.10.2009 р. по 30.06.2012 р. було укладено з КП "Альянс" наступні договори: Договір № 1392 від 09.12.2009 р., Договір № 1393 від 02.12.2009 р., Договір на пусконалагоджувальні роботи № 1394 від 08.12.2009 р., Договір на пусконалагоджувальні роботи № 1395 від 09.12.2009 р., Договір № 1396 від 09.12.2009 р., Договір № 1397 від 10.12.2009 р., Договір № 1398 від 22.12.2009 р., Договір підряду № 21/08-1752/1 від 21.08.2009 р., Договір № 1650 від 01.09.2009 р., Договір підряду на виконання робіт № 1658 від 04.09.2009 р., Договір підряду № 1310/02/10 від 02.10.2009 р., Договір на пусконалагоджувальні роботи № 1191/06/10 від 06.10.2009 р., Договір підряду № 13/10-1831 від 13.10.2009 р., Договір на пусконалагоджувальні роботи № 1160 від 14.10.2009 р., Договір на пусконалагоджувальні роботи № 1159 від 20.10.2009 р., Договір на пусконалагоджувальні роботи № 71/7 від 08.01.2010 р., Договір на пусконалагоджувальні роботи № 2010 від 21.01.2010 р., Договір на пусконалагоджувальні роботи № 212 від 05.02.2010 р., Договір на пусконалагоджувальні роботи № 211 від 16.02.2010 р., Договір підряду № 533 від 17.03.2010 р., Договір підряду № 534 від 22.03.2010 р., Договір підряду № 535 від 02.04.2010 р., Договір підряду № 536 від 02.04.2010 р., Договір підряду № 740 від 08.04.2010 р., Договір підряду на виконання робіт № 750 від 21.04.2010 р., Договір підряду № 741 від 12.05.2010 р., Договір підряду на виконання проектних робіт № 751 від 15.05.2010 р., Договір підряду № 995 від 01.06.2010 р., Договір на пусконалагоджувальні роботи № 1090 від 01.06.2010 р., Договір на пусконалагоджувальні роботи № 1091 від 02.06.2010 р., Договір на пусконалагоджувальні роботи № 1467 від 25.08.2010 р., Договір підряду № 1782 від 23.09.2010 р., Договір підряду № 1745 від 27.09.2010 р., Договір на пусконалагоджувальні роботи № 1783 від 06.10.2010 р., Договір підряду № 1962 від 12.10.2010 р., Договір на пусконалагоджувальні роботи № 2105 від 29.11.2010 р., Договір на пусконалагоджувальні роботи № 122 від 11.01.2011 р., Договір підряду № 123 від 17.01.2011 р.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з КП "Альянс" по вищевказаним договорам, позивачем були надані акти приймання виконаних робіт за період з 01.10.2009 р. по 30.06.2012 р., згідно з якими у вищевказаному періоді КП "Альянс" для ТОВ "БК "Стройінвест" було виконано роботи на загальну суму 1 438 069,29 грн., у тому числі ПДВ 239678,19 грн.

Так, відповідно до актів приймання виконаних робіт, отриманих позивачем від КП "Альянс" за період з 01.10.2009 р. по 30.06.2012 р. КП "Альянс" було проведено для позивача, зокрема, роботи з зовнішнього електропостачання котеджів для сімейного відпочинку в смт. Сімеїз, пусконалагоджувальні роботи по системі "Smart", роботи з зовнішнього електропостачання мотелю і кафе у м. Ялта, пусконалагоджувальні роботи лічильників, роботи на проекті автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії, встановлення охоронної сигналізації аптечного складу ТОВ "ВВС ЛТД", комплексний ремонт будівель, монтаж кабельних ліній мереж 0,4 кВ, роботи з зовнішнього електропостачання до п'ятиповерхового житлового будинку "Ришельє шато", про що детально визначено у Додатку № 1 до висновку судової експертизи № 54/388-2013 від 20.09.2013 р., зробленого з урахуванням огляду вказаних об'єктів на місці їх розташування.

Позивачем були надані копії виконавчої документації, а саме: програму увімкнення ТП-1539, довідку про виконання техумов ВАТ "Крименерго" по об'єкту комплекс котеджів для сімейного відпочинку в смт. Сімеїз, акт на підключення до електромережі ТОВ "СКК "Блакитна затока", дозвіл ВАТ "Крименерго" на введення в роботу електрообладнання по замовнику ТОВ "СКК "Блакитна затока", дозвіл ВАТ "Крименерго" на введення в роботу електрообладнання по замовнику ТОВ "Магнолія Юг", виконавчий план тургостиниці ТОВ "Магнолія Юг", експертний звіт з додатком № Е-27-325-11 (санаторій "Узбекистан").

Таким чином, актами приймання виконаних робіт, отриманих позивачем від КП "Альянс" за період з 01.10.2009 р. по 30.06.2012 р., вищевказаною виконавчою документацією відповідно до ДБН А.3.1-5-96 "Організація будівельного виробництва" та результатами експертного огляду підтверджується, що роботи, виконані КП "Альянс" для ТОВ "БК "Стройінвест", були виконані фактично, згідно умов укладених договорів між позивачем і КП "Альянс", відповідають проектній та виконавчій документації.

Отримані від КП "Альянс" роботи були сплачені позивачем через розрахунковий рахунок у сумі 1 574 869,33 грн., у тому числі ПДВ 262 478,22 грн., що підтверджується наданими позивачем виписками банку за період з 13.10.2009 р. по 24.05.2011 р.

Актом про залік взаємних вимог від 29.02.2012 р. підтверджується погашення заборгованості шляхом заліку взаємних вимог між ТОВ "БК "Стройінвест" та КП "Альянс" безготівковим рахунком у сумі 1 177 244,75 грн.

Так, висновком судової експертизи № 54/388-2013 від 20.09.2013 р. підтверджується, що загальна сума сплати позивачем за отримані роботи КП "Альянс" за період з 01.10.2009 р. по 30.06.2012 р. склала 2 752 114,08 грн., у тому числі ПДВ 458 685,68 грн.

Згідно з Довідкою з ЄДРПОУ № 053-06-19/1106 видами діяльності позивача за КВЕД є :

- 45.21.1 Будівництво будівель,

- 51.51.0 Оптова торгівля паливом,

- 51.90.0 Інші види оптової торговлі,

- 63.12.0 Складське господарство,

- 63.40.0 Організація перевезення вантажів,

- 51.17.0 Посередництво в торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Придбані позивачем у КП "Альянс" роботи відповідають основним видам діяльності позивача за КВЕД.

Подальша реалізація робіт, отриманих ТОВ "БК "Стройінвест" від КП "Альянс", зокрема, робіт з зовнішнього електропостачання котеджів для сімейного відпочинку в смт. Сімеїз, пусконалагоджувальних робіт по системі "Smart", робіт з зовнішнього електропостачання мотелю і кафе у м. Ялта, пусконалагоджувальних робіт лічильників, робіт на проекті автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії, встановлення охоронної сигналізації аптечного складу ТОВ "ВВС ЛТД", комплексного ремонту будівель, монтажу кабельних ліній мереж 0,4 кВ, робіт з зовнішнього електропостачання до п'ятиповерхового житлового будинку "Ришельє шато" замовникам на загальну суму 1 784 800,46 грн. за період з 01.10.2009 р. по 30.06.2012 р. підтверджується наданими позивачем договорами, актами виконаних робіт та висновком судової експертизи № 54/388-2013 від 20.09.2013 р.

Вищевказані роботи були реалізовані позивачем контрагентам ТОВ "СКК "Блакинта затока", ТОВ "Ринал", "ГП "Моноліт", ОСОБА_3, ТОВ "ЖВК "Південний берег", ТОВ "Лоза", ПП "АБМ", КРУ "Управління капітального будівництва Республіканського комітету АРК у справах міжнаціональних відносин депортованих громадян", ТОВ "Професіонал", Управлінню Виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в АР Крим, ТОВ "Пріоритет", ТОВ "Альмагор", ТОВ "ВВС-ЛТД", Філіал ТОВ фірми "Консоль ЛТД "СПМК", ТОВ "Моноліт-Аякс", Санаторій "Узбекистан", ЯМЕС ВАТ "Крименерго", ВАТ "Південьшляхбуд", ВП "Донезлавська ВЕС", ЗАТ "Парус", ПАО "Кримгаз", ОСББ "Омега-1", ОСББ "Зодіак-Омега", ТОВ "Алафітон", ТОВ НВП "Пластополімер", Установі "28 УНР", про що детально вказано у додатку № 2 до висновку судової експертизи № 54/388-2013 від 20.09.2013 р.

15.04.2010 р. між ТОВ "БК "Стройінвест" та ПП "Кримспецтехнолоджи" укладено договір № 3.

Відповідно до п. 1.1 вищевказаного договору ПП "Кримспецтехнолоджи" зобов'язується поставити електроматеріали, а ТОВ "БК "Стройінвест" прийняти та оплатити товар.

На підтвердження фактичного здійснення господарської операції з ПП "Кримспецтехнолоджи" позивачем була надана видаткова накладна № 177 від 23.04.2010 р., отримана позивачем від ПП "Кримспецтехнолоджи", щодо поставки лічильників трифазних Елвін з програмування м (тип ЕАТ 2А5Е7ULRT) у кількості 7 штук на загальну суму 49 686 грн., в тому числі ПДВ 8 281 грн.

Розрахунок за товар, отриманий позивачем від ПП "Кримспецтехнолоджи" на суму 49 686 грн., в тому числі ПДВ 8 281 грн. за період з 01.10.2009 р. по 30.06.2012 р. проводився шляхом заліку взаємних вимог, що підтверджується актом про залік взаємних вимог від 18.05.2010 р., наданим позивачем, та висновком судової експертизи № 54/388-2013 від 20.09.2013 р.

22.07.2009 р. позивачем з ВП "Донузлавська ВЕС" укладено договір поставки № 22/07-2.

Товар, а саме лічільники трифазні Елвін з програмування м (тип ЕАТ 2А5Е7ULRT) у кількості 7 штук, отримані ТОВ "БК "Стройінвест" від ПП "Кримспецтехнолоджи", були реалізовані позивачем ВП "Донузлавська ВЕС", що підтверджується видатковою накладною № СКСИ-00003 від 23.04.2010 р. на загальну суму 49 854 грн., в тому числі ПДВ 8 309 грн., тобто використані у власній господарській діяльності.

Висновком судової експертизи № 54/388-2013 від 20.09.2013 р. підтверджується, що ТОВ "БК "Стройінвест" мав виробничі ресурси, достатні для використання робіт, отриманих від КП "Альянс", та товару, отриманого від ПП "Кримспецтехнолоджи" у господарській діяльності за період з 01.10.2009 року по 30.06.2012 року, а саме: позивач має основні фонди, зокрема шліфмашину, міні АТС у комплекті, телефонізацію приміщення, перфоратор, углошліфмашину, баддю для бетону, бетономішалку, випрямляч зварювальний, кабель, молоток вібдібний, циркулярну пилку, гайки, замки, стійки пофарбовані, триноги, фіксатори, щити, вартість яких на 30.06.2012 р. становить 373 568,08 грн. та трудові ресурси у кількості 9 працівників.

З аналізу чинних на час здійснення спірних правовідносин норм податкового законодавства України, слідує, що підставою для включення витрат з придбання робіт, послуг до складу валових з метою обчислення об`єкта оподаткування є розрахункові, платіжні та інші первинні документи, що були оформлені належним чином під час фактичного здійснення господарської операції.

Матеріалами справи та висновком судової експертизи № 54/388-2013 від 20.09.2013 р. підтверджується реальність здійснених позивачем господарських операцій з КП "Альянс" та ПП "Кримспецтехнолоджи" за період з 01.10.2009 р. по 30.06.2012 р. на загальну суму 1 487 755,29 грн., в тому числі ПДВ 247 959,19 грн., зокрема:

- актами виконаних робіт та видатковою накладною підтверджується виконання КП "Альянс" для позивача робіт, відповідно до умов укладених договорів на загальну суму 1 438 069,29 грн., у тому числі ПДВ 239678,19 грн., та поставка позивачу ПП "Кримспецтехнолоджи" товару - лічильників трифазних Елвін з програмування м (тип ЕАТ 2А5Е7ULRT) у кількості 7 штук на загальну суму 49 686 грн., в тому числі ПДВ 8 281 грн.;

- банківськими виписками та актами про залік взаємних вимог підтверджується факт сплати позивачем вартості отриманих від вищевказаних контрагентів робіт і товарів;

- позивач мав виробничі та трудові ресурси, достатні для використання робіт та товарів, отриманих від КП "Альянс" та ПП "Кримспецтехнолоджи", у господарській діяльності за період з 01.10.2009 року по 30.06.2012 року,

- роботи і товари використані ТОВ "БК "Стройінвест" у власній господарській діяльності шляхом їх подальшої реалізації своїм контрагентам, що підтверджується актами виконаних робіт, видатковою накладною № СКСИ-00003 від 23.04.2010 р.

КП "Альянс" на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій було видано позивачу податкові накладні за період з 08.10.2009 р. по 28.01.2011 р. на загальну суму 1 438 069,29 грн., в тому числі ПДВ 239 678,19 грн.

Від ПП "Кримспецтехнолоджи" позивачем було отримано податкову накладну № 177 від 23.04.2010 р. на загальну суму 49 686 грн., в тому числі ПДВ 8 281 грн.

Податкові накладні отримані ТОВ "БК "Стройінвест" від КП "Альянс" були включені до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, крім податкових накладних № 637 від 23.03.2010 р., № 639 від 29.03.2010 р., № 644 від 30.03.2010 р. У зв'язку з цим, до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2010 року у Розділі ІІ до податкового кредиту включені податкові накладні за березень 2010 року, отримані від контрагента КП "Альянс" у сумі 16 865,81 грн. без ПДВ, сума ПДВ - 3 373,16 грн., що підтверджується висновком судової експертизи № 54/388-2013 від 20.09.2013 р.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частина 1 ст. 79 КАС України визначає, що письмовими доказами є документи (у тому числі, електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту та валових витрат виникають у разі наявності сукупності обставин та підстав, за якими чинне законодавство України та відповідні нормативні акти, які діяли на час здійснення господарських операцій, пов'язують можливість формування відповідних сум валових витрат та податкового кредиту.

Такими обставинами є: наявність у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій; придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які супроводжують операції певного виду.

Висновком судової економічної експертизи № 54/388-2013 від 20.09.2013 р. та матеріалами справи підтверджується: фактичне здійснення позивачем оподатковуваних операцій; придбання робіт із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій.

Реальність здійснення господарських операцій позивача з КП "Альянс" та ПП "Кримспецтехнолоджи" підтверджується сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які супроводжують операції певного виду.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Відповідачем не було надано доказів того, що контрагенти позивача КП "Альянс" та ПП "Кримспецтехнолоджи" на час взаємовідносин з позивачем не були платниками ПДВ.

Таким чином, порушення в частині оформлення податкових накладних за наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються; відсутні докази того, що постачальник робіт, придбання яких було підставою сформування податкового кредиту позивачем у вказаний в акті перевірки період, не був зареєстрований як платник ПДВ на момент вчинення відповідних господарських операцій. Останнє виключає одну з ознак нікчемності укладених позивачем правочинів з огляду на підтвердження податкового статусу постачальника товарів, робіт, послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які знаходяться у матеріалах справи, та не може ґрунтуватися припущеннями, крім цього, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину. Загальні вимоги чинності правочину передбачені ст. 203 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, правочин визнається нікчемним, якщо підстави такої нікчемності прямо встановлені законом.

Всупереч цьому, в матеріалах справи відсутні дані, які б вказували на отримання доказів, на які посилається відповідач в акті перевірки від 05.10.2012 року № 6472/22-1/34636617, що вказували б на нікчемність правочинів, укладених між позивачем і КП "Альянс" та ПП "Кримспецтехнолоджи" під час здійснення господарських операцій.

Більш того, обставини щодо виконання господарських операцій між позивачем і КП "Альянс" та ПП "Кримспецтехнолоджи" не досліджувалися у кримінальній справі № 123/3318/13-к, на яку посилався відповідач у письмових запереченнях.

Що стосується посилання відповідача на те, що позивачем для підтвердження господарських операцій були надані документи, які не можуть вважатися первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у зв'язку з тим, що вони складені та підписані не уповноваженими на це особами, слід зазначити, що платник не має можливості встановлювати автентичність та приналежність підписів на кожному документі, представленому контрагентом, на нього не може бути покладено надмірний тягар доказування своєї добросовісності.

При дотриманні контрагентами позивача законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей. З огляду на недоведеність податковим органом існування відповідних фактів, та обставина, що первинні документи від імені контрагентів підписані неуповноваженими особами, не є достатньою підставою для позбавлення позивача права на відображення у податковому обліку понесених витрат та податкового кредиту за результатами придбання робіт та товарів у контрагентів, визначених у акті перевірки № 6472/22-1/34636617 від 05.10.2012 року.

Право на податковий кредит та право на декларування понесених витрат особи зі статусом платника податку, яка здійснює такі операції, не може залежати від факту недійсності попередньої або наступної операції у низці поставок, в яку входять ці операції, через шахрайство з ПДВ, про яке платник податку не знав і не міг знати.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом контрагентом позивача є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до такого контрагенту, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїми контрагентами оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось податковими органами. Недостовірність цих документів не встановлена. Документи про стан розрахунків з бюджетом інших платників податків не відносяться до первинних документів позивача, в зв'язку з чим не підлягають врахуванню в його обліку.

Платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, порушення вимог чинного податкового законодавства будь-яким суб'єктом господарювання по ланцюгу постачання при здійсненні господарських операцій не повинно тягти за собою відповідальність іншого учасника господарських взаємовідносин. Тобто один суб'єкт господарювання не відповідає за дії (бездіяльність) іншого у разі порушення останнім норм відповідного законодавства.

Вказана позиція викладена Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11, від 01.10.2012 року № К/9991/42373/12 та від 15.10.2012 року у справі № К/9991/49494/12.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини 1 статті 244-2 КАС України.

Крім того, правомірність такої позиції підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (заяви №№ 23759/03 та 37943/06) від 10 жовтня 2010 року зазначено, що верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

Так, відповідно до наданих первинних документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, висновку судової експертизи № 54/388-2013 від 20.09.2013 року:

- висновки відповідача за актом перевірки від 05.10.2012 р. № 6472/22-1/34636617 щодо донарахування позивачу податку на прибуток у сумі 309 951 грн. та податку на додану вартість у сумі 247 961 грн. за період з 01.10.2009 р. по 30.06.2012 р. по взаємовідносинам з КП "Альянс" та ПП "Кримспецтехнолоджи" не підтверджуються.

Порушення позивачем порядку формування податкового кредиту та валових витрат у перевіряємий період матеріалами справи не підтверджуються.

Взаємовідносини позивача з контрагентами у перевіряємий період не містять в собі ознак нікчемності правочинів та відсутності відповідної господарської мети, а відтак, податковий кредит та валові витрати позивачем за вказаний в акті перевірки період сформовано правомірно.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів, які обґрунтовують правомірність зроблених в результаті проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "БК "Стройінвест" висновків щодо порушення останнім вимог податкового законодавства в частині сформування податкового кредиту та валових витрат.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки робіт/послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Згідно пп. 36.1, 36.5 ст. 36; п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Стройінвест" щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0009712204 від 13.11.2012 р., № 0001592204 від 30.01.2013 р. є обґрунтованими; винесені на підставі акту перевірки № 6472/22-1/34636617 від 05.10.2012 року податкові повідомлення-рішення № 0009712204 від 13.11.2012 р., № 0001592204 від 30.01.2013 р. є протиправними та мають бути скасовані судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У зв'язку зі складністю справи судом 17.10.2013р. оголошена вступна та резолютивна частина постанови, постанова складена у повному обсязі 21.10.2013 р.

Керуючись ст.ст. 11,160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0009712204 від 13.11.2012 р., № 0001592204 від 30.01.2013 р.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Стройінвест" (ЄДРПОУ 34636617, адреса місцезнаходження 95048, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Руська, буд. 55Б) 22340,40 грн. (двадцять дві тисячі триста сорок гривень сорок копійок) судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.